Партія «Батьківщина» й ті сили, що уособлюють «Об'єднану опозицію», вирішили запропонувати свої 5 копійок у торг межи Євросоюзом та українською владою: «Вранці гроші — ввечері стільці…» А властиво: «Батьківщина» звернулася до євроспільноти з проханням не підписувати з підданими України Угоду про асоціацію, допоки офіційний Київ не звільнить із в'язниці Юлію Тимошенко.
Насправді ця монета, кинута руба на стіл перемовин, може сподобатися обидвом сторонам — і українській владі, і колективному європейському істеблішменту. І Київ, і Брюссель потребують стимулів та імпульсу для укладення Угоди на листопадовому саміті у Вільнюсі. Справа Тимошенко може стати приводом для Януковича свідомо не припасуватися під вимоги ЄС, так само і для Євросоюзу — дати українцям відкоша. Вже не кажучи про те, що від цього радісно прицмокнула б Росія.
Українська опозиція полегшує вибір українського президента. Він це цінує...
Короткозорість чи розрахунок?
Ухвалу «Батьківщини» виніс на загальний розсуд бунтар Анатолій Гриценко. У блозі на своєму веб-сайті він повідомив про те, що рішення депутати ухвалили практично одностайно. А до такого «одобрямсу» нібито спонукало й письмове звернення від самої Юлії Тимошенко.
«Фракція "Батьківщина" прийняла рішення, суть якого зводиться до ключової вимоги: підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом можливе тільки після звільнення Юлії Тимошенко. Такої позиції відтепер мають дотримуватися усі члени фракції — у спілкуванні з іноземними послами, представниками Євросоюзу, журналістами, під час міжнародних зустрічей, на семінарах і круглих столах», — заявив Гриценко. І цим, до речі, спричинив немале обурення серед колеґ, які, втім, уже втратили надію вгамувати волелюбного полковника.
Колізія вибору — або Тимошенко на волі, або задвірки Європи — постає не вперше. Ця квестія потрапила до порядку денного відтоді, як суддя Печерського суду Родіон Кірєєв звелів узяти екс-прем’єрку під арешт
Врешті у «Батьківщині» вирішили, що шила в мішку не сховати, тож у вівторок надвечір опублікували повний текст заяви. Відозва виявилася «причесаною» й не такою категоричною, як у версії Гриценка (щоправда, за офіціозною заявою не видно тональності й спрямування дискусії, яка точилася на фракції). «Висловлюємо щирі сподівання, що всі критерії, визначені Європейським Союзом як передумови для підписання Угоди, будуть виконані чинною владою вчасно та у повному обсязі, що дозволить підписати угоду у листопаді 2013 року на саміті "Східного партнерства" у Вільнюсі», — йдеться у заяві.
Натомість у відозві є одразу три поклики на заяви брюссельських інституцій або ж європейських політиків про те, що обов'язковою умовою до підписання угоди є усунення наслідків вибіркового правосуддя та звільнення Юлії Тимошенко. За якими, очевидно, і закамуфльовано заклик, що його озвучив Гриценко.
Критично на ухвалу «Батьківщини» зреагувала і громадськість. Відомий експерт з міжнародних питань, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко заявив, що зарікається підтримувати «тимошенківців», поки вони не змінять думку. «Я вважаю позицію фракції "Батьківщина"… короткозорою та безпринципною і відмовляю цій фракції у можливій підтримці, включно з відмовою підтримувати будь-яких її кандидатів на будь-яких рівнях, до перегляду її позиції стосовно укладання Угоди про асоціацію з ЄС», — заявив Сушко.
Що думає Тимошенко?
Колізія вибору — або Тимошенко на волі, або задвірки Європи — постає не вперше. Ця квестія потрапила до порядку денного відтоді, як суддя Печерського суду Родіон Кірєєв звелів узяти екс-прем'єрку під арешт. І, скажімо, у вересні 2011 року сама Тимошенко заявляла про те, що підписати угоду з Януковичем — означає відбілити його режим, заплющити очі на український авторитаризм.
«Зробити так — означає грати на руку Януковичу та його банді. Вони хочуть, щоб ви вважали, що авторитарне правління, яке він запровадив, це найкраще, що може запропонувати Україна. Вони хочуть, щоб світ закрив очі на загибель української демократії, щоб вони могли далі займатися власними справами», — заявила Тимошенко в інтерв'ю часописові The Times.
Це відбувається не випадково, не через непорозуміння, не тому, що вони не знають як, або не розуміють, що таке Європейський шлях. Вони свідомо, планово, цинічно зривають процес європейської інтеґрації
Щоправда, кілька місяців по тому Юлія Володимирівна виступила з іншою позицією. Через адвокатів вона передала на волю відкритого листа до європейської спільноти, в якому попросила не зважати на викрутаси Януковича. «Я зараз звертаюся до вас — народів, парламентів та лідерів дружньої Європейської родини — з проханням не відмовлятись від підписання та ратифікації Угоди з Україною через розчарування зневажливим ставленням Януковича до Європи. Я прошу вас не звертати увагу на свідомий саботаж цього процесу українською владою. Я прошу вас не голосувати проти цієї Угоди, навіть якщо ви вважаєте, що це покращить мої шанси вийти на волю. Я зовсім не хочу, щоб європейське майбутнє моєї країни залежало від мого власного комфорту», — писала Тимошенко.
Вона також окремо акцентувала на тому, що Янукович свідомо руйнує передумови для укладення угоди. «Це відбувається не випадково, не через непорозуміння, не тому, що вони не знають як, або не розуміють, що таке Європейський шлях. Вони свідомо, планово, цинічно зривають процес європейської інтеґрації України та переорієнтовують зовнішньополітичний курс на протилежний», — запідозрила Тимошенко.
Але хіба підходи Януковича за ці півтора року змінилися? Хіба його політика не нагадує човниковий біг, коли в одній точці — скажімо, на лютневому саміті Україна-ЄС — він декларує відданість європейським стандартам і промовляє гучні обіцянки, а біля іншої позначки починає бавитися у всемогутнього монарха й ошелешує Європу чимось таким, як відбирання мандату в Сергія Власенка, адвоката Юлії Тимошенко (а це сталося за кілька днів після згаданого саміту)? Хіба нема відчуття, що Янукович часом свідомо «грає вар'ята», аби не обмежувати себе тягарем обов'язків перед європейською спільнотою? І в 2013 році, може, навіть більше, ніж у 2011-му: принаймні, інтриґ і крутійства зараз точно побільшало.
Хід лідером
У Євросоюзі наразі не зреагували на заяву українських опозиціонерів. Хоча вже є неофіційні відгуки. Зокрема, депутат Європарламенту від Польщі Павел Залевскі (група Європейської народної партії) назвав позицію «Батьківщини» ризикованою.
«Я завжди вважав, що арешт Юлії Тимошенко — ознака політичної боротьби. Вважаю, що її треба звільнити, бо я загалом виступаю за те, щоб в Україні існувала конкурента політична система. Однак ставити все на одне поле, як зробила фракція "Батьківщина", яка заявила, що умовою підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом є звільнення колишнього прем'єр-міністра, — це ризиковано», — зазначив Залевскі.
На доважок, ухвала «тимошенківців» пролунала в момент пожвавлення виявів чемності поміж Києвом та Кремлем. Після кількох місяців балачок і кокетування, які не мали якогось предметного наслідку, Україна нарешті підписала документ «во плоті» зі східними партнерами — йдеться про Меморандум з Євроазійським економічним союзом, який літав підписувати у Мінськ Микола Азаров. Окрім того, Україна почала активно торгуватися за власну газотранспортну систему, яку, до речі, мають намір підрихтувати й модернізувати коштом кредитних і спонсорських ресурсів Європи... Щоправда, це теж може бути елементом гри української влади.
Опозиції вартувало б застосовувати риторику іншого кшталту: Януковича треба змушувати до руху на Захід і, може, за вуха його туди тягнути
Категоричне звернення до Євросоюзу мало б сенс тоді, якби Віктор Янукович був відданим прихильником західного вектора й щиросердно змагався з опонентами за право ввійти в історію як саме-той-президент. Але цього нема.
Наразі ситуація не віщує нам «солодкого листопаду». Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив кілька днів тому, що Україна зараз «на історичному роздоріжжі», і «якщо Київ до кінця літа не виконає умов Євросоюзу, то Брюссель не зможе підписати угоду». «Польща зробила для України вже дуже багато, але у всьому є межа», — скрушно додав Сікорський.
Разом з Януковичем цей шанс втрачають і Україна, і її опозиція. Тож в такому разі опозиції вартувало б застосовувати риторику іншого кшталту: Януковича треба змушувати до руху на Захід і, може, за вуха його туди тягнути. Навіть тоді, коли доведеться знехтувати демократичною чистоплотністю і прийняти в «асоційовані» друзі вождя з авторитарними замашками. Бо в Європі й без того вистачає скептиків і щодо Януковича, і щодо України.
Євросоюз переживає непростий час, пов'язаний, зокрема, з кризою в країнах єврозони. А вже після 2013 року в ЄС будуть додаткові клопоти: 2014-го — нові вибори до Європарламенту, спікеріада (чи як там воно у них зветься?), новий склад Єврокомісії… Тому Брюссель, м'яко кажучи, має що до роботи. Це якраз Віктор Янукович може думати, що Європа йому чимось мусить бути зобов'язана. Але ж не головна опозиційна партія країни.
Парадоксально, але якраз після підписання угоди про асоціацію Євросоюз мав би ширший інструментарій для тиску на українську владу – аж до персональних санкцій
Авжеж, залишається питання Юлії Тимошенко. Якщо її не звільнити під тиском угоди — чи вдасться її випустити на волю вже тоді, коли цю угоду підпишуть? Парадоксально, але якраз після цього Євросоюз мав би ширший інструментарій для тиску на українську владу — аж до персональних санкцій, — не побоюючись, що візаві дремене в обійми східного союзу.
Від цього, звісно, віє ідеалізмом, але подібний варіант озвучив і євродепутат Павел Залевскі. «Підписання угоди про асоціацію будує в Європейському Союзі та Україні логіку інтеґрації. В її рамках Тимошенко безумовно була б звільнена. Якщо з'ясується, що провал цієї умови з боку Януковича послужить приводом для Європейського Союзу не підписувати Угоду про асоціацію з Україною, шанс побудувати таку логіку буде змарновано. Це дуже ризикована гра, але я певен, що ті, хто її розпочав, усвідомлюють можливі наслідки», — зазначив Залевскі.
А якщо не усвідомлюють?..
05.06.2013