Проголошення Української Держави

 

Львів 19. жовтня 1918.

 

Стоячи на становищи самоозначення народів, Українська Національна Рада, як конституанта, постановляє:

 

І. Цїла етноґрафічна українська область в Австро-Угорщині — а з окрема Східна Галичина в граничною лінією Сяну з влученням Лемківщини, північно- західна Буковина з містами Чернівці, Сторожинець і Серет та українська по­лоса північно-східної Угорщини — творять одноцільну українську територію.

 

ІІ. Ся українська національна територія уконституовується отсим як укра­їнська держава. Постановляється поробити приготовні заходи, щоби се рішення перевести в життя.

 

ІІІ. Взивається всі національні меншости на сій українській области — при­чім Жидів признається за окрему національність — щоб уконституувалися і не­гайно вислали своїх представників до Української Національної Ради в скілько­сти, відповідаючій їх числу населення.

 

ІV. Українська Національна Рада виготовить конституцію для утвореної сим способом держави на основах: загального, рівного, тайного і безпо­середного права голосування з пропорціональним заступством, з правом націо­нально-культурної автономії та з правом заступства при правительстві для національних меншостей.

 

V. Українська Національна Рада жадає, щоб зорґанізована отсе в державу українська територія мала безумовно своїх заступників на мировій конференції.

 

VІ. Теперішному австро-угорському міністрови заграничних справ ґр. Бурянови відмовляється права пересправляти іменем сеї української території.

 

 

  

 

[Додаток до „Діла" ч. 239. Львів, неділя 20. жовтня (7. ст. ст.) 1918.]

 

 

 

 

 

 

22.10.2018