Deus ex machina

Греки часів Аристофана (Аристотеля, Софокла чи Діогена) плакали б від того, які несподівані повороти бувають в українських містеріях. Deus ex machina у сучасному виконанні тяжкий і незрозумілий.

Фобія тижня

Одягнувши котурни, тоги та інші хламиди, громадськість вирішила вирішувати. Цього разу на розсуд їй трапилася історія з циганами, які вже тривалий час знані як роми, і покидьками, які кілька днів перед тим, як зарізати цигана-рома, взнали, що самі є тверезими і злими. Злі-тверезі вбили рома-цигана – і Україна взнала про те, що ксенофобії в нас є стільки, що хоч закривай всі атомні станції і підключай до ксенофобів дроти, аби вона своєю енергією живила лінії електромереж, щоб потім експортувати електрику своєрідного походження в найближчі країни.  

Коли згодом трохи почали думати різні (саме в такому нелогічному порядку), що сталося, то виявилося, що зрозуміло мало що. Компетентні органи у вигляді СБУ кажуть, що в нападі на табір може бути «рука Москви», і можна Службі повірити.

Для решти громадян, які вважають себе законослухняними, постало питання – що робити далі? Рекомендовано – тримати в громадському транспорті себе в руках, а гаманці ближче до серця, не вірити в те, що карта Таро може вилікувати грижу, і обмежити перегляд фільмів Еміра Кустуріци.

Вічно стурбована Європа вже вказала Україні на те, що в нас коїться якесь неподобство з представниками ромської національності, і за невеликий відрізок часу вона то забуде. Роми-цигани займуться своїми справами, Х.. ex machina вигадає нові проблеми, на які нам знову вкажуть.

Контрабанда тижня

Всі звикли до того, що шукати логіку у деяких вчинках вітчизняної влади – дурного робота. Цього разу офіційний Київ торкнувся такої делікатної сфери, як незаконне переміщення через кордон різних потрібних в господарці речей, тобто контрабанди.

Першим, вже традиційно, був емоційний спіч прем’єр-міністра. «Хіба ми не знаємо, що без участі всіх силових структур неможлива була б контрабанда?» – риторично запитався Гройсман і з таким самим пафосом продовжив: «А що таке контрабанда? Це десятки мільярдів гривень, які відбирають у української економіки, української школи, української лікарні, українських пенсіонерів і українського війська. Вчора ми всі зібрались, і я радий, що ми ухвалили рішення жорстко боротись із контрабандою. Минулого року мені вдалось мобілізувати понад 70 млрд грн. Упевнений, що не менші ресурси сьогодні є в тіньових схемах, які руйнують національну економіку».

Жорстоко боротися з контрабандою будуть за допомогою відомства Арсена Авакова, який пообіцяв влаштувати поганим людям, що крадуть у державного бюджету 100 мільярдів гривень щорічно (підрахунки міністра), «хрестовий похід».

Тепер як мінімум до кінця року з контрабандистами митники працюватимуть в дуеті з національною поліцією. Риторичні питання Гройсмана про силові структури, задіяні в процесі, можуть дійти до абсурду і трансформуватися у те, що, пройшовши митний контроль, громадянин проходитиме ще й поліцейський.

Зустрічі тижня

«Права людини в Росії» – давно несмішний оксюморон. Зараз у цьому переконується вітчизняна омбудсмен Людмила Денісова, яка регулярно їздить до «країни скрєп», аби зустрітися з українськими політв’язнями.

Паралельно відбуваються переговори на рівні президентів, аби зустріч таки реалізувалася, і на тому рівні нібито про щось домовляються, але Денісова так нікого з людей заґратованих за надуманими росіянами звинуваченнями не побачила. Зате стала учасницею вистави під назвою «Кортеж заїздить до тюрми», коли її колега Москалькова приїхала в заполярну колонію на нескромних позашляховиках, а Денісову далі контрольно-пропускного пункту не пустили.

В часі і просторі омбудсмени перетнулися, але не більше.

Тепер йде мова про обмін 23 російських терористів на таку саму кількість українців. Про домовленості з росіянами може говорити Дональд Трамп, у якого дуже оригінальне почуття гумору, а українській уповноваженій з прав людини доведеться ще кілька разів покататися неозорими просторами Федерації, аби в черговий раз нагадати світові, чого варті переговори з Кремлем.

Монети тижня

Сучасні діти не знають, що монети можна було використовувати для того, аби випити газованої води або зіграти в захоплюючу гру цок. Національний банк має надію, що забуті традиції пригадаються і нові покоління таки навчаться тій азартній забаві. Тому, припинивши карбування дрібних копійок, НБУ перемкнувся на випуск монет номіналом одна, дві, п’ять і десять гривень.

Громадяни, які ще мають можливість оперувати готівкою, трохи напружилися, бо нові монети дуже подібні одна на одну і локальних скандалів з цього приводу буде в майбутньому достатньо.

Крім того, любителі зворохобити повітря матимуть таку можливість біля кас в супермаркетах, де будуть округлювати суми покупок, а цінники, які закінчуються на 99 копійок, продавцям варто було б прибрати, аби не виглядати смішними.