Від 17 по 20 травня головний спортивний майданчик Польщі – Варшавський Національний Стадіон – гостив Warszawske targi książki. Щоправда, організатори на титулі інформаційного видання уточнюють: враз із Дванадцятим ярмарком академічної і наукової книги АKADEMIA. І ще: цьогорічний ярмарок присвячений сотій річниці відновлення незалежності Польщі 1918 року. Зрештою, усі події, які відбуваються цього року у Польщі, пропаґують ідею сторіччя відновлення незалежності країни.
800 учасників із 32 країн, 1000 авторів і 1500 подій – такі кількісні виміри цього книжкового ярмарку, що цьогоріч відбувається вдев’яте. Український стенд цього року вперше був організований за підтримки та фінансування МЗС України. Перебуваючи на стажуванні у Варшавському університеті, вирішив, що гріх було б пропустити нагоду і не подивитися, як у Варшаві відбувається дійство, яке у рідному Львові відвідую майже регулярно щороку.
Перше враження: величезна модерна споруда, збудована із застосуванням найсучасніших технологій, вигідно відрізняла форум від аналогічного у Львові, де, можливо, й компактне, проте невелике площею приміщення Палацу мистецтв щоразу просто гнітить невисокими стелями, давить вузькими проходами і сходами, не містить ескалаторів, ліфтів, пристосувань для неповносправних, а навіть пристойних туалетів на усіх поверхах. Задоволення і радість від зустрічей-балачок/обмінів найсвіжішою інформацією із добрими колегами і знайомими, які зазвичай приїжджають до Львова при цій оказії, застигає на балкончику з кавою, де можна обтерти піт, і віддихатися, перекурюючи і спонукає шукати затишніших місць у камерному затінку львівських кав’ярень. На території Варшавського стадіону кав’ярень не бракує, ліфти й ескалатори м’яко і плавно виносять на поверхи, а величезний простір довкола самого футбольного поля пропонує можливість неспішно повести розмову, відійшовши всього декілька кроків від «мейнстриму» відвідувачів.
Згідно з інформацією, «Український салон» розміщений у секторі D13, виставкове місце №111. Україну цього року на Варшавському ярмарку представляють п’ять видавництв: «Фабула» (Харків), «Крок» (Тернопіль), «Літера» (Київ), «Букрек» (Чернівці) та «Апріорі» (Львів). «Темпора» з Києва мало свій окремий стенд. Впала в око полиця із п’ятитомником Ольги Кобилянської від «Букреку», дві полиці з серією підручників української і польської мов (підручники польської уклав Микола Ярмолюк з колегами зі Львова і Кракова), багато літератури для дітей. Зважаючи на ситуацію у Польщі, де тепер працює і вчиться немало українців, які живуть тут цілими родинами, цей репертуар цілком мотивований.
Польські видавництва потішили масою довідково-бібліографічної літератури, словників. Мені, яко класичному філологові, впала в очі ваговита книга Sofiści i retorzy greccy w cesarsywie Rzymskim (I – VII w.). Slownik bibliograficzny, опублікована у видавництві Варшавського університету. Пригадав, що вивчав свого часу в Львівському університеті давньогрецьку мову за двома підручниками: німецькомовним, ще й друкованим ґотичним шрифтом Adolf Kaegi Kurzgefasste grichische Grammatik та Edwarda Fiderera Gramatyka języka greckiego. Вони були добрими, але опублікованими у позаминулиму – XIX столітті. А укладаючи посібник з античної літератури для студентів факультету журналістики вже цілком недавно, активно використовував між іншими Słownik pisarzy antycznych авторства Anny Świderkówny, який, як я переконався в часі стажування, входить до переліку базової дидактичної літератури на всіх кафедрах класичної філології і у Вроцлаві, і у Познані і у Варшаві.
Вразила мене одна із найсвіжіших публікацій – книга Applebaum Anne. «Czerwony glod». Анна Еплбаум, авторка багатьох публікацій про злочини радянського режиму («За залізною завісою», «Ґулаґ») написала книгу про Голодомор в Україні. Ориґінальна назва: Red Famine. Stalin’s War on Ukraine. Польський переклад опубліковано у лютому 2018 року, отож, тепер дехто з українців, які не читають англійською, вже зможуть ознайомитися зі змістом цієї книги. Усім решта треба зачекати, доки котресь з українських видавництв опублікує переклад. Можливо, перекладуть російською, аби й допитливий російський читач мав доступ до архицікавої для нього інформації?
12.06.2018