Низка промінентних інтелектуалів заявили про недоброчесне використання їхніх прізвищ під листом, поширеним від імені мислителів, мистців та громадських діячів на підтримку проекту закону "Про мови в Україні" (реєстраційний номер – #5567, "проект Лесюка", "проект БПП"). У зверненні також використано прізвища видатних українців, котрі вже не живуть: Івана Драча, Мирослава Поповича, Левка Лук'яненка.
Про це пише активіст Андрій Юсов у своїй колонці на "Українській правді".
"Серед 149 "підписантів" багато відомих українців. Однак, незважаючи на те, що заява опублікована 2 жовтня, під нею стоять підписи Левка Лук'яненка, Мирослава Поповича та Івана Драча, які, на жаль, уже відійшли у вічність. А Євген Бистрицький та Олег Чорногуз спростували інформацію про свій підпис. Окрім того, деякі люди зі списку підписантів Лесюка, зокрема Іван Малкович, Іван Драч та Микола Жулинський, насправді підписували звернення на підтримку громадського законопроекту N5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Таким чином, незрозуміло, скільки людей і чи взагалі хтось підписував це звернення насправді", – зазначив Юсов.
Пан Андрій звернув увагу на те, що саме громадський законопроект N5670-д пройшов якнайширше обговорення і має велику підтримку серед діячів культури, громадських діячів, народних депутатів та профільних органів виконавчої влади.
Євген Бистрицький закликав на своїй сторінці у Facebook не вважати його підписантом поширеного звернення.
Власне пан Бистрицький спершу спростував факт підписання листа, але потім пригадав собі, що до нього взимку приходив чоловік із підписним листом, і пан Євген дійсно підписався під текстом, однак вважав, що йдеться про заяву щодо врегулювання мовної проблеми в Україні, а не підтримку саме конкретного проекту.
"Візит пана, якого я до того не знав і після [того] не зустрічався, був швидким, лише для формального збору підписів під одним законопроектом. За цим не було ані жодного публічного громадського чи професійного обговорення, ані якихось додаткових консультацій або заходів", – зазначив Бистрицький.
"Я ставив свій підпис і підтримував таку заяву у січні – в іншій політичній ситуації – лише як потенційну потребу внормування мовного середовища задля зміцнення національної ідентичності", – наголосив пан Євген, додавши, що насправді наразі не бачить суспільної нагальної потреби у прийнятті будь-якої редакції мовного закону, "адже це може лише додати розбрат у передвиборчий період".
04.10.2018