Європейський суд загальної юрисдикції відхилив позови національного нафтогазового холдингу "Нафтогаз України" і польської нафтогазової компанії PGNiG, котрими компанії намагалися оскаржити рішення Єврокомісії про надання російському газовому монополісту "Газпрому" розширеного доступу до газопроводу OPAL, за яким газ надходить з "Північного потоку" на ринки Центральної Європи.
Про це повідомила прес-служба "Нафтогазу".
"Загальний суд ЄС 9 березня 2018 року відхилив з причин неприйнятності позов проти Європейської комісії з вимогою скасувати рішення від 28 жовтня 2016 року. Суд дійшов висновку, що, окрім іншого, рішення ЄК щодо звільнення газопроводу OPAL від дії деяких норм Третього енергопакету не було остаточним, а підлягало імплементації на національному рівні, і тому не підлягає оскарженню в цьому суді", – повідомили у НАК.
У прес-службі зазначили, що остаточне рішення з питання розширеного доступу "Газпрому" до європейського газопроводу OPAL ухвалювалося енергетичним регулятором Німеччини.
"Так само було відхилено і позов PGNiG", – відзначили в прес-службі, додавши, що з питання доступу "Газпрому" до OPAL є ще окремий позов Польщі до Єврокомісії, але у цій справі ще немає рішення.
Як нагадує аґенція УНІАН, наприкінці березня 2017 року "Нафтогаз" подав позов до загального суду Європейського суду справедливості, в якому заявив про необхідність скасувати рішення Єврокомісії про розширений доступ "Газпрому" до газопроводу OPAL.
Згідно з позицією держхолдингу, ухвалення даного рішення ЄК без консультацій з Україною порушує статтю 274 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також зобов'язання ЄС щодо низки міжнародних договорів. "Нафтогаз" аргументував свій позов тим, що рішення було прийнято за межами повноважень комісії. Крім того, воно суперечило директиві ЄС 2009/73 і не сприяло посиленню конкуренції, створювало загрози безпеки постачання України та інших східноєвропейських країн.
Згідно з даними "Нафтогазу", рішення Єврокомісії від 28 жовтня 2016 року про надання "Газпрому" додаткового доступу до 30% потужностей газопроводу OPAL (за вже наявних 50%), яке дозволяє об'єднати потужності "Північного потоку" з газотранспортною системою Центральної і Західної Європи в обхід України, призведе до фінансових втрат нашої країни як одного з ключових транзитерів газу до Європи щонайменше на 290-320 млн дол. щорічно і падіння обсягів транзиту через українську ГТС.
Також рішення ЄК було оскаржено в суді Європейського Союзу польською компанією PGNiG.
02.05.2018