Талль-Ель-Хаммам є найбільшим археологічним об'єктом в долині річки Йордан. Розкопки на цій ділянці, виявленій під час розробки кар'єрів із видобутку гравію, почалися 2005 року в рамках спільного проекту Південно-Західного університету Трініті і Департаменту античності Йорданського Хашимітського Королівства.
Реґіон був заселений людьми щонайпізніше 4,5 тисячі років тому — протягом майже 800 років, аж до приблизно 1700 до н. е., коли мешканці раптово покинули села і міста в реґіоні й протягом наступних 600–700 років сюди не поверталися. Залишки глинобитних стін свідчать, що Талль-Ель-Хаммам був знищений. Фраґменти глиняного посуду, знайдені там і датовані часом руйнування міста, свідчать про дуже високу температуру руйнування: зовнішні шари предметів з глини частково розплавилися, утворюючи склоподібну оболонку.
На щорічній зустрічі Американських шкіл східних досліджень вчені з Південно-Західного університету Трініті представили – разом із можливим поясненням – ці результати. Дослідники виявили в цьому склоподібному шарі кристали циркону. Циркон – це мінерал, який може утворюватися при екстремально високих температурі і тиску, що виникають при падінні небесного тіла на Землю. На території розкопок дослідники знайшли також крихітні скляні намистинки. Такі кульки відомі з інших місць падіння небесних тіл як на Землі, так і на Місяці.
Кульки, припускають дослідники, утворилися, коли удар астероїда розплавив і випарував землю, і маленькі краплі конденсованої розплавленої породи потім впали назад на поверхню. Таке пояснення знищення Талль-Ель-Хаммама ударом астероїда ставить інтриґуюче питання: чи було руйнування міфологічних міст Содому і Гоморри, як описано в Біблії, вогнем і сіркою засноване на реальних подіях? Ідентифікація Талль-Ель-Хаммама як міфологічного місця Содому і Гоморри базується на інтерпретації деяких уривків із Біблії, що локалізують землю Содому на родючій рівнині річки Йордан в південному регіоні Землі Ханаан.
Однак ця локалізація є дискусійною, бо з часом було запропоновано багато альтернативних місць. Гадане руйнування близько 1700 р. до н. е. також не відповідає біблійній хронології. Крім того, залишаються спірними геологічні докази катастрофічного кінця Талль-Ель-Хаммама, особливо через відсутність кратера від удару.
В альтернативному сценарії дослідники припускають, що комета, яка складалася переважно з льоду, могла вибухнути над пустелею. Температури, згенерованої тепловим вибухом, яку оцінюють у 2000°C, було би достатньо, щоби знищити місто, розплавити артефакти і каміння, але не залишити після удару кратер. Шари кульок, які були використані в дослідженні як докази великого вибуху, можуть формуватися також і повільно з плином часу. В процесі того, як метеорити розпадаються в атмосфері Землі, кульки падають з неба і можуть концентруватися в шарах поверхні в результаті геологічних процесів, таких як ерозія та осадження.
Вибух небесного тіла біля Челябінська 15 лютого 2013 року (24-га секунда відео)
Ще однією версією знищення міста може бути вторгнення і велика пожежа – це пояснило б частково розплавлені артефакти і чому це місце покинули. Циркон є поширеним мінералом, він не пов'язаний тільки з подіями падінням небесних тіл. Якими б цікавими не були попередні результати, необхідні подальші дослідження.
David Bressan
Is The Biblical Destruction Of Sodom And Gomorrah Based On A Real-Life Impact Event?
Forbes, 29.11.2018
Phillip J. Silvia
The 3.7kaBP Middle Ghor Event: Catastrophic Termination of a Bronze Age Civilization
Annual Meeting of the American Schools of Oriental Research (ASOR), At Denver, Colorado, USA (November 2018)
Зреферував О.Д.
24.12.2018