Від початку року у Львові сталося 59 випадків отруєння чадним газом, внаслідок яких постраждали 115 людей, із них 37 дітей, інформує прес-служба Львівської міськради.
Також зафіксовано 7 летальних наслідків отруєння чадним газом. Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту ЛМР закликає мешканців не легковажити своїм здоров’ям та життям і наголошує, що основна причина отруєнь – порушення правил експлуатації газових приладів.
Начальник управління Віктор Іваніцький каже, що, по-перше, більшість людей не допускають фахівців у помешкання для перевірки димовентиляційних каналів, а просто підписують документи. По-друге, власники не дбають про стан вентиляції у квартирах, які здають в оренду.
«Третя проблема в тому, що отруєння дітей є виключною проблемою батьків, дорослих. Мама чи бабуся могла і не відчути концентрації, бо до 10% людина не відчуває карбоксу, а для дитини від 5% карбоксу – це вже ураження», – каже Віктор Іваніцький.
Коли посилюються пориви вітру і трапляються перепади тиску у повітрі, порушується тяга у димових та вентиляційних каналах, що значно ускладнює роботу газового та пічного опалення. Основними ж причинами отруєння чадним газом є недбале ставлення до газових приладів, неуважність, герметичність вікон, вхідних дверей і відсутність при цьому провітрювачів, недотримання елементарних правил безпеки.
Мешканцям Львова нагадують, що під час сильного вітру не рекомендується користуватися газовими опалювальними приладами та колонками, які мають відвід продуктів згоряння в димоходи, оскільки є загроза виникнення зворотної тяги, при цьому продукти згоряння попадають у приміщення.
У період різких похолодань власники житлових будинків повинні проводити огляд оголовків димоходів і вживати заходи для запобігання їх обмерзання та закупорювання димоходів.
Не можна використовувати для обігріву приміщень несертифіковані та саморобні нагрівальні прилади, газові кухонні плити.
Не можна закривати вентиляційні решітки і заклеювати кватирки в приміщенні, де встановлені газові прилади.
Перед запалюванням газового приладу слід привідкрити вікно чи кватирку і перевірити, чи провітрювач, який встановлений у пластиковій рамі, відкритий і допускає повітря у приміщення, опісля – перевірити тягу у вентиляційному димовому каналі і лише після цього запалювати газовий прилад. Якщо немає тяги, слід викликати газову службу.
Також упродовж усього опалювального сезону слід очищати димоходи та печі від сажі, щоб не сталося її займання, а всі димові труби та стіни на горищі, через які прокладено димові канали, повинні бути заштукатурені й побілені.
Біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі слід прибити металевий лист розміром не менше 0,5×0,7 м.
Під час використання пічного опалення не можна залишати печі, які топляться, без нагляду, або доручати нагляд за ними малолітнім дітям, користуватися печами, які мають тріщини, розміщувати паливо, інші горючі речовини та матеріали безпосередньо перед топкою, сушити й складати на печах одяг, дрова, інші легкозаймисті предмети та матеріали, застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини, використовувати дрова, довжина яких перевищує розміри топки, залишати печі, які топляться, із відкритими дверцятами топки, зберігати у приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу, зберігати запальнички та сірники у легкодоступних для дітей місцях. Діти віком від двох років здатні самостійно їх запалити.
Під час усіх нещасних випадків, пов'язаних із використанням газу (вибух, пожежа, отруєння), слід зателефонувати в одну з міських служб: швидку допомогу – 103, пожежну – 101, газову – 104, поліцію – 102. Будь-яка з цих служб повідомить решту, і вони прибудуть на місце події.
16.10.2018