Дослідницька програма «Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 років» з’ясує точне число жертв протистояння та назве їх усіх поіменно.
Проект, започаткований Центром дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ і дослідницькою програмою «Українське ХХ століття» гуманітарного факультету УКУ з 1 квітня ц.р. вже розпочався, триватиме від чотири роки з можливістю продовження ще на рік. Територіально він охоплює землі спільного проживання українців і поляків в Україні та Польщі – Волинь, Галичину, Закерзоння. За результатами дослідження має вийти кілька книг з опублікованими поіменними списками людей, що стали жертвами протистояння: і українці, і поляки. Методологія проекту базується на зіставленні великої кількості різного роду джерел – архівів, опублікованих матеріалів, спогадів і матеріалів усної історії.
«Перша книга з’явиться уже восени цього року. Вона буде присвячена українським жертвам, які загинули на території окупаційного любинського дистрикту. За рік спробуємо видати другий том про жертв краківського дистрикту. Коли ідеться про Волинь чи Галичину – тут треба набагато більше часу і на результати цих досліджень потрібно буде трошки почекати», – розповів Ігор Галаґіда, професор Ґданського університету, який вже кілька років працює над ідентифікацією жертв; його методологічні напрацювання, апробовані в цих дослідженнях, і лягли в основу методології проекту.
«У центрі уваги цього проекту – людина. Хоча це не просто, ми доходимо до розуміння, що нам потрібно від статистики дійти до людини. У цьому проекті будуть порушені теми, які не є нерозкритими, але за такою методологією, яка шукає кожну людину, її ім’я, встановлює її родинні зв’язки. Цей проект працює на переконанні, що ще не запізно реконструювати особову мозаїку цього періоду з увагою до людини і з увагою, яка переходить до молитви», – зазначив кир Борис Ґудзяк, президент Українського католицького університету, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Наш проект переакцентовує увагу від політики до молитви, від вбивць до жертв, і це дуже важливо саме з християнської моральної перспективи. Ми хочемо з застосуванням критичного науково-академічного підходу перевести цю моральність з протистояння – інтелектуального, політики пам’яті, інструменталізації політики пам’яті – у академічне русло», – зазначив Ігор Скочиляс, проректор з наукової роботи Українського католицького університету.
28.04.2018