Значіннє пласту.

З усіх справ, які нині накидаються розвазі нашої суспільности, чомусь найпосліднійше міcце займає виxованнє молодіжи. Причини сього є ріжні. Одною з них приміром є повний брак у нас фахових учених педаґоґів, які мали би право успішно вибрати голос в справах виховання, поучити нашу суспільність про шкідливість дилєтантизму в сій науково і практично незвичайно важній области і домагатися присвячення уваги вихованню молодіжи на рівні з ріжними політичними і економічними справами. Ізза недостачі таких фаховців наша суспільність попросту пересвідчена що до великих подій треба виховувати вже йно зрілих людий, а до зрілого віку молодіж нехай росте як бурян, де і як попадеться. Нема в нас визначного чоловіка, який пояснив би міродатним кругам, що хибна є цiла метода образовання і орґанізовання старих людий, яким замолоду у свій час ніхто наглядно практично не пояснив основ і потреб сучасного суспільного життя і не навчив як то треба серед суспільности "бути на своїм місци", щоб нарід творив справдішний одноцільний орґанізм. Сего, дивна річ, не розуміють навіть перворядні політичні уми. Ізза такого каригідного переочування одного з найважнійших чинників суспільного ладу є у нас школа, офіціяльна опікунка молодіжи з цілим до неї приналежним апаратом лишень, сказати би, — толєрована. Ріжні меморіяли, депутації, "учительскі службові праґматики" і т. п. є очевидним доказoм, браку зрозуміння ваги справи.

Нема також надії на близьку будучність, бо від надходячого покоління вихованого в бруді і некультурности воєнного приміщення наших шкiл, годі буде вимагати ярких таких приватних споминів зі школи і прихильности до неї. Мусіти мемo отже довго ждати на епоху зрозуміння ваги виховання молодого покоління для культури народу чи держави.

Поки що одначе вихованнє, таке правдиве вихованнє, де ходить о свідоме твореннє ідеалу культурної людини XX. віку, являється у нас — спортом.

По инших краях сей спорт вже подякував школі за хліб — сіль і найшовся під дійсним протекторатом коронованих голов. Як не через школу то иншими дорогами життєва конечність упімнеся вкінци о своє право. Ще перед війною а мабуть в предвиджуванню війни анґлійський скавтінґ почав свій побідний похід по культурнім світі. Сей скавтінґ показався одиноким культурним здобутком нових віків, якого не yшкoдила світова війна. Він росте, поширюється і пробивається крізь мраки диму і крови під ріжними видами, але все з тим самим змістом: ідеалом совершенного культурного чоловіка.

В початках все йому тяжко на новій почві закорінитись. І у нас кілька поколінь молодежи перейшло попід дивні зводи щойно початої будівлі пласту. Для хлопців привиклих до одноманітних шкільних приписів показалися вже самі основи будівлі чимось понад наші сили. Тому богатo прийшло, глянуло, здвигнуло раменами і пішло. Инші хвилю задержалися, але до роботи встидалися брати, хоч знали добре, що по великих державах світа вже королівські сини вештаються при сій роботі. Аж сплилися недовірчива, неохотна верства з поколінь і появилася від споду чиста струя — молодіж, що зрозуміла, о що річ іде. З нею тепер будуємо скоро велику будівлю, яку вже криємо дахом.

Питаєте — що воно таке сей пласт? — Попросту держава молодежи для плекання здоровля, знання й веселости без партій, без політики, бет дипльомації, позатим одначе з всіми уладженнями. Хочете пластунови пояснити якесь уладженнє в державі, скажіть лишень, що се таке а таке діловодство у пласті. Без довгого викладу "Статистики" зрозуміє вас знаменито навіть 12-літний хлопець, ще й дискутувати ме з вами, як се державне уладженнє требаби вести. На пласті можете в короткій хвилині пояснити пластунови ріжні державні устрої. Скажіть йому приміром, що монарх в державі, се так як вожд всіх пластунів для цілого пласту або отаман для пластового полку, а парлямент то четові згл. сотенні згл. полкові сходини і т. п. то він сейчас зрозуміє цілий обсяг так трудного нераз для хлопячої голови поняття. Навіть 12-літний пластун зрозуміє добре ваше поясненнє, бо він в тих державних діловодствах жиє і їх сам виховує. У пласті находить хлопець поясненнє ціли суспільного ладу і оцінює ріжні його форми. Досвід у пласті вчить його коли, серед яких обставин, для яких людий надається ліпше ceй чи инший суспільний устрій. Він є в змозі в порівнянню з пластом слідити розвій політичних змін і розуміти історичну їх основу. Пластун розуміє потребу законів і бачать відки вони беруться, видить потреби судівництва, находить суспільне оправданнє кар, розуміє потребу спільної праці для добра цілости. Cлoвoм ціла незвичайно зложена машинеpія новітної суспільности повстає і розвивається в його очах, при його співучасти. Oтce обpaзуючий вплив самої форми пласту.

Окремі студії можнаби не вводити над виконаннєм пластунами змісту пласту і слідити розвій їх інтеліґенції. У пласті звичайна річ, що хлопець з ІІІ. або IV. ґімназіяльної вміє вправно зладити протокол зі сходин, написати і виголосити реферат на якусь тему і пр. Старші хлопці мають для цілей поучування молодших і приховування їм, з тільки ріжними відомостями до діла, що ледви чи є у шкільній науці рівновартний товчок до всесторонного образовання.

Пласт істнує у нас 7 літ, отже протяг часу, за який наслідки його можуть вже бути замітні. І нема сумніву, що хлопці, які направду перенялися ідеєю пласту і зжилися з ним, виходять з нього по скінченню ґімназії перворядними силами для праці на кождім становиску. Caмостійність ділання яку виробляють відповідальні діловодства у Пласті, вмілість приказувати великому гуртови людей, а повинуватись мудрим рішенням або інтеліґентно виконати прикази зверхників, се неоцінені прикмети, які розвиває в хлопцеви пласт.

Але що найважнійше, почутє краси в товариськім пожиттю, розуміннє вартости приязни, згоди взаїмної помочи, опанованнє себе для удержання єдности в гурті, карність, яка декому не подобається тому, що мілітарним впорядом пригадує на зверх зненавиджену війскову тресуру, є добровільно виконуваною невинною ґімнастикою, вправою в опанованню рухів ніг, рук і цілого тіла. Се прояв сили волі вміти кождої хвилі впровадити свої мязи в стан кріпкого напруження і не позволити тілу піддатися обезсилюючому діланю недбалости, сонности, лінивства.

Про значіннє пласту (ще й для фізичного здоровля) далобися вже нині богато писати. Але писаннє і говореннє, то всьо теорія. Ходить о дійсність, о практику. Пласт має всі дані до того, щоб у нас, подібно як в західних державах, став одинокою, але безоглядно солідно викінченою виховною інституцією.

Суспільність повинна узнати авторитет сього уладу і без дискусії годитися на його зарадження. Провідників нехайби було по змозі мало, але йно таких, котрі знають, що мають в руках будучність народу, а до котрих і молодіж малаби повне довірє, що вони ведуть, куди слід.

[Дїло]