У Львові завершили приймати проекти на фінансування Громадським бюджетом 2018 року. Відтак пропозиції містян зараз проходять модерацію і будуть відправлені на розгляд у профільні управління ЛМР. Ті проекти, які успішно пройдуть оцінку фахівців, будуть змагатися за голоси львів'ян з 1 по 15 листопада. Цього року проектів менше, ніж у попередні. Однак основна відмінність — якість підготовки проектів авторами, кажуть у міській раді.
«Цього разу над багатьма проектами працювали не окремі автори, а цілі команди, часто із залученням авторів проектів-переможців попередніх років. По якості також відчутні зміни — більшість проектних заявок добре підготовані та продумані, є багато цікавих різнопланових ідей», — розповідає начальник відділу громадського партнерства ЛМР та один з ініціаторів громадського бюджету у Львові Орест Файфурка.
Якщо порівнювати з попередніми роками, кількість проектів, особливо великих, стала меншою. Наприклад, торік було 294 проекти, цього року — лише 160. У 2017-му подали 80 великих проектів, цього року — 36 (бюджет великих проектів — до трьох мільйонів гривень, і вони повинні стосуватися всього міста, а не окремого району).
«Це добре, адже минулими роками серед великих проектів була дуже велика конкуренція. Можливість отримати три мільйони спокуслива, але не всі розуміли, що треба докласти дуже багато зусиль, аби перемогти», — пояснює Орест Файфурка.
Багато авторів робили цільові зустрічі з мешканцями району й обговорювали ідеї. Дехто з ініціаторів у своїх мікрорайонах об'єднували проекти, щоби зробити їх більш конкурентними і не відтягувати один в одного голоси. Такий підхід чи не вперше за три роки виправдав одну з цілей громадського бюджету як ідеї — аби мешканці вийшли з домів і почали спільно обговорювати проблеми мікрорайону та шукали можливості їх розв’язання.
Поменшало цього року освітніх проектів, яких торік було 70% від усіх поданих. Завдяки певному адміністративному ресурсу, яким володіють навчальні заклади, і такій кількості проектів торішній львівський громадський бюджет можна було сміливо назвати освітнім. Цього року кількість проектів, які стосуються освітньої сфери, — 49%. З одного боку, це може свідчити про те, що багато потреб школам вдалося закрити завдяки торішній перемозі в громадському бюджеті. З іншого, очевидно, вплинули обмеження, виставлені під час цього конкурсу. Зокрема, йдеться про те, що у 2018 році не приймали проектів, що стосувалися, наприклад, заміни вікон чи ремонту фасаду — локальних шкільних проблем. Цьогорічні ж освітні проекти, які таки подали, стали значно цікавішими. Якщо торік місто фінансувало ремонти у школах, нові вікна та паркани, то сьогодні це пропозиції створити освітню платформу, обсерваторію, оригінальний простір для спілкування тощо.
Обмеження також зіграли роль у зменшенні кількості спортивних проектів. Адже можна було подавати лише ті, які б займали місця, визначені у схемі розміщення дитячих та спортивних об’єктів. Натомість Львів отримав сплеск медичних проектів — близько десяти.
«Проекти стали більш різнопланові. Подали більше медичних проектів і тих, що стосуються культури і соціального захисту. Не бракує цього року і оригінальних ідей», — пояснює посадовець.
Наприклад, одразу два цікаві проекти подала школа Будокан. Перший — простір смачного та корисного дозвілля «Hobbit`s hole». За три мільйони гривень школа хоче замість їдальні отримати «корисний простір, де у позашкільний час діятиме дитячий туристичний портал, учнівсько-студентські коворкінги, читальний зал з корисною та пізнавальною літературою та дитячо-юнацький лекторій.
«Тут проводитимуться зустрічі з авторитетними, цікавими людьми», — стверджують у школі.
Ще один проект від школи «Будокан» — створення першої обсерваторії для дітей.
«Базою для обсерваторії буде Школа східних мов та східних єдиноборств "Будокан", що розташована у центрі Львова. У нас є приміщення для цього і вже є певний рівень цифрової компетентності учнів та вчителів, що дасть змогу стартувати цьому проекту відразу по закінченню ремонтних робіт і наповнення освітнього простору необхідним устаткуванням», — запевняють автори, оцінюючи проект у 500 тис. грн.
Ще один цікавий освітній проект — створення двох медіа-лабораторій у 98-ій школі на Сихові.
«Облаштовуємо в школі дві медіа-лабораторії, в яких діти матимуть можливість змайструвати моделі (за допомогою інструментів, 3D-принтера), необхідні для ілюстрування навчального матеріалу з фізики, хімії, математики, зняти відео, монтувати відеоролики, озвучувати їх, спробувати себе в ролі режисера, актора, мультиплікатора, журналіста. Мета — зробити навчання цікавим, а ґаджети допомагають вчитися», — запевняють автори проекту і просять на це 500 тис. грн.
Оновити звукову систему за гроші громадського бюджету пропонують в Міському центрі творчості дітей та юнацтва. «Нова концертна апаратура дасть можливість дітям повноцінно займатися, професійніше виступати, ще краще проводити культурні заходи на сцені Центру творчості», — аргументують автори проекту.
Серед медичних проектів автори проситимуть, до прикладу, підтримати придбання біохімічного аналізатора для пологового будинку №1 (на вул. Мечнікова), купівлю двох інкубаторів для новонароджених для цього ж пологового та кисневої системи для реанімації новонароджених в лікарню на Орлика тощо.
А от ще один проект із назвою, що скеровує до класика — «І мертвим, і живим, і ненародженим» пропонує за 3 млн грн будівництво дороги та тротуарів до Голосківського кладовища.
Сучасний стан озера на вулиці Панча
Немало цікавих проектів цього року стосуються громадських просторів загального користування. Львів’ян проситимуть підтримати відновлення озера на Панча і наповнення його дощовою водою, створення спортивно-відпочинкового простору на Рясне-1, облаштування простору довкола палацу Гната Хоткевича тощо.
А от пластуни разом із Парком культури пропонують підтримати їхню ідею — обладнати пригодницьке містечко для дітей.
«Лазанки, канатна переправа, тарзанка, драбини, павутина і ще багато іншого — наше містечко спроектоване власне для пригод, ігор та майже безпечного екстріму. Також проект передбачає амфітеатр для освітньої програми. Там проводитимуться майстер-класи, діти зможуть навчитись акторської майстерності, виступів перед публікою тощо. Пластуни на регулярній основі проводитимуть заняття з таборування: розкладання намету, пакування наплечника у мандрівку, розпалювання вогню, мандрівної кулінарії», — пояснюють автори ідеї. Вартість такого містечка вони оцінили у 500 тис. грн.
Ознайомитися з усіма проектами можна тут.
Усі ідеї, які за місяць подали львів’яни, і котрі виграють конкурс, будуть реалізовані уже в 2019 році. На це з міського бюджету розвитку виділять не менше 23,5 млн грн. У міській раді кажуть, що серед великих проектів оберуть приблизно 3-5 переможців. Орієнтовно по 5-6 проектів-переможців також очікують серед малих проектів у кожному районі. Остаточний розподіл залежатиме від вартості проектів, які наберуть найбільшу кількість голосів.
«Проекти стали якіснішими, тож інформаційні кампанії теж будуть потужніші. Виграти цього року буде нелегко», — прогнозує Орест Файфурка.
17.09.2018