веде ся дальше під управою делєґата "Бесїди Рускої", п. Ивана Ґуляя.
По перенятю cеї институції у власний заряд з новим роком, видїл "Бесїди" мав повну надїю, що санація та поведесь, наколи артистам сцени рускої запевнить ся відповідна екзистенція матеріяльна і подасть ся им всяка можність до того, щоб они всї свої сили духові зужили лише для сцени і розвою штуки. В тій цїли установлено окремого адміністратора, веденє артистичної сторони институції поручено двом найспосібнїйшим членам персоналу, а про збільшенє і добір репертуару дбав окремий артистичний комітет.
Основи, на котрих видїл "Бесїди Рускої" опер намірену санацію, були як найраціональнїйші. Бо чого більше потреба артистови драматичному по-над запевнений бит матеріяльний і відповідний провід сценічний? В таких услівях може всякій артист, у котрого єсть любов до штуки і народу свого, віддатись званю свому як найревнїйше і виконати точно і совістно обовязок, за якій приняв ся.
Видїл "Бесїди Рускої" був пересвідчений, що в таких обставинах щезнуть неоправдані инсинуації, кидані бувало персоналом на бувших директорів, мов-то они коштом того-ж персоналу богатїють; що щезнуть і амбіції до директорованя і всякі интриґи, підозріваня, непорозуміня і роздори, які бувають в театрі, і які, розрушуючи гармонію у внутрі, спиняли правильний розвій сцени нашої.
Для упорядкованя внутрішних відносин межи членами персоналу видїл уложив докладний реґулямин, котрий вручив кождому членови трупи. По-при те старав ся видїл безпереривно засиляти давний персонал добрими силами артистичними, а натомість поступаючи з всякою гуманностію, усувати з трупи ті елєменти, котрі для сцени рускої не мали замилуваня і, просто сказавши, були для неї злишним тягаром.
Мимо того в першім кварталї — як відомо — дїло санації не повелось так, як можна було надїятись. Артисти, лишені самі собі, без строгої руки директора, до чого видко були взвичаєні, не вспіли витворити в собі почутє достоїнства свого і обовязку. Им здавало ся, що они суть якимсь инвентарем "Бесїди Рускої" і що не они самі про себе, а та "Бесїда Руска" має виключний обовязок: дбати про них. У одної частини персоналу не видко було нї щирости для сцени рускої, нї пожертвованя для штуки, нї солідарности, нї точности повненя обовязків, нї навіть пошанованя свого личного достоїньства. Той неґативний елємент був мабуть пересвідчений що нинїшна фаза театру руского єсть лише переходовою та що небавом вернуть ся ті добрі часи, що театр перейде назад під управу якогось предприємця, з котрим персонал артистичний буде міг укладатись після своєї вподоби і лиш на те, щоби продовжати безцїльну веґетацію сцени рускої. Елємент той негативний не прикладав ся через те в минувшім часї до штуки так, як треба, а з другої сторони не залишав интриґ закулісових, з котрими — можна сказати — зростав від давних лїт.
Не хочемо на cїм місци прилюдно говорити о личностях, що умисно ставали в дорозї найлучшим наміреням видїлу або не вміли пошанувати достоїньства власного і институції, котрій мали служити. De mortuis nil nisi bene. Их треба уважати мaтepiялoм без духа, балястом сцени рускої, а навіть головною перешкодою в розвою тої-ж сцени. Их мусить видїл виелімінувати без всякої пощади, бо добро сцени стоїть висше по-над всякі взгляди.
Теперішний делєґат видїлу має в тім напрямі jus giadii. До персоналу артистичного, якій він тепер єсть, ставить нинї видїл альтернативу: служити сценї рускій з пожертвованєм всїх сил, або уступити. Артисти рускі мусять становити здоровий, гармонійний, интеліґентний орґанізм, що хоче плекати штуку і що був би в силї розвинути єї на славу народу руского. Видїл "Бесїди Рускої" не стерпить традиційного шлєндріяну. Він не може сцену нашу лишити позаду сцен других народів, анї вдоволитись застоєю. Всяка застоя — то реґрес. О тім, щоби театр наш переходив назад в руки якого предприємця, нема бесїди. З тим повинні почислитись всї аспіранти на директорованє і весь персонал артистичний. Видїл не зверне з дороги, на котру вступив, поки не переведе основної санації сцени рускої. Щасливо склало ся так, що межи нинїшним персоналом артистичним єсть кільканацять добірних сил і людей з розyмiнєм річи і посвященєм. Та горстка буде зародом до нової трупи. Тую горстку доповнить видїл при помочи свого делєґата, і з тою новою трупою виступить "Бесїда Руска" на виставі краєвій в слїдуючім роцї. Сего домагаєсь нинї весь нарід рускій і се дїло мусить бути довершене як найскорше і найкрасше.