Польща частково ревізувала суперечливу судову реформу.

При цьому Варшава врахувала деякі зауваження Європейської Унії.

 

 

Сейм Республіки Польща проголосував у середу, 21 листопада, за внесення змін до деяких положень контроверсійної судової реформи, яка викликала бурхливі хвилювання як всередині країни, так і на міжнародному рівні.

 

Проект закону, яким передбачено зміни до пакету судових реформ, подала на розгляд парламенту у середу зранку правляча польська націонал-консервативна партія «Право і справедливість». Ним, зокрема, передбачено скасувати пункт, згідно з яким вік виходу членів Верховного суду на пенсію знижувався з 70 до 65 років.

 

Як повідомляє Polskie Radio24, закон про зміни підтримали 215 депутатів Сейму, 161 проголосував проти і 24 утрималися. Тепер ще його повинен підписати президент Польщі Анджей Дуда.

 

Депутати також ухвалили поправку, запропоновану фракцією ПіС щодо суддів, які відтепер зможуть повернутися на свої посади до Верховного суду. Вона передбачає, що провадження щодо з’ясування трудових відносин з ними буде припинено, оскільки служба суддів вважатиметься безперервною. «Відтак всі зачеплені законом судді зможуть повернутися до своєї колишньої роботи, ніби вони ніколи з неї і не йшли», – прокоментував журналістам депутат польського парламенту від ПіС Марек Аст (Marek Ast).

 

Водночас жодних змін, поданих опозицією, Сейм не підтримав.

 

Міністр справедливості Польщі Збіґнєв Зьобро (Zbigniew Ziobro) під час дебатів у Сеймі наголосив, що уряд не сумнівається у правовій досконалості законів з пакету судової реформи. Проте підкреслив, що Польща, ухвалюючи зміни, хоче узгодити свою позицію з вимогами Європейського суду справедливості і Європейської Комісії.

 

 

Раніше Європейський суд справедливості і Європейська Комісія зажадали від Варшави негайно призупинити застосування пункту закону про вік суддів. Прийнята в липні реформа призвела до звільнення близько 40 відсотків чинних членів Верховного суду, включно з головою – 66-річною Малгожатою Ґерсдорф (Małgorzata Gersdorf). Та назвала реформу судочинства «зачисткою» і відмовилася покидати свою посаду, покликаючись на Конституцію країни. Критики закону угледіли в ньому спробу уряду встановити контроль над судовою системою.

 

21.11.2018