Тепер власне наближається час, коли родичі повинні призадумати ся над будучностю своїх дїтий, тому дано їм пару гадок під розвагу.
Передовсїм нехай про одно памятають: Дїтям треба дати науку! Якаж се має бути наука? Отже найперше кожда дитина повинна виповнити точно шкільний обовязок і покінчити обовязкову школу народну, бо днесь кождому письмо і рахунки необхідно потрібні, а знова для дальшої науки народна школа є основою. Та не досить посилати до школи тих, що стоять під шкільним примусом, треба ж найбільше охочих дїтий до школи слати, одних як доси до середних шкіл, других до шкіл, що дають фахове образованє і звичайно скоро хлїб в руки. Про ті другі власне хочемо поговорити.
Належать тут всякого рода торговельні школи і так: двоклясові, чотироклясові, однорічні курси для абітурієнтів і абітурієнток середних шкіл, та експортова академія. Двоклясові торговельні школи призначені для учеників, що покінчили видїлову школу, або три кляси середної школи. Одинока у нас Торговельна Школа Товариства "Просвіта" має ще приготовляючу клясу для тих, що не покінчили висше згаданих наук. Пильні і спосібні ученики та ученицї з укінченою 6-тою клясою школи народної, або першою клясою середної школи можуть бути приняті до притотовляючої кляси по зложеню вступного іспиту. По укінченю приготовляючої кляси переходить ученик до торговельної школи на перший рік без іспиту. Укінченє тої школи заступає трилїтну торговельну практику, дає можність отриманя права однорічної служби війскової та посад в торговельних касових і промислових підприємствах.
Школами того самого типу є краєві школи купецькі в Перемишли і Бродах для хлопцїв.
Чотиролїтна академія торговельна у Львові приймає учеників з укінченою низшою середною школою. Укінченє тої академії квалїфікує на начальні місця по фінансових інститутах. Експортова академія дає найширше образoванє торговельне, квалїфікуюче для світової торговлї. При тім треба сказати, що попри образованє шкільне в торговли більше як де інде рішає талан праця і сприт, тому нераз одиниця з низшою торговельною школою піде висше, як би до сего її квалїфікувала укінчена школа.
Однорічні торговельні школи мають головно за цїль дати загальне торговельне образованє правникам, але також квалїфікують на урядників економічних інституцій.
Усї ті школи загалом по недовгій науцї дозваляють своїм вихованкам заняти гарне місце в суспільности з користю для себе і зaгалу. З огляду власне на те друге, на потребу придбаня нашому народови образованих сил торговельних, звісне з своєї щедрости на народні цїли Т-во "Днїстер" установило на шкільний рік 1918/19 стипендії для молодїжи, котра хоче посвятити ся торговельним студіям. Зробив те саме також "Краєвий Союз господарських спілок" у Львові, а надїяти ся треба, що стипендії утворять також инші інституції. Знов наше найстарше Ставропигійське брацтво у Львові відновило бурсу, яка дає дарове приміщенє і харч ученикам торговельних шкіл. Се також повинно бути заохотою для вчащаня до торговельних шкіл.
Не менше хосенною є промислова школа у Львові, котра образує на самостійних слюсарів, різьбарів, малярів, а має також жіночу школу артистичного гафту і коронкарства та 10-місячний курс рисунків і модельованя, на котрий приймають кождого з укінченим 14. роком житя, коли на инші віддїли промислової школи приймають тільки по укінченю 6-клясової школи народної, або 2-х ґімназіяльних, або на основі вступного іспиту. Приміщенє для учеників тої школи дає українська реміснича бурса у Львові, вул. Ходоровського ч. 3.
Згадати також треба про ткацьку школу в Кроснї, школи деревного промислу і инші.
Окремо ще пару слів про важні для нас рільничі школи. Наші люди, що побували за границею, пересвідчили ся, як там високо стоїть господарство оперте на науцї в школї. Часи господарованя, як батьки вчили, давно повинні у нас минути ся. Рільництво днесь така наука як другі і на ослїп не можна вести господарства. Треба покористувати ся науковим досвідом учених людий, котрі житє своє посвятили для піднесеня господарства. Того можна навчити ся тільки в рільничій школї, де подають теорію, господарську науку з приміненєм її в практицї на рілї, в шкільних огородах і полях. У нас є господарсько-садівнича школа заснована заслуженим нашим товариством "Просвіта" в Милованю для мужеської молодїжи, а школа домашнього господарства для дївчат в Угерцях. Кромі сего маємо рільничі школи краєві в Бережници, Суходолї і дуже достойні порученя господарські школи в Чехії і Моравії.
Висшу науку рільничу подають академії в Дублянах к. Львова, на унїверситетї в Кракові, академії у Відни і ин. До принятя до низших шкіл рільничих вистарчить і покінченє народної школи, до висших вимагається скінченої народної школи.
Тут згадати треба також про академію ветеринарії у Львові, де також мало Українцїв.
Також добрий хлїб дають лїсові школи і висша академія у Відни, школа гірнича вертачів в Бориславі, академії гірничі в Лєобен і Прибрамі, полїтехнїка у Львові, Відни і других містах, курси ґеодитичні для ґеометрії на полїтехніцї, курси асекураційні для урядників товариств обезпечень.
Час би нам подумати про обісланє війскових шкіл нашою молодїжю, де дїти війскових (а хто у нас нинї не був при війску) можуть дістати дарове утриманє.
Хто в кінци не має охоти до шкільної науки, може вступити відразу по скінченю народної школи на науку ремесла в краю, або зa границею, де неодного молодця реміснича бурса вже примістила на науцї у першорядних майстрів.
Людий до всякої працї у нас тепер велика потреба. Хто має практичний фах у руках знайде хлїб усюди, тож хто дбає про долю своїх дїтий, нехай подбає про їx образованє фахове, а наші інституції нехай по силам своїм допоможуть незасібним родичам до утриманя дїтий в школах, бо в молодїжи будучність України.
Всяких близших інформацій про плян науки, вимоги і услівя принятя подають радо за надісланєм почтової марки управи шкіл, а також Товариство для підпираня ремесла і промислу у Львові, вул. Руська ч. 3.
Д. Коренець.
Дїло
11.06.1918