Звідомлення Начальної Команди Українських Військ з дня 9. падолиста 1918.

Група пор. д-ра Цьокана виконала сьогодні знов кілька вдатних операцій. Лїве крило здобуло часть вулиці Крашевського, а праве крило взяло приступом вулиці Красіцьких і Жигмонтівську. Особливо сміливий наступ виконано на палату ґр. Ґолуховського і ґр. Яблоновського; окружено з двох сторін дирекцію зелізниць.

 

Кошари Фердинанда були через цілий день в мірнім ворожім огни. Наші скоростріли острілювади вікна тих камениць, з котрих падали ворожі стріли, й принесли ворогови більші страти в ранених і убитих. Залога острілювала також неприятеля, де лишень його побачила на сусідних подвірях і вулицях. Можна було бачити трупів і ранених, яких Поляки поспішно прятали. Гарно списався скоростріл сотні чет. Купчинського, який розбив гурток лєґіоністів, що були зібрали ся на горі Вішньовського й непокоїв ворогів цілий день так, що вони не могли ніде показати ся на вулицях.

 

Обсада кошар на Замарстинові розбила неприятельську кольону, що йшла з Гицлівської гори в напрямі різні та гнала худобу.

 

Наша артилєрія стріляла сьогодня дуже вільно та з великим успіхом. Одним вистрілом розбила машиновий кріс, який був поміщений на вежі костела св. Елисавети.

 

Сьогодня 8. падолиста коло 5. год. рано почала ся стрілянина від сторони Єзуїтського городу й ворог з початку одинцом, а потім розстрільною почав підсувати ся в сторону палати ґр. Голуховського. По кількох хвилинах над'їхав тяжкий автомобіль з машиновим крісом. Почала ся обосторонна пекольна стрілянина. Наші стрільці з цілою завзятістю, яка характеризує наших Гуцулів, відбивали наступ. Хор. Осип Сіцінський вимірив свій кріс в отвір авта, де був машиновий кріс і трьома цільними вистрілами зробив його нездатним до дальшої боротьби і воно зараз в поспіху завернуло з вул. Міцкевича в сторону площі св. Юра, звідки наступав ворог. Ворожі розстрільні почали мішати ся і в переполосі втікати в напрямі дирекції зелізниць, лишаючи за собою велике число вбитих і ранених.

 

Залога цитаделі відбила без труду всі спроби ворожих відділів і цивільних банд наблизити ся. За кождим наступом Поляки в переполосі втікали, полишаючи за собою вбитих і ранених.

 

В останніх боях відзначили ся наші хоробрі Січові Стрільці-Гуцули й жаден стріл з їх кріса не пішов на марне. Своєю холоднокровністю і витриваннєм на зайнятих становищах дають вони приклад неустрашимих борців. Зрештою не можливо вичислити всі поодинокі геройські подвиги всіх частин Українського Війська; вистарчить тільки підкреслити, що всі наші вояки, старі і молоді, знаменито розуміють і виконують свої обовязки супроти Рідного Краю.

 

Шеф штабу.

 

Голос Поділя

15.11.1918