Лондон взявся за розбудову антиросійського альянсу. Щось на кшталт сучасної версії «Антибільшовицького бльоку народів». Чи вдасться британському левові поставити на коліна російського ведмедя?
Велика Британія планує використати низку самітів, які пройдуть цьогоріч, аби зорганізувати своїх потенційних союзників у боротьбі з російською агресією. Головний напрям діяльності такого антиросійського блоку – вироблення спільної стратегії протистояння дезінформації, поширюваної Росією. Про це йдеться в публікації газети The Guardian за третє травня. Також Лондон спонукатиме своїх спільників «переосмислити традиційний дипломатичний діалог з Москвою».
Дуже вже зачепив британське керівництво нахабний теракт у Солсбері, коли хімічну зброю було використано проти колишнього подвійного аґента Сергія Скрипаля та його доньки Юлії. Зрештою, навіть не стільки сам теракт обурив британців, скільки російська реакція – зверхня й зухвала. До цього ще й додалася реакція Росії на використання хімічної зброї в сирійському місті Думі.
До чого хоче спонукати Велика Британія союзників? Вони прагне переконати їх передовсім у необхідності комплексної стратегії стримування Росії в сфері кібербезпеки. Окрім того, Лондон виступає за переконфігурацію військового потенціалу НАТО з розрахунком на нові обставини, спровоковані російською агресією. Велика Британія також є прихильницею посилення санкцій проти олігархів з близького кола Володимира Путіна. І останнє за переліком, але не за важливістю – Лондон виступає за ширший підхід до боротьби з дезінформацією, усвідомлюючи, що західний світ перебуває в стані інформаційної війни з Росією.
Цікаво, що, як зазначають міжнародні експерти, ще зовсім недавно британські дипломати вкрай неохоче звинувачували Росію в будь-чому, незважаючи на те, були серйозні підстави це робити чи ні. Тепер же настрої в зовнішньополітичному відомстві Об’єднаного Королівства змінилися радикально.
Алішія Кірнс (Alicia Kearns), котра керувала відділом стратегічних комунікацій Міністерства закордонних справ Великої Британії в Сирії та Іраку в рамках боротьби з тероризмом, стверджує, що Росію в її готовності приховати правду вважають практично унікальною. «Коли ми маємо справу з більшістю держав, які вчиняють зловмисні дії, або навіть терористичними організаціями, то припускаємо, що ефективність їхньої дезінформації підвищить якась частка правди. Проте у випадку з Росією у неї немає ні зацікавленості, ні готовності дотримуватися хоч якоїсь істини. Наприклад, в перші 10 днів присутності Росії в Сирії Москва в рамках масштабної пропагандистської кампанії наполегливо заявляла, що її літаки бомбардують лише позиції "Ісламської держави". А це абсолютно не відповідало дійсності», – пояснила вона свою тезу в коментарі для The Guardian.
Можна навести ще масу прикладів «впадання» Росії у стан цілковитого заперечення, здавалося б, очевидних речей. Наприклад, збиття авіалайнера MH17 малайзійських авіаліній в липні 2014 року, участь регулярних російських військ у бойових діях на території України, вбивство на території Великої Британії колишнього російського розвідника Олександра Литвиненка, неодноразове застосування хімічної зброї урядом Сирії, таємна підривна діяльність на заході Балканського півострова або неодноразові кібератаки проти західних країн.
«Путін веде інформаційну війну, спрямовану на те, щоб повернути проти нас наше найголовніше надбання – свободу слова. Росія намагається поквитатися з нами за допомогою обману», – заявив голова комітету закордонних справ британського парламенту Том Туґендгат (Tom Tugendhat). Він стверджує, що всім відома брехливість Росії не є особистою рисою Путіна. «Це загальнодержавна стратегія, через яку традиційна дипломатія стає марною», – впевнений Туґендгат.
Можна сподіватися, що першого дипломатичного удару по Росії прем’єр-міністр Тереза Мей завдасть на 44-му саміті «Великої сімки». Він пройде в канадському курортному місті Мальбе (реґіон Шарлевуа, провінція Квебек) восьмого-дев’ятого червня. Очевидно, саме там керівниця британського уряду озвучить (за зачиненими, скоріш за все, дверима) план спільної боротьби з російською пропагандистською машиною.
У липні цього року пройдуть саміти Європейської Унії та НАТО. До речі, перший і другий захід передбачають своє продовження у вигляді самітів «ЄУ–Україна» і «ЄУ–НАТО». Тож можна припустити, що в учасники антикремлівського блоку Лондон запросить і Україну. Не складно спрогнозувати, що Київ погодиться на таку пропозицію. Тяжче буде залучити до справи трьох «друзів Росії»: Грецію, Австрію й Італію, котрі досі відмовлялися від запровадження жорсткіших заходів проти Кремля.
І наприкінці року Об’єднане Королівство скористається самітом G20, який пройде 30 листопада – першого грудня в аргентинській столиці Буенос-Айресі. Там Лондону буде діяти ще складніше, оскільки у «Великій двадцятці» є багато країн, котрі співчувають Москві, – наприклад, ті ж Бразилія чи Індія. Незрозумілою залишається позиція Туреччини. Однак у Лондоні налаштовані оптимістично, вважаючи, що події навколо Думи й Солсбері багатьом відкрили очі на справжнє російське єство.
04.05.2018