Язик його — ворог

«Те, що сказав Андрєєв, — це і є основа підходів РФ і до кримських татар, і до України в цілому», — заявив «Z» досвідчений дипломат, екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко. «А я би звернув увагу на те, як відреагував Кремль. Андрєєв просто не співмірив свої особисті сподівання з позицією своєї держави», — заперечив не менше досвідчений екс-заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий.

Такі дві кардинально різні думки ми почули від двох українських експертів щодо дипломатичного інциденту, який минулого тижня трапився у Криму. То що ж насправді відбулося і чому російські дипломати від часу до часу дозволяють собі заяви, що будять протести «приймаючої сторони»? «Z» знайшов відповідь на ці питання, але спершу нагадаймо, про що цього разу зайшлося.

Отже, Генеральний консул Росії в Автономній Республіці Крим Володимир Андрєєв минулого тижня звинуватив кримських татар у зрадництві та співпраці з нацистами під час Другої світової війни. Татари з відповіддю не забарилися, влаштувавши перед Генконсульством РФ у Криму велелюдний пікет з вимогою вигнати скандаліста за межі України. З татарами погодилося навіть МЗС Росії, засудивши таку відвертість свого дипломата, після чого той написав заяву про звільнення. Чи то пак заявив, що написав, бо в МЗС РФ його заяви ще ніхто в очі не бачив. Але ж і без цього факту до крапки в історії ще далеко. Андрєєв і далі роздає на горіхи опонентам, зокрема й МЗС власної країни.

Причиною виникнення дипломатичного скандалу між Україною і Росією стала образлива заява Генконсула РФ на одному з кримських телеканалів. Коментуючи прем'єру художнього фільму «Хайтарма», який розповідає про насильницьке виселення майже 200 тисяч кримських татарів з півострова 65 років тому, він звинуватив останніх у пособництві нацистам. Дипломат назвав фільм таким, що «викривляє історію Великої Вітчизняної війни». «Моє слово і слово Росії має бути відомим. Аби правда про Велику Вітчизняну війну звучала, у тому й з тими епізодами, які чомусь замовчуються. В цьому фільмі їх немає. Це саме тематика зради", — заявив Володимир Андрєєв.

На поведінку російського дипломата неабияк образився Меджліс кримськотатарського народу. Його представники влаштували перед будівлею Генконсульства РФ пікет з вимогою видворити скандального дипломата за межі України. Три сотні громадян з кримськотатарськими прапорами і прапорами України скандували гасла «Позор!», «Ганьба!» і тримали плакати «Андреев — вон из Крыма!», «Генеральный консул России в Крыму Андреев — провокатор» тощо. Перший заступник Меджлісу Рефат Чубаров заявив: «Ми не потерпимо сталіністів, фашистів в Криму, під яким би імунітетом вони б тут не перебували, в тому і під дипломатичним. Такі люди просто вносять ворожнечу не тільки в кримське суспільство, а й у відносини між державами».

МЗС України миттєво зреагувало на ситуацію. До міністерства викликали старшого радника посольства Росії в Україні Віктора Ліхачова. Українські дипломати висловили йому «стурбованість у зв'язку з некоректними висловлюваннями» Андрєєва про кримських татар. Російське МЗС також дало оперативну відповідь, засудивши неприпустимі висловлювання свого представника в Криму.

Проте скандальний дипломат назвав зауваження на свою адресу від МЗС Росії безпорадними, дурними і безпринципними, ганебними для МЗС Росії. «…Вони (МЗС Росії — «Z») виправдовуються за те, що я не говорив, і, навпаки, не підтримують мене в тих позиціях, від яких відступати ніяк не можна. І взагалі, за такі заяви треба карати всіх, хто їх пише і хто дозволяє їх публікувати», — емоційно заявив Андрєєв і попросив про відставку.

Натомість підтримувати Андрєєва заходилася Російська громада Криму і навіть ухвалила постанову прийняти його до себе почесним членом. Голова організації Сергій Цеков заявив про Андрєєва дослівно таке: «Він займає дуже принципову, правильну позицію, часто навіть на шкоду своїм особистим інтересам».

Російські дипломати не вперше демонструють неповагу до України та її громадян. Одним із найяскравіших скандальних висловів представника дипкорпусу сусідньої держави була характеристика Президента України Віктора Ющенка від посла РФ у Києві Віктора Черномирдіна (2009): «На вигляд ніби нормальний мужик. Він такого складу — малює, черепки збирає... І ця людина раптом виявила себе ось такою. Ніяк на нього не схоже…». Тоді голова МЗС України Володимир Огризко викликав російського дипломата до МЗС, де пригрозив оголосити його персоною нон ґрата в разі повторення чогось такого. Реакції з російського боку не було жодної. Черномирдін допрацював до кінця своєї каденції.

Його наступник Михайло Зурабов також встиг «відзначитися» за час своєї роботи послом. У червні минулого року під час офіційного прийому, присвяченого Дню Росії, посол РФ при українських політиках і журналістах заанонсував виступ козацького хору з "російською народною піснею" «Ще не вмерла Україна». Ніхто з присутніх політиків (зокрема, й представники МЗС України) ані тоді, ні після урочистостей не вказали російському дипломатові на таку некоректну поведінку, мабуть, беручи її за жартівливу витівку.

Залишилися в історії скандали з іншими російськими дипломатами в Україні. 2010 року генеральний консул РФ у Львові, до речі, уродженець Макіївки, Євген Гузєєв чи то на серіо, чи то жартома заявив, що Україну «придумали австрійці», щоб розділити «два братні народи», маючи на думці росіян і українців. Невдовзі він пішов зі своєї посади. Його наступник у Львові Олег Астахов 9 травня 2011 року потрапив під звинувачення у порушенні дипломатичного статусу, бо відзначав свято, не йдучи в колоні з владою Львівщини, а окремо, посеред представників проросійських організацій і "ветеранів" з георгіївськими стрічками.

Українські дипломати не бачать в позиції Андрєєва та інших дипломатів РФ чогось нового для України, пояснюючи це зверхнім ставленням Росії до нашої держави. Натомість підкреслюють, що в стосунку до інших країн російські дипломати у своїх висловлюваннях практично бездоганно обережні.

«Росіяни стараються дотримуватися дипломатичного протоколу з іншими країнами, з якими вони рахуються. А що стосується нас, то вже давно (і це особливо навіть не приховується) керманичі Росії вважають, що Україна як держава — непорозуміння, України як держави не має бути», — заявив у коментарі «Z» кадровий дипломат Богдан Соколовський. «Боюся, що це не поодинокий випадок, і ми будемо свідками ще багатьох подій за участю російських дипломатів, особливо тоді, коли їхні нерви здадуть, як у випадку, який трапився з Генконсулом РФ у Криму», — додав він.

Колишній заступник голови МЗС України Олександр Чалий, коментуючи «Z» поведінкові тенденції російської дипломатії в стосунку до України, воліє звертати увагу на позицію Російської держави, яка у випадку з Андрєєвим зреагувала оперативно й адекватно.

«Така реакція Кремля для України є позитивною. Інше питання, що в кожній дипломатичній службі можуть бути люди, які в певний момент можуть діяти відповідно до своїх внутрішніх сподівань, які суперечать на цей момент позиції держави», — зазначив Чалий. Він також нагадав, що в Росії є чимало політичних сил і груп людей, які займають радикальні позиції і щодо Криму, і щодо кримськотатарського народу. Тому, на його думку, поведінку Андрєєва цілком можна зрозуміти.

Екс-мінстр закордонних справ Володимир Огризко вважає, натомість, що сказане Андрєєвим — це і є позиція Москви. Але так звані кар'єрні дипломати є обережними у висловлюваннях. Випадок, який стався у Криму, свідчить лише про те, що Андрєєв до таких дипломатів не належить.

«Те, що сказав Андрєєв, є основою підходів і до кримських татар, і до України в цілому. Традиційно кар'єрні дипломати вміють тримати язик за зубами, а такі, як Андрєєв, в якийсь момент проговорюються і дають збій. Ось, власне, і вся історія, тут нічого нового немає», — каже Огризко.

На його думку, саме останній випадок, коли МЗС Росії засудило поведінку свого дипломата, є яскравим прикладом того, що за подібні слова треба нести справедливу відповідальність. Колишній керівник МЗС України також підкреслив, що в конкретному випадку з Андрєєвим українське МЗС зреагувало відповідно до потреби, і питань до нього бути не може.

«Я б не узагальнював. Дії українського МЗС кожного разу різні. Зрештою, кожен конкретний випадок вимагає конкретної реакції», — дипломатично обкрутив ситуацію Огризко.

Зрештою, всі експерти, яких опитав «Z», зійшлися на тому, що ґарантувати коректну поведінку російських дипломатів в Україні в майбутньому ніхто не може.

«Питання в тому, як швидко ця неоімперія, якою є Росія зараз, перетвориться на нормальну державу. Від цього залежатиме не лише поведінка її дипломатичних представництв. Від цього взагалі залежатиме і її доля. В іншому разі на неї чекає сумний фінал», — підсумовує екс-голова МЗС України.