Про говір галицьких лемків. Словарець

 

В. Словарець

а. абко Рхв. побіч ябко dem. абўочко. — psl. АБЛЪКО et ЯБЛЪКО.

 

абчанка. ябчанка Apfelbrei, Apfelmus, Apfelsuppe.

 

а-гуць! а гуць! Тих. жене свиньі. — цюку-цюку-цюку! Тих. кличе свиньі.

 

адамаска Ф. Damascenerpflaume plur. адамаскы.

 

адзімка Жег. адзимка Б. Вол. ungesäuertes Brod cf. gr. ἄζυμος.

 

адукат Advocat. ид до адуката (або: ґу адукату) geh’ zum Advocaten.

 

адя ! Чр. ото, siehe ! ессе ! voilá!

 

Акым Зл. Йоаким, Яким, psl. ИОАКИМЪ Joachim.

 

альбія Б. для свиней корито Schweinstrog cf. вальбія.

 

амін в східн. Гал. амінь Amen

 

ани́ Ба.—пр. крявчит, што ани́ = дуже крявчит.

 

Анна (в Чорнім. Липовци...: Айнца) Анна в Лаб. також Ганка slovac Anča.

 

антал Ба. deminut. анталок, анталочок kleines Weinfässchen magy. antalag.

 

Антик Лаб. Антоньо. Антош Лос. Anton.

 

а - псик ! кличе на кота Scheuchruf der Katze.

 

аркіш Жег. Spelt, Dinkel. Triticum spelta, оркиш.

 

арматка Св. eine bunte Vogelart 1) Distelfink Fringilla carduelis 2) Kernbeisser Coccothraustes vulgaris 3) Buchfink Fringilla coelebs, „арматкы армелисты; сьідають по осетю, як осетя одквітат“. „арматка кісткы х черешни кусат“.

 

армелик Жег. Distelfink, Stieglitz „пташок квіткастый ; по бодакох сьідат; якосі чудньі жґырче“.

 

армелистый Св. Жег. Сн. bunt gescheckt.

 

арміла І. бык червеный і білый.

 

армілка. арміўка Б. Нв. gen. fem. армілок Нв. gen. masc. bunter Vogel 1) Stieglitz 2) Fink. армілкы паньскы на осотю сьідают Сн. die Stieglitze setzen sich (im Herbst) auf die Distelköpfe. — армілкы льісовы сьвіргочут Сн. die Buchfinken zwitschern. „арміўкы по ялицох з моху виют гньіздо“ die Finken legen auf Tannenbäumen ihre mit Moos durchflochtenen Nester an.

 

аря! аря! кричит на уцьі, кед заганят ; также : аря - аць! або аць-аря! — базь - базь! кличе, кед вабит. — ач-урда-аш! кличе на барана, кед навертат.

 

Асафат Лос. Йосафат.

 

астряб Habicht, Astur palumbarius, астрябік Sperber Nisus communis.

 

ат! siehe da! ecce! voilá; etwa, kaum, східногал. от. — ат-де (адде !) = отде. — лем ат кілька дній, як пришоў es sind kaum einige Tage seit seiner Ankunft verstrichen.

 

Афтан Athanasius.

 

а-ци! кличе, кед гонит козы.

 

ач-урда-ши! кричит на барана, кед навертат.

 

а-юж-так! П. ja, ja! so ist es.

 

б. бабин пес Сн. Лип. бабій пес П. бабин воўк або бабин пес Вв. Bärenraupe; stark behaarte Raupe. "така оброснена гусениця, як вывірчий хвіст" Сн.

 

бабрати beschmutzen, verunreinigen. збабраў єс du hast beschmutzt.

 

бабруля unreine, schmutzige Weibsperson.

 

бабухатый Жег. bauchig cf. бамбух

 

багниця Лип. або рокыта Лип. Salweide, Salix caprea.

 

багньіты П. багньіткы П. багнята Жег. Мш. Kätzchen der Bäume. багнята на рокытьі; рокыта перша ся розвиват од вшыткого дерева Мш.

 

баденя Ту. бадуня Д. Ту. Вн. бадоня (коло Лїська). stark ausgespülte Stelle im Flusse oder auf dem Wege ; яма в потоцьі, што вода выбє Ту; што выбє вода хоц де: на дорозьі, в ріцьі Д. бадуня, де вода стоіт, што выбита яма ; — бадунька мацюцєнька, што чоловік ся напє воды Вн.

 

бадўакы (патлакы) лемкы с під угорской границьі, што вымавляют місто ў — л на пр. я гваріл, я ходіл, я был.

 

базкы або овечкы Пол. Asseln (sing. базка, овечка),

 

базю! базю! базю! Б. до уцьі кличе, so werden Schafe gelockt.

 

байоро П. gen. neutr. байориско П. Tümpel, Lache (коло Львова: баюра).

 

байчар Лб. Klatschmaul, Klätscher. східногал. тріскач, сплетняр.

 

ба-ле! ба-ле! — ба-ле-ба! schaut nur! sehr unwahrscheinlich! wohin wird es abgezielt!

 

балец Лип. великий коровай.

 

балух або балуша Кв. забава, Ballfest. при балуші, як даґде весьіля або кстины, приходять на мысель розмаіты співанкы.

 

бамбара П. Beere. бамбары червены каленины rothe Beeren des Schneeballes cf. pol. bąbel Blase.

 

бамберкы або бамбаркы с клокічкы П. Früchte der Pimpernuss (Staphylea pinnata).

 

бамбух П. Б. Magen порів. східногал. бебехи verächtl. = Gedärme; Eingeweide; die Weichen cf. pol. bąbel.

 

банджюра З. тоня в ледьі.

 

бандура, бандурка П. Св. Д. Г. Лип. Kartoffel.

 

бандурчанка Д. Лип. бандурянка П. натина бараболї, Stengel sammt Blättern der Kartoffelpflanze.

 

бантувати бурити ; нищити, побантуваў magy. bánt beleidigen, kränken.

 

банувати Лос. bereuen; bedauern. magy. bán.

 

баня П. so wird eine Heilquelle benannt.

 

банюр Чр. банюра П. Lache, Tümpel; ausgespülte Stelle im Flusse, wo man baden kann. великый банюр. cf. it. bagno.

 

бараній, бараня, баранє в східногал. баранячий dem Widder gehörig; vom Widder stammend. бараній ріг Horn des Widders. бараня шапка Lammfellmütze, баранка.

 

барбачія Врхв. Haubenlerche, Galerita cristata.

 

барже Врхв. Бру. compar. від барзо pol. bardziej. іщи барже noch mehr.

 

барз, барзо pol. bardzo sehr. барз мі ся хоче пити воды ich habe starken Durst. барз міцный sehr stark.

 

барзкы дуже меду sehr viel Honig східногал. дуже много або дуже богато меду.

 

барыўка kleines Fass.

 

барна І. темно червонобурий бик magy, barna, braun.

 

барнавый З. барнявый Нов. bräunlich, куропатва барнава slovac. barnavý.

 

барник Б. барнік Нов. eine Vogelart. "пташок цьілком чорный, кінцьі крил червены" Б. "пташок верхом барнявый, сподом червеный" Нов.

 

барнуля Кр. Бер. назва червонобурої корови.

 

барнястый М. braun. барнясты ма волосы er hat braune Haare, шатин.

 

баршановый Мо. з баршану ; такый як баршан. змия баршанова die gewöhnliche Abart von Pelias berus; змия червена Pelias chersea; змия чорна Pelias praester.

 

баршниця Бер. барщаниця Бер. зело (пасе худоба).

 

басамонка Ту. басамунка, басанунка П. крайка cf. magy. paszomány Borde, Tres-se; paszománymunka Posamentierarbeit.

 

басанунча П. genit. басанунчате мала крайка.

 

басувати schnurren. кіт басує die Katze schnurrt (spinnt).

 

батожиско П. Peitschenstiel "што тримат в руках; грубый конец батога (снур) называт ся пуга, тоньший конец з ґузіками шмиґар.

 

баусы або усы П. Schnurrbart, баусатый mit einem Schnurrbart versehen (із ѪСЪ, анс, амс, авс, аус — б приставне ческ. vous, fous) гл. баюсы.

 

бацкати (Ганчова) mit einem Platzer schlagen, mit Geräusch anschlagen. тéля ба́цкат до íкры = східногал. теля́ бє головóю до ви́мени або до ви́мя.

 

бацнути Чр. einmal stossen, anschlagen. уця бацла Чр. das Schaf stiess (zuweilen giebt es auch gehörnte Schafe).

 

бача Кр. Зл. slovac. bača Oberschäfer.

 

ба́ - як Мо. Зл. ja, so ist es.

 

баюсы Кр. Чр. Б. Schnurrbart. čech. valousy східногал. вуси, вуса, ukr. уси, magy. bajusz. баюсатый Чр. mit einem Schnurrbart versehen.

 

бе! базю-бе! на уцьі кличе, а гонит: аря - ач! Тих. (в кличцї аря! мабуть випало б; коло Залїщик кажуть : абря! абря! порівн. бирка, берулько, берулечка, берушка).

 

бевхати Кр. dumpf anschlagen. бевхат косом. бевхай добрі !

 

беднар genit. беднаря Жег. Fassbinder. slovac. bednár. in anderen Gegenden боднар.

 

бедрак Брт. Engerling plur. бедракы (cf. пендрак, пандрак).

 

без П. in der Bedeut. durchüber. без верх, без гору über den Berg. — без море über’s Meer.

 

беку Пол. in der Kindersprache. Dreck. бецяти scheisen бецяй = какай.

 

белéй Кв. Tölpel, штурпак. ты белею, ты бурлаку !

 

белéй Ту. Engerling. plur. белейí. "на ньім пізнати, ци буде ярь рання, добра́, ци пізна́ ; аж як має передны ногы куртши, то раньша ярь, льіпша ; а як має задны ногы куртши, то пізньійша". (по мізкованю люда).

 

бейдак Брт. Врхв. Dummkopf, Tölpel, roher Kerl. "што нéзна гварити", необтеса, простак.

 

бейдуля Врхв. dumme Weibsperson.

 

бембух Св. Magen cf. lett. pempis Dickbauch cf. бамбух.

 

берце з воза Лип. = орчик.

 

бесьідовати sprechen. бесьідуєме wir sprechen.

 

Беськыд Gebirge, Karpathen.

 

бестыя Schelm lat. bestia. х поли мыши: бестыя бігат по меджах auf dem Felde giebt es Mäuse; die Bestien laufen an den Rainen.

 

бетанґ Бер. Landstreicher, волоцюга magy. bitang herum irrend, vagabund.

 

бетеґа, бетегота Чр. "нездалый чловек" Taugenichts, unnützer Mensch (ist mit бетанґ zusammenzubringen).

 

бзычати М. або брунчати М. гівняр брунчит або бзычит der Rosskäfer summt. пщола тьіж брунчит.

 

бзік Лб. Holunder, Sambucus. зо бзіка робят піщаўкы.

 

бывайте здравы! leben Sie wohl!

 

бываня Смрк. Leben, Fortkommen. "на бываня льіпше на Кавказьі, як в Гамерицьі ; в Гамерицьі зас льіпше на зарібкы" im Kaukasuslande lebt man besser. als in Amerika; in Amerika jedoch kann man mehr verdienen.

 

быдлячка П. Koth des Hornviehes.

 

биля Я. neben, bei, in der Nähe. биля воды.

 

былянка або бандурчанка Ти. Stengel sammt Blättern des Kartoffelkrautes. — бандура пустиўа быль або былянку П.

 

бинч Чр. nom. plur. бинчі Drohne, Männchen der Honigbiene, деинде трутень gen. трутня східногал. трут (cf. терти). єден бинч eine Drohne.

 

бинчати Чр. І. бінчати П. summen. муха бинчит. чміль бинчит. хрущ бінчит.

 

биркы Ко. 1) Lämmer 2) в Бер. Ко. Мо. Ф. Ту. Kätzchen der Bäume. биркы або базькы на вербі Ту. г вас базькы, г нас зовут биркы Бер. 3) Asseln, Tausendfüsse в Ф. Тих. Мо. Рад. Бер. биркы під каменьом, під дровном Мо. биркы під камеником Рад. nom. sing. бирка.

 

биркастый Бер. пр. вівцьі биркасты = вівцї з дрібно крученою вовною.

 

быстрицьі X., быстрицкы слівкы подоўгасты.

 

(бити). кертиця бє купкы Рад. der Maulwurf wirft Erdhaufen.

 

бытя Я. Leben ; Wohnung. ту ми не бытя hier kann (oder darf) ich nicht wohnen.

 

бібкы ядлівцовы Пол. Zapfenbeeren von Juniperus communis, sogenannte Wachholderbeeren.

 

біблея Ба. Biblie psl. БИБЛИѨ sacra scriptura.

 

бідный Вп. часто в значеню : хорий а худобный в знач. бідний.

 

біла гуза Ту. білогузка Лип. Saxicola oenanthe, Steinpicker.

 

білас Г. Herrenpilz Edelpilz, Boletus edulis (так названий, хоть не є білий).

 

білый берест Ко. weisse Birke, Betula alba.

 

білый хробак Кв. Ч. Engerling. cf. белей.

 

білы печінкы Св. Lunge.

 

біўок ока das Weisse des Auges, sсlera, sclerotica.

 

біўпушок Huflattich, Tussilago farfara. прикладат ся листя на вред: біўпушок скоро отьік (Eiter) вытьігат ; по житох росне".

 

білток Кр. біўток Р. Eiweiss. в білтку, в біўтку im Eiweiss. жоўток Р. Eidotter. більчок Врхв. cf. psl. БѢЛЬЦЬ ѨЙНЫЙ. бѣльць + ькъ).

 

білушкы Ф. білы, округлы сливкы (nom. sing. білушка).

 

біль gen. masc. Schmerz. великий біль. genit. великого болю. - коло Львова часто: велика біль, genit. великойі боли gen. fem.

 

біль gen. fem. genit. біли Жег. Speck. цьіла біль die ganze Speckmasse (cf. білий weiss; masur. biel, genit. bielu gen. masc.).

 

біля Вн. Сн. bei, neben. біля ока кіст. біля воды.

 

біляк П. не поливаный горнец з білой глины.

 

біровати Лин. vermögen, im Stande sein. не бірую ich bin nicht im Stande, es steht nicht in meiner Macht magy. bir.

 

бітка Р. Schlagen, битка. сто буків біткы hundert Stock- streiche.

 

біхреса Чр. Gnom, Erdgeist, Berggeist, "така мамуна, што по льіслі ходит : пукат, лупкат, віскат ; інши гварят, што такый, як хўоп х червені шапцьі" so eine Larve, die im Walde herumgehend poltert, klatscht und schreit ; einige behaupten, es sei eine Bauerngestalt mit rother Mütze auf dem Kopfe.

 

благодар Бер. genit. благодаря vocat. благодарю Wohlthäter, добродїй, "што дарит благом". "А мій любый ґосподарю, слухай, слухай благодарю" (слова щедрівки).

 

бўазен Бер. plur. бўазны dem. бўазник plur. бўазникы Fratz, Bub. "маўы дьіти сьім або вісемльітны". східногал. блазен genit. блазна укр. блазень, genit. блазня. Narr.

 

бланар, бўаняр Лб. Glaser, скляр.

 

бўатнар або ўатнар genit. бўатнаря "гвізд, што биє до ўаты" Brettnagel pol. bratnal, bretnal.

 

близь Вв. nahe, in der Nähe. близь хыжи.

 

близцьі Вв. Zwillinge nom. sing. близнець psl. БЛИЗНЬЦЬ δίδυμος geminus.

 

близнята або близцьі Zwillingstöpfe.

 

блыскавец (Кв. Ганчова) Leuchtkäfer, Lampyris noctiluca. блыскавцьі льітают.

 

бльішити, выблішити Ба. bleichen, блїховати. кус виблїшеного сьіна. выбльішиў дойч сьіно. — бльіхарі = тоты, што бльішат полотно, выносят на бльіх (на біленє).

 

бліщати ся Лб. glänzen, erglänzen psl. БЛЬШТАТИ СѦ, рыба бліщит ся Лб.

 

блювакы (nom. sing. блювак) eine Pilzart. "такы губы; подобны до червеняків, отровны ; як чловек зйіст, то з них блюват : робит ся зльі од блюваків".

 

бобалькы Нов. (nom. sing. бобалька) = галушкы з ярчаной мукы, також с пшеничной або з вівсяной Teigknollen, Knödel.

 

бобовянка з бобу бадыля Bohnenstengel sammt Blättern, Bohnenstroh.

 

бобрунка Жег. Врхв. Marienkäfer , besonders Coccinella septempunctata.

 

богмити ся Ту. казати богме ! (= бігме) або богме-но! sich betheuern. я бы ся на то не забогмиў.

 

боґанчі, баґанчі черевики magy. bakancs = Bundschuh.

 

бóдай-я́кый Св. = східногал. яки́й нéбудь або яки́й небу́дь was immer für ein, schlecht. "по Сыгітскых (Сыгіцкых) горах давньісше не мали кросен (бодай якы кросна) — снулы по стьінох в хыжи : вбиваў клинцы и так снуваў гей паук".

 

бодак П. Distel, бодяк.

 

боденка У. Б. Butterfass. де робит ся масло; части : 1) навершник = верх до боденкы 2) правда приходит на навершник 3) збуток або колотушка = кый г боденцьі.

 

боденьча Ко. gen. neutr. в ньім робит масло. дужкы (Fassdauben) в боденьчати.

 

бодливый Смрк. stechend, stossend ; stössig. бодлива корова eine Kuh, die mit ihren Hörnern stösst.

 

бодрок І. Name eines Hundes.

 

божа пшеничка Я. квітне жоўто.

 

боже житце Я. зело такой, зеленьоватой.

 

божий осетик Я. зьіля, як осет, мат квіт жоўтявый.

 

божи волоскы Я. зело канджуряве, на червено квітне.

 

божи пагнозтикы Я. зьіля, квітне на жоўто.

 

божи яблочка Я. зело квітне на жоўто.

 

Боже заплать! Ко. (заплат ! П.) Gott vergelť es!

 

Боже дай здоровя! Gott grüss’euch! wörtl. Gott möge euch Gesundheit schenken!

 

бозуля Beule, Auswuchs. dem. бозулька. (набиў бозулю на чельі (eigtl. das Angeschwollene, das Aufgeblasene).

 

бозюсьо Ба. Gott (примильно, іменно в дїтиньскій бесїдї). о бозюсю!

 

боіско Лип. Tenne, тік.

 

болячкове зьіля Ба. eine Pflanzenart.

 

бомба Ба. Kirche (in der Kindersprache, wahrscheinlich nach dem Glockenläuten : бом бом, sogenannt). ід до бомбы = іди до церкви.

 

бомбар (Береги коло Сянока) Maikäfer. Melolontha vulgaris cf. psl. БѪКНѪТИ tympanum percutere let. bambals scarabáeus.

 

бомбоўкы (nom. sing. бомбоўка) Beeren, eigentl. Kügelchen, Bläschen порівн. укр. бамбель pol. bąbel. бомбоўкы на ґрулях, на натиньі Früchte (Beeren) der Kartoffelpflanze.

 

бонк Чр. Bastard masur. bąk.

 

борыкати І. v. trans. aufwühlen. кыртиця борыкат землю der Maulwurf wühlt den Erdbo- den auf.

 

боронити П. Ко. волочити бороноў. заборониў єс поле. — доборониў єс поля ? hast du bis zum Ende des Feldes geeggt?

 

бортак Смрк. Брт. Ба. Tölpel. глупый бортак.

 

бортуля dummes Mensch; dumme Gans, tölpelhafte Weibs person.

 

бости П. Жег. рогами mit den Hörnern stossen. бык боде. бодячий бык Жег. бык збіў Жег. корова збола. телє зболо. віл біў psl. ВОЛЪ БОЛЪ ѤСТЬ. — в Жег. віл збол, побол, корова побола, — боўа Лб. теля боўо Лб.

 

бранка Т. Flussbarbe, Barbus fluviatilis, брянка pol. brzana, brzanka. бранкы попід бріх червонявы рыбы, з баюсами.

 

брандзя Кр. gen. fem. collect. Unkräuter. дуже той брандзьі = в східн. Гал. богато того буряну.

 

брати зубы Вв. Zähne reissen, зубы не брали = не рвали зубів.

 

брати сой на память Ту. merken.

 

(брати ся). бере ся в ногы і втьіче П. er jagt davon, er flüchtet eilig (scherzhaft; ukr. дав ногам знати).

 

братній Ко. dem Bruder gehörig. братній хлопец des Bruders Knabe (Sohn).

 

братунок Св. (раз чув я також : бартунок) Brudersohn, братанок, братанич.

 

бревери́я Ба. Händel. робит бреверию = збиває бучу.

 

брез Вв. ohne. брез інтересу ohne Interesse, uneigennützig. — пє брез декрету = пє без міри.

 

брез келя років durch einige Jahre.

 

брещати Врхв. schallen; klirren. ланьцух брещит die Kette klirrt cf. брямчати cf. psl. БРѦЧАТИ.

 

брех Бар. Klaffen, Bellen, Gebell східногал. гавк. тот пес має великый брех = бреше голосно.

 

брид (побіч: бридь) genit. бриди Hässlichkeit, Scheusslifhkeit. така брид! so eine Scheusslichheit. слізкы терпкы, непристалы — така брид! die Pflaumen sing herb, unreif — ganz widerlich im Geschmack!

 

бридаль. бридас. бридак hässlicher Mensch.

 

бридуля hässliche, widerwärtige Person, hässliches Weib.

 

брижовати Вн. брижами украшати. брижованый, украшеный брижами.

 

брызястый Жег. schwarz mit weissen Streifen. бризяста корова.

 

брылкастый П. in kleinen Klumpen vorkommend, grobkörnig.

 

брындзя Кр. Brinse, Schafkäse.

 

брысько Д. Hundename ; grosser Haushund.

 

бріх П. Bauch. бріхатый Чр. bauchig. бріхач Чр. Grossbauch čech. břicháč

 

бродиско І. Furth.

 

брост П. Я. Лип. Ч. springende Laubknospen, junges Baum laub, junge Baumtriebe. Тото дерево пущат, ма брост гардый der Baum schlägt aus, hat schöne Frühlingstriebe. — дуже бросту viele junge Frühlingstriebe. гардый брост Лип. Я. — брост буковый, также на льіщиньі, на вільсьі ; на садови : пупча Ч.

 

бростур (Ганчова) eine Pflanzenart.

 

брушляк кожушок без рукавів; також рід довгої камізолї cf. psl. БРЪЧЬКЪ indumentum.

 

брямчати Врхв. klirren. ланьцух брянчит (або брещит).

 

брюх Жег. Bauch. slovac. brucho. брюхатый bauchig. slovac. bruchatý.

 

бубновати trommeln slovac. bubnovať.

 

будзя Чр. gen. fem. Fleisch.

 

буд на́ чім Брт. = на чім будь.

 

буківка Ч. eine Pilzart.

 

булькати, бульчати Врхв. Кр. sprudeln, Blasen werfen. щава бульчит das Sauer wasser sprudelt.

 

бульчати Бер. kollern. індик бульчит der Truthahn kollert.

 

буля Смрк. Beule slovac. bula. набиў му булю на чельі = східногал. набив му ґуз на чолї.

 

бундз Бер. Knoten, Bund, ґудз. завяжи бундзы у бича.

 

буравый bräunlich.

 

бурый braun. — comparat. бурший. чмоўх іщи бурший Врхв. der Kleiber hat noch mehr Braun.

 

бурити землю den Erdboden aufwühlen. кыртиця бурит землю.

 

бутель П. gen. masc. Bouteille, Flasche. бутель круглый. бутель поўный.

 

буяк П. Б. Zuchtstier slovak. bujak.

 

в. ваган Смрк. більше корытя, што тьісто місят ein grösserer Backtrog, Backpfanne.

 

вайкати wehklagen. не вайч поза уха = за ухами не голоси, не плач.

 

вакация пр. не вакация ми то говорити Ту. = не випадає ми то говорити.

 

вакилия, вакелея Брт. "на буку губка" Zunderschwamm, Polyporus fomentarius.

 

вал Welle. валами іде вода Я. das Wasser schlägt Wellen.

 

валити Б. пр. сьніг валит густо es fällt ein dichter Schnee, cf. завальна зима.

 

ваўок. валок І. Schichte abgemähten Grases, покіс. трава на ваўках. косит гардьі на валок.

 

валушный tauglich, nützlich. тото не валушне dies taugt nicht.

 

Ваньо Врхв. Б. Ба. Д.... Іван, Johann. Ваньо! по-ле-гев !

 

ваньсы Лб. Schnurrbart. ваньсатый mit einem Schnurrbart versehen.

 

вар Розс. Мо. І. в значеню : "с капусты вода", на Угорщинї: "капусна юха". "квасный вар с капусты" І.

 

варахобник Вв. зело, жоўто квитне.

 

вартало бы ховати лозиняка Вн. es würde sich lohnen die Nachtigall zu halten.

 

варувати ся sich hüten. варуй ся ! hüte dich !

 

[Вархол Зл. Вартоломей.]

 

варянка Розс. Ку. вареный квас, вар с капусты.

 

Васильів ден Neujahr, новый рік.

 

Васко Врхв. Мо. Зл. Basilius, Василь.

 

ватра Св. Feuerheerd. "підлога в пецу, на котрі хльіб пече" = der Boden in der Ofengrube, wo Brod gebacken wird.

 

ватралька П. друк на кінци розширений і сплощеный до підгортаня жару eine am Ende verbreiterte und abgeplattete Stange, mit der man glühende Kohlen zusammenscharrt.

 

ватриско Чр. місце, де була ватра.

 

вацок Смрк. in der Bedeutung : Euter (pol. wacek, čech. vak, vаček, Tasche, Sack). бухат теля до вацка das Kalb greift hastig nach dem Euter. бухати eigtl. mit dumpfem Geräusch anschlagen.

 

вдячньі Лог. пр. я ті вдячньі тото зробю ich werde dir das mit Vergnügen thun. я ті тото вдячньі оддам ich werde dir das mit Dank zurück stellen.

 

ве - ве! (в Прибышові, в Карликові, на Воли, в Токарни) або йо ! йо ! interj zum Ausdrucke der Verwunderung. ве ! ба якый то дюк ! паскудный хробак. cf. psl. ОУВЫ οὐαί, vae.

 

ведля Ч. Г. nebst, bei, neben. я стояў на дворі ведля твойіх дверий slovac. vedla.

 

векший grösser. pol. większy psl. ВѦТШИЙ.

 

велич etwas Grosses, Kolossales. така велич.

 

величко dem. v. велико. не величко nicht viel. нас не величко wir sind nicht in grosser Anzahl.

 

вельбіб Св. Жег. grosse Abart der Bohne. дуже має вельбобу.

 

велькый У. gross. велькый сьніх хпаў = великий снїг упав. од мала до велького palaeoruth. ОТЪ МАЛА ДО ВЕЛИКА.

 

вельо Т. viel. так вельо не робит. pol. wiele.

 

венґрина Кв. Finne, Cysticercus cellulosae.

 

вепер Смрк. genit. вепря verschnittener Eber, Borg. dem. веприк. nicht verschnittener Eber, Keiler heisst: корназ.

 

верабожкати ся Смрк. Жег. божити ся, присягати ся : вера Боже ! cf. slovac. verabože! hoch betheuern. заверабожкай ся = заприсяж ся! вера Боже, вера так! Жег. auf meine Seele, so ist es! traun, fürwahr! wahrlich! вера Боже! кумо буду ся на вас гньіваўа.

 

вербівка Жег. Eilritze, Pfrille, Phoxinus rivularis.

 

вербинец Врхв. an Flussufern zahlreich wachsende Weiden in Ostgalizien: лози.

 

вербувати werben. гусарі вербуют man werbt zu den Husaren.

 

вербуванец Вн. што звербуваў ся до войска.

 

веретельниця Тих. веретьільниця Ч. Смрк. Ганчова. веретьільник Ту. веретерніца Лб. веретурниця Жег. веретюрниця Бер. gemeine Eidechse, Lacerta (agilis) (а ящірка Тих. ящурка Ч. Salamandra, Erdmolch). веретьільниця хытро льітат Смрк. = веретерніця летіт пільно Лб. die Eidechse lauft schnell.

 

веретельниця Розс. веретельніця Т. веретурниця Врхв. веретюрниця Кр. Blindschleiche, Anguis fragilis (веретїльниця = Anguis fragilis auch in den meisten Gegenden Ostgaliziens, wo ящірка Lacerta und ящур Salamandra bedeutet).

 

веретьінця Вв. (nom. sing. веретьінце) Equisetum arvense, Ackerschachtelhalm (die Stengel mit sogenannten Fruchtähren).

 

верый Кр. gekrümmt; verzerrt; stützig. верый чловек. вера дощка. вере дерево [hieher : коверняґа, коверняк (um Bereżany gebraucht) gekrümmter, verzerrter Baumstamm; dicker, krummer Ast. knorriger Klotz. сковірити ся sich werfen (vom Holze): pol. wiór. Hobelspan eigtl. das Gekrümmte cf. germ. wirr, wirren].

 

верствак Вв. Zeitgenosse. верствакы або ровесници cf. psl. ВРЪСТЬ et ВРЪСТА ἡλικία, aetas. СЪВРЪСТЬНИКЪ συνηλικιώτης, coaetaneus.

 

вертепа Schlucht, Abgrund; Unweg.

 

верткый Кр. rührig, gewandt, flink, behend slovac. vrtký. pol. wartki.

 

вертлик Св. Leierkasten, Drehorgel, катаринка. грає на вертлику er spielt auf dem Leierkasten.

 

верхнина, верхнинка або сметанка Вв.

 

веце mehr pol. więcej psl. ВѦШТЕ superl. найвеце, найвецей.

 

вечерішный Т. Abend-. вечерішне молоко.

 

вечерниця Смрк. Abendstern.

 

вечіркы Брт. plur. tant. Abendunterhaltung східногал. вечерницї.

 

вжгнути Зл. ударити.

 

вздутє І. Blähen, Aufblähen. худобу льічат на вздутє: назбирают бирок (бильок) і сыплют до рота худобі wenn das Vieh an Aufblähen leidet, sammelt man Asseln und schüttelt dem Vieh in’s Maul (ein unwirksames Mittel, das jedoch beim Volke im Gebrauch ist).

 

взглуб Д. in die Tiefe, der Tiefe nach, вглуб. два метры взглуб.

 

выбачный Смрк. на пр. няй будут выбачны wollen Sie entschuldigen.

 

выбростити Врхв. hervorspriessen, ausschlagen (von Bäumen im Frühlinge)

 

вывадити І. ausspannen. мусьіў коньі вывадити = м. к. випрячи.

 

вывідкы або выводины Смрк. "до церкви іде родильниця" Kirchgang der Wöchnerin.

 

выгладити ся Бер. fett werden wörtl. glatt werden. выгладили ся быкы die Ochsen wurden fett.

 

выграбати ausgraben. выграбаный ausgegraben. кітка така, як выграбана die Katze ist sehr mager (wie ausgegraben).

 

выгляд Ч.П. Fenster. выглядок П. выглядчик І. Guckfenster. выглядчик з дьірками = віконце з дїрками. одняти вікно або выгляд П.

 

выдарити ся Врхв. sich ereignen, sich zutreffen. "выдарит ся, што росне на турни дерево".

 

видиш Нов. (wörtl. siehst du) in der Bedeut. wie es scheint, wahrscheinlich. сут, видиш, і г нас по камінцох куліґи wahrscheinlich kommen die Strandläufer auch bei uns an mit Gerölle bedeckten Flussufern vor.

 

видьіти ся scheinen. так ся видит so scheint es. видьіло ся ўадно es schien schön zu sein.

 

видньівка Брт. бочка з вина Weinfass. виднівкы купуют зо старины; квасят в них капусту.

 

видок Б. Schauen, Beschauen; sichtbare Stelle. на видок = на оказ; на видне місце ; в староруск. ВИДОКЪ значило сьвідок, testis гл. Правда руська.

 

выживльіня І. Nahrung, Kost.

 

вызывати schelten. зачали ся вызывати sie fiengen an ein ander zu beschimpfen.

 

вызывка Scheltwort, Schimpfwort ; Schimpfen.

 

вызывка Лос. Schimpfwort; Schimpfen вызываня.

 

выістити ся, з’істити ся Св. in Erfüllung gehen. то ся мі выістило або з’істило.

 

выкарати ся Зл видати ся; удати ся.

 

выкладати Рад. пр. смішкы си з кого выкладати mit jmd Spott treiben.

 

выкладный. пр. язик выкладный Св. = язик, котрим мож викладати, порозуміти ся verständliche Sprache. "ми Русна́кы — ма́ме я́зык викла́дный".

 

выкоўтати Врхв. auswetzen, aushacken, ausklopfen. чмоўх выкоўтат дзюру в дереві (cf. ковтати, колотати pol. chełtać).

 

выкрасити Нов. kastrieren. корназ не выкрашеный.

 

вили́я П. сьвят вечер, heiliger Abend, pol. wilija.

 

выльізати І. ящур выльізає на дойч der Erdsalamander kriecht vor bevorstehendem Regenwetter (aus seinen Verstecken) hervor.

 

вылупити Нов. ausschlagen. сова вылупиўа выгляд die Eule schlug das Fenster aus.

 

вылюбити ся Врхв. der Liebe fröhnen.— вылюбити. пр. дьівча вылюбене.

 

виля Сн. bei, in der Nähe, пиля. — печінкы сут виля бамбуха, сележін на бамбуху.

 

виўкастый gabelig.

 

виўцьі plur. вилцьі Gabel, Essgabel.

 

вымя П. Euter.

 

винівка Weinfass "піў бочки".

 

выоначити ся выяснити ся (пр. о якійсь справі), аж ся выоначит.

 

(выпасти). як выпаде кому І. je nach dem, wie es sich trifft.

 

выпльінити Ч. ausrotten, винищити. кіт выпльіниў садникы pol. wyplenić.

 

выправдати Д. rechtfertigen. хотьіў ся выправдати er wollte sich rechtfertigen.

 

выправна скора П. gegerbte Haut, Leder.

 

выпустьіти П. veröden ; ganz verarmen.

 

вирая (верая) Thürpfoste. дві вирайі г дверех.

 

выречи П. Брт. Ф.... повісти, вимовити. выреч мі = скажи менї.

 

вирок Кр. Bett. на вирку auf dem Bette.

 

вырчати knurren. пес вырчит der Hund knurrt. pol. warczeć, čech. vrčeti.

 

высьіпати ся на кого. Мо. jmd. anschnauzen, auf jmd schreien. висьіпаў ся на мене.

 

выслужный Чр. dienstfertig.

 

выстаріти ся Ч. alt werden.

 

выторгати, выторгувати П. herausreissen. пчіўняк выторгує ся с коріньом.

 

выторочити ся Co. in der Bedeut. wühlen, herauswühlen. кертиця выторочит землю або купы повымітує.

 

выточити ausdrehen ; ausdrechseln. выточит дерево сверликом.

 

вытрут П. І. "што вытре ся на нозьі с ходженя". "як натоўче ногу, як наступит поўхату усеницю, то дістане вытрут" І.

 

вытяти Кр. in der Bedeutung : stark schlagen. добре пріложил або вытял.

 

выфыркнути Жег. выфуркнути emporflattern. выфыркнуў птах.

 

выхлюпати ausschütten. выхлюпати воды.

 

выцяркати Бру. викапати, вицюркати. дойч выцяркаў der Regen ergoss sich.

 

вышмарити П. hinausschmeissen. тото ся вышмарит das wird hinausgeworfen.

 

вышпурити hinauswerfen, hinausschmeissen cf. шпурнути, шпурляти.

 

выщирити зуби die Zähne fletschen, вышкирити. выщиряти = вышкиряти.

 

вйілий Брт. zudringlich.

 

вйо! кличе на коньі, штоби тягнули.

 

вібчий Смрк. fremd, alienus pol. obcy ; вібчий чловек або чуджый. psl. ОБЬШТЬ ruth. обчий, общий communis.

 

віз Смрк. Мо. ein Gestirn.

 

візля Св. bei; in der Nähe; am. візля нього. візля берега.

 

вікняр Врхв. Glaser, скляр.

 

вільгый Врхв. feucht. вільго в ті хыжи es ist feucht in dieser Hütte. вільгый стоп die Säule ist feucht cf. psl. ВЛЪГЪКЪ, східногал. вохкий, pol. wilgotny.

 

вільгый Бру. in der В. lau. вода льітня або вільга. молоко вільге.

 

вінец М. вінец по над копытом коня.

 

віннічкы Жег. Johannisbeeren. ґеґадзы і віннічкы Stachel- und Johannisbeeren.

 

вінярка Лб. Weinfass.

 

вірґати Кр. um sich schlagen; zappeln. ногы вірґали die Füsse zappelten.

 

вірниця Нов. „трава, што росне на тлокох“ an Brachfeldern wachsendes Gras.

 

віс-деревчина Сн. або чамаришка Сн. Myricaria germanica deutsche Tamariske, біж деревчина.

 

віскы Врхв. Augenwimpern.

 

вістка Б. Schuppe. рыба має на собі вісткы. cf. slovac. ôstka 1) Fischgräte 2) Fischschuppe.

 

вістя Я. на лїво (кличка до коній, як гонит).

 

віт genit. віти або вітка genit. віткы aus dünnen Zweigen verfertigtes Zaunband „што кіля звязує х пўотьі“ східногал. вить, витка

 

вітерне зьіля або бобівник Ба. „на вред, на болякы, берут на сопешницю (як ся здує); зьіля в маслї присмажат.

 

вітерник І. хворіст. „як вітер обдує, то пырщит“.

 

вітерник або вітерне зьіля І. як ся опырщит тьіло і гноіт, то в сметанцьі смажит тото зьіля і обвиват тьіло.

 

вітерниця П. Пол. 1) Sturmwind. Sturmwetter 2) Windpocken, Windblattern.

 

вітерниче зьіля Брт. квітне жоўто.

 

вітік Лб. Fitislaubvogel, Sylvia fitis.

 

вітчина vom Vater ererbtes Gut.

 

вітяз Сн. Hundename, кличка пса.

 

віхтелиця Врхв. Sturmwind. паремна віхтелиця jäher Sturmwind. віхтелит es weht ein Sturmwind. дораз завіхтельіло auf einmal entstand ein (starker) Sturmwind, порівн. східногал. вихор = Sturmwind; вихрити кого jmd beim Schopf tüchtig zerren.

 

вічистый П. ewig dauernd; lange dauernd; dauerhaft.

 

вішало Лип. Kleiderrechen.

 

вішеляк Зл. Erhängter.

 

віщицьі Бер. plur. tant. рід лишаїв, Art Schwinde oder Flechte. віщичник Бер. зьіля на віщицьі.

 

віщук Щ. Bote, вістник.

 

вказати zeigen, вкаж ле гев, што маєш.

 

вкльіпити ся І. sich hineinzwängen. черьвак як гадвабна нитка вкльіпит ся статку до языка або до ногы; трудно го струти.

 

(влечи ся). бодай ся влекло тай сьміху вартат (про легку, сьміховату бесїду).

 

влакы П. вўакы — поперечкы до ґнаток.

 

влакы Смрк. ретяз на быкы Ochsenkette.

 

влоны Врхв. vorigen Jahres, im vorigen Jahre „прешлого року“ psl. ЛАНИ.

 

внимати ся Б. sich geniren, sich schämen. внимат ся = стидає ся.

 

внувати О. langweilen, belästigen, dringend verlangen. slovac. unovať. Петро все внуваў, жебы му дала хльібец cf. magy. ún überdrüssig werden, unalom Langeweile, Überdruss.

 

внука П. Брт. Жег. Врхв. adv. im Inneren, inwendig; hinein (въдну-ка), внука в пері єст душа im Inneren der Federspule ist eine faltige Haut (Seele); внука мя болит es schmerzt mich im Inneren, ід до хыжи внука Жег geh in die Hütte hinein. тоты вікна внука diese Fenster sind von innen. — на внука вувця не здрава das Schaf hat eine innere Krankheit.

 

вода гоняча schnell fliessendes Wasser.

 

вода черства Д. frisches Wasser.

 

водити ся in der Bedeut. geschehen. што ся водит? was geschieht?

 

водник НОВ. Sterna, Seeschwalbe. чудньі влетит г воду.

 

водняк Лб. Wasserschwätzer, Cinclus aquaticus, „як куля хпаде до воды“.

 

водяник Бер. Sterna, Seeschwalbe. водяникы летят г воду.

 

возгартати Р. зугартати, згартати Р. возгартала с під коровы гній.

 

воздух П. Luft.

 

возырка Бер. возярка Wagenschoppen східногал. возівня.

 

вокша Р. Н.В. pol. oksza з нїм. Axt lit. jekštis, jekšis сокыра.

 

воль — воль entweder — oder, vel — vel, psl. ВОЛѤ — ВОЛѤ εἴτε- εἴτε sive — sive.

 

воўк Вв. воўчинец Бер. Ononis hircina.

 

воўкурад Мо. Wehrwolf, вовкулака, вовкун.

 

волосан Врхв. Rosshaar, та доўга волосан. той доўгой волосани. на ті доўгі волосани.

 

воўося (волося) Haar. сивы воўосы побіч сиве воўося graue Haare східногал. сиве волосє.

 

воўосяный aus Rosshaar verfertigt.

 

воўча мурянка Вв. Rossameise Camponotus herculeanus.

 

воўчок Пол. in der Bedeut. Engerling, Maikäferlarve (in anderen Gegenden Galiziens вовчок Calandra granaria, schwarzer Kornwurm.

 

волюватый Бер. mit der Kropfkrankheit (воле) Behafteter. (найбільше волюватих в Ростоцї, Крихавцї, також в Новій Веси).

 

вопити Вн. mit lauter Stimme rufen. psl. ВЪПИТИ, κράζειν, clamare. воўк як раз стаў співати, вопиў.

 

воргы П. Чр. Lippen pol. wargi. ворга выжня П. Чр. Oberlippe. ворга нижня П. Чр. Unterlippe.

 

воркоч Haarzopf pol. warkocz, čech. vrkoč psl. ВРЪКОЧЬ.

 

воробель genit. воробля Sperling, воробець, горобець.

 

ворож genit. ворожа Wahrsager, Zauberer; Schwarzkünstler.

 

ворожиль Zauberer. ворожиля Wahrsagerin, Zauberin.

 

ворожка Ти. Вв. Кв. Лип. ворожиля Чр. Ту. Marienkäfer, Сoccinella (septempunctata). дївчата приговорюють кладучи того хрущика на руку, щоби полетїв: „покажи ми ворожко, де моя дорожка?“ Вв. — „воро́ж ворожильо! де я ся оддам, ци горі́ ци доло́в, ци до чо́рной зе́мльі? (як не полетит а хпаде, то повіст, же дьівчина вмре).

 

вочеміню І. im Augenblicke pol. w okamgnieniu.

 

вразити П. hineinstecken, враз виўцьі = вопхай вилки.

 

вред або чиряк П. Geschwür.

 

вредный Нов. schädlich, вредный чловек.

 

врещати Лб. schreien; kreischen; weinen; wimmern. дьітина (дзецко) врещит. slovac. vrešťať, ruth. верещати.

 

вроза Сн. Р. „што привязує бич до бичиска“ Peitschenschleife, Peitschenschlinge.

 

врокы plur. Bezauberung. гварит ворожка: „змеч ле мі врокы девятеракы“ — мече на воду: хльіб, сіль, каменьі, косакы, ўыжкы, угля. косу, серп, сьвячене зьіля Лос.

 

врявкати Брт. врявчати Чр. schreien, дьіти врявчат die Kinder schreien. врявк Geschrei, вереск.

 

все, завсе Рхв. завше П. immer. — всьо alles.

 

всудити кому кару Вв. jemand die Strafe bestimmen.

 

всяды П. всягды Т. überall східногал. всюди, всюда. не всягды nichtüberall.

 

втьішный Мо. freudigerregt.

 

в той час або в тот час Рад. zu dieser Zeit.

 

вчасный Чр. zeitig, frühzeitig. вчасны грушкы frühreifende Birnen. slovac. včasný.

 

вшиток (вшыток) весь, jeder. вшиткы люде alle Leute. — вшитко alles čech. všecko, slovac. všetko.

 

вштурити П. hineinstecken. не вштуриш = не вразиш. вштур = stecke hinein.

 

вядерко Врхв. Wassergefäss, Wassereimer pol. wiadro, wiaderko східногал. відро, відерце.

 

вязан gen fem. Strauss, Bündel. велика вязан квітя ein grosser Blumenstrauss. великой вязани. х ті великі вязани.

 

вязати спідкы Fundament legen.

 

вязьіяя Б. Gefängniss čech. vĕzení pol. więzienie.

 

вєчати Вв. meckern, blöken. коза або вівця вєчит: ве!

 

г. (im Ruthenischen wie čech. h ausgesprochen also гавк, гавран sprich: hawk, hawran).

 

гав Ту. сюди. ни гав, ни там Ту. = ни сюди, ни туди weder hier, noch dort.

 

гавк Gekläffe, Gebelle. добрый маш гавк du kannst eine schneidige Rede führen (scherzend).

 

гавран П. Вв. Рад.... Rabe slovac. havran.

 

Гаврас Берн. Гервазій. ид до Гавраса.

 

гад Лб. Schlange; Kriechthier. льіновиско гада Лб.

 

гад Ч. Pelias berus, Kreuzotter „як укусит гад, три разы курят порохниноў буковоў або вербовоў і приговорюют: „ара, шора, сара!" (забобон).

 

гадваб. Кр. Рхв. Жег. Seide psl. ГОДОВАБЛЬ східногал. шовк або єдваб.

 

гадвабный aus Seide verfertigt. Seiden-.

 

гадка in der Bedeutung: Räthsel. загадувати гадкы Räthsel aufgeben. повім ті гадку, ци згаднеш ich werde dir ein Räthsel sagen, ob du es mir auflösen wirst (bei den Marmaroscher Ruthenen). заганка cf. psl. ГАНАНИѤ.

 

гайтів Брт. Hegebereiter plur.

 

гайтове magy. hajtó Treiber.

 

гадай Сн. кличка пса, Hundename.

 

гакс! гакс! Чр. кличут на свинї; до кучи загоняют: а люлю! а люлю!

 

га-ле! П. komm her! kommt nur her!

 

[гальбія Зл. deminut. гальбійка Зл. коритце, з котрого їдять пацята (поросята), Fresstrog; гальбія також гальма, що підкладають під колесо (задля подібної до коритця форми) Hemmeisen, Hemmkette cf. вальбія.]

 

галиця Жег. Gesindel cf. голий, голота; галайстра pol. chałastra, hałastra.

 

галущанка Ба. (галушчанка) Mentha-Art „мята, до крутої подібна, але одміннїсша“.

 

гамерицкый Брт. П. amerikanisch, американьский.

 

гамра Св. Hammerschmiede, Hammerwerk.

 

ганде П. dort, weiter hin.

 

ганебскый Вн. in der Bedeut. vortrefflich, ausgezeichnet (sic!) ганебске зерно = красне, гарде зерно. ганебскый хлопец = сильный, гардый хл. — ганебскый Лип. дуже великый. хыбаль же ганебску зліст мат = хиба, що дуже велику зліст має.

 

Ганця І. Анна.

 

га-по-гав! або ходь гав Ку. ходи сюда komm her, повстало з: гав под (= подь = пойдь = поиди) гав. — гапцю! гапцю! Ку. (примильно) = ходи сюда !

 

гарагуц Вн. Windbeutel. „пустый вітрогон, баламут, што не посьідит тихо“.

 

гардый in der Bedeutung: schön. гарды парібкы або парібци schöne Junggessellen. гардый дойч schöner (guter) Regen comp. гардший.

 

гардьі adverb. schön, splendid; viel compar. гардше. сьпівай гардьі singe schön. він заробит гардьі er wird schönes Geld verdienen. він мат гардьі гороху er hat viel Erbse (eine namhafte Menge Erbse).

 

гарликати В в. schlecht singen, „сьпівати ни до чого“.

 

гарнасіті ся Лб. Жег. мотлошити ся sich herumbalgen, sich herumzerren хўопцьі гарнасят ся або гарачут ся (від гаратати ся sich schlagen); згарнасіў соўому — змервив с. — згарнашена солома = змервлена с.

 

гарнасувати ся Кр. борыкаты ся sich herumbalgen, sich schlagen.

 

гарнася Лб. gen neutr. zermudelte Sachen; zertretenes, gestampftes Gras, Unkräuter und dgl. саме гарнася — доброй травы не́ ма. гарнася = покыршена соўома, Wirrstroh.

 

гасник Бер. гаснік Лб. Lichthut, Lichtlöscher прилад до гашеня сьвічок по церквах.

 

гача П. Ко. Füllen, Fohlen, гача, што ме (= має) рік Ко. plur. гачата.

 

гачатко kleines Fohlen.

 

гачур Б. Нов... „кін моўодый, не выкрашеный“ ein junges, nicht kastrirtes Pferd.

 

гачура Св. трильітна ўошиця, што не мала гачате dreijähriges Fohlen.

 

гашурка Я. Eidechse, Lacerta plur. гашуркы.

 

гаяти біду Вн. „перепхати біду, што б звалила ся з головы“.

 

гбіті Лб. hineinschlagen, вбити.

 

гводни bei Tage, водни.

 

гвойти hineingehen, ввойти, войти, війти.

 

ге! Рад. ja.

 

гев! her ! hieher! da! hier! — подте гев! kommt her! — гев сады! hieher! — гев си! herda! гев мя! oder гев цьілуй! = взни мене, узни мене leck’ mich in den Arsch! — гев — там hier und dort. — гев сады Чр. = оттуди !

 

гевады Зл. туди.

 

гей! Бру. Лб. М. Сн. ja, wirklich, fürwahr cf. psl. ѤЙ.

 

гей Чр. кличе на волы. — ге! кличе на коровы — птуц! на телята, кед гонит.

 

гейбы gleichsam, gleichwie.

 

гейс! Врхв. І. Р. на быкы кричит, штоб просто шли: гейс ! штоб повертали на льіво: гейса! што-б на право: ча! од себе!

 

ге-ле-ге! Лос. Вв. Св. = подь ко мньі Вв. ге́-по-ле ! Вв. = подь гев ! komm’ (kommt) her! „ге-ле-ге! со-ле-ся со! акы парадны! ба-ле, кумусь, ба! спустте ле, спустте! не оначте ся так! тед юж капку посьідте г нас! kommt nur, kommt! schaut nur, schaut! wie Sie prächtig aussehen, Frau Ge vatterin! wollen Sie gütigst austrinken! machen Sie keine Umstände! wollen Sie doch ein wenig bei uns bleiben!

 

ген-то vorgestern.

 

Генія Ба. м. Евгенія.

 

Героній Бер. Hieronymus.

 

гетька plur. гетькы Bauernpferd, kleines Pferd; Mähre.

 

гетта ! Тих. кед поганят, кличе на коньі = од себе на право; вісьта! = на льіво, к собі; гонит просто: вйо! — сперат, каже : тпру !

 

гыбати gehen cf. psl. ГЫБАТИ čech. hýbati, slovac. hýbať in Bewegung setzen, bewegen, гыбай! geh! — гыбай гев! komm’ her! — гыбай жерти geh’ essen (загальноруск. жерти fressen; тут значить : йісти essen).

 

гывкати По. гівкати heulen, schreien. (vom Geschrei der Eulen). сова гывкат.

 

гыка Я. Stengel sammt Blättern. гыка бандурчана або бандурчанка Stengel sammt Blättern der Kartoffelpflanze. cf. гыча (гиче, гичка).

 

гин Б. там.

 

гинады Зл. тамтуды.

 

гырмота Donnern, Gepolter.

 

гырмотати poltern, donnern, Getöse verursachen.

 

гырча Смрк. Ба. Зл. gen. fem. гырча або ґузва велька Б. Geschwür, Beule slovac. hrča dominut. гырчка Смрк. slovac. hrčka.

 

гысь! Чр. кличе на куры.

 

гыцкати ся Бер. sich herumwerfen, sich herumbalgen; herumspringen. дьітина ся гыцкат.

 

гыча у цибульі Д. die überirdischen Triebe der Zwiebel.

 

гычаль Б. Stengel; Btattrippen cf. гичка.

 

гівняк Кв. гівняр Б. Мо. Rosskäfer. Geotrupes stercorarius. „як ся змеркат і як тепло та бреньчит ньібы музыка: буду ся жениў! буду ся жениў! — а як мороз, то ся крыє і кицкат ся та каже: зімно мі! зімно мі! Мо.

 

гідньі Нов. viel. было там купця гідньі es waren dort viele Käufer anwesend.

 

гіркый опух, гіркый ўопух Бер. Klette, Lappa major.

 

гыркыня або скрип Agaricus piperatus.

 

гўадженіця Лб. Flachshechel. гўаджениця альбо терлиця Ч. Flachsbreche.

 

глапити Чр. einfangen. глапиў птаха.

 

гластівка Врхв. Кр. І. Пол... гўастівка П. Сн. Schwalbe. гластівкы льітают.

 

глива Pilzart. гливы ростут на букох.

 

глинястый П. lehmgelb. кін глинястый.

 

глиста П. Regenwurm; Spulwurm. єдна глиста ein Exemplar des Regenwurmes (Spulw.).

 

гліг (гўіг) genit глогу Weissdorn, східногал. глід, глодина, глодовина, гложина, глій, глоина.

 

глобок Вв. Keil. колок, што вбиват межа обручку (перстьінь) косы а кіся [в Бортятинї коло Перемишля: плїнка].

 

гўоны, глоны = влоны des vorigen Jahres. гліньскый або ліньскый рік. — ліньского року = лоньского року im vergangenen Jahre.

 

глука Смрч. Brausekopf, Lärmer cf. čech. hluk = Lärm.

 

глу́пый гриб або блюва́к Ко. білий, як го розломит, то синій.

 

глуптак Ти. Dummkopf. такых глуптаків не видьіў.

 

глуха Б. великый тиф. вітрова глушка Б. легкий тиф.

 

глушко Бер. tauber Knabe, tauber Mann. глушка taube Weibsperson.

 

глядати suchen. він глядат er sucht.

 

гмертвец genit. гмерця Todter.

 

гмлиско Бер. Nebel.

 

гнет allsobald, allsogleich, sogleich. slovac. hned’.

 

гньівливый Св. zornig, в східногал. найчастїйше: гнївний.

 

гньідый braun. гньідый птах. гньіде просо.

 

гнойівка Г. Schlammfliege, Erystalis tenax.

 

гноітися Бер. eitern. рана гноіт ся; загноіла ся.

 

гнояк Ч. Rosskäfer, Geotrupes stercorarius.

 

гоблюванкы Св. Hobelspäne (nom. sing. гоблюванка).

 

говад Бру. Pflanzenart.

 

говедо Vieh (nur als Schimpfwort gebraucht). ты говедо! = du Vieh! du Mistvieh! psl. ГОВѦДО.

 

годинник Св. годильник Врхв. годины Ту. Wanduhr; Uhr. годинкы Св. Taschenuhr cf. slovac. hodiny Uhr. hodinky plur. kleine Uhr.

 

годиняр, годзиняр Ту. Uhrmacher. slovac. hodinár.

 

годно пр. годно быти Т. es.ist möglich. може годно быти Я. es kann möglich sein.

 

гойно substant. Ueberfluss. не́ маў такого гойна, як ты. гойнувати abundere, im Überfluss haben. гойнувати хльібом.

 

гойове листя Тих. або райник Тих. lanzettblättriger Wegerich Plantago lanceolata.

 

голька (Сяніцке) unbegrannter Weizen.

 

головач Лип. Kaulkopf, Cottus „рыбка головата“.

 

головачка Щ. Ту. Kaulquappe, larva ranae.

 

гоўовенькы Kaulquappen, Froschlarven (nom. sing. гоўовенька, головенька).

 

гоўовня Feuerbrand „кавалец дерева опаленый“.

 

голодовый рік І.Hungerjahr, голодний рік.

 

голопуп Врхв. junger, noch unbefiederter Nestvogel, голопупы = пташкы іши не опюркованы.

 

голота Вн. в знач. бідна eine arme Weibsperson в східногал. голота Gesindel.

 

гоўубя Врхв. junge Taube.

 

голя (Брт. Прегонина) nackter Berggipfel, голый верх горы.

 

голяк П. Rasirmesser. голяр, genit. голяря Rasirer.

 

гомок Лип. Erdhaufen; kleiner Hügel. — однакож в Г. = земля пісковата cf. slovac. magy. homok Sand. Flugsand.

 

гонько П. Wegwarte, Cichorium intybus.

 

гопкати Б. hüpfen. гопкают, як коникы.

 

гореч Вв. Hitze. велика гореч або спрагота.

 

горізнач Жег. mit dem Rücken nach oben. — дольізнач Жег. mit dem Rücken nach unten. плыве горізнач, дольізнач.

 

горнец 1) Topf. 2) Mass Garnetz. Die Lemken sprechen immer hornec, während die Ruthenen in Ostgal. горнець (sprich: horneć) oder горщок (horščok) in der Bedeutung Topf und ґapнeць (sprich: garneć) in der Bedeutung das Mass gebrauchen. чверт має вісем горцы. двацет горцы ярцу.

 

горночок Рхв. kleiner Topf, Töpfchen pol. garnuszek.

 

горнути in der Bedeut.: schwellen, quellen, überwallen, вода горнула.

 

горнятка пщільні Р. Bienen zellen.

 

городити пліт den Zaun flechten. город пліт flechte den Zaun.

 

горуватый П. uneben; gebirgig горувате поле.

 

готьта! Врхв. кричит на коньі, штоб повертали на право — вісьта! штоб брали на льіво.

 

готовити, готувати in der Bedeutung: kochen. eigtl. zubereiten. готую мясо.

 

грабати сьіно = стягати граблями сїно. — грабаный овес = граблями стяганий по скошеню.

 

грабачкы Рхв. робітницьі, што граблят сьіно або овес (nom. sing. грабачка).

 

граничка dem. від границя Grenze.

 

граня П. gen. neutr. Musikspielen, Musik. ід на граня = на музику. подме на граня!

 

гребено gen.neutr.Wollkamm; Kamm zum Striegeln der Schafe. чухрати на гребенох воўну. гребено або щуткы, што чухре воўну Вв. (neben der asl. Form ГРЕБЕНЬ gen. ГРЕБЕНЕ dürfte auch *ГРЕБЫ, gen. ГРЕБЕНЕ existirt haben).

 

гребін у хыжи Смрч. Giebel der Hütte.

 

гривкастый mit einer Mähne (oder Halsbinde) versehen. гоўуб гривкастый Ringeltaube, Palumbus torquatus.

 

гріх Б. якый гріх або якый кат. (etwa wie das Deutsche: zum Teufel, zum Kuckuck). якый гріх — не можу сі пріпамятати.

 

гробар П. Gräber.

 

грубый dick. піняз грубый grosses Geld.

 

грубнути dick werden. дерево грубне.

 

грудка = будз.

 

гружати in der Bedeut. rühren, umrühren, umwälzen eigtl. zu wiederholten Malen senken. — гружати масўо Розс. Butter machen робити масло. гружати будеме масўо. — гружати бандуркы в горци Розс. колотити варену бульбу gekochte Erdäpfel zerstossen und umrühren.

 

грузкый П. leicht einfallend (vom Sumpfboden); соўотвина то земля грузка.

 

грушчанка Birnsuppe „з грушок юха“.

 

грядка Querbalken plur. грядкы.

 

гугнавый, гыгнавый „што брез ніс гварит“ näselnder, der durch die Nase spricht. psl. ГѪГНАВЪ et ГѪГНѨВЪ mussitans.

 

гугнати, гугнути Св. näseln, murmeln. він гугне psl. ГѪГНАТИ διαγογγύειν, murmurare.

 

гудак Musikant čech. houdek, slovac. hudec. dem. гудачек. уж пришли гудаци die Musikanten sind schon angekommen.

 

гудкати Кр. mucksen, verlauten. люде гудкают es verlautet unter den Leuten, man muckst, man spricht hie und da, es wird ruchbar. як гудкают wie verlautet.

 

гудля gen. fem. Wirrwarr, Unordnung; Gebraus; Pfuscherei, cf. germ. Hudlerei.

 

гудльовати Зл. elend fortkommen, fretten. капарити, бідовати. cf. čech. hudlovati germ. hudeln.

 

гужов Св. ланцок жельізный, што зваджує кольічка с плугом.

 

гузджениця с прядива Розс. Halfter східногал. уздїнниця польск. uzdzienica ческ. uzdenice.

 

гузьір грубший конец стятого дерева, грубший конец снопа.

 

гукарня Жег. Uhu, Bubo maximus.

 

гукати laut schreien, rufen. сова гукат.

 

гук Ти. гук або пугач Мш. Uhu, grosse Ohreule, Bubo maximus.

 

гукнути П. in der Bedeutung: in grosser Menge erscheinen, wuchern (von Pflanzen) z B. гукнуў пчівняк.

 

гуля Брт. Kauz, Ulula „сова, што гукат“.

 

гуля-гуч! Чр. Treiberuf der Gänse.

 

гулякати Ausschreitungen machen, lumpen.

 

гунцут Вн. Spitzbube slovac. huncút.

 

гуркати Ко. Мо. Врхв. girren. голуб гуркат або гурчит.

 

гусак Брт. Hungerzwetsche nom. plur. гусакы.

 

гуска пташок кусцьіцьок векший од жоўтогрудкы eine Vogelart, etwas grösser, als der Goldammer.

 

гуслі П. Врт. Кр. Б... Geige dem. гуселькы Б. гусличкы В. грай на гуслях spiele auf der Geige.

 

гусовец Г. Räuber (?) Якый я си гусовец на цьїлый Липовец Г. cf. psl. ГОУСА. ГОУСАРЬ. гл. згусувати ся, згусовати ся.

 

густити тьісто Б. eigtl. den Teig dicker machen, den Teig kneten.

 

гуcяp Зл. Gänsehirt.

 

ґусячка 1) Gänsekoth, ўайно гecє. 2) Gänsefingerkraut Potentilla anserina.

 

гусю! гусю! О. волат, як лудит гуси а жене: а гуч! а гуч! (на Українї: а гиля!)

 

гуторити Лип. sprechen, reden. гуторка Rede, Gerücht.

 

гуцьок genit. гуцька kleiner Wasserfall, гучок.

 

гущ gen. masc. et fem. гуща gen. fem. Dickicht, dichtes Gestrüpp. така гущ, што не прейде solch ein Dickicht, dass man nicht hindurch kommen kann. велика гуща.

 

ґ. (im Ruthenischen wie russisches г oder polnisches g ausgesprochen; demnach ґабор, ґаґати sprich: gabor, gagaty).

 

ґабоp Ба. хлоп, Bauer. ґабор выдрыляў дьіти = хлоп витручав дїти. cf. pol. gbur, germ. Gebauer.

 

ґаґати П. Мш. schnattern pol. gęgać slovac. gágať. ґаґают гуси.

 

ґадати Чр. in der Bed sprechen aus dem pol. gadać, gruth. гадати bedeutet: meinen, glauben.

 

ґадзіна Бер. Лб. Зл. Geflügel aus dem Masurischen: gadzina, ruth. гадина = Schlange.

 

ґаздынити Ч. ґаздинею бути, eine Wirthin sein, eine Wirthin abgeben, die Geschäfte der Wirthin verrichten.

 

ґаздівка Тих. Wirtschaft, ґаздівство.

 

ґайдувати.Ту.Dudelsackpfeife spielen slovac. gäjdovať.

 

ґалунок Зл. Borte, Sammtborte; Binde; Kopfbinde. ґалунок М. = повязка на голову.

 

ґамба Mund, Maul. ґамбуся Mündchen; Gesichtchen slovac. gamba.

 

ґарґало gen. neutr. і ґарґала Ба. gen. fem. Gurgel. під ґарґалом.

 

ґарґачкы Ку. Stachelbeeren.

 

ґацик ВП. Fledermaus.

 

ґевґати Лб. schnattern. гус ґевґат.

 

ґедкати Ту. kitzeln. ґедкає.

 

ґеґадзы, ґеґадзкы Лб. ґеґацкы Ф. Stachelbeeren.

 

ґерґечник Ту. Ribes grossularia, Stachelbeerstrauch. Früchte = ґерґецкы.

 

ґерок Gehrock.

 

ґзівка М. Pferdelausfliege.

 

ґыўтати schlucken, kauen ukr. глитати, ковтати psl. ГЛЪТИТИ. ґыўтат худоба.

 

ґыўт Schluck. на єден ґыўт.

 

ґырт Лб. Gurgel, Kehle cf. гыртан

 

ґыўтнути І. einmal schlucken, hinunterschlucken укр. проглинути.

 

ґіб СЗ. Lanius, Würger, Dorndreher.

 

ґівґати Б. ґівґнути schnattern. гус ґівґат. ґівґне. ґівґла. ґівджут гуси або ґівґают.

 

ґівґор Б. Чр. або ґівґач Б. Бер. Сн. Wendehals, Jynx torquilla. „ґівґоры сивы; гньіздо мают по букох; ґівґор векший, як коса, кус менчкый, як зозуля, а сык ма такый, як гадя“ Чр. „ґівґачи векши, як жоўтогрудкы“ Бер. (der Name nach den Locktönen des Männchens: gi-gi-gi-gi!)

 

ґіґачи Смрк. ґіґадзкы Бер. Stachelbeeren (nom sing. ґіґач; ґіґадзка).

 

ґірґошник, ґірґожник Лос. Hausirer „што носит скло, мазь, деготь, кошикы на продай в кроснах; за то называт ся, же бере кросна на ґірґи“ (= на плечи, на коркоши).

 

ґлейт Glätte, Bleiglätte. горнец поливаный ґлейтом.

 

ґлич Жег. Ф. ґўич Бру. ґлюч Cottus Kaulkopf.

 

ґльон Т. gen. masc. gewöhnlich als Collectivum gebraucht. Wasseralgen, Wasserfäden, глїнь cf. slovac. hlien Schlamm, Schleim, psl. ГЛѢНЪ et ГЛѢНЬ φλέγμα, pituita.

 

ґмерати, ґнерати Лос. langsam machen

 

ґмерило. ґнерило Лос. ein langsamer Patron, Grübler „што ґмерат, не може зробити скоро“ cf. pol. gmerać.

 

ґнаткы. Theil der Schlitten, Schlittenbaum.

 

ґомбар Ту. Knopfstricker, Knopfmacher, Schnürmacher. slovac. gombár.

 

ґомбичка Я. (runder) Knopf. slovac. gombička magy. gombocska, gomb.

 

ґомбувати Ту. mit Knöpfen verzieren, stricken. ґомбувана лента.

 

ґонот Вол. ґоноть Зл. Schindel russ. dialect. гонотъ. гоноть.

 

ґонтярка, ґонтяніця Лб. „яліця, што мож з ней ґонты наробіті“.

 

ґратя П. Б. alte Sachen, altes Geräth, Gerumpel.

 

ґріб Бер. Pilz. пішўа єм по ґрібы.

 

ґріба Брт. eine zugedeckte Grube, wo Kohlrüben oder Kartoffeln aufbewahrt werden „яма на карпельі і бандуры, прикрыта“.

 

ґрібиско Брт. „місце, де была ґріба“.

 

ґрівджати Вн. schnattern, fauchen (v. Gänsen). гускы ґрівджат, як хочут вкусити.

 

ґруліско Лб. Жег. Kartoffelfeld.

 

ґруля Чр. Рхв. Лб. Зл. Kartoffel. обаряны ґрульі. ґрульі с фісолом = бульби з фасолею. ґрульі поколочены або подзяманы gestossene oder zerriebene Kartoffeln.

 

ґрулянік Жег. Kartoffelkuchen, бандуряник.

 

ґрулянка або натіна Лб. Stengel sammt Blättern des Kartoffelkrautes.

 

ґубатый Св. haarig, behaart cf. magy. guba zottiger Mantel.

 

ґузва Б. Beule, Geschwür.

 

ґузелец Жег. Kreuzotter, Pelias berus „бо ґузый“ т. є. кусий, короткохвостий.

 

ґузый Чр. kurzschwänzig; schwanzlos. ґуза кура cf. куций, кусий.

 

ґузулька Д. kugelförmiger Auswuchs, kleine Beule cf. ґуз Knoten. мат на чельі ґузульку.

 

ґузя Ко. gen. neutr. „в гартани дусит“. шкарлятина. дьітина ме (= має) ґузя.

 

ґуля Beule čech. houle (а лемк. гуля = ulula, Kauz).

 

ґурґула, ґорґола, ґорґоля сук, Knorren. ґорґолястый surculis plenus, сукастый, сукатий cf. slovac. harhula Knoten, Geschwulst. (zu bemerken das g im Ruthenischen, während im Slovakischen h auftritt).

 

ґурман Мо. ґурманина довгый оберок льітушній.

 

ґурдзола (Середниця. повіт: Льісько) Kartoffel plur. ґурдзолы.

 

д. давньішный Жег. aus früherer Zeit stammend.

 

да-ґде Сн. да-де Б. irgend wo; hier und da.

 

дадакати Вн. schnattern. гускы дадакают.

 

дадакач Вн. der schnattert. Schnatterer.

 

да -ґде Сн. да-де Б. irgend wo; hier und da.

 

да-де-кой Нов. да - де-коли zuweilen; східногал. деколи (примітне здвоєне: да-де), = да-де-де-коли Чр. hier und da zuweilen.

 

да-з-раз = хоц раз wenigstens ein Mal.

 

дай Боже здравя! Кр. Gott schenke Ihnen (dir, euch) Gesundheit!

 

дай Боже щесливу годину Glück auf! — Gott gebe euch Glück!

 

дай Пане Боже доброго здоровя (здравя або здравічка) Gott verleihe Ihnen (dir, euch) Gesundheit.

 

да-котрый irgend welcher, irgendwer.

 

да-котрі Сн. einige.

 

да-кто irgend wer східногал. де хто. з да-ким = з де-ким.

 

дакус Я. П. ein bischen, ein wenig. дай Боже шестя! як ся мате, ци добрі? сядте собі дакус! Боже, слава Тобі на всьо! дакус діжди або дакус почкай П. warte ein wenig. — сполоч дякус П. = сполочи трохи.

 

дале П. дальше pol. dalej slovac. d’alej čech. dále. — дале не́ є weiter gibt es nicht (z. B. das Lied ist zu Ende).

 

Данько Ба. Daniel, Даниїл.

 

да-як auf irgend eine Weise.

 

да-єден irgend ein, irgend wer, irgend jemand.

 

даребак Лос. У. Faulenzer, Taugenichts, Lump. ты даребаку! cf. pol. drab čech. slovac. darebák.

 

двер Тих. Thür psl. ДВЬРЬ θύρα ianua. выйшоў зьвіздар на двер Тих. (звичайно у нас plur. двери).

 

двигтьіти Я. in Bewegung gerathen, erzittern, аж двигтит земля.

 

двінята Zwillingstöpfe.

 

двоити Вол. За. в значеню: викати, „ви“ говорити.

 

дворічняк zweijähriges Pferd, кін дворічний.

 

девясин Св. Eberwurz, Carlina, девятисил.

 

де-кады Лб. І. М. Ку. hie und . da східногал. декуди. — декады сут борсукы І. hier und da werden Dachse angetroffen.

 

делікатньі adv. zart. делікатньі го побиў ironisch: er hat ihn „zart“ geschlagen d. h. er hat ihn arg zugerichtet.

 

Демко Жег. Дамян. Демканя Дамянка.

 

демничкы К. eine Abart Pflaumen.

 

де-не́што = дашто, etwas.

 

дерево ягодове Д. Maulbeerbaum.

 

деревянцьі Лос. Holzschuhe nom. sing. деревянец.

 

дерно gen. neutr. Rasen; східногал. дерн gen. masc. Stück abgerissenen Bodens, sammt dem darauf wachsenden Grase psl. ДРЪНЪ pol darń, darnina.

 

де-с-колис dann und wann.

 

де-си-к irgend wo. десик гварят так es wird irgend wo so gesprochen.

 

Джамеры назва верху коло Бортного.

 

джяворонок, джяворок. Брт. Lerche, Alauda.

 

дзбанкы (nom. sing. дзбанок) ябка доўгасты.

 

дзьвакати kauen. худоба дзьвакат = жве.

 

дзвінка П. Вв. Hahnenkamm, Klappertopf Phinanthus crista galli, східногал. звонець.

 

дзвінята Zwillingstöpfe, двійнята (коло Лїска: дрошлята).

 

двемяк (дзимяк) Лб. Erdapfel, Kartoffel plur. дземякы. slovac. zemiak pol. ziemniak. (у Замішанцїв в Ріпнику: зимяк; в Петрушовій Воли: земляк).

 

дзендзельія Б. Tausendgüldenkraut, Erythraea centaurium.

 

дзьобка plur. дзьобкы Tupfen, цяпка.

 

дзьопа Врхв. Mädchen. юж дзьопа оддата.

 

дзьопа П. хустка стара, преходіўа, завивают в ню сіль. — дзьопа Кр. хустка, Tuch. синя дзьопа blaues Tuch.

 

дзябка Со. Fink, зябка, зяблиця.

 

дзяд Мо. (з польского: dziad, руск. дїд) nur in der Bedeutung Bettler gebraucht, während avus, Grossvater дьідо heisst.

 

дзяйстра Св. посаг, Mitgift.

 

дзяндривый Бер. plapperhaft, der dummes Zeug zusammenschwätzt „што все гварит пусте“.

 

дзюбак П. Сн. Нов. Schnabel, дзьоб, дзюбак крівый Сн. krummer Schnabel. в инших околицях: дзюба gen. fem. — дзюбачок deminut. від дзюбак.

 

див Врхв. in der Bedeutung 1) grosse Menge, Unzahl. див людей eine Unzahl von Leuten. — див овец sehr viele Schafe. — див голубів, кур eine Menge Tauben, Hühner. 2) sehr z. B. пташкы див подібны до воробльів den Sperlingen sehr ähnliche Vögel = східногал. пташки дуже подібні до воробцїв.

 

дивачина Ту. wildes Thier. медже рыбкы, медже дивачины. cf. psl. ДИВИЙ ἄγριος, ferus.

 

дикый потік І. Wildbach „што скаля наношат“.

 

дикый чеснок Бер. Herbstzeitlose, Colchicum antumnale (в Берестї повітї Грибівскім, на луцї „під Фличком“ найшов я сю ростину тав часту в цьвітї вже в другій половинї серпня).

 

дылина Чр. Diele.

 

дымениця Смрк. Hungerzwetsche „зато, што надута сливка“.

 

дымка Р. дымна, дымниця Жег. дымкы = слівкы округлы, меньши Р. дымны, дымницьі то слівкы круглы Жег.

 

дымна хыжа Врхв. = східногал. курна хата, курниця eine Hütte ohne Kamin.

 

Диниc Смрк. Діонизій, Денис.

 

дырва допальіня Св. Brennholz.

 

дырчати Ч. тирчати, дир-дир кричати (о птахох).

 

дыхавиця М. 1) Keuchsuсht (beim Pferde) 2) Morast, Sumpf, „што ся трясе на поли“. не вйід же там, до тойі дыхавяцьі, бо ся заріжут кола.

 

дыхтьіти Смрк. keuchen, пес дыхтит. пес вывалиў язык і за- чаў дыхтьіти.

 

дичок П. Windhafer, Avena fatua.

 

діждати П. warten. дакус діжди або дакус почкай = трохи пожди.

 

дізріти І. доглянути, допильнувати. дізрий = доглянь.

 

дійник Розс. П. Б. Melkgefäss, Melkgelte „по пільскы скопец“ (слово скопец руске а уживає ся скрізь на нашій Руси).

 

діометер Зл. geometra.

 

дьіркы до попущаня (г ремени) Д.

 

дьітинча П. genit. дьітинчате Kindlein.

 

дньова кышка Нов. Blinddarm, intestinum coecum (дньова unregelmässig statt днова).

 

добрі Кв. М. in der Bedeutung: fast. добрі не загыну з жалю великого Кв. ich vergehe fast vor grossem Schmerz. — добрі мі за тобоў серденько не пукне Кв. beinahe zerreisst mein Herz voll Sehnsucht nach dir. — она ся радує, добрі ся не здує М., sie vergeht fast vor Freude (wörtl. vor Freude beinahe platzt sie).

 

догоріти Тих. допалити ся bis zum Ende brennen, ganz verbrennen.

 

до́грабкы Ту. як вже дограбаут сьіно; на до́грабкы сьпіваут.

 

до ґнес дня bis zum heutigen Tage до днешного дня.

 

додьівчіти Лип. (додївчити) заховати дївоцттво до кінця das Jungfernschlösslein bis zum Brautkranze bewahren.

 

дожджівник дойджівник Бер. deutsche Tamariske, Myricaria germanica.

 

до зарани або до заран Бру. Чр. ganz frühe, morgen in der Frühe.

 

дозерати besichtigen. Acht geben. дозрий мі там на поли ярцу.

 

дойдж Жег. дойч П. змік на дойджу er wurde vom Regen durchnässt. — перейшов дойчик es fiel ein kleiner Regen.

 

доўгавый Врхв. länglich. дуранкы то сливкы круглы; быстрицьі доўгавы.

 

донести Б. (vom Ertrag, von den Einkünften) недоносит дохід die Einnahme ist unzureichend.

 

Донизий Рхв. Дионизий.

 

доновинкы Ч. передновок.

 

допіро Врхв. erst, доперва pol. dopiero.

 

доповісти І. eine Nachricht mittheilen; eine Erzählung zu Ende führen : vollständig aussagen. доповіў му, же я такый чловек, што льічит er benachrichtigte ihn, dass ich ein Mann bin, der Kranke heilt.

 

допотыль Ку. bis da.

 

допрах Врхв. ganz und gar. гавран (крук) чорный допрах der Rabe ist ganz schwarz.

 

дораджати кого Р. jmd rathen.

 

до схода сонця vor Sonnenaufgang.

 

доходити кого Вн. jemand ausforschen.

 

дохопити Р. nach längerem Bemühen ergreifen, mit den Händen fӓssen.

 

доцяп Чр. ganz und gar, до капкы. кін выпас траву доцяп das Pferd hat das Gras ganz abgeweidet.

 

до шпенту. до шпенету Брт. ganz und gar. зйіла худоба до шпенту порів. укр. до сченту, польск. do szczętu.

 

драбняк П. Р. Тих. драбный Р. або = драбнястий П. віз, Leiterwagen „што ся возит зерно, сьіно".

 

драга (Лелюхів) Weg slovac. drа́ha.

 

дранкы nom. sing. дранка. дошкы дерты з ялицьі aus Tannenholz geschnittene Bretter східногал. драницьі.

 

дрант Брт. gen. fem. zerrissenes Zeug, Lumpen, Lumpenzeug; Gesindel; східногал. дрань. така дрант.

 

дратов. Schuhdraht. дратвйом шиє.

 

дриндом іде кінь Сн. das Pferd trabt. іде кроком = geht im Schritt.

 

дріб Schafe und Ziegen, Kleinvieh, уцьі і козы. выжен дріб treibe das Kleinvieh aus.

 

дрібічкый Ф. ganz klein. винничкы в грознах, дрібічкы die Ribiseln sind in Trauben gehäuft, ganz klein.

 

дріґа Жег. Врхв. дрыґа Weg pol. dial. dróga, на тьі далекі дрідзьі (раз чув я також: на ті далецьі дрідзьі).

 

дріліті Лб. stossen східногал. друлити. дріліў мя er stiess mich; сюди також старосл. ДРЪЛѤНИѤ. ДРЬЛѢНИѤ. ОТЪ ДРЬЛѢНИѨ ГРЪДЫНЬ Anmassung (wörtl. Wegstossen pol. pomiatanie) der Stolzen.

 

(дрімак) Ти. Schlummer. з дрімаком ся витає er ist schläfrig, er schlummert ein.

 

дрінкa Hornstrauch, порівн. східногал. дерен. дрінкове дерево. slovac. drienka Kornelkirsche.

 

[дрічок Ту. Зл. Вол. сорочка без рукавів.]

 

дробелява дрібны річи, kleine, geringfügige Sachen.

 

дробелячівя gen. neutr. після II. склону. уцьі і кози, Kleinvieh.

 

дровно Жег. Чр. шайтка Holzscheit.

 

дружбити П. за дружбу бути. Панько вельо раз дружбит.

 

друкваниця (Реґетів, Сквіртня в Горлицкім) кабат (= спідниця) з синього полотна, на котрым выбиваны (друкованы) „білы квіткы“.

 

друшляк П. Св. Л. кожущок без рукавів, або довга камізоля звичайно з синього сукна cf. брушляк.

 

дубец Смрч. „кусень дерева, што дає корові до пыска — як ся здує — і гонит“.

 

дубити Смрк. gärben, дубя́т скору на керпцьі.

 

дубівка Б. plur. дубівкы Gallapfel der Eichenblattgallwespe.

 

дуга Врхв. Daube. кановка з дуг, дугы тримают обручи.

 

дуганчак Ли. Р. капшук або мошонка на дуган.

 

дуганяр Нов. „што дуган перепродує“.

 

дудко Лб. Wiedehopf, Upupa epops.

 

дудок Зл. два ґрайцарі. єден ньімецкый = 40 ґрайцарів.

 

дудла Чр. І. Р. дудўа Лб. дудло Бер. Baumhöhle, дудлавый Р. дудлавый дудливый Чр. hohl. дудлаве дерево. дудлива ялиця.

 

дудлавкы Жег. (nom. sing. дудлавка) Hungerzwetschen.

 

дудра Б. дудрак, дудравец П. Knauser. Keifer, Nörgeler. Murrkopf; Pfuscher.

 

дудравый П. Св. mürrisch, nörgeln, schlecht machen, pfuschen. пр. дудроче „як сьпіват, а тому порядку не́ є“, slovac. dudlať, dudrať.

 

дуже Б. Бер. in der Bedeutung: viel. іде дуже людей es geht eine grosse Anzahl. Menschen. єст дуже коний = єст богато коній = es sind viele Pferde. — дуже насіня viele Samen. — він дуже має ярцу er hat viel Gerste. — дуже льну Лб. viel Lein. — дуже свін Лб. viele Schweine. — дуже кавок viele Dohlen. — дуже каши viel Grütze. — дуже легше viel leichter. — дуже помальше viel langsamer. — дуже скоре viel schneller. — дуже льіпше viel besser. — продали за дуже? wie theuer haben Sie verkauft? — дуже коштуют быкы? wie viel kosten (wie hoch kommen) die Ochsen? — дуже маєте? wie viel haben Sie?

 

дулкы Кр. Врхв. дуўкы Чр. (nom. sing. дулка, дуўка) Hungerzwetschen [die grossen, steinlosen Taschen, sogenannt. Hungerzwetschen, welche in nassen Jahren an Zwetschenbäumen öfters gefunden werden, haben unter dem Volke zahlreiche Namen. In anderen Gegenden z. B. um Korosno nennt man die Hungerzwetschen натягаўкы (nom. sing. натягаўка), in Hančova пархаткы (nom. sing. пархятка), in Smerekowec дыменицьі, in Żehestiv. дудлавкы u. dgl.

 

дуранкы Кр. nom. sing. дуранка „круглы білы сливкы“ eine Abart Pflaumen „круглы, білы сливкы“.

 

дуркати Врхв. poltern, не дуркай. дуркы робити Mo Gepolter machen, poltern, дуркотати.

 

дурнас Лб. Tölpel, Dummkopf.

 

дути ся Ба. (о гырчох), гырчі ся дуют wörtl. die Geschwüre blähen sich auf d. i. Geschwüre kommen zum Vorschein.

 

душены бандуры П. zerriebene Kartoffeln.

 

дуявиця Пол. завія, Schnegestöber.

 

дябол П. Брт. Чр. Мо.... Teufel gr. διάβολος, диявол, чорт. slovac. diabol. nom. plur. дяблы = дияволи. Пану Богу душу ховам, а не дяблови. Бер.

 

дяка Нов. Ба. Ч.... як ті дяка wenn es dir beliebt, wenn es dir gefällig ist. як маш дяку, то зроб wenn du Lust hast, wenn es dir beliebt, so thue es. як мате дяку, то зробте machen Sie, wenn es Ihnen gefällig ist. хто ма дяку, то пиє полин, што в загорідцьі wer Lust hat, der trinkt einen Abguss des Wermuthkrautes, welches in Gärten wächst.

 

дячат собі люде І. es gefällt den Leuten.

 

дюк Тих. або дюг П. Schwanzhornraupe, namentlich die des Wolfsmilchschwärmers Deilephila euphorbiae.

 

ж. жаберовины Кр. Froschlaich, Froscheier.

 

жабирины П. жабины Б. Froschlaich; Wasserfaden.

 

жабьі коральі Кв. Froschlaich.

 

жабьі лыжкы Кр. Froschlarven, Kaulquappen.

 

жабьі очи Жег. Froschlaich.

 

жабьі пацюркы або жабюркы Чр. Froschlaich.

 

жаворонок Лб. Lerche, Alauda.

 

жак Лб. Kirchensänger. ид до жака gehe zum Kirchensänger. хыжа жакова або жаківка Лб. Kirchensängerhütte, Wohnung des Kirchensängers.

 

жаўо П. Stachel, жало.

 

жара Рад. Hitze, Brennen. з купаўы (Tussilago farfara) йідят квіток, жебы не было жары в грудьох.

 

жбир Fels, Berg, Anhöhe.

 

жвяндати Бер. murren, nörgeln. він жвяндже.

 

жґиртати Жег. zwitschern; girren; knirren. пташок жґирче (жґырче) der Vogel knirrt.

 

жґрынджати ся Брт. переговоряти ся, перемавляти ся, сварити ся. жґрынджают ся отец и мати Vater und Mutter zanken unter einander.

 

жджок Г.Spitzmaus Sorex plur. жджокы cf. рджок.

 

жегнати, пожегнати segnen, benedeien. благословити. Бодай Бог пожегнаў нашого цьісаря! Gott möge unseren Kaiser segnen cf. čech. žehnati. požehnati. slovac. žehnať. požehnať.

 

жельізистый Брт. eisengrau. жельізняк Зл. баняк желїзний.

 

жентиця сирватка.

 

женьчар П. Schnitter genit. женьчаря. женьчарка П. Schnitterin nom. plur. женьчаркы.

 

жерло Ку. Quelle, жерело.

 

жестокый П. лютий, heftig, grimmig, grausam. жестокый чловек.

 

жива кіст Beinwell, Symphytum officinale; східногал. живокіст gen. masc. genit. живокосту.

 

живіна Жег. М. живина Нов. lebendes Geschöpf, ζῷον, Thier, Hausthier; Vieh namentl. Hornvieh.

 

живный (жиўный) четвер П. великый четвер Donnerstag in der Charwoche.

 

житнянка Врхв. Roggenstroh, солома з жита.

 

житняный Кр. aus Roggen gemacht, Roggen. з житняной, ярчаной мукы налисник.

 

жиця Löffel. psl. ЛЪЖИЦА. dem. жичка Лип. Löffelchen. ани жичкы кырви = анї ложечки кровы.

 

жмыкати zusammendrücken, zusammenpressen. жмыкати кошулю cf. psl. ЖѦТИ, ЖЬМѪ.

 

жнивар Св. genit. жниваря або жнец Св.genit. женьца Schnitter. deminut. жниварик, женьчик.

 

женькыня Св. Schnitterin.

 

жоґнути Б. = в Чортківщинї: ждюгнути einen Stich oder Stoss versetzen; stacheln.

 

жоўна зелена Врхв. Grünspecht; жоўна тарчаста Врхв. Buntspecht; жоўна чорна Врхв. Schwarzspecht.

 

жоўобчастый hohl.

 

жоўчок Жег. Врхв. М. Со. Сн. жоўчьок Лип. Eidotter; східногал. жовто́к, genil. жовтка. дай мі кус жоўчка Сн. дай мі кусчок жоўчка М. = gieb mir ein wenig Eidotter.

 

жомб Кр. жомба Lache, Tümpel; ausgespülte Tiefstelle im Flusse, вода жомбу выбила.

 

(жопкы) прим.: на жо́пкы го́рох = не звареный, тіўко збабченый, што нем зобарят ся. Ку. = тілько зморщений, що лише з’обваряє ся.

 

[Жофія Зл. або Жофка Зл. Софія.]

 

жугравый П. Св. murrend, nörgelnd, keifend; mürrisch.

 

жуграти П. Св. keifen, nörgeln. він завше жугре er hat immer etwas auszusetzen. cf. slovac. žehrať eifern. čech. žehrati schmähen rad. ЖΕГ

 

журав у студньі Я. Krahn.

 

журавец Рхв. Kranich, Grus cinerea. летьіли журавцьі.

 

з. забайіти Вн. заворожити.

 

заберати ся z. B. як ся на тепло заберат wenn es beginnt warm zu werden.

 

забыти vergessen. забыў єм. забыла єм повісти.

 

забытливый Бер. забытлівый Лб. vergesslich „што забыват“.

 

забольіти П. krank werden, erkranken. забольіє нога.

 

заваджати ся І. спирати ся. все заваджат ся непотрібно.

 

завала Врхв. grosser Schneefall. лелет г зимі як кричит — то на завалу wenn der Kauz (Ulula) im Winter schreit, so haben wir einen grossen Schneefall zu erwarten.

 

завалити zum Sturze bringen, stürzen; überschütten, unter Trümmern begraben. бодай вас, куме, горы, завалили! Чр. (scherzhaft).

 

заварувати П. Д. behüten. най Бог заварує Gott soll behüten! заваруй Боже Д. behüte Gott!

 

завезиско І. „де ся засыпле земля під стромом”. завезлиско П. eingefallener Boden, Ort, wo der Boden sich tief gesenkt hat, Erdschlupf. „западена земля".

 

заверяйка І. замок деревяный.

 

завести на кого право Нов. den Rechtsweg einschlagen, processiren. заведте на нього право = правуйте ся.

 

завіркы Ти. plur. tant. обгородини, воринє Umzänung aus Pflöcken oder Baumästen.

 

завіруха Врхв. Sturmwind, Schneegestöber.

 

завіряти verb. trans. завіряти очи Лип. крутити очима, супити ся, хмарити ся, нахмурювати ся.

 

завладьіти Тих. in Besitz nehmen. він твоім вшыткым маєтком завладьіє er wird dein ganzes Vermögen in Besitz nehmen.

 

заворожити ся Я. в знач. трохи покріпити ся. дьітинча заворожило ся молоком.

 

загакливьій П. stammelnd, stotternd. загакливец Stotterer, Stammler.

 

загакувати ся Св. stottern. він ся загакує.

 

загамувати hemmen.

 

заганьбити кого in der Bedeutung: jmd. beschämen.

 

заглавок Кв. Kopfkissen.

 

заглобити Вв. запльішити einkeilen.

 

загнести тьісто Жег. den Teig kneten східногал. замісити тісто.

 

заголовчок І. kleines Kopfkissen.

 

загородка П. загородка Д. kleiner Garten, в мойі загорідцьі східногал. в моїм городци, в моїм городчику.

 

загорода, заграда Смрк. Garten, заграда капусты Kohlgarten.

 

загорнути ся Розс. sich umhüllen, sich bekleiden; розгорнути ся sich auskleiden.

 

заґудзлити П. knoten, заґудзовати, заузлити.

 

задар І. задармо І. umsonst, gratis; vergebens. все за дармо было alles war vergeblich.

 

задвоякый Св. doppelt, zweifach; zweierlei Art. астрябы сут задвоякы: астряб великый и маўый es giebt zweierlei Arten von Habichten: der grosse (Astur palumbarius) und der Sperber (Nisus communis).

 

задера П. Spleisse, Splitter.

 

задымка Сн. Schneewehe „задує порохом або сьнігом с путя“.

 

задых (у чловека) П. М. Asthma, Engbrüstigkeit, задых у чловека, у коня дыхавиця. — задыхливый П. asthmatisch, engbrüstig.

 

задїти нитку (до иглы) Я. einfädeln.

 

задлоґа Смрч. м. затлока, затолока Schuft, Brausekopf.

 

задушниця Тих. служба Божа за усопших.

 

зажаленый Св. барз зажаленый tief gekränkt.

 

зажити пр. роскоши зажити Lebensfreuden geniessen.

 

зазерати Бер. заглядати, зазирати. што зазераш.

 

зазріти Б. заглянути; побачити.

 

зайда Нов. „широкый, великый міх и доўгый, на кроснах" gein grosser, breiter und langer Sack im hölzernen Gerüst; deminut. зайдочка.

 

заказати П. ansagen. заказали сьвато.

 

заказати ся Р. sich ankündigen. жито ся заказало добре.

 

закачурити Вн. тот пес закачурит хвіст як обарянец dieser Hund rollt seinen Schwanz wie eine Brezel zusammen.

 

заквилити Лос. betrüben. тым словом мене заквилиў mit dieser Rede (mit diesen Worten) hat er mich betrübt.

 

заклинути Ба. fest einkeilen; stark zusammendrücken. заклине руку.

 

закрутка Я. Wirbel (an der Geige).

 

закупити славу Божу Брт. — дати на службу Божу.

 

залегўый (залеглый) = заляженый, загнилый н. пр. залегўа грушка teig gewordene Birne.

 

залива Г. Я. Platzregen.

 

заложити ся або заставити ся wetten. заложме ся або заставме ся.

 

залячи ся П. sich einnisten. скверщок заляже ся в новых будынкох.

 

замаленьку Врхв. von Kindheit an.

 

замерзати zufrieren. глубока вода юж замерзат tiefes Wasser friert schon zu.

 

замерзлякы Вв. die an Baumästen zufrierenden Eiszapfen „што примерзат ледом на дереві“.

 

замилувати lieb gewinnen. А мій милый замилувау іншу.

 

заміт gen. fem. et masc. genit. замети et замету Schneewehe. замітя Ч. gen. neutr. Schneeverwehungen, понаганяло замітя Ч. die Schneeverwehungen sind stark. брез тоту заміт або брез тото замітя не прейідеш. П. — ід, розмеч заміт, жебы мож было перейти Ч. велькы заметы сьнігу І.

 

замішанцьі П. замішаный народ Ruthenen der Umgegend von Korosno, die mitten unter dem Masurenvolk leben.

 

замішка Бер. Brei замішка з ярчаной мукы ; з яблок : юха. — замішка житна на молоцьі Кр.

 

замочити ся = напити ся палюнкы Branntwein trinken. — (scherzweise) замочме ся = trinken wir ein Gläschen Schnaps.

 

занести Лип. пр. штыри дни занесе весьіля die Hochzeit dauert vier Tage.

 

заняхувати З. понехувати.

 

запаленя ключів І. Lungenentzündung.

 

запалити ся Т. пр. ярец юж ся запалят die Gerste fängt an schon fahl zu werden.

 

запинка під бороду Сн. Sturmband.

 

запіперечити ся П. stützig werden. запіперечила ся кобыла.

 

запір П. або клятба П. Verwünschungen, Scheltworte.

 

заплатити Ту. полатати zuflicken slovac. zaplа́cať, zaplа́tať.

 

заплітя Бер. gen. neutr. hinter einem Zaune gelegener Platz, wo gewöhnlich Kehricht ausgeworfen wird.

 

запористый Лип. gefaltet, faltenreich , забористий. чіпчик запористий.

 

запорток verdorbenes Brutei plur. запорткы.

 

запоряд Врхв. der Reihe nach, nach der Ordnung, einer nach dem anderen.

 

запражка Лб. „пражут муку житну на огни с цібульом“.

 

запропасти ся Ку. verloren gehen, пек ти бідо — бодайсь ся запропало.

 

запротивити Вв. schaden, schädlich einwirken. льік запротивиў.

 

запястникы Чр. або „зарукавкы за пястьом“ Handkrausen, Manchetten (namentl. wollene sog. Pulswärmer).

 

заразьічкы Б. allsogleieh.

 

заран Чр. Б. morgen, завтра, заран-рано = ukr. вранцї-рано Morgen früh. кед буде хвиля заран рано, будеме грабати сьіно wenn morgen in der Frühe günstiges Wetter sein wird, werden wir Heu rechen.

 

зарібкувати Т. зарібок мати, заробляти, він зарібкує або ходит на зарібкы.

 

зарізати Жег. schlachten, зарізати увцю, козу. — забити вола, корову. — заколоти свиню. — затяти куру, гуску, качку. — забити заяця.

 

заря Брт. In der Bedeut. Feuerschein. видно зарю-велич — східногал. видко дуже велику луну з пожару. — Morgenröthe.

 

заря Нов. Stern, зарі Gestirne зарі на небі раном.

 

заря І. Lichtschein, заря од сонця Sonnenschein, Sonnenstrahlen „промена од сонця“.

 

зарядом der Reihenfolge nach, nach der Reihe. ден по дню за рядом ein Tag nach dem anderen.

 

зас П. Нов. Врхв. enstpricht dem griech. δε, čech. zase aber, dagegen; und auch сут зас кавкы es sind auch Dohlen. він зас пришоў er aber kam wieder. — той зас, што гуси биє, то орел Врхв. dieser (Vogel) aber, der auf Gänse Jagd macht, heisst Adler.

 

засадистый Нов. stämmig, gedrungen, присадкуватый

 

засадити Ф. verpflanzen; ansiedeln. рій засадити до улею einen Bienenschwarm im Stocke ansiedeln.

 

заспўка П. Schlinge.

 

заскарати ся Ту. клясти ся: скарь ня Боже! скарь ня Бо! — заскарай ся! betheuere dich !

 

засмотрювати Вв. зазирати, ідеш за иншима засмотрювати.

 

заставляти ся sich verdecken. вовірка заставлят ся хвостом.

 

застьілок Р. Lager, где ся заложили застелком wo sie ihr Lager aufgeschlagen.

 

застегнути Вн. zuknöpfen, zuschnüren, хто ж мі на недьілю рукавцьі застегне?

 

затьінь Ко. schattiger Ort. затьінь велика.

 

затля НВ. або заталь за той час bis; während der Zeit, unterdessen.

 

зато П. Св. Врхв... darum, deshalb.

 

затопити einheizen. затоп в пецу heize den Ofen ein.

 

заточити Брт. in der Bed.: zuspitzen, дріт заточеный як ігла fein wie eine Nadel zugespitzter Drath.

 

затухнути einen üblen Geruch bekommen, faul werden, яйце затухло.

 

Затхей І. Закхей ; прозивка чоловіка, що малого росту.

 

затяги на оцьі має кін eine Augenkrankheit des Pferdes.

 

заушницьі (у рыбы) Жег. Fischkiemen.

 

захід або запад сонця Sonnenuntergang.

 

заходити н. пр. тьін заходиўа П. der Schatten fiel.

 

зацюрка Ба. або стиранка. загне (= замісит scilicet: тісто) і подробит; на кріп або на молоко ся шмарит.

 

зач = чому, для чого, зач мя биєш? warum schlägst du mich? зач тобі до того? was geht dich das an? aus welchem Grunde interressirst du dich dafür?

 

заєдно Вн. immer, все. заєдно співают.

 

збабрати ся Нов. sich beschmutzen, besudeln, збабрася г болотьі.

 

збабченый Ку. поморщений, горох збабчений.

 

збаршньілый morsch, збаршньіле дерево morsches Holz (баршньіти morsch werden).

 

збесьідувати auf einen Gegenstand zur Rede kommen, зговорити, збесьідуваў о тім.

 

збивач Чр. Knauser. „што збиват пінязи, што наскладат пінязи“. стухлый збивач stinkender Knauser східногал. смердячий держигріш або жмигріш.

 

збытный neckisch, schadenfroh, збытный чўовек = збыточник.

 

збости niederstossen. віў збіў. корова збоўа. теля збоўо.

 

збрескле моло́ко Вв. Д. sauer werdende Milch „што починає квасньіти.

 

збродити Вн. verb. trans. худоба збродила луку = столочила.

 

звадити. зваджувати (ланц) einrenken; in Verbindung bringen. розвадити ланц = розпустити ланц.

 

звалярник = зільниця, бочка, што зваряют ўйхы, Laugfass,

 

зваряти поўотно, ўахы або хусты = парити для праня.

 

зверити ся Сн. sich werfen, зверили ся дошкы. дошка зверена.

 

зверхы Ту. von oben, зверха.

 

звечеряти Кв. das Abendmahl zu sich nehmen, nachtmahlen, вечеру з’їсти.

 

звык П. Gewohnheit; Brauch. єсли мате звык wenn Sie gewohnt sind čech. slovac. zvyk.

 

звыклый до роботы zur Arbeit gewöhnt.

 

звырубля ти Ф. вирубовати, звырубляют льісы, палят лазы.

 

звити ся до клубяти Я. sich zusammenrollen. бабины псы зовют ся до клубяти die Bärenraupen rollen sich kugelförmig zusammen.

 

зьвіздар Тих. Sternseher, Astronom.

 

звірник Ко. Thiergarten.

 

зводитель П. Вв. зводителик Бер. зводітель Лб. Б. зводітельчик Ф. Zaunkönig, Zaunschlüpfer, Troglodytes parvulus (зводити verführen, also зводитель eigtl. Verführer, da der Vogel aufgescheucht nicht weit wegfliegt und sich bald wieder setzt, um beim Herannahen des Menschen in kleinen Absätzen, weiter zu huschen. Dem Volksglauben nach hat dieser kleine Vogel schon manchen auf Moräste und Unwege irregeleitet). „зводителик найменшкый пташок“ Бер. der Zaunkönig ist unter sehr kleinen Vögeln der kleinste (die kleinsten Vogelarten Galiziens sind Regulus cristatus und R. ignicapilius; und dann erst kommt Troglodytes parvulus; doch ist nur die letztgenannte Art dem Volke allgemein bekannt; der Zaunkönig besitzt beim ruthenischen Volke bei sechzig verschiedene Namen (also mehr als jede andere Vogelart) und ist Gegenstand mancher abergläubischen Sagen oder humoristischen, mit Hinblick auf die Verhältnisse menschlicher Gesellschaft oft sarkastischen Mährchen).

 

звязка „што звязує держак з бильньом“ Band.

 

згацькати Лб.stark antreiben, згацькати коньі die Pferde durch Treiben ermüden.

 

згырити ся Брт. sich sträu ben (гыра Haar, langes Haar).

 

згірниця Св. зірниця, згірниця зышла.

 

згодлівый Лб. in Eintracht lebend, friedfertig.

 

згорівка Лб. Branntwein.

 

зграбкы Кр. зграблене сьіно, што натрясе ся спід пауза.

 

згрыз або згрыза Verdruss. великый згрыз. велика згрыза.

 

згрыза Чр. zänkische Weibsperson, zänkische Frau. велька згрыза = „зла жена, што біду робит“.

 

згусувати ся Брт. Кр. Лб. stützig werden, störrig werden; wild werden. згусує ся кобыла. згусували ся коньі. cf. psl. ГОУСА praedones. ГОУСАРЬ. ΧОУСАРЬ. ΧОУРЪСАРЬ. croat. gusa gr. χορσάρης it. corsare = praedo, Räuber.

 

зґрабный Р. gewandt. pol. zgrabny ruth. згарний.

 

зґрындзати ся, жґрынджати ся keifen, nörgeln; streiten.

 

здабати П. ähnlich sehen, ähneln, оркыш здабат до ярцу, der Spelt ist der Gerste ähnlich. він здабат до Янтіня er ist dem Anton ähnlich.

 

здавати ся Б. in der Bed. übereinstimmen; im Einklänge stehen; sich reimen. не здават ся es reimt sich nicht.

 

здалекы Д. vom Weiten, здалека.

 

здаля М. weit her. ци пан здаля ? kommen Sie weit her.

 

здарити ся Нов. zutreffen sich ereignen, так ся мі здариўо.

 

здармувати час Бер. die Zeit müssig zubringen, die Zeit vergeuden.

 

здвига І. воздвиженє Чесного Хреста.

 

зьджьок Мш. plur. зьджокы Sorex, Spitzmaus, кіт поімаў зьджьока, але го не йіў die Katze fieng eine Spitzmaus doch frass sie dieselbe nicht auf. cf. жджок, рджок.

 

здиво І. Wunder, диво. то здиво, як ся удаў ярец die Gerste gedieh vortrefflich, dass es eine Pracht ist anzuschauen.

 

здыхати Врхв. seufzen, східногал. здихати, здохати krepiren, sterben (von Thieren); зітхати seufzen.

 

здіганяти antreiben, schnell treiben, здіганят коньі. — коньі здіганяны або згадьканы Л.

 

здобарити ся Чр. sich ereignen. як ся здобарит wie es sich zutrifft. cf. добрий; goth daban = convenire.

 

здобра дива ohne triftigen Grund, mir nichts, dir nichts. з добра дива мене хце бити er will mich ohne jedweden Grund schlagen. — з добра дива мя биў er schlug mich umsonst.

 

здогадати П. Лип. М. (здогадати ся) in Erinnerung bringen, erinnern. юж си не вдогадам ich werde mich schon nicht erinnern. — може ся здогадам vielleicht werde ich mich erinnern. — не годна-м здогадати ся так прудко.

 

здохляк Schwächling. кін здохляк schwaches Pferd.

 

здравы! Чр. Gruss des Gastes beim Ankommen. — ходте здравы! wörtl. gehen Sie gesund (Abschiedsgruss des Wirthes) або будте здравы! з Богом ходте! — (при обідї до гостя) проси-ме ґу собі обідати! — здравы з Богом обідайте! Божевам прежегнай! счестя Боже дай! — дай Пане Боже і вам!

 

здріпка або лялька П. Pupille.

 

здумати ся Ку. надумати ся. я ся здумам инакше.

 

здурньіти Розс. den Verstand verlieren; dumm werden.

 

здушити ся П. Бер. sich erhitzen; schwitzen, зопріти, здушиўа єм ся = я упріла. — здушили ся коні = коні зопріли.

 

зжентичити ся П. пр. зжентичиўо ся моўоко = стала сирватка на молоці.

 

зелюнкы Ф. зелены ябка, велькы, зимовы.

 

зиґар Uhr (Seiger).

зыйти до корчмы Тих. вступити до коршми.

 

зима Б. зіма Лб. 1) Winter 2) Fieber. Зіма го биє er hat einen Fieberanfall.

 

з-іграчкы Бер. spielend, spielender Weise.

 

зільжити П. nachlassen; erleichtern. мороз капку зільжиў der Frost hat etwas nachgelassen.

 

зйеднати кого (з’єднати) mit jemd. übereinkommen пр. зйеднати слугу = згодити сл. einen Diener dingen.

 

зйіжити ся die Haare emporsträuben. бабій пес зйіжит ся die Bärenraupe rollt sich wie ein Igel zusammen.

 

злата верба Dotterweide, Salix vitellina.

 

зльіткы Ф. пр. телята на зльіткы оддає = віддає телята на чотири роки, на виховок.

 

зломча Ту. Zaunschlüpfer, Troglodytes parvnlus plur. зломчата.

 

злюбити Т. н. пр. як хто злюбит wie es einem gefällt, як хто влюбит, гварит двасто або двіста. Т.

 

злюпати ся Врхв. зляпати са, заляпати ся, течним болотом поваляти ся.

 

змазурити ся Чр. sich beschmutzen, schmutzig werden. змазуриў ся = поваляв ся.

 

зматлашити Брт. zusammenschlagen, zusammenwerfen,

 

zermudeln cf. метати, мотати.

 

змедже І. zwischen, inzwischen, aus der Mitte; unter, змедже верхів выплыват потік mitten unter den Gipfeln rinnt der Bach.

 

змервити zermudeln, zerknittern. змервена соўома.

 

зметюхкати Брт. durch einander werfen, zermudeln, zerknittern. зметушити, переметушити. cf. метати.

 

змотати ся Бер. сплутати ся.

 

значит ся Ку. або значит das heisst, das bedeutet.

 

зникнути Р. verschwinden. зник er verschwand.

 

знимати abnehmen. знимат лубя er schält die Rinde ab.

 

зночи П. gestern (східногал. коло Станиславова сночи і сночика).

 

зношати Лип. freq. воды зношают здалека́ каміня die Wässer wälzen vom weiten Steinmassen zusammen.

 

зогнати П.Чр. in der Bedeut.: aufwecken, збудити заран-рано жебыс мя вчас зогнаў Чр. morgen in der Frühe sollst du mich zeitig aufwecken.

 

зоза Р. зза. зоза пояса = зза пояса.

 

зожолобкастьіти Бру. Врхв. hohl werden; eine Rinne bekommen; sich werfen (von Brettern). дощкы зожолобкастьіли.

 

зозуля Kuckuck, Cuculus canorus; східногал. найчастїйше зазуля (у Лемків: зазуля рідко).

 

зоключеный І. hakenförmig gekrümmt дзюбак зоключеный у орела = дзюб гаковато закривлений у орла.

 

зоўото побіч зўото, злото (pol. złoto) і зўато, злато (slovac. zlato) золото.

 

зомерти,зумерти sterben.

 

зорвиско „гўомена ялиця“ vom Winde gebrochene Tanne; Rahne.

 

з’остріти П. н. пр. зима з’остріла der Winter hat an Strenge zugenommen.

 

зошмарити Нов. скинути, herabwerfen, herunterwerfen, зошмар з воза сьіно wirf das Heu vom Wagen herunter.

 

з’охабити Врхв. verlassen, zurücklassen. з’охабю памятку ich werde ein Andenken zurücklassen.

 

зрешіти Жег. morsch werden. дерево зрешіле morsches Holz. masur. skarwiałe d’zewo.

 

зрілко Врхв. gen neutr. Pupille. обидвы зрілка.

 

зрінка Бер. Б. gen. fem. Pupille. зрінкы на очох.

 

зрінко Лб. gen. neutr. Pupille, Augenstern nom. plur. зрінка.

 

зронити Вн. стратити. verlieren. Ой льісе, льісоньку зрониў єс красоньку.

 

зруб Hausgerüst. „під дахом балькы“.

 

зрукований О. зарученый.

 

зсьіданина der abgesetzte Käsestoff bei’m Sauerwerden der Milch; Satz; Niederschlag.

 

зуверіти Бру. Врхв. krumm werden, sich krümmen, sich werfen. зуверіли дощкы die Bretter haben sich geworfen.

 

зуновати ся Кр. навтямити ся. сприкрити ся. юж зуновало мі ся = сприкрило мі ся es wurde mir lästig, es verdross mich, es wurde mir ekelhaft. slovac. zunovať ermüden; verdriessen.

 

зуповный Лип. Кв. vollständig.

 

зяти mit offenem Munde (Maule) athmen. пес зяє = язык вывалює і дыше der Hund lässt die Zunge heraushängen und athmet mit vernehmbarem Geräusch.

 

Евфроска І. Євфрозина.

 

и. і. (йі. йо.). иўка Вв. іўка П. йіўка Сн. „як яличка пелехата; нюнька має пера“ Сн. Equisetum, Schachtelhalm [мабуть місто: ялка; впрочім порівнай илець (коло Дрогобича) гл. Початки до уложеня номенклятури і термінольоґії природописпої II. 1869. стор. 31.].

 

ігўа П. Nadel, ігоўка deminut. укр. голка.

 

іголий, іголийка, ігола Жег. іґоўда Св. Pirol, Oriolus galbula.

 

(йідьіня), сьніданя. — обід. — полуденок. — підвечірок. — вечеря. йідьіня gen. neutr. Essen. psl. ГАДЄНИѤ. до йідьіня zum Essen.

 

йід gen. masc. Gift.

 

йідовитый гад giftige Schlange в східногал. їдь, genit. їди; їдкий giftig.

 

йідўо П. Kost в східногал. їда́. масне йідўо fette Kost.

 

ізба Тих. Wohnzimmer.

 

йізджувати Лб. öfters fahren.

 

икра або вымя Лип. genit. вымя ікра Смрк. Рхв. Лб. Врхв. І. ікра у коровы М. Euter, Kuheuter cf. griech. συϑαρ = Euter; Fruchtbarkeit. ahd. uter). ікра у рибы М. Fischlaich. (в східногал. икра значить понайбільше: Fischlaich; тут і там в бойківскім також: sura, Wade, литка).

 

ікорка Врхв. deminut. від ікра = Euter, коровка мат ікорку добру.

 

Илько Ба. Илія.

 

імати fangen, імати птахы.

 

индор. индюр Чр. Truthahn. индичка Чр. Truthenne.

 

іначе Ба. І. = инакше.

 

іно С. З. nur.

 

иншак Ко. auf andere Weise.

 

иншакый Ко. ander, verschiedenartig. качкы иншакы.

 

Йоганик Бер. Йоанникий. Йоганія Б. Евгенія (тота назва мабуть через обміну мена: Генія).

 

йойчати, йойкати ächzen, stöhnen. дьітина (дзецко) йой чит.

 

іскорник Б. scharfer Hahnenfuss, Ranunculus acris.

 

искроватый Ч. glitzerig, glitzernd. люд искроватый glitzerndes Eis.

 

истьі Зл. дійстно, wahrlich, in der That, wirklich.

 

іти на кони, возом і пр Р. пішоў на коньох = поіхав кіньми. — ішоў розбійник верхом на кони Р. ein Räuber ritt zu Pferde.

 

к. к Сн... zu, до. не даў пес приступити к собі.

 

кабат П. in der Bedeutung: Unterrock der Weiber, спідниця.

 

кавалец Бер. Stück, іщи кавалец до льісу noch ein Stück des Weges (noch ziemlich weit) zum Walde.

 

кавчати Вн. (vom Geschrei der Dohlen) кавка кавчить (demnach wäre das Wort кавка als onomatopöetisch aufzufassen: ein кав-кав! schreiender Vogel).

 

кадывай Ч. куди. тадывай Ч. туди.

 

кадываль або кадывай Чр. = куда, куди.

 

кази́лен Вв. зело, квитне на синьо.

 

калабай Вв. старий, нечумазний чоловік.

 

каламарка Св. Tintenfass, каламар.

 

калап Кв. Hut. magy. kalap cf. turc. kalpak. dem. калапик,

 

калапішник Вв. „старый, зробленый чловек“ cf. калабай.

 

калинина Schneball, Viburnum opulus.

 

кам Рад. Ч. = чим. кам висше Ч. = чим висше. — кам дале Ч. = чим дальше. — кам дух Рад. = як найскорше, чим дух. — кам скорій Рад = чим скорше. — кам хвиля Вв. = що мінута, що хвиля jeden Augenblick (порів. кам раз гл. Знадоби до словаря южноруского нап. І.Верхратский 1877. стор. 23).

 

камінец Нов. камінник. камяниця. Рхв. abgelagertes Geröolle; mit Gerölle bedecktes Ufer. загальноруск. камінець = Steinchen тут каменик plur. каменикы.

 

камінчак Лип. Вн. Steinschmätzer, Saxicola. камінчакы выводжают ся в каміню: тарчастенькы die Steinschmätzer nisten unter’m Gestein; es sind scheckige (bunte) Vögel.

 

канов І. gen. fem. Kanne. genit. канви, нальій воды с канви, кановка Врхв. Item.

 

[капак Зл. дуган, тютюн простий угорский.]

 

капати в знач. бідувати. я ся дост накапю = я досить набідую ся. накапаў ся г дорозьі = набідував ся в дорозі.

 

капку П. Etwas. мороз капку зільжиў.

 

карати ся Бру. Р. удавати ся, посчастити. не каре ся = не счастит ся, не веде ся. не выкарало ся = не удало ся.

 

кария Чр. Qual, Noth, яка ту кария перейти тады = зльі перейти тады.

 

карк deminut. карчок Св. Hals; Nacken, slovac. krk. „арматка такый пташок; попід карчок армелистый“.

 

карпеля П. Брт. Ба... Kohlrübe, Wrucke, бруква, бруков.

 

картуник Г. eine Vogelart.

 

каспер С. З. Wachtelkönig, Crex pratensis.

 

Катрена Ба. Katherina.

 

катулькы у ялицьі П. Tannenzapfen nom. sing. катулька. — шишкы П. два оріхы льісковы або більше, што разом выростают zwei oder mehrere neben einander wachsende Haselnüsse. (загальноруск. шишка = Zapfen).

 

катуля Брт. gen. neutr. Walze deminut. катулька Смрк. катулєчко Брт.

 

кач! Чр. кличут на качкы.

 

качати ўахы Жег. die Wäsche mangen (mangeln).

 

качальниця Жег. Mangebrett, маґлівниця.

 

качульце Тп. Kniescheibe, patella = качулка (Сулін Спішский). — втяў ся по качульци = ударив по яблоку.

 

качуристый kraus, кучерявий eigtl. so gekrümmt, wie die seitlichen Schwanzdeckfedern beim Enterich (качур). качуристе воўося gekraustes Haar. баран качуристый. уця качуриста Widder oder Schaf mit besonders stark gekrauster Wolle.

 

качурити ся З. кудрити ся, кудрявити ся, кучерявити ся sich kräuseln (vom Haar).

 

кашроля Я. Pfannentopf slovac. kastrol.

 

кафель Зл. Kachel.

 

каянка Сн. жаль, сокрушенє, скруха Klage, Reue.

 

квакати Б. качка кваче die Ente quackt. квачаті Лб. quacken. качка квачит.

 

квасниця польова Бер. Rumex acetosella, Feldampfer.

 

квасюра Кр. verächtlich: Säure, erwas Saures, вино квасюра schlechter, saurer Wein.

 

квич Нов. plur. квичи Krammetsvogel, Turdus pilaris.

 

квіт Blume, genit. квіту, квіток gen. masc. genit. квітка nom. plur. квіткы. slovac. kwietok, pol. kwiatek. — ukr. квітка gen. fem. genit. квітки.

 

квіткастый Жег. bunt, mit schönen Flecken geziert, армелик квіткастый.

 

квітниця (Ганчова) квітна недьіля Palmsonntag.

 

квітуля Бер. корова червена з біўыми платками.

 

квічаль Брт. Кр. Krammetsvogel, Turdus pilaris čech. kvičala pol. kwiczoł.

 

квоча Розс. plur. квочата або курята Küchlein, Hühnlein.

 

кед da, wenn; wann. slovac. ked’ pol. kiedy, čech. když.

 

кeдз! Нов. кличе на козу.

 

кєл М. plur. кєлы Eckzahn м. кло plur. кла.

 

кельо Лб. кельоро Жег. = кілько як єст іх кельох = як є іх кількох wenn einige da sind. — кельоро статку wie viel Vieh.

 

кєльца Кр.кєльцьі Жег. Hauer, Eckzähne des Schweines.

 

кельчик П. Ту. кєльчік Ку. видаток, Ausgabe, Unkosten. magy. költsе́g. скелетувати verausgaben, verbrauchen.

 

келя Кр. Жег. Б. кілька, einige, manche. — през келя років східногал. через кілька лїт або років durch einige Jahre. стручків келя einige Hülsen. пендрак має келя ніг Б. — як єст кельох або як єст гідцьі Лб. wenn mehrere versammelt sind.

 

кервистый blutreich; sanguinisch.

 

кермеш Брт. Розс. Ганчова.... Kirchmesse; Jahrmarkt.

 

керноз Лб. керніз Врхв. Eber plur. кернозы; східногал. кнороз. „керноз не мышкованый, вепер мышкованый" Лб.

 

керпцьі Кр. І. Bundschuhe nom. sing. керпец slovac. krpec. обув з кавалка скіри, котрий привязує ся на ноги. — в скірньох по верхох не можна ходити; ходиме в керпцьох.

 

керточины Д. „што намече кертиця“. Maulwurfshaufen.

 

кеша Кр. бык кешастый (= сорокатый) Name eines scheckigen Ochsen.

 

кывайло-дупа Щ. кывай дупа Motacilla, Bachstelze, Wippsteert.

 

кыкот І. Stummel; Fingerstummel. genit. кыктя.

 

кырдьіль Кр. кырдель Heerde череда. два кырдельі увец zwei Schafheerden. cf. ukr. кирд psl. ЧРѢДА grex.

 

кырнак Св. Stock, ein Stück Ast. східногал. патик порів. ческ. keř slovac. ker pol. kierz = frutex старосл. КЪРЬ = radix руск. кряк, корч = frutex. — кырпача Св. gen. neutr. collect. = кырнакы.

 

кирпцьі Я. = ходаки, шнурки до привязуваня = строчакы або наволокы.

 

кыртавый Брт. Жег. verkümmert. кыртаве дерево verkümmerter Baum. кыртавец kleiner, verkümmerter Mensch.

 

кырчати ein Geschrei (кыр! кыр!) von sich geben птах кырчит Кр.

 

кыршипы Тих. окыршины Д. Brocken, окрушини.

 

кыснити Б. säuern, не кысненый ungesäuert, адзимка не киснена.

 

кыта Quaste, Strauss. dem кытка. червены кыткы юдины die rothen Fruchtstände (Doldentrauben) der Eberesche.

 

кытай Св. Нов. Rispe. кытайка item. дві кытайкы проса zwei Hirsenrispen cf. кыта східногал. китиця, pol. kita, čech. kytice slovac. kytica Strauss, Busch. кытайочка deminut. kleine Rispe.

 

кыхавка Пол. Niesen.

 

кицкати ся Сн. purzeln, Purzelbäume schlagen. спостріленый заяц кицкат ся. кицнути Зн. einmal purzeln.

 

кычка Wulst. кычка соўомы (Strohbündel) до цошиваня хыжи.

 

кышка дворня Ф. Сн. кышка дворова І. кышка двірня або задня Ба. Mastdarm, intestinum rectum. — кышка днова Б. Сн. кышка дцьова Ба. І. Blinddarm, intestinum coecum „што не́ ма проходу“ І. — кышка крива Ба. Grimmdarm intestinum colon.

 

кышлик Я. „машинка“, кітлик, що мают вояки, менажка.

 

кыявчати Бер. knurren, кыявчит в кышках es knurrt im Magen (in den Gedärmen).

 

кыян Св. gen. Fem. genit. кыяни Keule. на єднім кінци дуже груба. — кыянка Св. plur. кыянкы Keule; Waschbläuel.

 

киянка Б. larva ranae, Froschlarve, Kaulquappe.

 

кізьій der Ziege gehörig, Ziegen. кізя серст Ziegenhaar.

 

кізьі цыцкы eine Pilzart. саме таке, як цыцок; губы до йідіня; роснут г яловых льісох“ (in Tannenwäldern).

 

кізлятко Жег. junge Ziege, Zicklein.

 

кікацкы Лос. Stachelbeeren.

 

кількоро Б. пр. кількоро гачат einige Fohlen.

 

кінчити ся Вв. конати, умирати, sterben.

 

кіпка І. копиця, кіпкы жита забрати.

 

кірчик Розс. Viertel Koretz.

 

кіс гривкастый Св.Ringdrossel, Ringamsel,Turdus torquatus.

 

кіт коцуры возит Смрк. die Katze spinnt (schnurrt).

 

кітча сова Нов. Ohreule.

 

кі́тя П. Зл. кітя́ Ту. хльіб на парастас церковный і на выніс; не́сут лю́де кітьі́ до церкви. В Зл. виносят на службу Божу до церкви дві адзимкы cf. psl. КОУТИЯ triticum coctum.

 

кіць-кіць! Врхв. так лудит кітку — а гонит: псик!

 

клак Ба. Hauer. клакы велькы у корноза.

 

кўапач П. кляпач Б. Бар. клапачик Ку. кляпачик Ко. Kneif, Kneipmesser.

 

клапачка eine Art Klapper „клапачкы робит з ялового дедерева и нима клапкат“.

 

клапкати Св. кўапотати П. Klappern. боцан кўапоче slovac. klapkať. klapotať.

 

клаптош Врхв. genit. клаптоша Schnappmesser, порізаў клаптошом.

 

класти ся З. пр. добрі ся не кладе die Verhältnisse gestalten sich ungünstig. хпало мі яблочько, юж друге не хпаде, не было мі добрі, ани ся не кладе.

 

клевакы nom. sing.клевак Hauer, Eckzähne des Schweines.

 

клекацкы Смрк. Розс. Нов. Брт. Тих. Stachelbeeren (nom. sing. клекацка).

 

клий genit. клию Leim.

 

клинец П. Св. Смрк. Hufnagel. жельізный клипец slovac. klínec.

 

кльішня Лб. Krebsscheere. рак щипле кльішнямі.

 

кльіщ вівчий Св. Schafzecke, Melophagus ovinus.

 

кло Б. Чр. plur. кла Eckzahn, клы або кловакы Врхв. Мо. = кла. кло Жег. gen. neutr. junger Spross, junger Trieb, sprossender Keim, цыбуля пущат кла.

 

клопити ся П. Zanken. клопят ся = вадят ся, сварят ся.

 

кльоф Св. Keilhaue.

 

кльоцок соли П. Сп. Salzhurmane, топка соли, два кльоцкы соли.

 

клубетувати Ч. sich zusammenrollen. „бабин пес клубетує“ = „в клубок ся звине“ die Bärenraupe rollt sich zusammen.

 

кляґ Ф. Käselab. купиў кляґ.— кляґати моўоко Ф. Milch laben.

 

клякнути ся Чр. sich einsen ken, sich senken. клякли ся віспы, то чловек не обачит ся = як поховала ся віспа, то чоловік не виздоровіє.

 

клямка Klinke an der Thüre. укр. плямка.

 

кляня Schelten. слово, што до кляня Scheltwort, Schimpfwort.

 

кляпа Брт. alte Kuh; einer alten Kuh wird beim Treiben а кля! (statt: кляпо!) zugerufen.

 

кляскати языком mit der Zunge schnalzen. кляскат або кляще.

 

клювак (Гапчова) Schnabel. дзьоб.

 

ключи. клуча Лб. Нов. Lunge psl. ПЛОУШТА.

 

кнап НВ. Weber, ид до кнапа = іди до ткача.

 

коба Вв. Gründling, Grimpe, Gobio fluviatilis. єдна коба plur. кобы.

 

кобылка в гуслях Ко. Wirbel (an der Geige).

 

кобыля Нов. junges weibliches Fohlen. для молодого кобыляти.

 

кобылянка Вв. Кв. Pferdemist.

 

кобыляркы Р. Rosspflaumen в східн. Гал. кобильохи. nom. sing. кобылярка.

 

коваль 1) Schmied 2) Küchenschabe, Periplaneta orientalis.

 

когутикы „ябка доўгы, сподом широкы, кваскуваты“.

 

когутій Врхв. dem Hahne gehörig. когуті пера Hahnenfedern pol. kogucie pióra в східногал. когутячі пера.

 

коды Лб. wann, pol. kiedy.

 

кодкодати Вн. кодкодыкати Сп. кодкодакати Розс. gackern, кодкодже курка В. кура кодкодыкат Сп. кодкодакат. Розс.

 

козярка Кр „голув обрызена козами“.

 

кой = коли, кой бестыя мудра.

 

колак Смрк. Eckzahn, Hauer (beim Schweine) plur. колакы cf. клак.

 

коўбасницьі Ба. за кутньом тонькы кышкы.

 

коліба Лб. Sennenhütte. коліба для учаря, кошар для увец die Sennenhütte ist für den Schäfer, die Hürde für die Schafe bestimmt cf. griech. καλύβη халупа pol. chałupa,

 

колька І. Stachel, йіж ма колькы.

 

колодка або гыртав М. Adamsapfel, Kehlkopf

 

коўодкы х похребтиньі Wirbel im Rückgrath (nom. sing. коўодка).

 

колотов (коўотов), genit. колотзи Quirl, колотвіом чир колотят.

 

колотовця Кр. eine Pflanzenart.

 

кольо Brot (in der Kindersprache).

 

коўтати Ко. klopfen, коўтат або пукат в двері.

 

коляр Жег. Бер. што робит кола slovac. kolár Wagner, Radmeister.

 

коляя І. Д. plur. коляйі. „де ся выбиват колесами дорога“. І. „што выбют колеса“. Д.

 

комонниця П. Ackerklee, Trifolium arvense. „сьіє ся конич (Trifolium pratense, Wiesenklee); сама х собі (= сама з себе) росне по ўуках комонниця“.

 

компір genit. комперя plur. компері pomme de terre, Kartoffel.

 

конаристый ästig; mit dicken Ästen.

 

конец Zweck, Ende. на той конец zu diesem Zwecke, zu diesem Ende. конец чому вывести І. die Sache ausführen, не годны тому кінця вывести sie sind nicht im Stande die Sache zum Abschluss zu bringen oder zu erledigen.

 

конич П. Ба. Wiesenklee, косиме тот конич.

 

конікы Лб. Aconitum. Eisenhut.

 

конір П. genit. коніря pol. kołnierz genit. kołnierza. пришиват до коніря.

 

конов genit. конви Kanne.

 

конопльі пусты або перши Ко. не маут насьіня; берут ся на прядиво; конопльі другы Ко. конопльі насьінны Ту. берут ся на насьіня і прядиво.

 

конопляник Ту. Bluthänfling, Fringilla cannabina.

 

конярка Бер. Pferdestall, стайня на коньі.

 

копер genit. копрю Dill, Anethum graveolens. „копер, што росне г заградьі, додає ся до огурків“.

 

копыўка die eine uneheliges Kind gehabt.

 

копыльча gen. neutr. genit. копыльчате. копыля genit. копыляте. копыляк Св. genit. копыляка Bastard, unehehges Kind.

 

коприва П. Брт. Бру... Ту. Brennnessel, urtica psl. КОПРИВА. східногал. кропива.

 

копривник Кв. копривняк П.Д.Ф.копрівняк Т. коперняк Вв. (місто: копривняк) Grasmücke, Sylvia „по коприві льітат“.

 

коргель Лос. У. Linker, Linkhand, майкут. робити на коргель = льівом руком slovac. korhel’ = Säufer, magy. korhely = Lump.

 

корытна жаба Я. корытниця Вн. Schildkröte, Emys lutaria cf. slovac. korytnačka.

 

корытятко маленьке на хльіб Б. kleiner Backtrog. — корытечко Зл. = коритце (пр. на муку).

 

корназ Кр. Д. корноз Eber. східногал. кнороз укр. кнур (не крашений); вепер крашений.

 

Корнута назва верху коло Бортного.

 

коровянка Кв. Kuhmist.

 

коровяр Тих. Kuhhirt.

 

коровярка Бер. короварня Kuhstall стайня на корови.

 

королик Пол. Zaunschlüpfer.

 

коропатва Т Kröte. Bufo, коропанка.

 

коротонькый Жег. ganz kurz, коротьічкый, корочкый Чр. ganz kurz. корочкы ногы ganz kurze Füsse.

 

коругов Нов. Fahne.

 

корчити Тих. ansroden, крякы корчити = корчувати.

 

корчму робити Кр. іти на граня eine Musikunterhaltung (sammt Tractament) veranstalten.

 

коршов І. magy. korsó. нальій ми палюнкы до коршова.

 

коса пошийкаста Б. Ringdrossel, Turdus torquatus.

 

косак тонькый, широкый ніж до сьіченя капусты.

 

косатка Ба. Eisenhut, Aconitum napellus „жены пют, як час має”.

 

косец Жег. 1) Mäher 2) Weberknecht, Phalangium parietinum.

 

косы Смрк. Мо. Orionsgürtel oder Jakobsstab „три зьвізды; така г нас пригварка: не буде теплой росы, покаль не зайдут з вечера за гору косы“. Смрк.

 

косибав Смрк. (косибаў) Weberknecht, Afterspinne Phalangium parietinum. два косибавы.

 

космик Бер. Zotte, космикы воўны.

 

костьільник Мо. церковник.

 

ко́сяр П. 1) Mäher 2) Weberknecht Phalangium parietinum східногал. коса́р, косонога.

 

Кост Бер. Костьо Konstantin.

 

костура, костурка, костырка, Schlachtmesser, кінчастий ніж до різаня худобы.

 

кохан Ба. Geliebter. тот кохан ся зьвідуваў.

 

коцур Kater.

 

коцюрба Сз. Тих. кочурбина, кочурба П. Traubenkirsche, Ahlkirsche, Prunus padus „має чорны ягідкы“.

 

кошар gen. masc. в східн. Гал. кошара gen. fem. Schafhürde, єден кошар на уцьі. — нажен уцьі до кошара treibe die Schafe in die Hürde.

 

кошеля Брт, Жег. Hemd; nach Miklosich scheint psl. КОШОУЛЯ = indusium mit ΚΟШЬ= corbis verwandt zu sein. Altslovenische Lautlehre 1878, Seite 65. cf. lat. casula.

 

крагулец Sperber pol. krogulec čech. krahulík східногал. кригулець, скригулець.

 

кракоч Ту. Küchenschabe, Periplaneta orientalis. plur. кракочі.

 

крас gen. fem. побіч крась Schönheit. така крас. велика крас.

 

красітный П. schön. красітна вода — можно ся єй напити gutes Wasser, kann getrunken werden.

 

красітечный П. sehr schön, квіт пахне красітечньі die Blume riecht sehr angenehm.

 

красньі П. Ту. schön, красньіня побиў er hat mich tüchtig geschlagen. — красньі ся пирогы розварили = розварили ся цїлком.

 

кремпля Врхв. Wollenkratze, Krämpel. на кремплях ся чухре воўну.

 

Креснятко Taufkind, Täufling.

 

крест genit. ксту Чр. oder кресту П. Taufe, принюс дьітину (дзёцко) до ксту. — крест genit. креста Kreuz в східногал. хрест.

 

Крестіна Жег. Христина.

 

крет Врхв. Лб. М. Maulwurf in anderen Gegenden überwiegend: кыртиця.

 

кретівка Врхв. Лб. М. Maulwurfshaufen „што крет нарыє”.

 

крива муха Вп. Pferdelaus fliege.

 

кривак Нов. Hungerzwetsche plur. кривакы.

 

крижа (scilicet: сьвато) = сьвято вознесеня Чесного Креста. на крижа = на сьватого крижа.

 

крижнистый breitschulterig, ширококрижий.

 

кріп П. Д. Ко. siedendes Wasser. паляў дуже кропу.

 

кровник П. Schafgarbe, Achillea millefolium.

 

кроити schneiden. imper. вкрій, вкрійте = укрой, укройте.

 

крок Врхв. Schritt.

 

кролик Сн. крілик Чр. Zaunkönig.

 

кромкати Щ. krächzen, ороны кромкавут Щ. die Krähen krächzen.

 

кромка́ч Щ. Rabe, Corvus corax, крумкач. кромкач крумкат der Rabe krächzt.

 

кронґ або круг дугану Чр. = пятьдесять пачок тютюну fünfzig Päckchen Rauchtabak.

 

кропец Ку. Dill, Ancthum graveolens.

 

кропнўо П. кропило Sprengwedel.

 

крочай Нов. Schritt, оступи г на крочай slovac. kročaj čech. kročej.

 

кругыньі Лб. Pflaumenabart nom. sing. кругыня „круглы слівкы, чорны, погіркавы“.

 

круглый, округлый rund, kreisrund; kugelrund; walzen förmig

 

крукати Сн. krächzen, гавран крукат der Rabe krächzt.

 

крумкати Щ. krächzen гавран крумкат Щ крумчати П. гавран крумчит П. = крук краче.

 

крупы Вв. Eier des Krebses. крупы під шийкоў рачицьі Eier an den Hinterleibsfusspaaren des Krebs Weibchens.

 

крупнистый Ч. körnig.

 

крупняк Б. Ба. Rogener, Weibchen des Häringes. млїчняк Ба. Milchner, молочник, молочник (ікру оселедця зовуть так як у рака „крупы“).

 

крута голова Мш. Wendehals, Jynx torquilla.

 

крутак Врхв. ein unverlässlicher Mensch.

 

крута мята Бер. Ба. Mentha crispa, Krauseminze.

 

крутити мотузы Seile (Schnüre) drehen.

 

кручати Ч. Ф. grunzen, нырскый кріль кручит як паця Cavia cobaya grunzt wie ein Ferkel.

 

крухова сіль Жег. Steinsalz. дуже круховой соли. viel Steinsalz.

 

кравчати Б. vom Geschrei des Adlers. орел кравчит. ореў кравчаў.

 

крявчати Жег. Вн. Krächzen. quacken. вороны, кавкы крявчат. — жаба крявчит.

 

кряк Strauch. кряча gen. neutr. collect. = крякы Gesträuch, Gestrüpp, дуже кряча viel Gestrüpp

 

крячина П. Чр. крячіна Лб. kleiner Strauch.

 

крячистый П. mit Gesträuch bewachsen. крячисте поле.

 

крячити ся Б. Wurzelverzweigungen treiben; sich verzweigen. перниця крячит ся der Wurzelstock des Queckens kriecht weit umher.

 

Ксандер Б. Александер. Ксандра, Сандра Б. Александра. Сандрусь! по-ле-гев! = Александро! ходи сюда!

 

ксі! Врхв. кричит гонячи свиньі; до кутця заганят: люлюсю! - кед дає йісти свиньі, кличе: ґудзю-на!

 

ку І... ку свойі хыжі = до своєї хати гуцульск. ід свойій хатьі. ку берегови = до берега.

 

кугик Св. Врхв. О. Todteneule, Athene noctua. кугикы друг ся в ночи па непогоду die Todteneulen treiben sich unruhig herum, wenn Regenvetter bevorsteht Deutung der Stimme: kuwitt! des Todtenkauzes: кугик кличе: вывез! (же чловек умре), або повий! (же вродит жена) О. порівн. угорскоруск. кувик, кувік slovac. kuvik, magy. kuvik.

 

кугикати Врхв. куги! куги! кричати.

 

кудерявый Врхв. І. kraus, kraushaarig, „што ся не причеше“. І.

 

кудьіль genit. кудели Spinnrocken, Spindel в східногал. куделя, кужіль, кужілка.

 

кудкудакати gackern, кура кудкудаче.

 

кудўатый Бер. zottig, langhaarig.

 

кудлач Тих. mit langem, wohl auch krausem Kopfhaar. cf. psl. КѪДРЬ.

 

кукавка Вв. Kuckuck.

 

кукєлка Брт. Gugelhopf, Stritze в східногал. колач pol. kukiełka.

 

кукла Д. кукўа П. Смрк. Puppe

 

кукурыдзя Св. Maispflanze. кытайка кукурыдзьі Maisrispe. кокорудз Св. Maiskolben. де кады ест г нас кукурыдзя hie und da giebt es bei uns Mais. шишкы х кукурыдзьі Maiskolben.

 

кукурыкати krähen, kikeriki! Rufen. когут кукурыкат.

 

кукуриця Кр. Смрк. Чр. М. Mais, slovac. kukurica magy. kukorica.

 

кокорудз i кукуруз Чр. Kukurulzkolben. — коко рудзкы (nom. sing.кокорудзка) Чр. Zapfen der Nadelbäume = східногал. шишки.

 

кукуричана куляша М. кукурудзяна кулеша, Maisbrei.

 

кукуричанка Чр. aus Kukurutzmehl bereitete Suppe, чир кукуричаный.

 

кукурузы на сосньі, смерецьі Ко.... Zapfen der Nadelbäume.

 

кукучка Лб. Врхв. Kuckuck, Cuculus canorus slovac. kukučka.

 

кульбастый höckerig, gekrümmt. кульбастый дзюбак höckeriger Schnabel.

 

куліґа Нов. Flussuferläufer, Strandläufer Totanus східногал кулик.

 

куляга Stelzfuss

 

куляти П. І. hinken. auch храмати. уця кулят або храмле das Schaf hinkt.

 

кумарка gen. fem. Stechschnacke, комар.

 

куната Чр. Nebenkammer, Zimmer.

 

купа Б. in der Bedeutung: viele, eine Menge. купа тхорів eine Menge Iltisse.

 

купала Лип. Leuchtkäfer, Lampyris noctiluca.

 

купаўка П. Д. Тих. купаўка або Янчік Мш. Johanniswürmchen , Leuchtwurm, Leuchtkäfer, Lampyris noctiluca (der Käfer erscheint um Johannis на Купала).

 

купей Нов. genit. купея Stein schmätzer, Saxicola.

 

купник П. Б. Рал. купняк Св. Он. Г. О. Пол. Steinschmätzer, Sixicola. „лем х каміню мат гньіздо“ П. Св. „піахы камінковаты (камінкы Steinschwätzerarten nom. sing.камінка) мают г мурі гньіздо“ (мур = aus Steinen zusaiumengefügte Einfriedung).

 

купчити Я.продавати, купцем бути.

 

кура П. Мо. або квочка с курятми Siebengestirn.

 

куратор (на Угорщинї звичайно уживане, часом і у галицких Лемків) — в Галичинї звичайно: провізор церковний.

 

курдель Лос лем г водьі кур дель. По думці люда, хробак, що споводує у худобы хороту звану також „курдель“. курдьіль П. курдьіль зальічити П.

 

курєзьілє Б. пют с палюнком.

 

куріпатра Св. Ч. куропатра Врхв. Тих. Пол. О. куропатла Кр. Rebhuhn, Perdix cinerea.

 

курник Зл. хор в церкві.

 

куртый kurz, куртый ніж.

 

курча, куря або курятко П. Hühnlein.

 

курчати zirpen, schnarren. медведик курчит Ч. медведикы курчат Кр die Maulwurfsgrillen zirpen.

 

курява Schneegestöber. велика курява сьнігу.

 

куряч Смрк. Raucher, східногал. курець.

 

кус П. Лип. Нов…. ein wenig. дай кус або капку соли gieb ein wenig Salz. — кус менчкый ein wenig kleiner трохи меншенький. — ани кус = ани трохи kein Bisserl, gar nicht. — няй кус почекат er soll ein wenig warten.

 

кусцьок, кусьцьіцьок П. кусьціцька Зл.ein bisschen.

 

кусьцєнкы ein wenig, ein bisschen. дай кусьцєнкы хльіба.

 

кут Д. Schweinstall „де свиньі стоят“.

 

кутен genit. кутня Св. Чр. Ба. Magen; кутен у свиньі Schweinsmagen. — Dickdarm; Rauch wurst. cf. контюх, кендюх cf. pol. katnica.

 

кутец Лб. Schweinstall, „кутец, де корміт свіньі“. „він корміт дві свіньі в кутци“. — зажен свіньі до кутця; ґадай: люлю ! люлю !“

 

куча П Schweinstall.

 

кучити І. докучати, блыха кучит чоловіку.

 

куфлик kleiner Becher, укр. кухлик cf. pls. КОУПА poculum.

 

л. ўаба Pfote, ўабка plur. ўабкы Pfötchen.

 

ўабкати (вабкати) klappern (vom Storch). боцан ўабкат: ўаб-ўаб-ўаб!

 

ўава, ўавка Bank; Steg. шоў без ўаву er gieng über den Steg.

 

ўада плоска скриня, eine Kiste mit flachem Deckel, сусьік роблят з букового дерева на овес; сусьічок малий, гей куферечок. — скриня (єст горбата) eine Kiste mit gewölbtem (buckeligem) Deckel).

 

ўадуьі schön, він ўадньі сьпіват er singt schön.

 

ўазы (лазы) = сьінокосы в гірскых льісох mit Gestrüpp be wachsene Wiesen in gebirgigen Waldgegenden.

 

лайпяк Тп. Rosskäfer. Mistkäfer. Geotrupes stercorarius

 

ўакомец genit. ўакомця Hab süchtiger, лакомець.

 

ламаніця (ўаманіця) Лб. Flachsbreche. ламаніцом лен ламле.

 

ўанц grosse Kette, ўанцух Lehnzug, Kette, ўанцушок kleine Kette.

 

ўаньцух Лб. східногал. ланцух, ланцюх, ланцюг.

 

лацно Зл. ўацно Розс. спосібно, легко pol. łacnie. — slovac. lacno =wohlfeil. мі неўацно es ist mir ungelegeu, uncom mod.

 

(лачистый) кіс лачистый Г. Ringdrossel, Turdus torquatus.

 

ўахы, (лахы) Kleidung; Wäsche, сьваточны лахы. прати ўахы Wüsche reinigen. пер, перте ўахы. — на катульку ўахы звиват а, качат рамаком man wickelt die Wäsche um die Walze und mangelt mit dem Mangebrett.

 

ўжиця Розс. Брт. Нов. Я. Ганчова Löffel, східногал. лижка, ложка psl. ЛЪЖИЦА.

 

ле східногал. но. чекай ле ! warte nur! йіджте ле! esset! пийте ле! trinket. — подте (потте) ле! kommet!

 

леґінь Д. леґін Вв. Pyramidenpappel, Populus dilatata s. pyramidalis высокый леґін. два леґіньі

 

ледач gen. fem. etwas Schlechtes. се вино велика ледач ein gar schlechter Wein. als collect. ледач = Taugenichtse.

 

ледачина Taugenichts.

 

ледівка Смрк. Сн. І. або поледівка І. Glatteis.

 

ледівкы Ба. plur. an Bäumen zugefrorene Eiszapfen.

 

лежух Π. Ziegenmelker, Tagschläfer, Caprimulgus curopaeus „лежит на земли; двоє має" er nistet auf dem Boden und bringt zwei Junge hervor.

 

лелет Врхв. Kauz, Ulula.

 

лелия Lilium, Lilie, лельія.

 

лем Вв. Ко. П.... nur. тепер лем П. nur jetzt.

 

лем-сьвіт Ба. beim Tagesanbruch стан заран лем-сьвіт steh’ morgen in der Frühe auf beim ersten Sonnenschimmer.

 

Лемчак Кв. plur. Лемчакы = Лемки, нас кличут „Лемчакы“.

 

лен Вв. nur, лем; в Щ. нем = лем. slovac. len. лен єм быў там за три місяцьі ich weilte dort drei Monate lang.

 

лен „росит ся, сушит, тре, гўадит“ П. — „лен прістерают, потім зас берут до горсті (снопків), сушат, ламют ламаніцьом і гўадят гўадженіцьом. Прядіво складат на кыткы, на клюбікы (клубя) — потім бере на щеті“ Лб.

 

Леон Leon, Лев.

 

лепарка або лепярка М. глина на цеглу, на пец.

 

леповатиця Брт. lettiger (klebriger) Boden.

 

лескотати ся Ч. kitzeln, лескотливый kitzelig.

 

Лешко Alexius.

 

ливар груба тріска Span plur. ливарі cf. ивер, гивер, pol. wiór.

 

ўыжка Смрк. лыжка В. Löffel. ўыжник Смрк. лыжник Б. Löffelbehältniss.

 

липник Т. kletterndes Labkraut, Galium aparine.

 

липоватиця Лип. земля липка, леповатиця.

 

лысак Вв. Kahlkopf, лысый чловек.

 

лыскотати (ся) Врхв. ўышкотати Лб. kitzeln, скоботати.

 

лыста, Жег. лыстка Кр. ўыста, ўыстка П. Wade східногал. литка.

 

лишачий dem Fuchse (лишка) gehörig, лисьій. лишаче гньіздо.

 

лишити Св. lassen. для него лиш да кус! lasse für ihn ein wenig! — лиште сой більше! lasset euch mehr!

 

лишівка Нов. лисиця (губа). Cantharellus cibarius.

 

лишка П. Fuchs.

 

лінский З. „што глоны“ vom vorigen Jahre лінскы роскоши = розкоші, що були тогід. ліньскый рік Б. das vorige Jahr, ліньского року = тамтого року.

 

льітаве теля Нов. „што до чкоды льітат“ (льітати = бігати)

 

льітавка Вв. Schmetterling. льітавка Ти. Tagschmetterling, апіриця Ти. Nachtschmetterling, phalaena.

 

льітня вода laues Wasser східногал. лїтна або лїтепла вода.

 

льіторасль Д. лїторост Sprosse, Reis psl. ЛѢТОРАСЛЬ κλάδоς, ramus.

 

льіторкы П. малы драбини на віз в східногал. полудрабки.

 

льія Чр. gen. fem. Gussregen. льія іде.

 

лобоз, лобур gemeiner, roher Kerl. [cf. лоб in der Bedeut. Kopf (verächtlich). ты ожґарю! ты лобозе! ты лобуре!

 

лога Сн. або логыня, логовый кряк Weissdorn.

 

ўозиняк И, ўозинярок Нов. Weidenzeisig; Binsensänger.

 

ўозиняк З. Со. Лип. лозиняк або соловій Вн. лозиня́к Ко. Nachtigall. лозиняк сьпіват найгардше. — в Ч. лозиняк gemeine Nachtigall Lüsciola philomela — а соловій Sprosser, Lusciola major.

 

локайка Кр. увця (уця) коло очей дакус чорна ein um die Augen schwarz geringeltes Schaf локаістый eigtl. mit Augenflecken oder Augenringen versehen. увця, коза локаіста. cf. око, окаістий.

 

ломак З. Д. ломачок Д. ломик, або зводитель Мо. Zaunkönig, Zaunschlüpfer, Troglodytes parvulus.

 

лоны (ўоны) des vorigen Jahres psl. ЛАНИ. ОТЪ ЛОНИ.

 

ўопуша collect. Kletten. — гірке опуша (м. ўопуша), Klette Lappa major. — солодке опуша Huflattich, Tussilago farfara.

 

лотай Вв. ўоташ П. Sumpfdotterblume, Caltha palustris.

 

ўуб (луб) genit ўубу, ўубок genit ўубку П. ўубок Мо. або скора Мо. ўубя genit. neut. genit. ўубя Rinde.

 

лубок (ўубок) М. Wiedehopf, Upupa epops. кричит: луб-луб!

 

Лукач Бер. Лука, Лукаш

 

ўупа (лупа) на рыбі Fisch schuppe.

 

лупкати knallen, лупкат (ўупкат) бичом er knallt mit der Peitsche.

 

лущак вылущеный оріх.

 

люжко Ту. Bett, ліжко.

 

любост Б. З. Liebe slovac. l’ubosť. до чого ня гвела любост пренесчесна З. wozu führte mich diese unglückselige Liebe.

 

любувати lieben. не любуй воячку соўтысю дьівочку.

 

любчик Пол. Liebstöckel, Levisticum officinale. „опаруют любчиком дійничку, щобы ся добрі коровы доіли; любчик дают зо сільоў, жебы коровы бігали”.

 

люштикувати lustig leben. ходит по весьільох і люштикує er besucht Hochzeitsfeste und lebt lustig.

 

лядік Зл. Wicke, Vicia, дикий горошок.

 

лялько Смрк. gen. neutr. pupilla, Augenstern зріниця. обі лялька beide Pupillen.

 

ляпка Б. Plauderei, plur. ляпкы.

 

лярва Смрк. schlechte Weibsperson; meretrix.

 

Ляхавка або Пілька Polin.

 

ляшівка plur. ляшівкы eine Pilzart „жоўты, дрібны губкы“.

 

ляшота П. collect. Polen, Ляхи.

 

м. ма быти Φ. Wahrscheinlich. укр. має бути, мабуть, ма быти і тераз wahrscheinlich auch jetzt.

 

магера Рад. саґеран Сн.мадеран, мадяран Origanum majorana, Majoran, Mairan.

 

Маґурич назва верху коло Бортного.

 

мазґливыйВрхв. Weinerlich. мазґлива дьівчина.

 

мазуратый Чр. schmutzig, be schmutzt. якас (дьівчина) мазурата wie du beschmutzt bist!

 

мазяр genit. мазяря П. Theerverkäufer.

 

мазяркa Theermeste, Theerbüchse, мазниця.

 

майдати Рхв. Сн. wedeln, пес мандат або майдже хвостом Сн. майдже хвостом або оґоньом.

 

мак загорідный Ф. Gartenmohn, Papaver somniferum.

 

Маклена Зл. Макрина.

 

маковина Ф. або маковинец Ф. дикий мак, мачок Papaverrhoeas Klatschrose, Feuerblume. „росне по зерньі“.

 

малюцкый І. малючкый Зл. ganz klein, „морскы свинкы малюцкы; як прудко ся сплодят, так прудко выгибнут; до рока трудно, що-б были в єдного господаря“.

 

маляґа Чр. langsame Weibsperson; langsamer Patron, „што робит помалы“ східногал. дзям-дзя. ты маляґо!

 

мамка Вв. Claviceps purpurea, Mutterkorn (тут мамка значить те, що східногал. матка іменно 1) Mutter 2) Mutterkorn, Hungerkörn).

 

мамрати Π. unverständlich reden. мамре в горячцьі = без притомности гварит.

 

мамуна Чр. Зл. Larve, vermummte Gestalt; Hexe cf. psl. БАБОΓНИ plur; БАБОΓНСКА ѤРЄСЬ ruth. забобон, забабон germ. Mumme, Mummel, Mümmelken, Mühmchen = Larve, Maske, Gespenst; Nixe.

 

мамунка П. Puppe. лялька, кукла plur мамункы.

 

мамусь, мамцюсь, мамуся Mütterchen. татусь, татусьо Väterchen.

 

маранча Б. grosse Menge, велька того маранча das ist in grosser Menge. — маранча гусениц на капустьі = eine grosse Menge von Raupen am Gartenkohl, порівн. угорскоруск. мракота в значеню: велика скількість

 

мариндя П. Proviant, мерендя, мериндя, харч.

 

Марися Мо. Marie.

 

марімята або калупір Ба. Tanacetum balsamita.

 

Марка Т. Marie.

 

мармуновый 1) marmelsteinern 2) von der Farbe des bunten Marmors, marmorirt. квіток мармуновый.

 

марник Кр. Teufel, г ньім сьідит марник er ist vom Teufel besessen.

 

маручати Вв. мырчати, murren.

 

маты пр, я вас мам знати Мо. es scheint mir, dass ich Sie kenne.

 

масеса Лос. Ба. langsame, unbehilfliche Weibsperson, „жена довільна як смола“ Ба.

 

масляниця Г. Nachtfalter, phalaena.

 

маст Ба. Schweinschmalz, маст свинна — а што натопит з гуси або з качкы: смалец.

 

мастило Ко. „на молоцьі зобє яйце і мукы заколотит”.

 

мастити хыжу П. Ко. в східногал. мазати або мастити хату.

 

материял Зл. eigtl Material, oft in der Bedeut. Mist, Dünger gebraucht.

 

матеркувати Д. проклинати в матїр.

 

мать Врхв. (мац) Mutter, не́ даст мя мать моя.

 

матиця Бер. Д. Кв. Брт. матка житна Мш. Mutterkorn, Claviceps purpurea (Sclerotium).

 

маць collect. kleine Kinder; kleine Menschen; überhaupt etwas Kleines, ganz kleine Sachen, Minutien. така маць = pol. takie maleństwo, ruth. така маліч. cf. маленький, мацїцький.

 

маця Metzen nom. plur. мацьі genit. plur. мац пр. пят мац fünf Metzen.

 

мацяти Б. мацкати Б. tasten, betasten, slovac. mackať.

 

мачата Сн. plur. насїня маку Mohnsamen было того як мачат = було дуже много, viel, wie Samen in einer Mohnkapsel.

 

Μаюh Ту. Meierhof slovac. majer magy. major.

 

медведик Брт. Лип. plur. медведикы. медведок Св. О. plur. медведкы Werre, Maulwurfsgrille, Gryllotalpa vulgaris. медведкы точат бандуры die Werren benagen die Kartoffeln.

 

медведиха Р. Bärin, медведиця.

 

Мельіянна Б. Мельіянка Смрк. Мельіська Мо. Меланїя.

 

мента Кв. „загортина до церквы“ Art. Manteline, Mantille.

 

ментус Ту. Lota vulgaris, Aal raupe pol. mietuz.

 

менышати П. CB. kleiner werden. юж ден меньшат = східногал. вже день меншає schon wird der Tag kleiner.

 

мерзеник abscheulicher Mensch, Scheusal, ты мерзенику!

 

меренька Вн. Pfrille, Phoxinus rivularis. меренькы блыщачі.

 

мерест Кр. gen. мересту niedrige Sumpfkräuter; in anderen Gegenden мерест = Phoxinus rivularis, Ellritze oder Pfrille; Froschlaich. ukr. нерест = Laich namentl. Fischlaich ; нерестити ся laichen.

 

меріндзати Жег.Wiederkauen.

 

металец Нов. genit. металця ein fabelhaftes Schlangenthier, Drachen Dem Volksglauben nach steckt das Unthier seinen Schweif in den Mund und rennt auf diese Weise wie ein Rad rollend umher; auch pfeift es, wenn Regenwetter bevorsteht, „гад, што заложит хвіст до пыска і летит (розумій : біжит, lauft) як качульце, так ся качат і на дойч свище“.

 

метати ся або веречи ся Вв. прокидати ся (о волосї), ґнеска уж ся мече (верже) в мене сивый волос jetzt ist bereits mein Haar grau melirt.

 

мигати ся Π. schimmern (vom Licht).

 

мыкати ся Ко. sich werfen, так ся мыкат веретьільник (Blindschleiche) як змия.

 

мыкати ся Ба. сторонити ся. він мыкаў ся од него і гвариў, же ніж вштурит в него — та потом розышли ся гардьі (= красно, добре).

 

Милиян Бер. Aemilianus.

 

мырдати Чр. Wedeln. пес мырдже або мырдат оґоном der Hund wedelt mit dem Schwanze.

 

мырчати murmeln, murmurare. не мырч!

 

мисник Б. полиця на миски, Schüsselschrank slovac. misnik.

 

мыся, мысятко junge Maus; junges Mäuschen. східногал. миша мишатко.

 

мытник Рад. што відбират мыто, Zöllner, Mauthner, Mautheinnehmer. slovac. mýtnik.

 

Михаў Michael східногал. Михайло.

 

мыцьо ein bausbackiges Kind.

 

мышелівка Врхв. Rüttelfalke, Tinunculus. на вітри стане мишелівка der Thurmfalke rittelt.

 

мышка Вн. Zaunkönig, Troglodytes parvulus.

 

Μишкар Лб. Сн. Verschneider slovac. miškár. мишкарі мішкувалі.

 

мишкарскый Ба. (мышкарскый) пр. мышкарска сьпівка.

 

мишковати Б. Сн. мышкуваті Лб. verschneiden, gelzen slovac. miškovat. Кернов не мишкованый — вепер мишковавый. мышкаре мышкувалі вепрі.

 

мышовій Брт. мышовійка Пол. Мал. Zaunkönig, Troglodytes parvulns.

 

мышокрілик Врхв. або мышій кріль Врхв. Zaunschlüpfer, Troglodytes parvulus.

 

мышныргач М. Б. Бер. Сн. вышныргач Лб. Fledermaus, Vespertilio.

 

міґотати Врхв. М. blinken, flimmern, glitzern. pol. migotaс́ slovac. mihotať sa.

 

мінцар Вол. Schnellwage.

 

мір Мо. „як умирают люде“.

 

(міра). тілько, що не міра = безчисленне множество.

 

місячок Врхв. (in der Deminutivform) Mond, in anderen Gegenden: місяц.

 

мітла Мо. Komet

 

міхыр genit. міхыря Blase, міхыря collect. gen. neutr. міхыря надує ся П.

 

міцне зьіля Бер. Centaurea jacea.

 

мозуль Ту. plur. мозульі Schwiele.

 

морквяниця І. моркляниця П. морковянка Ту. wilde Möhre, zu den Umbelliferen gehörende Pflanzenart. „здабат на морков, худоба йіст“.

 

мішкар валашинк. мішкаре мішкуют або красят вепрі (гл. мишкар, мышкар).

 

мішкувати kastriren, auch красити. крашеный = кастрованый, звалашений.

 

мльіти ohnmächtig werden. зімльіў er wurde ohnmächtig.

 

млынчівка „тот кый, котрым обертат млынец“ Handmühlstock.

 

множество Врхв. мноство П. Menge. вельке множество народа в церкві eine grosse Volksmenge ist in der Kirche versammelt.

 

мовный gesprächig, бесїдливий.

 

Модик Смрк. Modest.

 

модрень Св. Жег. Врхв. червеный смерек або чвірк Жег. Lärche, Larix decidua.

 

мозолистый П. schwielig. скора мозолиста schwielige Haut.

 

мокравый Врхв. nässlich, кус мокраве дровно.

 

мокрина Нов. feuchter Boden; мокравина.

 

моримуха Св. морімуха Кр. Fliegenschwamm , Amanita muscaria східногал. маримуха.

 

морков genit. моркви Möhre, східногал. морхва.

 

морозок П. Reif, іней. морозок по травах.

 

морске паця Кр. plur. морскы пацята, морща plur. морщата Жег. морщак Б. Врхв. Meerschweinchen. Cavia cobaya.

 

мосяж Messing, мосяжный aus Messing gemacht.

 

мотылиця Мш. Nachtschmetterling, а мотыль Мш. Tagfalter.

 

моцьо Milch (in der Kinder spräche statt: молоцьо).

 

мочило І. Lache; ausgespülte Flussstelle, wo Hanfpflanzen eingewässert werden, в мочильі мочат конопльі. в мочильі крумчат жабы.

 

мошуркы П. (nom. sing. мошурка) Hungerzwetschen.

 

мрачити ся І. finster werden. мрачит ся по заходьі сонця

 

мудрень Сн. мудрик СЗ Lärche, Larix decidua.

 

муравка Д. kleiner Rasen, мала мурава

 

муравка Розс. мурайка СЗ. plur. мурайкы. мура́ль Ку. plur. муральі́. мурянка Б. Врхв. Брт. Ameise, formica, мішкы муравчаны Розс. Ameisenpuppen sog. Ameiseneier. мурянкы лазят masur. mrocki nom. sing. mrocka.

 

мурда Бер. уця мурдзяста т. є. коло очей чорна ein um die Augen schwarzes Schaf.

 

мурин Сн. кличка пса, Hundename.

 

мурованиця Ч. мур з камїня.

 

мурчати schnurren; murren, murmeln. кіт мурчит die Katze spinnt čech. mrukati, pol. mruczeć.

 

мутник Вн. „мала річка, што лем по камени іде“, kleiner, trüber Bach.

 

муцикы Ту. волоси зачесані і закручені на висках — коло Радошич: „гунцвоты“.

 

мучанкы Кр. nom. sing.мучанка „грушкы круцнисты, што дависты“ mürbe, bröckelige, den Schlund etwas reizende Birnen.

 

мушара Врхв. мушер П. Жег. Р. Blattlaus, Aphis. смотте, як ся там капусты яли мушеры schauet, wie dort der Kohl von Blattläusen besetzt ist.

 

мшаль Ту. Heracleum sphondylium, gemeine Bärenklau.

 

мявчати miauen, кіт мявчит.

 

мязґрятый, мязґратый Б. saftig; fleischig, оболона поверх бамбуха мязґрата.

 

н. набадкати anstechen cf. бости. набадкаў іглом.

 

набіжный andächtig. набіжны пісні Лб. andächtige Lieder, Kirchenlieder.

 

навести ся Вн. в знач. змовити ся. хлопы ся навели.

 

навіля gen. neutr. Н.В. награбча Н.В. або гуси Н.В.„што набере сьіно граблями або вилами на віз накласти.

 

на вітри стати Врхв. ritteln. мышелівка стає на вітри der Thurmfalke rittelt східногал. боре ся з вітром.

 

навидьіти кого М. jemand besuchen. пришлісме єй навидьіти М. psl. НАВѢДИТИ pol. nawiedzić.

 

навымуляти ausspülen eigtl. den Schlamm (мул) fortführen. навымулят вода.

 

нагодити ся І. лучити ся. жебы ся нагодиў.

 

наголошати ся Вв. in der Bedeut sich hören lassen, sich anmelden. наголошат ся зводитель der Zaunkönig lässt sich hören.

 

нагорнути П. І. zusammenhäufen, zusammentragen. камінник вода нагорнула das Wasser häufte eine ganze Steinmasse an. нагорнуло дуже патыча das Wasser schwemmte viele Baumäste zusammen.

 

надерати ся с кым mit jmd Streit suchen.

 

надыбати Тих. begegnen, надыбати хлопа er begegnet einem Bauern.

 

надити плуг Д. накласти на стерте вістрє плуга новий кусень желїза, приварити і ствердити.

 

надобыти erwerben, східногал. придбати, добути.

 

надобный Врхв. Вв. anmuthig schön. надобна дьівечка (дзевечка).

 

надойіло мі ich habe es schon ganz satt.

 

надост genug, мала єм мяса на́ дост. ich hatte Fleisch in genügender Menge.

 

назвіско П. Name, назвище.

 

на зрадьі кому стояти Verrath gegen jmd hegen.

 

найбарже Кр. am meisten, zumeist pol. najbardziej.

 

найвекший Кр. der grösste pol. najwiekszy. psl. НАЙВѦТШИЙ.

 

найпланьший der schlechteste, der elendste; der unfruchtbarste. черевуга найпланьша рыба der Bitterling ist ein Fisch von geringstem Werthe.

 

накачати Ч. hinaufwälzen, zusammenwälzen. вітор накачат сьніг.

 

наклюпати Смрк. набити, втиснути. наклюпают в голову.

 

наклятя Бер. Мо. Schelten, Scheltworte.

 

накраплястий Кв. gescheckt, getüpfelt. накраплясты дрозды.

 

намель М. genit. намелю. намелюх на житьі Кр. Mutterkorn, Glaviceps purpurea (sclerotium).

 

намервити соўому Лб. намервена соўома Wirrstroh.

 

намысліті ся Ф. Gedanken sammeln, треба ся намысліті.

 

намітувати aufwerfen намітуйте на віз соўомы. меч, мечте соўому! (метати).

 

на моє сумльіня! auf mein Gewissen! (Schwur).

 

намолочати ся gedroschen werden. як буде ся зерно намолочало.

 

нанадити сокыру Ко. або насталити.

 

нанашка Розс. хресна мати

 

на около rund herum.

 

на полы Лип. zur Hälfte, вівцьі мойі вівцьі, на полы бараны

 

напомянути Смрк. erinnern. напомян мі erinnere mich. напомянте мі erinnert mich.

 

направа Ба. Füllung, farce, начинка. направити Ба. füllen, кышкы направлят с крупами або с кырвьом; інакша направа: бере муку з мастьом.

 

напрасный Чр. in der Bedeut, auffahrend, aufbrausend, zornig.

 

напред Р. стаў напред коня er stellte sich vor das Pferd.

 

на приклячкох Смрх. knieend, auf den Knieen.

 

наремный П. Чр. Врхв. Св... jäh, überstürzend; eifrig; dringend bitzig; plötzlich, наремный або прудкый чловек = палкий чоловік. — наремный до роботы. — віл наремный — наремный дойч Бер. plötzlicher, heftiger Regen cf. ревный ukr. ремствовати eifern psl. РАМѢНЪ impetuosus.

 

нарыпати Мо. abstossen, abschlagen; unnützes Zeug zusammenschwätzen. много наповіў або нарыпаў.

 

народове Зл. в кілька день по хрестинах несуть куми до матери дїтини дарунки: хлїб, риж варений (тут кажуть: рис = Reis) і т. п., так зване „народове“.

 

нароком П.Б. навмисне, zu Fleiss, mit Intention. нароком зьвідуваў єм ся.

 

на самый перед Кв. zuerst, zuvorderst.

 

наскый чўовек Лб. zu uns gehörender Mann: unser Mann.

 

на снак Ту. verkehrt, nach rückwärts.

 

насновати Вн. ein Gespinnst verfertigen, spinnen, aufspinnen. паучіну наснує паук.

 

настріт gegenüber, entgegen, на встрічу.

 

натаруш Notar pol. nolaryusz.

 

натинянка Б. зелена хопта накошена або нарвана для худобы, зеленець (Grünfutter).

 

на тіўко Кч. Щ. в знач. много, viel. єст іх на тіўко.

 

натрепати in der Bedeut. (in grosser Menge) aufladen натрепаў соўомы = наложиў.

 

на-ту-на! Врхв. так кличе пса; як жене, то кричит: ідеш!

 

натха Бер. таке зьіля; обкурюют, як зле натхне чоловіка.

 

нахрамувати etwas hinken, zu hinken beginnen, уця нахрамує das Schaf fängt an zu hinken.

 

началистый Бер. м. нашалистый тут уживане в значеню: палкий, ревний, началистый до роботы = що аж горить до роботи, що рве ся до роботи.

 

Наця Ба. Анастазия

 

начухати Б. натерти, начухати очи росом die Augen mit Thau einreiben.

 

наєднати Р. назгоджувати, наняти.

 

небескый Врхв. І. Сн. blau, himmelblau psl. НЕБΕСЬСКЪ τοΰ ούρανοΰ coelestis.

 

невидок І. Finsterniss; finsterer Ort. в таким невидоку in solch finsterem Orte.

 

невірник Вв. Ungläubiger. муж невірник ein Mann, der die Treue seiner Frau verdächtigt „Мужу, мій мужу, мій невірничецьку, не віриш сам собі, ні мому личеньку“.

 

невіста Смрк. „сына жена“. des Sohnes Gattin eigtl. невіста verheiratete Frau.

 

негодивый Р. unglückselig; abscheulich cf. негода.

 

недогрызя Бер. gen. neutr. выгрызя Бер. gen. neutr. перегризки, сїно не доїдене худобою.

 

незлюдный невлюдный menschenscheu; unleutselig. „што не жиє з людьми“ cf. psl. НΕВЪЛЮДЬНО adv. modo inhunano. slovac. nevl’udný.

 

незмазаный unbefleckt, характер незмазаный mackelloser Charakter.

 

некельтивный Вол. „што не выдає гроший, што не робит кельчикы“ (= що не робить видатків).

 

ненаядлый чловек Жег. Nimmersatt, ненаситець.

 

нендза in der Bedeut.: Läuse; pol. nedza = Noth. нендза бы тя йіла! (Verwünschung wörtl.: mögen dich Läuse fressen!).

 

неодповідно нич нам І. nichts ist. so, wie es uns genehm wäre.

 

не ó-маль fast, beinahe (із: не о мале).

 

неприязник Ту. Missgönnor; unwirscher Mensch.

 

нéруш Б. empfindliches Springkraut, Rühr mich nicht an, Impatiens noli tangere. „зьіля має листкы, як вишня“).

 

нести ся на кони Вн. zu Pferde reiten. — носіў ся на кони Мо.

 

нечас Ба. ungelegene Zeit. вшытко бы м знала по нечасьі (= якбым здогадала, кед не треба).

 

не́ є і не́ єст Нов. П.... східногал. нема́ укр. нема́ і нема́є psl. НѢСТЬ ІЗ НΕ ѤСТЬ. не є дубів es giebt keine Eichen. — не є жака дома=нема дяка дома. der Kirchensänger ist nicht zu Hause.

 

нигде-раз absolut nirgends.

 

низинка (deminut. від низина) kleine Niederung, kleines Thal.

 

ни каши, ни паши Св. = völliger Misswuchs (wie z. B. in dem durch seine Dürre bei uns so berüchtigten Jahre 1879). глінского року не быўо г нас ни каши, ни паши (wörtl. weder Grütze d. i. Nahrung für das Volk, noch Futter für das Vieh).

 

никто Ба. нїхто. никто не пришоў.

 

ни-нач Вв. нї на що.

 

нырске паця Meerschweinchen, Cavia cobaya. тримают в хыжи про гостец, же вытьігат“.

 

ни-се-ни-тο Taugenichts; Zwitterding.

 

нич П. Врхв. .. nichts, нїчо нич-раз gar nichts.

 

ничгід Чр. genit. ничгода Taugenichts „што не годит ся до ничого“, негодяй, ты ничгоде! du Taugenichts!

 

ни якый keiner.

 

нів місяця Neumond genit. нову.

 

ньіверити Зл. нївечити cf. поневіряти. нову гуньку зньівериў на дойджи.

 

ніжобіручный до струганя ґонгів Врхв., обіручник ein Messer, welches zum Verfertigen der Schindeln dient.

 

ньіж Р. in der Bedeut, bis, аж. я го буду дотля мучиў, ньіж не повіст, де має пінязі схованы.

 

ньіма Кв. pol. niema, ruth. нема́. ньіт татця дома або ньіма татця дома.

 

ньімина або воронівка Нов. vier blättrige Einbeere, Paris quadrifolia „росне по крайох льіса“ wächst an Waldesrändern.

 

ньімина Сн. ньіміна Лб. 1) Faulbaum, Rhamnus frangula „кряк крехкый. ма чорны ягоды“ 2) Vieh (cf. нїмий, psl. НѢМЪ).

 

нірскый кріль Брт. plur. нірскы крольі Meerschweinchen, Cavia cobaya гл. нырске паця).

 

ньіт Б. Вн. П. Врхв.... ньіт медведів г нас bei uns giebt es keine Bären. — г нас тих птахів ньіт bei uns sind diese Vögel nicht zu finden. — пьіт сьвіжой воды es ist kein frisches Wasser. — не выжаў єс ярец іщи? hast du die Gerste noch nicht geschnitten? — іщи ньіт! noch nicht. — у вас ньіт або у нас не́ є Б. bei uns giebt es nicht. — ньіт коли Вн. = нема коли.

 

новітный Брт. neu; neu angekommen; neu erfunden, новітный пўуг (cf. новота Neuheit).

 

ноганкы І. leinerne Hosen, Gatien. ногавкы полотняны, холошньі з грубого сукна.

 

ноздры Ф. Nüster, ніздря.

 

но-ле-но! sei doch ruhig! — mach’ doch das!

 

нон dieser dort, он-он.

 

нора Св. Тих. Пол. Ч. Nachtschmetterling Phalaena. Єдна нора, дві норы. cf. нурити wühlen, fressen, benagen (namentlich von Würmern und Raupen) psl. НОУРИТИ, ПРОНОУРИТИ consumere rad. НЪР. Den Worten нора und міль (мулити, муляти = drücken, fressen, nagen) liegt dieselbe Vorstellung zu Grunde: gefrässiges Thier (in Hinsehung auf die Gefrässigkeit der Raupen).

 

носалькы П. носулькы Св. Nasenlöcher. єдна носалька. дві носулькы (на Бойківщинї тут і там: носавки).

 

нудь Langeweile така нудь.

 

нужда Лб. Noth, Elend; dagegen нендза collect. Läuse, нендзьіт тя = кусат тя нендза = кусають тебе воши (pol. nedza = Elend).

 

нурцювати Врхв. tauchen, untertauchen.

 

нюнка Кр. Вв. нюнька Сн. Equisetum arvense, Acker Schachtelhalm.

 

ня Чр. Жег. Зл. nein. о ня! o nein.

 

няньо П Я. нянько, наньо Vater. няньо гвариў або повіў (в Рудавцї: татцьо vocat. татцю!).

 

о. обарянец Чр. Bretzel, оплїтанец. dem. обарянчик Чр. куп три обарянцї.

 

обаторити ся Вн. обатурити ся = до себе прийти, опамятати ся zu sich kommen, zur Besinnung kommen; die Gesundheit wieder erlangen. cf. magy. bátor = kühn, muthig.

 

обачити ся Лос. Б. in der Bedeut. genesen, wieder zu sich kommen, die Gesundheit wieder erlangen. выздоровіти. може ся обачит vielleicht wird er aufkommen.

 

обдальный Вн. etwas weiter entfernt. од ближних, сусьід і обдальних von Verwandten Nachbarn und ferner Wohnenden.

 

обдути Мо. обвіяти. вітор го обдуў = в. г. обвіяв.

 

оберак Oberrock.

 

оберати eitern (vom Geschwür). обере ся гырча, обере ся боляк.

 

обертен genit. обертня = часть воза. в обертен вбиват ся кўаницьі.

 

обжерливий gefrässig.

 

обыйти ся без кого Пол. jmd entbehren. обыйдете ся без ня.

 

обід П. Frühstück, сьніданя Врхв.

 

обід робити Врхв. східногал. поминки справляти. — в Верхівці їдять три рази на день, іменно єсть: сьніданя, полуденок, вечера.

 

обіручный столец Пол. столец до тесаня; в тім стілци: головач дошка до придержуваня; цапок дошка, што підкладат.

 

обкрочити Вер. Umschreiten. кін обкрочит яругу das Pferd wird die Schlucht umschreiten.

 

облежати Ч. länger liegen, als es dem Ziel entsprechend (zweckmässig) ist. як облежит лен, то насьіня облетит.

 

облесный Жег. falsch, gleissnerisch „што має гладкы слова, а інши мысли“. — облесник Gleissner.

 

облечи anziehen psl. ОБЛѢШТИ. облечу я жупан.

 

облук П. Bogen; ein Theil bei der Sense.

 

облямка Umsäumung, облямка з ременя тоньіського cf. čech. lem = Saum.

 

обніжа у пчолы І. gen. neutr. der von den Bienen in den sogenannten Körbchen der Hinterfüsse gesammelte Blütenstaub.

 

оболона П. Нов. Смрк... Haut, Membrane.

 

обрамка Жег. Saum, Umsäumung.

 

обранкы Св.. Aufschläge. (nom. sing. обранка) червены обранкы.

 

обрыпати Бер. оббити, обвалити. обрыпаў сьтіну. обрыпаў ся мур.

 

обрідный Д. etwas dünn. обрідны волосы schütteres Haar. — обрідный льіс lichter Wald.

 

оброслый Ту. bewachsen, haarig. оброслы гусяницьі звеме „жидівскы шапкы“ behaarte (mit Haaren bewachsene) Raupen nennen wir „Judenmützen“ = Bärenraupen.

 

обручный ніж Ту. (обіручний) ніж до тесаня з двома ручками.

 

обходити кого З. in der Bedeut, jmd pflegen.

 

обхудный Бер. ziemlich mager. обхудны волы ziemlich magere Ochsen.

 

обшивка Kragen, ковнір.

 

обявити ся Ту. erscheinen.

 

овад Я. in der Bedeut. Zaunschlüpfer, Troglodytes parvulus; aber auch in der Bedeutung: Tabanus.

 

овечка Лип. Assel, Mauerassel.

 

овийка Ба. Winde, Convolvulus.

 

овоцове дерево Obstbaum, овощне (овочеве) дерево.

 

огавный Нов. lästig, ungeschlacht, ungeheuer; gräulich, ekelhaft; lasterhaft. огавна велич Grösse ohne Ebenmass; widerwärtige Grösse. пиякы огавны ekelhafte (lasterhafte) Trunkbolde. cf. psl. ОГАВЬНОСТЬ molestia, čech. slovac. ohavný, lasterhaft; gräulich.

 

огварити П. Рхв. Ту. freq. огваряти verleumde. огварила мене Ту. = обмовила мене.

 

огарка Лип. обмова, Verleumdung.

 

оглав П. І. (для коня) „оглавы мотузяны і ремінны“. оглавец Д. Я. Halfter, капістра, капарства, (capistrum), кантарка. „оглавец з мотузкы дає ся на коня, на пыск без удила“ slovac. ohlav. ohlavec.

 

оглупіти dumm werden; den Verstand verlieren. оглупити dumm machen, verdummen.

 

огняниця Вн. Feuerwurm, Leuchtkäfer, Lampyris noctiluca.

 

огурок П. Б. Ба. Gurke, східногал. огірок, огирок.

 

огурчина Пол. eine Pflanzenart.

 

оґін genit. οґона Жег. Кр. Π. — genit. оґоня Лб. Schwanz, Schweif pol. ogon. пес рушат озоном П. пес мырдже оґоньом Врхв. der Hund wedelt mit dem Schwanze.

 

оґонік Врхв. Blattstiel, Fruchtstiel. на оґоніку вісіт грушка.

 

одвыльгнути Розс. Feuchtigkeit anziehen. одвыльгло дерено.

 

оддавати н. пр. Пану Богу оддаю wörtl. ich empfehle Sie (euch, dich) dem Schutze Gottes (Gruss beim Abschiede).

 

одзьобувати східногал. сапати. садят бандуркы, одзьобуют, огартают.

 

одказати Б. vermachen, одказ Vermächtniss.

 

одкаль П. Лб. Ти. Р. Мо.... (откаль) відки (отъ+ка+ли) одкаль сут? woher kommen Sie? одкальсте? східногал. відки єсте, відкисте?

 

одкаль сі Р. одкаль си П. відкись von irgend wo. одкаль си приходят на зиму до нас квичи von irgend wo kommen zu uns zur Winterszeit die Krammetsvögel [bekanntlich kommt der Krammetsvogel (Turdus pilaris) auf seinem Zuge im September und October vom hohen Norden in unsere Gebirgsgegenden, wo er oft den Winter über bei uns bleibt].

 

одкельска Вн. (откельска) відкись. одкельска пришоў.

 

одкаль, одкале (откале) seit wann; одталь, одтале (оттале) І. seit her.

 

одквітнути, оквітнути. abblühen. дерево оквітло або одквітло.

 

одмінный verschieden. одмінньісший verschiedener. птах одмінньісший eine stärker verschiedene Vogelart.

 

одмяк П. Т. Thauwetter східногал. відельга, відлига. буде на дворі одмяк es wird Thauwetter eintreten. одмякнути aufthauen (vom Schnee), одмяк сньіг.

 

одомаш Leihkauf, Kauftrunk magy. áldomás.

 

Одоска Зл. Теодозия.

 

одособити ся Кр. sich trennen, sich absondern. одособит ся од нас = від’окремит ся.

 

одстапити І. одщапити. „мышпыргач гво дни в хамородьі быват: за лубом одстапеным die Fledermaus hält sich bei Tag im Schatten z B. hinter theilweise abgelöster Rinde.

 

одтаіти ся чого І die Sache geheimhalten, Unwissenheit s mulieren. одтаіў ся вшыткого на протокульі.

 

одтамаль Кр. І. Сн. одтамале (оттамале). одтамтыле Я. von dort.

 

одхідча Розс. (отхитча) genit. одхідчате = зронена дьітина.

 

одходова кьшка Св. Mastdarm.

 

одцьіджалка Лос. цьідило до одцьіджуваня комперий.

 

одштуркати Мо. abstossen.

 

од’язок Св. Nebenwehr, від’язок. „што боком іде од язу“.

 

ожґар Чр. eigtl. Brandstifter; Gebrandmarkter als Schimpfwort. ты ожґарю! ты лобозе! ты лобуре! cf. psl. ЖΕШТИ, ruth жечи.

 

ожеледец Розс. „люд, што примерзат на голузах“.

 

ожелест Бер. Лип. М. Eiszapfen an Bäumen. дуже ожелесту г льісьі.

 

ожелец genit. ожельцу = ожелест.

 

ожелизь люб поледиця Ку. Glatteis.

 

о заходьі сонця Ч. beim Sonnenuntergang. На Яна палят ядўівцьі о заходьі сонця; як юж згорит, то сьпівают: юж по Янї, по Янонцьі, юж по нашій суботоньцьі!

 

оздоровіти Пол. gesund werden.

 

означена І. Bezeichnung, terminus.

 

озниця Г. Rauchloch. в повалї курної хижи дїра, котрою виходить дим.

 

ойте-ле-ойте! Брт. seien sie gefällig.

 

окріяти Вв. zu sich kommen, sich erholen. кус окріяло = трохи лїпше ся зробило.

 

окаістый Жег. коло очей білый um die Augen weiss gefärbt. гл. локаістый (eigtl. mit Augenringen versehen).

 

оквілити Нов. оквилити кого = засмутити, betrüben.

 

окламати Нов. lügen; betrügen. slovac. oklamať, окламник Нов. Lügner, Betrüger велькы окламници. — піст скламати Нов. змастити ся während der Faslzeit Fleisch, Milch, Käse, Butter geniessen.

 

окраєц хльіба Ranft Brot, краюха, краюшка, цїлуха, цїлушка.

 

окрайок Св. ошвар.

 

окрем Врхв. ausser, besonders.

 

окрутный grausam furchtbar pol. okrutny čech. slovac. ukrutný. окрутньі Р. in der Bedeutung sehr. він окрутньі го любит = er liebt ihn sehr.

 

окручаня Брт. Einwickeln. папір до окручаня Papier zum Einwickeln.

 

оливу осьватити = ольій осьвятити (в церкві).

 

ольій Oel. звичайний олій „спущаный“ з насїня льняного, макового, з букви.

 

ольіпити Жег. обльіпити, überkleben, umkleben.

 

ольіярня Oelmühle, Oelpresse східногал. олїйня.

 

Олька Зл. Олена.

 

омазкати Г. beschmieren, bestreichen. омазкати глиноў.

 

о малы, краткы час східногал. за малий, короткий час in kurzer Zeit.

 

омеляти Сн. омеляти ярец Gerste schälen (bei der Graupenbereitung werden Gerstekörner enthülst und abgerundet).

 

омолок Св. Taumellolch, Lolium temulentum.

 

омолитвати дьітину (дзецко) окрестити з води.

 

омшити, замшити mit Moos verstopfen (мохом затикають шпари межи бальками в хижи).

 

онакый Жег. Смрк. н. пр. птахы онакы andere Vögel. — онакый чўовек = schlechter Mensch, не жичливий чоловік.

 

оначити dies und jenes machen; die Zeit mit etwas, verbringen. венж оначит жалом die Natter streckt ihre Zunge (beim Volke fälschlich für „Stachel“ gehalten) hervor. недооначит ся під скору er kann unter die Haut nicht eindringen. — підоначиў дошку er durchnagte (durchbohrte) das Brett. — заоначити кого mit jmd Übereinkommen; jmd unterhalten.— заонач нитку до ігўы = заправ, задьій иглу fädele die Nadel ein etc.

 

оне́ П. Чр.... dingsda. підеш там на оне — на дырва до пеца. а — оне́ — катар зове ся „рыма“ або „нежит“ Чр.

 

оногдывай П. передвчера, vorgestern (auch: vor einigen Tagen).

 

онучи eigtl. Fussfetzen (nom. sing. онуча). сьніг летіт онучамі Лб. der Schne fällt in grossen Flocken nieder.

 

опадачка Б. коритце довге до опаланя збіжа.

 

опальінкы дерева опалены; инякы опалены (в льісьі).

 

опаліохы П. versengte Baumäste oder Baumstrunke „осмалене конаря“. (в льісьі); як мают льіс корчувати, то палят дерева“.

 

опариця Ку. Ту. Nachtfalter, Phalaena. „бесьідеме: „опарила опариця“ же, як сяде на лице, на чало, то го опарит“ ся думка люду могла повстати з огляду на опарити; однакож опариця єст то лише відмінна форма слова пириця пор. ПΕР volare; о уважати-б за приставку).

 

опасть Ку. zugrefrorener Reif oder Schnee an Bäumen.

 

оперед Ти. Тих. перед vor; перше früher.

 

о перших когутьіх zur Zeit, wann die Hähne das erste Mal krähen.

 

οпинка І. Sturmband, „чуга“ также опинка, што держит на плечох.

 

оплітка Брт. Winde, Convolvulus, namentl. Ackerwinde Convolvulus arvensis.

 

опльіча Р. gen. neutr. Frauenhemd. жебы йі припюс опльіча Р.

 

оповіданка Б. Erzählung. іде на оповіданкы = оповідати, розказувати.

 

оповід Брт. gen. fem. Ansagung, Ankündigung, оповідь. оповіди церковны.

 

опорядити біб П. зібрати біб.

 

оприны Кв. опреньі Кр. nom. sing.оприна; опреня. Stachelbeeren, веприны.

 

опуша collect, gen. neutr. Лб. Kletten, лопуша, опуша ма велькы лісткы.

 

опюркованый Врхв. befiedert.

 

орачка Вв. або ораня Ackern, Pflügen.

 

оріхар Св. genit. оріхаря. opiхівка Д. Nusshäher, Nussknacker, Nucifraga caryocatactes.

 

орішок Глад. О. Лип. Zaunkönig, Troglodytes parvulus.

 

оркис Бру. Spelt, Dinkelweizen. дуже ма оркису.

 

о́сада у пилы Ко. Sägerechen, у о́сады: а) розпинка б) ручка.

 

освинути Вн. psl. ОСВЬНѪТИ επιφώσκειν illucescere. цьілый сьвіт освине cf. свитати, освитати.

 

осердак Смрк. кожушок без рукавів.

 

осыпка Б. Masern.

 

Осиф Joseph.

 

осьілый zur Erde gesenkt, горох осьілый = „што ма дуже струча“.

 

оскорувати П. Rinde abschälen, одскорувати. оскоруй дерево.

 

острый scharf, streng, зима остра або тверда strenger Winter.

 

остріг Кр. пліт в дранок, с козярок, с сучок.

 

острожина П. Ackerbrombeere Rubus caesius cf. ОСТРЬ scharf; die Stengel dieses hie und da auf Äckern scharf wuchernden Unkrautes sind mit derben, scharf ritzenden Stacheln versehen pol. ostrezyna.

 

осудок Д. Петро одрук (= одрюк) ся три рази осудку Ісус Христа.

 

отжек Чр. отже, also.

 

отерпати Вн. in Fetzen reissen, zerlumpen. отерпаный Вн. lumpicht, обдертый.

 

отік böser Stoff, Eiter.

 

отрова Π. Gift, отровный П. giftig, psl. ОТРОВА, ОТРАВА venenum; ОТРОВЬНЬ, ОТРАВЬНЪ venenosus.

 

отроча, отрочатко Бер. Kind, Kindlein psl. ОТРОЧѪ puer.

 

отупный Чр. schauerhaft; slovac. otupný. отупно Чр. unheimlich, schauderhaft, niederschlagend. отупно самому г льісьі.

 

охаб Чр. in der Bedeutung: Taugenichts, Mensch, den alle meiden, ты охабе!

 

охабити, з’охабити im Stiche lassen, verlassen. мене-с охабиў фраіречку першу.

 

охабляти Вв. оставляти, лишати. на Бога охаблям = лишаю на Бога ich empfehle (Sie, euch, dich) Gott (прощає ся, коли відходит).

 

охват Мо. Hexenschuss.

 

охворіти krank werden, кін охворіє das Pferd wird krank.

 

охляпнути Брт. magerer werden, охлянути. охляпло лице das Gesicht ist eingefallen.

 

офлис НВ. minderwerthiges Rundholz, das als Heizmaterial, wohl auch zum Umzäunen benutzt wirt „што ся рубат на паль, а льіпши офлисы ідут до плота“.

 

очата Чр. Äuglein східногал. оченята.

 

очухати ся Бер. sich abreiben. штобы ся не очухало — щоби не обтерло ся.

 

ошада або ожелест Ф. ошадина або ожелест І. ошадіна Р. ошедина Кр. ошедіна Жег. die theilweise geschmolzenen und abermals zufrierenden Eiszapfen an Baümen (bei den Zamišantzen in Ripnyk: шаделина; in Čornoriky: ожльоды).

 

ошадьіти П. Св. Сн…. eigtl. grau werden (von шадый = сьідый, grau) mit weissgrauem Anflug überzogen werden. як нам на льісьі ошадьіє. ошадьіло в льісьі.

 

п. павіко Тих. Augenlid. — а віко в ладьі = Obertheil (Deckel) der Kiste.

 

павіка Св. Augenlid plur. павікы.

 

Павко Рхв. м. Павелко deminut. від Павел Смрк. в инших околицях: Павльо.

 

паворожка Ч. Тих. Marienkäfer, Coccinella (namentl. septempunctata). приговорюють: паворожка поворож, ци до земльі, ци до неба? Ч. паворож поворож! до земльі, до неба? дам ті хлєба!

 

павук Смрк. Spinne slovac. раvúk.

 

павур П. Чр.Pfau (Männchen). павурка П. Чр. павуриця Чр. Pfauin.

 

пага Нов. die Rinne an den Schindeln, Fuge, Schindelfuge „ярок на ґонтах“.

 

падкан Чр. gen. fem. genit. падкани Hungerzwetsche. с падканями. — патканя, падканя Св. collect. gen. neutr. Hungerzwetschen.

 

пажерач, пажерак Fresser, Vielfrass. ты пажерачу!

 

пажити Нов. вырізувати пагы на ґонтах Fugen oder Rinnen in den Schindeln eingraben.

 

Паза І. Пайза Св. Пелагин. voc. Пайзю!

 

паздерити ся Б. in Splitter reissen.

 

паздеристый П. rissig, splitterig. спаздерити splittern rissig machen. — сп. ся rissig werden, спавдерены рукы П. rissige (rauhe) Hände.

 

пазолина Сн. або пецина Сн. глина припалена с пеца укр. печина = цегла з печи.

 

пак wiederum (verbindende Conjunction).

 

палениця Брт. в знач. „спалене поле“ (у Бойків: погарь) ein Ackerstück auf abgebranntem Waldboden.

 

паўкати Б. (палкати) schlagen. підпаўок паўче die Wachtel schlägt.

 

палуба П. 1) трамы выдоўбаны, котрыми вкрывают верх хыжи 2) заглуб, Höhlung.

 

палуба Б. Брт. in der Bedeut. hohler Baumstamm дудлавый пень. deminut. палубка.

 

паля genit. паляти.

 

палятко genit. палятка = мала палениця, kleiner Flammenkuchen.

 

палянка Вв. малий пляцок з муки вівсяної cf. східногал. палепиця, підпалок.

 

паляр Смрк. Branntweinbrenner. східногал. горальник. „што робит палюнку, што палит“. — палярня Смрк. Branntweinbrennerei східногал. горальня словацк pálenica.

 

палюнка Branntwein. яку паляр палюнку напалил, таку пийме Кр. in Liedern: палена вода.

 

памула Жег. памулка І. Schlamm. вербівка в намульі ма схованку Жег. die Ellritze verbirgt sich im Schlamm, під памулком І.

 

паник O. eine Vogelart. plur. паникы.

 

панів dem Herrn gehörig, панів капелюш, панова хыжа.

 

пановка Зл. kleine Pfanne, Tiegel, ринка.

 

панцак П. логаза, mazur. рecak.

 

панча Herrenkind plur. панчата.

 

папля Мо. Unwetter, nasses Wetter. на ту паплю не хтьіў іти = на тоту слоту не хотїв іти.

 

паняґа панище Herr.

 

папірок П. Р... Papiergulden.

 

папоротина П. Д. І. Вв. Farnkraut, Aspidium.

 

папортиняк (Яшкова) ein auf dem Wurmfarne (папортина Aspidium) lebendes Insekt „што сидит на папортиньі“.

 

папудзя Лб. звинене листя бакуну.

 

парадник Ч. Stutzer. парадниця elegant gekleidetes Mädchen oder Frau.

 

паренина Пол. „полову, сїканий конич або сїкану траву парят окропом і дают свиням жерти“.

 

парібщиня Вн. gen. neutr. парібкованє, час, коли ся гуляло неженатим.

 

парканя gen. fem. Лос. пуркавка У. plur. парканьі, пуркавкы Hungerzwetsche cf. парх.

 

парканє Ко. Planken, велике́ парканє.

 

партиця П. farbiger Rand, крайка.

 

пасены волы gemästete Ochsen, Mastochsen; на Поділю: си́ті воли́ feiste Ochsen. — спасеный wohl genährt.

 

паскуд Св. etwas Hässliches. така паскуд genit. такой паскуди.

 

пасма (nom. sing. пасмо) Jahresringe der Bäume.

 

пастырка Лб. Bachstelze, Motacilla. plur. пастыркы.

 

пасьічняк Св. eine Vogelart „ма г земли гаьіздо“.

 

пасчана лопата = „лопата, што саджают паску до пеца“.

 

патолоча Мо. мале озеро, охаб, kleiner See, Sumpflache.

 

паузник П. мотуз до привязаня пауза (пауз = Heubaum). — паужіня gen. neutr. „што ся натрясе спід пауза“.

 

пауры Чр. або фаборты Backenbart.

 

паук Сн. Spinne, паучина Сн. Ч. gen. fem. Spinnengewebe.

 

паучайка Ко. Augenlid (wahrscheinlich für паочайка cf. око also das das Auge Überdeckende).

 

паучиня П. gen. neutr. Spinnengewebe укр. паутиня.

 

паци́к! Паци́к! цюнка-на! І. лудить свиньі; відгонят: гакс! гакс!

 

па́цьіркы жабячі Ту. Froschlaich.

 

пацюркы у рачіцы Лип. Eier beim Weibchen des Krebses.

 

пахнячий riechend, wohlriechend укр. пахучий.

 

Пахнячка П. Name eines Flüsschens.

 

пековый пец Д. Backofen східногал. пікна́ піч.

 

пелевен Нов. genit. пелевня = загата велика без вікєн і воріт; верхом з дахом; в пелевни держат солому, сьіно.

 

пелюшка Рхв. Windel plur. пелюшкы східногал. пеленки pol. pieluszki, čech. plenky.

 

пендрак (Ганчова, Сн. НВ. Мо.) Engerling. компері підйідат пендрак Сн. пендрак выпыхат ся з земльі Мо.

 

пергач Смрк. Fledermaus, Vespertilio.

 

перебздыкнути purzeln, заяц перебздыкнуў.

 

перевльіканец Hergelaufener, Landstreicher, Vagabund, „што перевльікат ся“ заволока.

 

перез П. durch pol. przez, ukr. проз.

 

перекотити ся Лос. sich bekreuzigen (із перекрьстити ся, загальноруск. перекрестити ся.

 

перенайти кого Лос. auf seine Seite gewinnen. перенашоў го = перетягнув на свою сторону.

 

переоначити перекрутити, переоначиў дьіло.

 

перерумеґувати Мш. wiederkauen. перерумеґує худоба.

 

пересливуватый Ти. (wahrscheinlich statt пересилуватый, abgeschnürt, mit deutlichen, in den Gelenken sich verengenden Gliedern, муха пересливувата „за то, што на середины найтоньша“.

 

перечиряти Вн. переміняти cf. magy. cserél tauschen cf. ruth. черга (взяте мабуть з турецкого).

 

перешло Ч. звыш. юж перешло тридцет років = висше тридцет років.

 

перієватый Б. што має богато перію або перницьі. перієвате поле.

 

перияйка Пол. перегорода, Querwand, буде дост тых перияйок.

 

перко, перечко (deminut. від перо Feder). Federbusch. перко за капелюх Hutfeder.

 

пернадель П. Кв. пирнадель, пырнадель Врхв. Larve der Rinderbremse, Hypoderma bovis. plur. пернадльі, пирнадльі.

 

перниця Б. Queckengras, Triticum repens.

 

перси або груди Brust.

 

персона красна Ко. (о худобі зарівно як і о чоловіцьі).

 

перун П. І. Donner, перун биє der Blitz schlägt ein. — перун тріс або стрілиў der Donner schlug ein. перун вдарил І. der Donner schlug ein. бодай тя перун забил І. штобы тебе перун забіў І. няй в тебе перун стріліт Лб. möge in dich der Blitz einschlagen! die lemkischen Ausdrucksweisen entstammen noch den heidnischen Zeiten, wann der Obergott Перун gleichsam als Juppiter tonans et affligens angerufen wurde.

 

пестунчити Лип. пестункою бути, eine Kinderwärterin sein, eine Kinderwärterin abgeben. стара баба, што пестунчит.

 

петро Щ. Wiesenknarrer, Wachtelkönig, Grex pratensis. петро в млацьі рапкат der Wachtelkönig knarrt im Sumpfgras.

 

печінка П. Leber. в инш. ок. печунка.

 

пийко П. Anthus, Regenpfeifer.

 

пильный І. dringend. мам кавальцьі пильненькы ich habe Actenstücke, deren Erledigung dringend geboten ist.

 

пиловины Рхв. І. або різовины І. Sägemehl, Sägespäne.

 

пириця З. Со. Я. піриця Д. Schmetterling (Tag und Nachtfalter). на ярь перше видно пирицьі З. — пириця Лип. Кв. піриця О. Nachtfalter а мотыль Tagfalter.

 

пырный або пырнячий Св. gewürzhaft, медівник пырный (пирный). пырняча цібуля cf. russ. пряный.

 

пырскати stieben; sprühen, град пырскат dar Hagel schlägt nach allen Seiten. — зерно пырскат die Körner zerstieben (springen) nach allen Seiten.

 

пырснути brechen; zerspringen. ніж пырс на дылиньі das Messer brach an der Diele.

 

пырщ Geschwür; Auswurf. plur. пырщи.

 

пырщ моровый З. Karbunkel, pustula maligna.

 

писемный schriftlich; der Schrift kundig, східногал. письменный, psl. ПИСМΕНЬНЪ. ПИСМЬНЪ. писемньі Вам подаме wir werden Ihnen schriftlich mittheilen.

 

пискалка Ч. Pfeife, deminut. пискалечка. пискалечка о дванадцет дьірок eine Pfeife mit zwölf Löchern.

 

пискати pfeifen запискаў на пищаўцьі.

 

пискір Смрк. Ф.... plur. пискоры Spitzmaus, sorex. „квічит барз“.

 

писчик (Горлицке) Schreibstift, Griffel, plur. писчикы.

 

пышный stolz; гардый schön, (bei den Huzulen пишний schön; ґардый stolz. гуцульск. подиви ся кумо, чі я пышна! schau Gevatterin, ob ich schön (geputzt) bin!

 

пищаўка Pfeife. пискат на пищаўцьі.

 

пиявка Р. Blutegel, Hirudo.

 

пияк Säufer. пиячка Sauferin. пияк Ф. Speiseröhre.

 

під Boden, genit. поду.

 

[підбивка Вол. підшивка (пр. у сорочки).]

 

підгірный Кр. langsam aufsteigend. підгірна гора.

 

підгорлина Кр. або підгорля gen. neutr. Wamme, die herabhängende Haut am Halse des Rindes.

 

підґарлина Врхв. Wamme.

 

підкасати Кв. підкотити. підкасати фартушок рукоў.

 

підлый Бер. schwach entwickelt; schwächlich, підлы уцьі. підлы бараны.

 

підобрати ся Р. in der Bedeut. grösser werden, wachsen, кебы ся быцок веце підобраў, то погнам на ярмак.

 

підольга часть воза „што лежит на сницях“.

 

підпала́к Щ. підпалок Ку. Б. Г. М. Нов. підпалак Wachtel підпалакат Щ. die Wachtel ruft. як підпалок сьпіват, буде новый хльіб М.

 

підпалистый unten brennend roth gefärbt.

 

підпалкувати Жег. Сн. schlagen (v. der Wachtel) підпалкує трепілка Жег. перепіўка підпалкує die Wachtel schlägt.

 

підпаля collect. gen. neutr. genit. підпаля dünne Spleissen zum Anzünden; Zunder.

 

підполуденча Зл. друге сньіданя (обід, підполуденча, полуденок, вечеря).

 

підростяк Св. grösseres Ferkel plur. підростякы.

 

підсадівка М. підсадівкы ґрібы білы, роснут під деревами овоцовими.

 

підсколоцка СЗ. або підпалайка СЗ. Wachtel, Coturnix communis.

 

підcтупницьі Ба. „гырчі, што ся дуют в ґарльі, што дыхати не дає. на підступницьі любщиком курят“.

 

підхльібный schmeichlerisch, підхльібник П. підхльібнік Лб. Schmeichler „што ся рад підхльібіті“.

 

підчас І. während. підчас лїта.

 

підядлівчак Мо. Spechtmeise, Sitta europaea.

 

пійти на ногах Вв. zu Fuss gehen, пійти на кони reiten.

 

пільно Жег. Лб. Schnell. іде пільно вода Жег. das Wasser fliesst schnell. — він пільно хце робіті er will schnell machen гл. пильвый.

 

пілтина П. der Länge nach in zwei Theile gespaltener Tannenstamm. „пен ялицьі роскепит па двоє, то пілтина ; зовут лем у ялицьі“.

 

піўчортяк Лип. eine Vogelart; nach der Beschreibung: Rothkehlchen (?).

 

пінка Жег. пінка або дзябок Св. Fink, Fringilla coelebs čech. pínkava slovac. pinka.

 

піняз звич. в plur. пінязи Geld, пінязыми не платиме mit. Geld zahlen wir nicht. deminut. пінязькы.

 

піскати Врхв. pfeifen, піскат на піщаўцьі, на трумбетьі тонько піскают воляре гл. пискати.

 

піскор Жег. genit. піскоря Spitzmaus на полю сут піскорі (sieh: пискір).

 

піст Маткобіжаный Бер. піст перед Успениєм (в східн. Гал. коло Самбора зове ся: Маковієц).

 

пістрякы П. (nom. sing. пістряк) Sommersprossen, cf. psl. ПЬСТРЪ variegatus. (в инших окол. пістряки = прищі іменно на вимени корови).

 

піти на воду Чр um Wasser gehen. ид пильно на воду, принес воду, пан хоче пити geh’ schnell Wasser holen; bring Wasser, der Herr will trinken.

 

піторак Тих. прядено, што мат тридцет пасем, на пітора (1½) ліктя [в Бортятинї коло Мостиск під Перемишлем: піўторак = півтора загона рілї].

 

пітораста Кр. anderthalb hundert.

 

піхота П. піша фасоля. — горох піший.

 

пішник (Зиндранова) Fusssteig slovac. pešina, deminut. пішничок.

 

плакса Лб. der oft weint; Greiner. плакcівый weinerlich.

 

планета Лип. in der Bedeut. Wetter.

 

планный І. Р. П.... unfruchtbar, unbebaut, schlecht. планный ярмак—зла ярмарка, злий ярмарок. планне поле steriler Grund. — пўанне теля М. ein schlecht genährtes, schwach entwickeltes Kalb, планно. І. adverb. тот рік на вшытко планно in diesem Jahre gedieh keine einzige Getreideart (wörtl. ist alles wüst oder schlecht).

 

планник Taugenichts, Faulenzer, негодяй „чловек до ничого, не суций до роботы“.

 

планниця Б. планне поле wüstes unfruchtbares, unbe bautes Feld.

 

пўаток Fleck. білы пўаткы (платкы) weisse Flecke.

 

платочистый Бер. (пўаточистый) gefleckt.

 

плацяти Лип. плачати Лип. (в примильній бесїдї пр. до дьітини) = плакати.

 

плашанка З. малі санки з дощок зроблені.

 

плыт Кр. ein primitives, aus Brettern zusammengeschlagenes Wasserfahrzeug, Floss, превезли ся на плытьі Кр.

 

пльінити Жег. in der Bedeut. maltraitiren, misshandeln, пльінит чловека або живину = потуплят. in Büchern : плїнити, полонити gefangen nehmen.

 

пловая Кр. Name einer gelblichweissen Kuh für плавая, половая psl. ПЛАВЬ albus ruth. половый pallidus, pol. płowy.

 

плоднистый Б. плодовитый.

 

пляйстер Рхв. Врхв.... Pflaster; Flocke, летит сьніг пляйстрами der Schnee fällt in (grossen) Flocken nieder. пляйстровец Врхв. in grossen Flocken niederfallender Schnee. пляйстровец куріт в східногал. пластовець.

 

пляма П. das Ausgespuckte, Spucke, Phlegma „што выплює“. плямиско item. східногал. пляма Fleck.

 

плянтати eigtl. verwickeln; unverständlich reden; ohne Zusammenhang reden. заплянче ся язык.

 

плянтро НВ. Stock im Hause pol. pietro.

 

плясати hüpfen; tanzen; plätschern, рыбовода плясат г водьі die Seeschwalbe plätschert im Wasser.

 

пняк пщіл М. пняк пчіл Г. Bienenkorb.

 

побивач П. Брт. побівачка Лб. прилад до набиваня обручів, Reifschläger, „побивачом набиват боднар обручи на бочку“. — „побівачком набіват обручи“.

 

побірницьі Кр. Femmel, Staubhanf, die männlichen Hanfpflanzen, поскінкы. поберают ся скоре. перших побірниц кытка.

 

побрати ся heirathen. як обоє маєтны, гварят Лемкы „побрали ся“ — як він маєтный, она бідна „він собі ю взяў“ — як він не має нич, она богата „він до ней пристаў“ — як обоє бідны, то кажут: „обоє ся спутали“.

 

поброіти П. eine strafbare Handlung begehen, etwas ausrichten. поброіли дуже.

 

побурити І. aufwühlen, zerstören. побурят свиньі зерно і компері.

 

повая Лб. біла корова (із пўовая, пловая).

 

повести ся Г. ergehen, с циґаном зле ся повело.

 

повидьіти Р. побачити. повидьіла там корову.

 

повідкы П. Lenkseite, Lenkriemen укр. по́воды (ВΕД).

 

повікы Лб. І. Augenlider nom. sing. повіка gen. fem.

 

повісти Бер sagen. так повісти, обльіпеный (so zu sagen beklebt) = wie beklebt.

 

повязивы Лип. обряд повязуваня молодицьі.

 

погаджати ся Р. übereinstimmen, im Einklänge sein. не погаджам ся с тым.

 

погўадити, погўаскати П. streicheln східногал. погладити.

 

поглядати Лип. пошукати suchen, nachsuchen.

 

погнати treiben. погнаў быка с телятом П.

 

погода Мо. in der Bedeut. Ausgleich. намавлят нас до погоды = н. н. погодити ся або до згоди.

 

погодивши Бер. später (погодити, пождати. warten), укр. згодом, перегодом.

 

погорінец Брт. Abbrandler, східногал. погорілець.

 

погрібач П. М. Г. О. Ofenhacken, Feuerhacken, Ofenkrücke, гачок до огня.

 

подабати ся Смрк. Врхв. gefallen. як ся вам подабат wie es eucli gefällt.

 

подворец Чр. Hausflur. на подвірци im Hof, in der Hausflur.

 

поденок П. повала в стайни.

 

подырбати Мш. поторгати, потрясти cf. потерпати, потырпати.

 

подіждати Ку. чекати. подіждай ня warte auf mich.

 

подобный Вн. formosus, schön. зрадило ся дзевче што найподобнісше.

 

подрашпати І. подрапати, zerkratzen, kratzen.

 

подріжняти ся (кому) Р. jmd nachahmen.

 

подруцкати Вв. помяцкати, помяскати zermalmen.

 

подувчити ся Бер. eigtl. hohl werden (von Pflaumen). подувчили ся сливкы. од хробачків сливкы здувчат ся (cf. дувка, дуўка = Hungerzwetsche; дути blasen).

 

подушеньство Чр. Жег. Бру. Seelenmesse, Seelenamt східногал. відправа по́ души, жалобне набоженьство.

 

пожар gen. masc. „льіс спаленыі“ zur Urbarmachung des Bodens abgebrannte Waldpartie бойківск. погарь gen. fem.

 

пожегнати Вн. segnen, benedeien slovac. požehnať. Пан Біг мя пожегнаў Gott hat mich gesegnet.

 

пожоўтявый І. трохи жовтий.

 

позадувати Ба. verwehen, позадувало сьнігом Schneeverwehungen.

 

по-за-рани Чр. übermorgen, позарани підеме; позарани будеме мати сьвато Спаса. — дазарани bis zum Morgen.

 

поза Устя на Мацину, фыкмы к на Милик Брт. (жартуют коли зле выбере дорогу).

 

позір дати, позір давати, позорувати П. Мо... Acht geben, Obacht geben, aufmerken cf. slovac. pozor, pozorovať.

 

позірка Врхв. Acht, Obacht, Aufmerksamkeit, позірку мати Acht geben. не мам позірку, лем на нону гірку.

 

позлытка Р. Glatteis.

 

позлотец В. Flittergold.

 

поквілити Вн. посмутити, засмутити. Пан Бог ня поквілиў Gott hat mich betrübt.

 

покелавити ся Жег. келавим стати. покелавит ся капуста.

 

покыртавілый Жег. verkümmert, gekrümmt, verzerrt. покыртавіла капуста = як ся поопачит, коды ся покелавит од мушеры „зачала капуста кыртавіти“.

 

покій Ruhe. дай мі покій lass mich in Ruhe.

 

покўон Gruss, Ehre Verehrung. дай покўон Пану Богу.

 

покрышка Deckel.

 

покрыти ся Рад. sich verbergen. юж ся ковальі покрыли die Küchenschaben haben sich schon versteckt.

 

покупчити ся Р. handeln. покупчили-сме ся кущок на ярмаку.

 

покус П. Брт. Ба. Бер. etwas, ein wenig, покус читати etwas lesen. він покус присылал er schickt ein wenig. Слава Ісусу Христу! — Слава на вікы! — як ся мате? цісте здравы? — покус там, покус! як вы ся мате? вітайте!

 

покусчіцка Ч. кус, трохи ein wenig, ein bisschen.

 

полагода Вв. Ausgleich.

 

поўазок Смрк. eine kleine Wiese im Bergwalde, полазок cf. лаз.

 

по-ле-гев! П... komm nur her! komm her! Грицу! по-ле-гев! Gregor komm’ nur her!

 

поледиця П. Св. Ба. поледовиця Glatteis.

 

[Полим Зл. Полїєвкт.]

 

полициян Polizeimann. ид по полицияна hole einen Wachmann herbei.

 

полиця Брт. Fach. в Пантни хльіб на банті, в Ропици на полици а в Маластові на стольі.

 

половчик Св. eine kleine Vogelart von fahler Färbung „малый пташок, половый, гньіздит ся на ядўівци.

 

пологый Жег. flach ausgebreitet. полога гора ein Berg mit sanften Abhängen, староруск. ПОЛОГЫЙ. ИОРДАНЪ РѢКА ТΕЧΕТЬ БЪСТРО, БΕРΕГА ЖЬ ИМАТЪ ОБЪ ОНЪ ПОЛЪ ПРΕКРУТЫЄ, ОТСΕЛѢ ПОЛОГИ. Даниїл Паломник.

 

положистый П. пологый. гора положиста ein Berg mit sanft herabsteigenden Lehnen.

 

полонь Ку. genit. по́лони Wermuth, полин. лайте мі с полоньоў згорівкы.

 

польоптати Б. mit flüssigem Koth besudeln, beflecken, захляпати. коньі нам ся польоптали.

 

полуніч М. Mitternacht полунїчок item. ходиў до мя в полунічок.

 

поўх НВ. Wühlmaus, Hypudaeus.

 

поўхатый І. haarig, волохатый (ursprünglich mag поўх ein haariges Thier bedeutet haben cf. пелеш Büschel Haare, пелехатий mit langem zerzaustem Haar lat. pilus = Haar).

 

полюштати Врхв. mit flüssigem Koth besudeln. коньі ся нам полюштали.

 

помаленькы Врхв. ganz langsam, ganz sachte.

 

помаўы. пοмалы П. Чр. langsam.

 

помальше Врхв. comp. langsamer.

 

помамляти Тих. страву трохи покушати, потом лишити cf. побабляти, побабрати.

 

помело (с чатины) Ofenwisch (aus Nadelbaumzweigen verfertigt).

 

помело Брт. Тих. Mistel, Viscum album східногал. омела.

 

пометати Вв. покидати.

 

помешканя gen. neutr. Wohnung. помешканя для жака Wohnung für den Kirchensänger.

 

поміток П. ein Fetzen zum Waschen oder Reinigen der Töpfe u. dgl., Waschlappen східногал. мийка, митка.

 

поміркованя або позір Вв. Obacht.

 

понадвисати Щ. überhängen. дороженька червоною калиною понадвисала.

 

понайбільше Лб. або понайвеце Лб. понайвекшой части І. grösstentheils.

 

пониже Врхв. unterhalb. psl. ПОНИЖΕ, повыже oberhalb.

 

понібя Сн. palatum, Gaumen.

 

попалило ся на небі І. (von den beim Sonnenuntergang gerötheten Wolken).

 

попелик Жег. eine Vogelart. „пташок; гньіздо, як збаночок, має в ядлівци“.

 

попелиця Чр. Нов. Бер. Мо. попелюх Пол. Мш. Blattlaus, Aphis namentl. Aphis brassicae (в східн. Гал. коло Старого Міста: порпля).

 

попер П. Брт. Жег. поперь Вн. genit. попрю. Pfeffer, дай мі чьорного попрю gib mir schwarzen Pfeffer. куп мі попрю kaufe mir Pfeffer. дуже попрю viel Pfeffer. на Мадярох єст червеный поперь (Paprika, Beissbeere. Capsicum annuum). дай мі кавалец солонины с червеным попрьом gib mir ein Stück Speck mit Paprika.

 

поперник Вн. Ко. поперниця Ба. Pfefferbüchse „на поперь" Вн.

 

поперхливый Бер auffahrend „што ся гньіват“.

 

попідберати І. язы вода быстра попідберала das reissende Wasser zerstörte die Dämme.

 

попрьова мята Б. Pfefferminze, Mentha piperita.

 

порахунок І. Abrechnung.

 

пороти піря Бер. Federn schleissen. східногал. пірє дерти, пірє дерети.

 

порхавка розс. Stäubling, Lycoperdon.

 

порохнина І. Moderholz, Moder.

 

порпати ся Д. Ф. К. scharren, кура ся порплет Ф. die Henne scharrt in der Erde. куркы ся порпят Д. порилют ся Ко.

 

порт довгий обрус (кавалець полотна) гей мантиля, що беруть женщины на себе, як ідуть до церкви psl. ПРЪТЪ ὀθόνιον, linteolum. (ЖΕНЬСКЪ ПРЪТЪ. ПРЬТОМЬ ПРѢПОЯСАНЪ).

 

поруба Кр. „пожар, льіс спаленый“ eigtl Holzschlag.

 

порция палюнкы ein Glas Schnaps.

 

порция 1. Portion 2. Steuer.

 

посльід із збіжа Ко. Ueberkehr.

 

посльідити кого або що Б. Мо. по сльідови знайти, высльідити. посльідили лишку der Fährte nachfolgend spähten sie den Fuchs aus, der Spur nachgehend trafen sie den Fuchs.

 

постанец Кв. Küchenschabe, Periplaneta orientalis. одкадыси пришли до нас постанцьі.

 

поспати ein wenig schlafen imper. поспий загальноруск. поспи.

 

поставити на собі серст = з’їжити серсть das Haar sträuben (von Thieren).

 

поставник Св. ставник, велика сьвічка перед образами в церкві. — трисьвічник або трійця три сьвічкы разом осаджены.

 

постіўка Розс. покіс трави eine Schichte abgemähten Grases.

 

поступок Ту. Verfahren deminut. поступонько. давно-м твойі поступонькы знала.

 

потемря́к Вв. Nachtfalter, phalaena.

 

потерманити ся Сн. Бру. або потрепати ся zerbrochen werden, sich beschädigen. колеса ся потерманили або потрепали; треба одмінити колеса.

 

потерпльіня Вн. Geduld. пану не с потерпльіньом было.

 

потихы Тих. stille потиху.

 

потьімя у дьітикы У. Stirnfontanelle beim Kinde.

 

потьіч plur. потечи, потєч, червеняк або жоўтяк М. eine Pilzart „губы зверхы біўы, сподом червены“ „потєчи добры ґрібьі“ Μ.

 

потрава Мо. Speise.

 

потратити Мо. Verlieren.

 

потряска Тих. рід танця обертаного eine Art Rundtanz.

 

потупинти кого Нов. Жег. „на чести ображати“ jmdes Ehre beleidigen, jmd verdammen; misshandeln, maltraitiren. попотуплят чловека або живіну pol. potepić, potepiać verdammen. slovac. potupiť potupovať verschmähen, verachten.

 

поцтивіст genit. поцтивости Ehrenbezeugung, „єден другому баюс (= ус) выдер, заплатиў пятнацет папериків (риньских) „за поцтивіст“ (ironisch Ehrenbezeugung für Ehrenbeleidigung).

 

поцят Лб etwas besonders Schönes, ausnehmende Schönheit. велика поцят. — яка поцят яліця = яка гарда яліця wie schön ist diese Tanne!

 

почкы Св. Б. ЗОЛ. Nieren.

 

почорнявый etwas schwärzlich.

 

пошвиряти І. sausen, schwirren. пошвиряти шнуром, бичем.

 

пошкрібок Брт. kleine Vogelart plur. пошкрібкы. шкрібкат по полю er zwitschert auf dem Felde.

 

пошлякувати Щ. попасти на слід, пошлякували-сьме = ми попали на слід.

 

похыленый geneigt. похылена гора.

 

похмурати ся düster werden. похмурало ся на дворі.

 

походиста гора Чр. ein Berg mit sanften Abhängen. гора з легкими склонами.

 

похребт П. Rücken. бык має міцный похребт der Ochs hat einen starken Rücken. genit. похребта.

 

поєден Сн. einzeln; mancher. поєдна уця буде лежала einzelne Schafe werden liegen.

 

праві Р. in der Bedeut. eben, са́ме, власне.

 

праживник Жег. пражец Кр. „зьіля, жоўто квітне, солодонь-ке'“ nach der Beschreibung Tragopogon communis (?).

 

праменистый Врхв. faserig, an Fasern reich.

 

прамено Врхв. Bastfaser, Strähn; Faden. с конопель прамена. psl. ПРАМΕНЬ filum, східногал. промінь Strahl; промінє сонця Sonnenstrahlen; es dürfte im asl. auch die Form *ПРАМЫ genit. ПРАМΕНΕ zulässig sein.

 

праскати Чр. knallen, schlagen; krachen. праснуў = тріс.

 

пребывати Жег. wohnen, vorkommen. східногал. пробувати.

 

пребоіна І. або прегорода І. Fach, Ouerwand перегорода (cf. перебити).

 

превся gen. neutr. після II. декл. (імовірно місто предвся або прився) mit Gerölle bedeckter, neben dem Dorfe gelegener Platz, gewöhnt, steiniges Ufer, східногал. зарінок cf. palaeoruth. ВΕСЬ psl.ВЬСЬ.

 

предешній vorhergehend, попередний,

 

през З. І. през овес durch’s Haferfeld.

 

през (Ганчова) ohne. през насьіня ohne Samen.

 

прейти vorübergehen в східногал. перейти, дойч прешоў, юж тераз не іде.

 

прекладаный І. in der Bedeutung: fleckig. „сівавый, білы спляшкы має; инше означеня, же є прекладаный“.

 

прекстити ся Чр. sich bekreuzigen. східногал. перехрестити ся.

 

прельінивьій Б. sehr faul.

 

премиленый viel geliebt.

 

преміґнутися Врхв. auf einen Augenblick erscheinen und verschwinden.

 

пренесчесный З. sehr unglücklich; unglückselig. до чого ня гвела любост пренесчесна З. wozu führte mich diese unglückselige Liebe.

 

пресоленый übermässig gesalzen, versalzen, росіў пресоленый. загальноруск. пересолений. (пресолити slovac. presoliť).

 

претак Чр. Bastsieb. претак до чиненя зерна.

 

прешлы Врхв. vergangen. прешлого року im vergangenen Jahre.

 

привадити Брт. anheften, befestigen, причепити, привадит до свірня.

 

привезти ся Р. приїхати. сама привезе ся свойім повозом Р. = сама приїде своїм повозом.

 

привлечи Врхв. herbeischleppen. привлечут з голузями смерекы. привлюк ся er schleppte sich herbei.

 

пригвар Sprichwort, примова.

 

пригварка Sprichwort. такы г нас пригваркы.

 

пригласкати уцю (увцю) Кр. durch Streicheln das Schaf beruhigen. погласкат уцю er streichelt das Schaf.

 

пригырщи im Plur. gebraucht. beide Hände voll. до пригырщ, набраў мукы. — до жменьі eine Hand voll, медже пушкы zwischen die Fingerspitzen.

 

приданный Π. tauglich, anwendbar, verwendbar, nützlich.

 

приданяне. перший ден одвідати молодицу ідут родительі і вшытка родина — то „приданяне“.

 

приздобити Рад. прикрасити. zieren, schmücken.

 

призелений grünlich.

 

призерати Π. Obacht geben.

 

призріти zusehen, я ся призріў.

 

прийти коньом zu Pferde ankommen, пришли кінми.

 

прикукати З. (о зозульі) куканєм прикликати.

 

прикуреный Кр. in der Bedeut. grau mit bräunlichem Anfluge. такый пташок прикуреный.

 

прильітувати Кр. herbeifliegen freq. прильітуют до нас кугикы.

 

приложити Кр. in der Bedeut, schlagen. добре приложил або вытял = удариў.

 

примаўый П. ziemlich klein.

 

примеркат ся Р. die Abend dämmerung tritt an. юж ся примеркло.

 

примылитися ein wenig fehlen; irren.

 

приобріти Р. придбати.

 

приодьіва Π. Kleidung.

 

припадистый Ту. пр. вода листєм припадиста ein Wasser, welches mit abgefallenen Blättern verunreinigt ist.

 

припатряти ся Г. придивляти ся.

 

приплошистый М. minder-werthig, schlechter. жито приплошисте, кед дуже в ньім памелю der Roggen hat einen geringeren Werth, wenn viel Mutterkorn darunter sich befindet.

 

приповіданкаТ. Н. В. приповідка Redensart; Sprichwort. plur. приповіданкы. приповідкы.

 

припомянути Ба. пригадати, припомяне мі.

 

прираженый = прихмеленый, von der Sonne versengt.

 

прирубити ся vernarben, рана прирубиўа ся.

 

прислівник Нов. Sprichwort.

 

присмагнути ся І. припечи ся, припалити ся. geröstet werden. присмаг ся хльіб. присмагненый geröstet.

 

приспапка П. Зл. Beischläferin.

 

приспати ся einen Beischlaf ausüben, приспала ся.

 

приставати Т. пристигати, ярцьі будут приставати. пристават ярец З. die Gerste wird reif. — пристати, пристанути Ф. Брт. zur Reife kommen, reifen. зерно пристає das Getreide reift. — як мак пристане wann der Mohn reift. іщи сливкы не пристали die Pflaumen wurden noch nicht reif. грушкы пристают die Birnen werden reif.

 

пристаўый П. присталый reif.

 

приставка Бер. кряк розсохатый, што під дудло підставлят, жебы выбрати гньіздо.

 

присташ “што до ґрунту пристаў“ der durch Heirath Eigenthümer eines Grundstückes wurde.

 

пристроіти Брт. злагодити, приготовити zurecht machen, einrichten ; vorbereiten. imper. пристрій, пристрійте!

 

пристуденый etwas kalt, nicht ganz kalt.

 

присясто-Боже! ich schwöre bei Gott! (= присясти Тобі Боже: присясти з присяшти=присячи).

 

прицабанити Бат. herbeizerren, herbeiziehen, прицупнути.

 

прицабунити Рад. прилапати. прицабуниў чугоў ореўа = прикрив і зловив.

 

прицапнути Брт. rapsen. прицапли його man ergriff ihn.

 

прицяпати Бру. примочити, ein wenig durchnässen, дойч прицяпаў cf. капати.

 

причупкувати Врхв. niederhocken. він причупкує.

 

прихмелити ся П. припалити ся. барзо прихмелиўся ярец.

 

прихолодный etwas kühl, nicht ganz kühl.

 

прідане Врхв. Geschenke, die von Hochzeitsgästen der jungen Frau verehrt wurden, придане. „за млодухом ідут на прідане до хыжи мужа і даруют млодуху (молодуху); дают пінязи, хустку, полотно, лен..).

 

прінести Лб. in der Bedeut. Gebären. „кобыла ожеребіт ся, як прінесе гача“.

 

пріпадком П. zufälliger Weise.

 

прістерти aus einander breiten, східногал. простерти. прістрій! breite aus!

 

прітяти durchschneiden. Жоўна прітне дзюбаком pls. ПРѢТѦТИ

 

прішлый Врхв. künftig. прішлы рокы künftige Jahre.

 

пріяти Бер. приняти.

 

пробант Praktiker, bewährter, erprobter, erfahrener Mann. — пробантный expertus.

 

пробатурити ся І. прийти до себе. очуняти, обудити ся. пробатуриў ся = обудив ся cf. magy. bator kühn, muthig.

 

прогайнувати П. vergeuden, verprassen, durchprassen. Хоц быс мі мамусю зўоту гору даўа, Я бы єй пропиўа і прогайнувала.

 

прогыбати П. verloren gehen.

 

прогноити поле Вер. das Feld düngen.

 

про воду І. = задля води, з причини води

 

продай Verkauf. на продай zum Verkauf.

 

прозывка Чр. Сн. Spitzname; Schimpfwort. с прозывком ґадати.

 

прозираўо, прозирало Spiegel.

 

прозрачистый durchsichtig, pol. przežrocźysty čech. prozračný.

 

прозріня І. Gesichtssinn, Sehvermögen. не ма прозріня ящур der Salamander ist blind (nach der Meinung des Volkes).

 

Прозя Жег. Фрозина. Euphrosyne.

 

(проклоны або кляня Verwünschungen). жебы тя суд Боскый скараў! Gottes Gericht soll dich strafen! — жебы тя злы дуси пірвали! mögen dich böse Geister hinraffen! же быс схальіў! mögest du zu Grunde gehen! mögest du verkümmern! mögest du verdorren! — бодай-с скапаў! mö gest du langsam siechend krepiren! — бодай тя моі сыўзы побили! mögen meine Thränen auf dich fallen! — жебы-с зо-сох! mögest du verdorren!

 

пролыб Ку. Eiswuhne.

 

прольій І. Gussregen. прольій велькый.

 

проруб gen. fem. Eiswuhne. З проруби воду брати

 

просатар Нов. Рад. (хлоп) просатарка (жена) што просит кумів на кстины, гостий па весьіля або знакомых на погріб.

 

простічко П. ganz gerade, schnurgerade, простічко горі пас висками

 

прото Бер. deshalb.

 

прочіряти В. проміняти.

 

прядка Spinnerin.

 

(прєдєк ы) „на прєдкы або на вечюркы сходят ся вечерами и прядут“. Ку.

 

прячка П. Schachtelhalm, Equisetum.

 

псы бы ти пару доганяли Бер. (проклон).

 

псик! І. а псик! Нов. жене кота (мов прикликує пса на кота).

 

псьі уха Ба. при серцьі „псьіуха“ (у худоби і пр.).

 

псота Врхв Рхв. in der Bedeutung: schlechtes Wetter, Unwetter, слота, плюта.

 

псота Вн. in der Bedeutung; Schelten, лайка.

 

псярка Ф. Borstengras, Nardus stricta.

 

пташівя gen. neutr. genit. пташівя після II. скл. collect. Vögel. дуже ружного пташівя.

 

птічко Лб. gen neutr. маўе птічко kleines Vögelchen.

 

птука́ч Ко. пту́кач або птукавка Лв. Turteltaube, Turtur auritus.

 

птуц! interject. Treiberuf der Kälber теля гонит: а птуц! man treibt das Kalb (hier hat der Sing, die Bedeut. des Plurals: die Kälber) mit dem Rufe: a ptutz! — теля вабит: цьізьо-на! man lockt es mit dem Rufe: cizio-na !

 

птуча! О. до волів кличка: на право! пту-гей-са! О. на лїво!

 

пугарик Ба. погарик Смрк. kleiner Becher. пугарик воды, палюнкы.

 

пукалка Бер. Campanula, Glockenblume.

 

пукати Б. in der Bedeut. die Knospen entfalten. деревина пукат на весну. пукат пуча die Knospen springen.

 

пукати Б in der Bedeut. knallen. бичом пукал Кр. батіжком пукат Вн.

 

пукатый П. пуклятый Жег. gewölbt, bauchig, aufgeblasen, dick. пуката жаба.

 

пульош, пуляк Ку. Бру. Ф. Truthahn. пулька Truthenne.

 

пулята або пульчата молоды пулякы і пулькы, дай ярцу пулятам. slovac. pulák magy. pulyka.

 

пуляковый Ку. dem Truthahn gehörig, Truthahn. хыбай ороны жебы зйіли пулякову голову höchstens Krähen würden einen Truthahnkopf essen.

 

пуляш Чр. Б. або індюр Чр. Indian, Truthahn, Puter. східногал. індик = gallus indicus. die ersten Trüthühner kamen 1524 nach Europa aus Nordamerika; da Amerika zu der Zeit für einen Theil Indiens gehalten wurde. so wurde der neue amerikanische Vogel, der als Hausthier seines schmackhaften Fleisches wegen gezüchtet wurde, mit dem Namen indicus „Indian“ bezeichnet.

 

пульч! Чр. кличуть на індики,

 

пундюха Бер. назва корови, Kuhname.

 

пупенак пад. plur. пупенакы eine kleine Vogelart.

 

пупер Нов. пуприк П. Magen beim Huhne східногал. пупец, пупчик cf. psl. ПѪПЪ.

 

пупник Бер. eine kleine Vogelart.

 

пу́пок П. З. пупо́к Ту. plur. пупкы 1) Knospe 2) Nabel, пупець.

 

пустатыня Врхв. Einöde, Wüste slovac. pustatina.

 

пут П. Брт. gen. mascul. „дорога, што йіде“ Fahrweg, йіхай тым путьом або том дорогом. східногал. путь gen. fem. далека путь.

 

путик Брт. deminut. від пут Weg. шшоў за тым путиком er gieng diesen Weg.

 

пуша 1) вязанка патичків до запалок ein Bund Stäbchen für Zündhölzchen 2) Wulst, кичка

 

пушити Б. lockern, пушит медведик землю die Werre lockert den Boden auf.

 

пхана або свиняча моркво eine Pflanzenart (Umbellifere).

 

пчіўняк П. Бер. Ackerrettig, Hederich Raphanistrum arvense. пчіўняк як гукне гўушит хльіб; выторгує ся с корівями wenn der Ackerrettig stark wuchert, so unterdrückt er das Getreide; er wird sammt Wurzeln herausgerissen.

 

пштырок Г. Nasenstüber. даў йому пштырка.

 

пєдак Вв. Spannraupe namentl. Raupe von Cheimatobia brumata (Winterspanner). два пєдакы (пядакы).

 

пядити П. eigtl. пядию мірити mit der Spanne messen; spannen (vom Gang der Spannerraupen). П’ядич усениця П.

 

пядити Вв. in der Bedeutung: trachten, mühsam anstreben, я дость пядиў ich habe genug angestrebt.

 

п’ялка Кр. Speiseröhre де инде: пияк.

 

пят срібўа fünf Gulden Silber, десят срібўа.

 

пюрко Врхв. Federchen, Feder, namentl. Schmuckfeder, Hutfeder східногал. пірце.

 

р. раканя Ба. Laubfrosch, Hyla arborea.

 

рамак Смрк. Mangebrett східногал. ребровачка. на катульку ўахы звиват а качат рамаком um die Walze wird die Wäsche gelegt und mit dem Mangebrett gemangelt.

 

рамкастый Нов. gekerbt „што рамы має“ (рамы в знач. = Kerben).

 

рамуватый Св. gekerbt. рамик Св. Kerbe, plur рамикы.

 

раном abl. temporis. am Morgen східногал. з рана, з раня, ранком з ранку.

 

ранцувати Вв. желати с приспівкою. ранцуваня. поранцувати в великодный понедьільок.

 

рапак П. Wachtelkönig, Wiesenknarrer, Grex pratensis. рапак рапче = кличе : рап! рап! der Wachtelkönig lässt seinen Ruf; kraep! kraep! erschallen.

 

рапіти Пол. (= рапити) rauschen, poltern, Getöse verursachen. хто там рапит? wer poltert dort?

 

рапкати П. Сн. рапчати Чр. Б. Мш. onomatopoet. kraep! kraep! schreien (vom Wiesenknarrer), quacken, schnarren. жаба рапкат Сн. жаба рапчит Чр. Б. жабы рапчат Мш. а качкы квачут Мш.

 

рапотати rütteln ; durch einander werfen, порапоче ся wird durch einander gerüttelt.

 

рапуха Жег. Kröte, жаба рапава.

 

рджок Св. Spitzmaus, Sorex східногал. мідиця. рджокы х поли по меджах.

 

ревкат ся му Чр. Бер. er hat Magenaufstossen.

 

реготати ся П. М. in der Bedeut. wiehern, кін регоче ся П. das Pferd wiehert — почаў ся кін ржати або реготати das Pferd begann zu wiehern.

 

рейта Ту. plur. рейты „червены быкы“ cf. magy. röt = rothbraun.

 

реку in der Bedeut. ich meine. реку, льіпше не ходити meiner Meinung nach wäre es besser nicht zu gehen. — реку als Einschiebsel bei Anführung eigener, früher gesprochener Worte. я му, реку, гвариў — я му, реку, казаў: не ид до адуката! — ähnlich auch рец (wahrscheinlich für реч, речи) gebraucht. так, рец, было = so (wahr zu sagen) verhielt es sich. — та — реку — чом вас провалят люде Я.

 

ременик Св. східногал. ремінець = маўый ремін kleiner Riemen.

 

ретяз Смрк. ретязка П. Смрк. Kette psl. РΕТѦЗЬ ретяз на быкы.

 

рецок Врхв. Spitzmaus, Sorex plur. рецкы.

 

реченец Frist (речець+ьць) в східногал. неправильно: речинець.

 

рыбак О. рыбель Кр. рыбеляк Врхв. рыбелюх Р. НВ. рыбник Бру. рыбник або водный птах Б. рыбо́вій рыбовійка Смрк. рыбовій Пол. рыбовода Чр. Сн. рыболяк Жег. Μ. рыбяк Лб. П. Д. М. рыбяр genit. рыбяря Seeschwalbe . Sterna. два рыбльі летят Кр. — рыбовода зове ся за то, што веде рыбу, тьігат Чр.

 

рыбачи Врхв. adv. nach Art der Fische, він іде рыбачи er schwimmt wie ein Fisch „іде як рыба“.

 

рыбятко kleines Fischchen.

 

рыгач М. plur. рыгачи „злы грібы, білы, як ся переломит, синьіют; кореник мают червеный“. по тім впрочім недокладнім описаню може: Boletus satanas, Satanspilz.

 

рыджик Reizker, Agaricus deliciosus plur. рыджикы східногал. рижок plur. рижки.

 

рыма Чр. Katarrh, „а оне́ — ка́тар зо́ве ся. рыма або не́жит“ — то ся вам кыхат, мате рыму psl. РΕМА fluxio cf. gr. ῥεῦμα.

 

рынок З. пляц коло хыжи.

 

рынявец Чр. „чловек, што має струпы“ räudiger Mensch. genit. рынявця. — ты рынявче du räudiger Kerl. ты рыньо! item.

 

рынявый Чр. grindig, räudig „што має струпы“.

 

рыпыґати ся Кр. kriechen (verächtlich), langsam kriechen, tarde repere. „ящур красятый, а помали ся рыпыґат“ der Erdmolch ist buntgefleckt und kriecht langsam.

 

рыхло Тих. скоро. не рыхло = не скоро. за пізно, slovac. rýchlo schnell, pol. rychlo.

 

рихтовати Ч. vorbereiten, richten. за тыжден рихтовали sie bereiteten sich eine Woche lang.

 

рыц Hintertheil. втяў коня по рыци = ударив по задї. pol. rzyć slovac. riť psl. РИТЬ.

 

рыяк П. Б. Смрк. dem. рыячок Rüssel. східногал. рыло dem. рыльце, паця має доўгый рыяк das Ferkel hat einen langen Rüssel. рджокы мают тонькы рыячкы die Spitzmäuse haben dünne Rüsselchen.

 

рыякы Б. plur. tant. Hemmeisen гальма, закрутити рыякы Б. або погамувати = загальмувати.

 

ріжджак Г. Zaunschlüpfer, Troglodytes parvulus. ріжджак по хрящох быват.

 

ріждя gen. neutr. ріжджа Reisig psl РОЖДИѤ.

 

різ Брт. Schneide, тото вино нема різи dieser Wein hat keine Schneide.

 

різавка Чр. Kolik „што ріже х серединьі“.

 

різанка Nudeln.

 

різец Брт. Schneideinstrument; Schneidemesser.

 

різовины Врхв. Св. Ф. різоніны НВ. plur. tant. різовиня П. gen. neutr. collect. Sägespäne, Sägemehl.

 

рін П. genit ріни abgelagertes Gerölle; mit Rollsteinen bedecktes Ufer; Schotterbank східногал. рінь.

 

робіўко Лб. у бодечкы =дручок, што робіт масўо der Kolben beim Butterfass.

 

роботы зерняны Мо. роботи при жнивах.

 

роботня пщола М Arbeiter biene. в пняку: матка, роботны пщолы і дармойіды або труты.

 

ровен Врхв. genit. ровени укр. рівня, я не твоя ровен = я тобі не рівня.

 

ровень Лин. Ebene, flaches Feld, Flachland. широкы ровеньі.

 

рогаль Р. в значеню: друк до сїна, острова.

 

рогатый Я. пр. вівця рогата gehörntes Schaf; — але: худоба рогова Я. Hornvieh.

 

рогач М. Hirschkäfer, Lucanus cervus.

 

рогачка Ко. gehörntes Schaf. деінде: корнута.

 

роґаль Сн. in der Bedeut. stärkere Blattrippe, с капусты лем роґальі остали — так обйіла гусениця.

 

роґарь Ти. ялиця чеперата, до котройі кладут сьіно або копич.

 

родове П. подаркы кумів для дытины Geschenke der Taufpathen.

 

розварня Врхв. faule Weibsperson, нероба cf. роздвора psl. РАЗКРѢСТИ aperire, laxare.

 

розвидняти ся Кв. anbrechen (vom Tage), розвиднят ся der Tag bricht an. розвидняня Кв. Tagesanbruch, на розвидняню bei Tagesanbruch

 

розвилый Мо. в знач. розпущений. челяд(ь) розвила.

 

розвлеченый an flottes Leben gewohnt.

 

розгардія Лос. Wirrwarr.

 

розговоркы Мо. plur. Unterredung, Unterhaltung, Plausch.

 

розговядный Г. verschwenderisch, марнотратный, розтратний „што шитко пріпє“.

 

розготовити розварити. розготовены або розкыпены бандуры auseinander gekochte Kartoffeln.

 

роздвора, розвора Врхв. faule Weibsperson „льінива жена, што роззявлят ґамбу“ (рот) ein faules Weib, das nur seinen Mund aufsperrt, doch die Arbeit scheut cf. psl. РАЗКРѢСТИ pol. rozewrzeć, rozwierać. гл. розварня.

 

роздір часть у воза при задних колесах.

 

роздумати Вн. розгадати. як бым си роздумала. — роздумувати в чим Р. vorüber nachdenken. Хлопец собі дуже в тим роздумоваў.

 

розжерти ся І. пр. розжер ся з гныву er entflammte vor Zorm.

 

розыдняти ся Лип. anbrechen (vom Tag), розыднят ся der Tag bricht an.

 

роскішниця Врхв. Schwelgerin; Weib, das ein luxuriöses Leben führt; geiles Weib. — роскішник Schwelger; wollüstiger Mensch.

 

роскотити = розточити auseinander rollen, wälzen.

 

розлука Жег Unterschied не́ ма (не́ є) жадной розлукы es giebt keinen Unterschied psl. РАЗАѪКА discretio.

 

розляпка ти Св. flach schlagen, flach ausbreiten; nach allen Seiten ausschütten (vom dünnen, halbflüssigen Teige). розляпкат тьісто.

 

розмаитьі СЗ auf mannigfaltige Weise.

 

роз-оначити nach allen Seiten zerzausen; kraus machen, unregelmässig kräuseln. роз-оначит ноўося.

 

розпаузи ти П. (роспаузити) пауз розвязати, розрубити.

 

розпаюшити ся Св. heftig werden; in grosse Aufregung gerathen. роз’юшити ся cf. юха verächtl. Blut. паюха = пасока item.

 

розпинка З. (роспинка) рід деревляного рожна, на котрім печуть „настуси“ поімані пташки в поли. (eigtl. Spanngerüst).

 

розпінкы Жег. друкы, што ся роспінат скору.

 

розпознати ся Лип. sich bekannt machen. розпознати ся з родиноў.

 

розполошити Б. verscheuchen. розполошиў с пары голуба.

 

розпуст Ко. або plur. розпусты Thauwetter. одмяк „што сьніг пустит на яри“.

 

розпучити Бру. zerdrücken, zermalmen. роспучит пуделко.

 

розскубати zerzausen, aufkratzen. воўна розскубата zerzauste Wolle.

 

розсыпати кого Jemands Vermögen schmälern, jemand Abbruch thun.

 

розсыпок Мо. утрата, втрата, страта, „як покане (= выгине) ґосподарьови худоба“.

 

розтрепаный (рострепаный) Жег. zerschlissen, zertheilt. рострепане листя.

 

розхыботати (росхыботати) східногал. розхольітати wackelig machen. росхыбоче ся клинец der Nagel (Hufnagel) wird locker.

 

розклинути (росклинути) пыск Ба. mit Gewalt das Maul aufreissen (z. B. beim Hausrinde).

 

розточити Б. entrollen, entwickeln; zerschlagen; aufscharren. росточити клубя. — росточиў купу плыт = розбив купу плит (каміня). — наточиў купу глини = накопав.

 

розхыботати Смрк. росхыботати) розхитати, розхолїтати wackelig machen.

 

розсохатый Бер. verästelt, кряк розсохатый.

 

росчеперити ся Ко. die Beine auseinander spreizen.

 

росчервенати ся roth werden.

 

розшкепити (росшкепити) entzweispalten, aufspalten. росшкипене дерево.

 

рокыта Π. Μ. Д. Saalweide, Palmweide Salix caprea čech. rokyta.

 

ронити Ба verlieren, зронила красу sie verlor ihre Schönheit.

 

ропухатый П. breit. dick aufgeblasen, wie eine Kröte „розпертый, широкый, розіпханый“, бокы ропухаты dick aufgeblasene Seiten. жаба ропухата = Kröte.

 

рьохкати Б. П. grunzen, рьохче свиня Б. рьохкат П.

 

рубаниско Врхв. „льіс рубаный“ Ort im Walde, wo Bäume gefällt werden, Holzschlag, Baumschlag.

 

руживый röthlich. бык руживый cf. рудий = fuchsroth; ржа Rost.

 

ружин Бер. назва быка червонобурого.

 

ружнити ся П. sich unterscheiden. ружнит ся мова.

 

рум Св. „сухе чатиня спід ялиц, што ся бере на постельіня“ „чатіна, што хпаде на землю“, „награбати руму до стельіня“.

 

румы до виглядів Ба. Fensterrahmen.

 

румеґати Wiederkauen, худоба румеґат.

 

руменый röthlich; roth, frisch psl. РОУМѢНЪ

 

румковата земля М. Mergelgrusboden.

 

румянец Ч. Rouge

 

рунтовати Мш rütteln; aufwühlen, zerstören. „кыртиця рунтує луку, робит страшне знищіня; там ся ховат, де легка земля“.

 

рупетя Кв. gen. neutr. Gerumpel (коло Бродів: рапутє).

 

русаля П. Pfingsten, східногал.: зелені сьвята. — маме красны русаля wir haben schöne Pfingsten. по русалях nach den Pfingsten, psl. POУСАЛИЯ pentecoste.

 

ручий Лб. behend, gewandt, flink; zur Arbeit tauglich, „ручий бык споро іде; лінівый, хоц бы го біў, піде помаўы“.

 

ручник Handtuch, Wischtuch. в східногал. найчастїйше неправильно: рушник slovac. ručník.

 

рушный І. beweglich, flink, не рушна жаба, што в земли сьідит.

 

рянда П. шмата Fetzen. ряндка = шматка, kleiner Fetzen. ряндава кошуля zerrissenes Hemd.

 

ряса у проса П. Hirsenrispe.

 

ряф П. Вол. Зл. локоть, Elle.

 

рєйка І. „бык самый червеный“ гл. рейта.

 

с. сад Garten. сад капусты: також: ограда, загорода капусты Kohlgarten східногал. горо́д капусти.

 

сады hieher, сюди, сюда, гев сады! Чр. komm’ (kommt) hieher psl. СѪДОУ.

 

садник Ч. eine Vogelart plur. садникы.

 

саме genau, eben, саме такы волы eben solche Ochsen

 

Самель Б. Самуил.

 

самец Ч. Staubhanf. самиця Ч. Samenhanf. Die richtige Deutung der Staub- und Stem pelblüten von Cannabis sativa zeugt von richtiger Auffassung und scharfer Beobachtungsgabe unseres Landvolkes und verdient hervorgehoben zu weiden.

 

самозрад Рад. зело; „має сині головкы“.

 

самородливый Вв саморідний. „вода самородлива“.

 

само так Ку. = так само, ebens so.

 

самура Лос. Кр. Sau.

 

Сандер Alexander. Сандра Alexandra.

 

саницьі Schlittenbäum, вит з березы кручена сполучає саницы з переду; з заду же є насад на двох стромах.

 

санопша. Брт. Ба. як оркыш, але шестигранна (шестирядна): оркыш в два ряды має зерно čech. samopše зрів. східногал. суншен, котрій то формі в старосл. одвічало-б *СѪИШΕНЪ.

 

саршон У. „гнаткы і вдакы з льіторками і пікошком“. добрый має саршон.

 

саршон Лб. gen саршоня Hornisse nom. plur. саршоньі.

 

сашина Ч. Ф. Teichrohr, Schilf Phragmites communis, „сашина“ auch Kalmus Acorus calamus.

 

сьвалити Чр. jucken, сьвалит es juckt.

 

свашчити Б. З. „быти за свашку“. „свашчат молодчи“.

 

свербиузина Сн. Hundsrose, Rosa canina

 

свиб Ty. Cornus, Hartriegel, сьвіготати Чр. сьвірготати Бер. zwitschern. пташок сьвігоче або сьвіргоче.

 

сьвітич П. Вн. З. Leuchter, льіхтар.

 

сьвітич Ф. зело. nach der Beschreibung : Gentiana.

 

сьвітлиця Gastzimmer, Empfangzimmer.

 

свора Тих. „што тримат передні колеса у воза. притока або роздера у воза, што тримат тыльні колеса“.

 

сьвятоянчик Сн. сьватоянчик Р. Т. Бер. Johanniswürmchen Lampyris noctiluca. сьватоянчиків того року ньіт in diesem Jahre fehlen Johanniswürmchen (d. i.: in d. J. sind die Joh sehr selten geworden).

 

сеґін, сеґіниско бідак, сарака.

 

сейкы Д. Ко. угорскы волы, сивы з доўгыми рогами. — рейты Ко. червены волы, (nom. sing сейка, рейта).

 

селеджін gen. masc. Milz в східногал. сележінь gen. fem. сележінка. тот селеджін. — гріж кавалец селедженя schneide ein Stück Milz ab.

 

Семау І. Т. Симан Мо. Симеон.

 

серенів Мо. genit. серенова Glatteis

 

сереньча Тих. collect, in der Bedeut. Eintagsfliegen, Ephemerae. велика купа сереньчи над водом cf. саранча.

 

сивиця Лиц. Borstengras, Nardus stricta

 

сык Gezische.

 

силно in der Bedeut, viel силно народа eine Menge des Volkes.

 

синец Сн. Тих Ту. Kornblume, Centaurea cyanus. „росне в житьі“. „як в збіжу сине́ц, то зерну конец“. Ту.

 

синик Кв. Meise, синиця.

 

синій, синя, синє blau.

 

сыпанец Ту. П.. Speicher genit. сыпанця čech. slovac. sypka slovac. sypáreň, sypárňa.

 

сысавка або дикый конич Вв. червено квітне Trifolium rubens, purpurrother Klee.

 

сысати М. saugen psl. СЪСАТИ. паця сысат.

 

ситит Рхв. Смрк. (сытит) der Sprühregen fällt „як гмла приляже, то ситит з гмлы: так як дрібненькый дойчик падат.

 

сич Жег сичак Лип. Wendehals, Jynx torquilla

 

сівіна Лб. graues Haar, має сівіну на гоўові.

 

сіґнарка Лб Signalglocke.

 

сійка Eichelhäher. сійка рапчит льісьі.

 

сікор В. Kohlmeise, Parus-major. „сікор має дванадцетеро в гньіздьі; любит кльовати за мухами“.

 

сілниця Ко. Salzgefäss.

 

сьіменаста жоўна Д. Buntspecht.

 

сьіменец (с конопель) П. Вв. Б. Hanffrüchte sog. Hanfsamen. „з лену, з буквы, з сьіменцу робят ольій“.

 

сватба. „вшыткы сватове“ (староста, два підстарості, маршалок, дружбове, дружкы), „вшыткы, што г весьілю запрошены“.

 

сьвата оліва Лб. geweihtes Oel.

 

сьвалит Лб. es juckt.

 

сьваченина „сьвачены сьніды“ geweihte Esssachen: Ostereier, Backwerk etc.

 

свекор genit. свекра Schwiegervater. свекра gen. свекры Schwiegermutter східногал. свекруха.

 

свербиуза Кр., свербогуза, свербогуз, свербоузина Бер. сверболуза Врхв. Hundsrose, Rosa canina namentl. Früchte, Hagebutten, Hetschepetsch.

 

сверблячка Бер. Krätze; Krätzmilbe, має сверблячкы.

 

свиннак Π. Gänsedistel, Sonchus. „свиннак йідят свиньі і гуси“.

 

свинярня Schweinstall, стайня на свиньі.

 

сьвіготати, сьвірготати Кр. Zwitschern. птах сьвігоче або сьвіргоче.

 

сьвідроватый krumm gewachsen. krummbeinig, .verzerrt. cf. nsl. šveder homo pedibus contortis cf. pol. swider terebra; дьівча сьвідрувате hrummbeiniges, krummgewachsenes Mädshen; auch: schieläugig.

 

сьвіт in der Bedeutung : Unzahl. по льісу того зьіля сьвіт in Wäldern kommt diese Pflanze in Unzahl vor (merkwürdiger Weise kann auch тьма die Bedeutung: Unzahl annehmen z. B. тьма тьменна, тьма тьмуща).

 

сьвітлячий leuchtend сьвітлячи пера на крилох качура.

 

скаборща Вв. Ritze, Spalte, щелина.

 

скаворожити ся Ту. бридити ся, гидувати.

 

скала Вн. in der Bedeut. Splitter, скалка. выняти скалу з ноги.

 

скаля Зл. collect. камінє.

 

скапнути in der Bedeut, langsam siechend zu Grunde geben; sterben жид скап або здох.

 

скапчати Лип. zusammenbinden. cf. magy. kapcsol.

 

скаре тя Бог! Лб. Gott wird dich strafen.

 

скаруплина З. Eischale, Schale.

 

скверщок Ф. Сн. Б. Мо. Grille, Zirpe plur. скверщкы.

 

сквичати I ein quieckendes Geschrei von sich geben, выдати квик. тілько сквичит.

 

сквірк Сн. Fichte, Picea excelsa pol. świerk, ruth. смерек.

 

сквірок Св. Grille, Zirpe. сквірок фірчит в хыжи die Grille zirpt.

 

скельтувати verausgaben; verzehren, cf. magy. költ = ausgeben.

 

скырдавіти Лб. скыртавіти verkümmern; krumm werden скырдавіла капуста — дуже на ньі мушеры.

 

скірньі plur. Stiefel. dem. скоренькы або скірнятка. — єдна скірня ein Stiefel. вдьій тоту єдну скірню zieh diesen einen Stiefel an. подан скірньі.

 

скічка Жег. Waldmaus, Mussilvaticus.

 

складати ся sich in Falten legen. поскладала ся хустка.

 

скляничина Св. Чр. Врхв. Glasscherben, дрібна скляничина.

 

скляниця Врхв. grösseres Trinkglas.

 

склянка Зл. Flasche, фляшка.

 

склянчина Р. Glaskorallen; aus Glas verfertigte Schmucksachen. склянчина фарбована.

 

склячий Б. wie Glas glänzend, glitzernd, stark glänzend. „іскорник склячі має цьвіты“ der scharfe Hahnenfuss hat stark glänzende Blumenblätter.

 

сключити ся Мо. sich zusammenrollen. сключит ся стонога die Assel rollt zusammen.

 

скоротити П. trüben, сколотити. скоўотиўа воду.

 

скон М. Tod.

 

скопити Ту. kastriren. пацята скопити або мішковати. пацята скоплены kastrirte Ferkel.

 

скоринонькы Ба. deminut. від скірньі, Stiefel.

 

скора 1) Rinde, cortex 2) Haut, Fell, Leder, pellis, corium; так і в старосл. СКОРА cortex, pellis, corium. під скором дуба unter der Rinde der Eiche, уча скора Schafsfell. теляча скора Kalbleder.

 

скоро Рад. Ба. sobald, als. „пергач льітат, скоро соньце зайде“ die Fledermaus fliegt nach Sonnenuntergang. — скоро бы друга прішла, то бы скоре повідала würde die andere kommen, so möchte sie eher etwas sagen.

 

скорозрілка М. овес, скорше пристає, як другый; як го не скосит, як єще зеленятый, то ся сыпле“.

 

скорувати дерево Ку. = лупити дерево Щ. die Baumrinde abschälen

 

скорух Ко. скорушина (Вишоватка) Eberesche, Sorbus

 

скосистый schräg, steil, скосиста гора.

 

скот Vieh (hier nur als Schimpfwort gebraucht). ты скоте! ты скотино! (барз не гарде слово).

 

скребтати schaben, kratzen. под скребтати бандуры komm’ Kartoffeln schälen.

 

скрипак plur. скрипакы „велькы, білы губы“ eine Pilzart.

 

скріпак Б. Wiesenknarrer, Wachtelkönig. Crex pratensis.

 

скрутный Чр. grausam; schneidig; sekirend. скрутный чловек східногал. зйідун.

 

слабуватый Ба. schwächlich, теля слабувате.

 

следж Смрк. nom. plur. следжі Häring pol. śledź. — крупник Rogener східногал. икрець. — мльічак Milchner pol. mleczak, čech. mlečnik східногал. молочник.

 

сливяны пирогы mit Pflaumen gefüllte Mehltaschen.

 

сливянка Pflaumenbrei, Pflaumensuppe.

 

слизкати ся по ледьі auf dem Eisen glitschen ховзати ся, совзати ся по леду!

 

слимача хыжка Schneckengehäuse (eigtl. Schneckenhütte, Schneckenhänschen).

 

слинавка (Довге) слинявка Ку. Maulseuche.

 

слышати hören, слышаў єм. слышаўа єм.

 

слышно Кр. Жег. М. man hört, es verlautet східногал. чутно, чути н. пр. што г вас слышно? was hört man bei euch? — не слышно східногал. не чути es verlautet nicht, man hört nicht. — такого ту не слышно М. davon hört man nicht. што там у Вас слышно? цысте здравы? was Neues bei Ihnen? sind Sie gesund?

 

сльіпа ящурка Вн. Лип. Erdmolch, Feuersalamander Salamandra maculosa.

 

сльіпак Ту. Blindschleiche, Anguis fragilis.

 

сльіпый замок І. „деревяный замок“.

 

сліт І. (сліть) regnerisches Wetter слота.

 

слонко Жег. Врхв. Sonne східногал. сонце польск. słońce, słonko. — на слонку скрівіла ся дошка Жег.

 

слухняный Жег. gehorsam укр. слухняний, не слухняны дьіти ungehorsame Kinder.

 

слушный Бер. billig, gebührlich, recht, слушньі adv. ja wohl. Richtig. slovac. slušný, pol. słuszny.

 

слютня́к Ко. plur. слютнякы Wiedehopf, Upupa epops. слютня́к во́нят der Wiedehopf stinkt.

 

смаглявый Чр. bräunlich.

 

смердак Ту. Sorbus, Eberesche.

 

смерек Ба. Fichte (а шквірк тут Larix) „смерек все зеленый, зо шквірка опадує чатина на зиму“ die Fichte ist immer grün, die Nadeln der Lärche fallen im Spätherbst ab.

 

смыкати ся hin und her gehen.

 

смыкы або влакы Нов. часть саний.

 

смычати М. 1) смыком тягати 2) потягнути, красти, хльіб смычит.

 

смычка П. Х. смычька Г. Riedgras, carex. смычка краями остра das Riedgras ist an den Rändern scharf.

 

сьмітя Чр. Р. 1) abgefallene Nadeln der Coniferen, die als Streu für das Vieh benutzt werden „сьмітя привезти під статок“ Чр. „сьмітя, што облетит з смерекы, з яліцы... берут на постельіня“ Р. 2) Kehricht.

 

смо-ле-ген! schau nur in die Ferne! aus смот ле ген = смотри ле ген.

 

смолівкы Брт. Лб. nom. sing.смолівка (в виговорі часто неправильно: смольівка) Kienspäne, „дровна смолячи“ коло Львова: смоляки, nom. смоляк.

 

смолова Ту. Salweide, Salix caprea.

 

смотріти schauen. добре смот! schaue gut!

 

смуга П. Розс. Д. Ко. in der Bedeut. Regenbogen, iris.

 

смуглястий braun; dunkel gestreift.

 

сьнігниця Рхв. Schneegestöber. „сьніг з дойчем“.

 

сньітий оріх П. (genit. сьнітого оріха) fehlgeschlagene Haselnuss, verschimmelte Haselnuss, kernlose Nuss, „г ньім не якого ядра“. два сьніты оріхы zwei verschimmelte (kernlose) Haselnüsse cf. снїть, снїтий Getreidebrand ukr. розгнїтити, гнїтити psl. ГНѢТИТИ accendere, східногал. нїтка Lichtmotte, Pyralis.

 

сньітяк Д. „оріх заболеный, што засньітит ся“.

 

сновальницьі (Ганчова) eine Vorrichtung zum Spinnen.

 

снути, сновати spinnen.

 

сокервиця Eiter, böser Stoff.

 

соловій О. Р. Пол. Nachtigall.

 

солоди́ця льісова Б. Polypodium vulgare, Tüpfelfarn, Engelsüss.

 

солотвина Salzlache „де ся млака зробит на полю, солоне барз; любит худоба пити або вівця; від того худоба ся заливат“.

 

солотрук Чр. камінь до тоўченя соли або попрю. ein Stein, den man zum Stossen des Steinsalzes oder Pfeifers benützt.

 

солянка Лос. Salzgefäss „на сыль“.

 

солянчик plur. солянчикы Св. соляр, солярик Св. „маленький пташок, сіль збират з жоўоба, кед уцям дати“ Св.

 

сомар Esel. ти сомарю! du Esel!

 

сомырдач (in Räthseln ) Schwanz des Hundes, des Ochsen oder des Pferdes) cf. мырдати.

 

сомпель леду Рхв. plur. сомпльі. цомпель П. Eiszapfen.

 

сонечник Sonnenblume. Helianthus annuus укр. соняшник, сояшник.

 

соньоґа Б. сонюґа Б. П. Stechschnacke, Culex pipiens; Bachmücke Tipula magy. szúnyog.

 

соровый roh; frisch, сорова галуз genit. соровой голузи frischer, nicht ausgetrockneter Ast.

 

сорокувати Ба. „сорок“ зацїнити, „сорок“ казати. До Бойків говорят: не сорокуй! не сорокуй! за пят і двадцет дай, то ти заплатиме за быкы“. Бойко продаючи воли нїколи не каже цїну сто сорок риньских, сто пятьдесять і т. д. тілько все опускає сто отож: сорок значить сто сорок за пару быків.

 

спадистый берег abschüssiges, steiles Ufer.

 

спадчина Erbschaft; Ererbtes в східногал. неправильно : спадщина (спадъкъ+ина = спадчина).

 

спар Лос. Gitze, Schwüle спека, спекота.

 

спарканьіти У. спаршивіти. спарканьіли сливкы

 

спарканьілий спаршивілый.

 

спень Бер. Stamm, Baumstrunk, по спеньох.

 

спенік Лб. Schnallenzahn. у прячкы два спенікы.

 

спередити когось Мо. jemand vorangehen, jemand voraneilen, перед кого іти.

 

спильновати Ба. zur rechten Zeit kommen. sich beeilen. не спильноваў er kam nicht zur rechten Zeit.

 

(спиньцьі) н. пр. ходит по спиньцох, по спонах, по спринцях = спинат ся er klettert (лазит по бантах, по стрыху, по плотах).

 

спицьі у колеса Radespeichen (nom. sing. спиця).

 

спищати Мо. einmal piepen, ein Piepen von sich geben. птах спищаў.

 

сьпівак Hahn, укр. півень, уж сьпіват сьпівак es kräht schon der Hahn.

 

сьпівати П. Вв. krähen (vom Hahne). когут сьпіват gallus canit.

 

сьпівувати Врхв. zu singen pflegen, öfters singen.

 

cпіднярка Смрк. шпідлярка Вол. спідна дошка у воза.

 

спіжак Со. малий дзвонок.

 

спір на ріцьі Ко. „як понаношат леду на рінях то споры“.

 

спірити Брт. Зл. Вол. schlagen. спір го добрі schlage ihn stark; то го спіриў = то го вдарив (cf. прати).

 

спльітачка або червена нитка Вв. Flachsseide, Cuscuta epilinum.

 

сполацно Ту. gelegen, an der Hand, на руку, наручно, спосібно. не сполацно es ist ungelegen.

 

сподьівати ся, сподьіяти ся hoffen, сподьівати ся. я ся сподьію Врхв. ich hoffe.

 

сподок pl. спідкы = підставкы kleine Tellerchen. — більши зовут ся „тареликы“.

 

спідкы закладати в хыжи Лос. У. Fundament unter die Hütte legen. „кладут при закладаню в угля (в углы) зьіля, скўо кришталеве, пінязи, сыль, штоб ся добре вело; до новой хыжи пущают когута, штобы вшиткы дяблы выгнаў“.

 

спонагляти ся П. eilen, спонагляй ся eile, mache schnell.

 

споро П. М. in der Bedeutung: schnell, hastig прудко, скоро, хутко. хоп скоро nimm schnell.

 

спорохньілка Жег. спорохняўка Брт. Moderholz, Moder.

 

спорщити О. Ч. „воду мороз спорщиў = кед уж на водьі люд дрібний крупнистый, искровятый“ Ч. — спорщена вода О. вода спорщит „як подрібнит ся люд на ріцьі“ О.

 

спорядженый І. або очищеный І. in der Bedeut. kastrirt.

 

спохолом Бер. adv. schief. спохолом положити каміня.

 

справды Врхв. wirklich, in der That.

 

справити ся in der Bedeut. entstehen. с того бы ся справило угля Вн. daraus würden Kohlen entstehen.

 

справовати ся М. sich betragen, sich benehmen. справованя Μ. Betragen, Benehmen.

 

спрагота Лос. Hitze, Schwüle.

 

спреходити ся Врхв. abgenutzt werden (von Kleidern); altern. юж ся спреходили парадны дзевечкы.

 

спрыхный Ко. Gewandt. барз спрыхный астряб.

 

сприятелити ся, Мо. здружити ся. Сприятелиў ся з ним er befreundete sich mit ihm.

 

спростити І. простити.

 

спущати ольій П. Oel pres sen

 

спячник Тих. Ти. Wollgras. Eriophorum angustifolium. „як си положит під голову, то буде спати”.

 

срібнястый П. silberartig, silberglänzend.

 

срібяный П. сріберный Жег. silbern psl. СРΕБРѢНЪ і СРΕБРЬНЪ.

 

срокатый П. bunt східногал. сорокатый.

 

сруб Чр. „хыжа брез даху“ eine neu gebaute Hütte, der noch das Dach fehlt, єден сруб.

 

ставець В. Gelenk, Fingergelenk; челенок Б. Fingerglied. ставцьі і челенкы.

 

стады Врхв. Мо. von hier pol. stad.

 

стайчикы Кр. східногал. стая. уйіхал єдны стайчикы = одну стаю er ritt eine Strecke weit.

 

старанка Вв. (стеранка) стиранка, затирка.

 

старати ся Б. eigtl. sich kümmern, Sorge tragen, sorgen; gackern (von einer Ei legenden Henne) кура старат ся, троскоче ся, троще ся.

 

старина Брт. Чр. alte Sachen, старизна, старинизна.

 

старостити Ч. старостом быти (на весьілю).

 

Стафій Зл. Евстахий.

 

стаянко П. gen. neutr. віддїл поля, дві стаянка, стая, зо троє стаянок.

 

стеівый Бер. н. пр. быкы стеівы = чорны і білы schwarze, weiss gefleckte Ochsen.

 

стельіня, постельіня Streuen; Streu, ид награбати руму до стельіня.

 

стиранка (частїйше стыранка) східногал. затирка eingerührtes Teig.

 

стырвати Чр. verfliessen (von der Zeit), стырвало тому зо три тыжньі er verflossen seit der Zeit drei Wochen.

 

стычен genit. стычня Januar східногал. сьічень pol. styczeń.

 

стівка Св. HundertguldenBanknote „цьілковый папір на сто риньщаків“. три стівкы drei Banknoten zu hundert Gulden, dreihundert Gulden.

 

стокрівця З. Johanniskraut, Hypericum perforatum.

 

стопіжник Пол. Tausendfuss.

 

стоньчати dünner machen.

 

стопец (місто стоўпец) Blutfeder. пущают стопцьі г молодых воробльів die jungen Spatzen bekommen Blutfedern.

 

стопкы (nom. стопок м. стоўпок) Säulchen.

 

сторц hervorragender Felsen. каменьі сторцы, што стырчат.

 

стоянка Пол. приставок до хыжи на худобу; на вівцьі = вівчарня, на возы = возарня

 

страм Смрк. піперечный насад на ґнатках. страм Ту. дерево що іде поперек в санех, а долом у подовж смыкы Ту.

 

страна Ба. Seite. мыє ся кіт і з єдной страны і з другой.

 

страпити ся Нов. sich abhärmen, sich abplagen. slovac. strapiť abquälen.

 

стратити in der Bed. verlieren.

 

стрепотати Вол. Зл. schütteln, rütteln; schlagen.

 

стрижак Д. гача, што має рік.

 

стрижога на ріцьі dünner Eisgang; на деревах Reif. cf. сереш, шереш, серен. čech. střiž, lit. šalma, šarma.

 

стрыкó Д. Vetter, Bruder des Vaters.

 

стрына П. Брт. Frau des Vetters „стрыка жена“; мій отец єст єй мужови рідный брат“.

 

стрычный брат або стрычаник Бер. Oheims Sohn.

 

стріж Ф. І. сріж Врхв. zerbröckeltes Treibeis.

 

стріжляк Врхв. або сьільник. Strohsack.

 

стрікати в ухах in den Ohren reissen.

 

строканец ремін до кирицьів plur. строканцьі.

 

строіти ся Вв. sich vorbereiten. строят ся ня забиц sie beabsichtigen mich zu tödten. строїти ся на войну zum Kriege rüsten.

 

стром Жег. НВ. Baum namentl. Obstbaum. plur. стромы або садовіна. čech. slovac. strom.

 

строчанкы Вв. ремінцьі, што застручує (задьіває) до дьірок до ходаків. — наволокы ремінцьі грубши, што овиват коло листы.

 

струг Брт. ein Werkzeug zum Eingraben von Rinnen in den Schindeln стругом пажит ґонты.

 

струганицьі Брт. Hobelspäne (nom. sing.струганиця).

 

струдити ся Смрк. sich abmühen, sich abplagen — так-ем ся струдиў.

 

струнницьіКр plur. Dünndarm.

 

стугнути (Ганчова) fest werden; erstarren. як мюзґа стугне.

 

студенина Жег. ВП. студелина Sülze, Gallerte.

 

студенька kleiner Brunnen; Quelle; Cisterne gruth. криничка, кирничка, криниченька.

 

студник Ку. кирниця (в поли).

 

стукати Жег. stöhnen pol. stekač. барзкы стуче = східногал. дуже стогне.

 

стуняти Бер. billiger werden. стунят es wird billiger.

 

ступяй Fusslänge ; Schrittlänge Fussstapfen; Tritt. на два стуляйі скосити траву Gras auf einer Fläche von zwei Fuss (in die Länge und Breite) abmähen.

 

стурати Бер. Gelüste haben; denken, ани не стурат до йідьіня er denkt gar nicht an das Essen. не стурат о нас er denkt nicht an uns, wir sind ihm gleichgültig.

 

стюс дерева Holzstoss; декуди: сцюс дерева. — сцюс лену.

 

субіткы Кв. „за моєй тямкы як быў малым хлопцем, наносят на копицу ядлівци, чатины з ялины, сосны і палят вечером перед Яном: то субіткы.Тепер уж субіткы мало де є; худобу гонят аж на другый ден рано без тото спалениско; от блазеньскы (= дьітиньскы) робят та так співают: Просиме вас на субітку (собітку) до сьватого Яна. Придге до нас на субітку, Спечеме вам чорну кітку, Не печену, не варену, Лем попелом посыплену.

 

суля Смрк. Лос. Petze, Hündin dem. сулька. східногал. сука, сучка, „бабы кленут: ты сульо!“

 

сумета Чр. grosse Summe, велька сумета.

 

суха муха П. Смрк. Бер. Б. Кв. Pferdelausfliege, Hippobosca equine. суха муха быват по псох, по коньох.

 

суха хворіст І. Schwindsucht.

 

сухы конопл ьі Б. Staubhanf, другы конопльі = насьінны Samenhanf.

 

суходревник Ко. Heckenkirsche, Lonicera xylosteum.

 

сухо́та І. Dürre. приде сухота = пр. засуха.

 

суцо Чр. Жег. Нов. „пойіў си, як суцо er hat gespeist, wie es sich gehört. — колесо, як суцо = зроблене, як ся належит. — суцо = суще. не сучий Ту. untauglich.

 

суча collect. gen. neutr. після II. скл. Knorren, у ялицьі суча.

 

суш Чр. Ф. Wachswabe, сама восчина без меду, пляйстер з медом Honigwabe.

 

сушиця Бер. verdorrter Baumstamm. сушко Бер. kleinerer verdorrter Baumstamm (namentl. Tannenbaum).

 

суєта Вн. in der Bed. Kummer, Sorge, клопіт.

 

суєтный Жег. eigtl. eitel., verwöhnt, viel Kummer verursachend. суєтна дьітина ein verwöhntes, störriges Kind.

 

схальіти Нов. Лос. elend werden, verkümmern, sich verderben. лен гет схальіў = лен гет змарнів. — сьіно схальіло = сьіно знищило ся.

 

схыльнистый Брт. ziemlich abschüssig, схыльниста гора.

 

схудобньіти verarmen, arm werden.

 

сцюк Ту. кусень, кавалець. розторгати на сцюкы in Stücke zerreissen. cf. штука, germ. Stück.

 

счемерити ся. чемір дістати, чемір влапити.

 

счестя Боже дай! Glück auf!

 

счверщок Бру. plur. счверщкы Grille, Zirpe.

 

сяговина Ти. Klafterholz.

 

сячити ся М. sickern, hindurchsickern pol. saczyč sie cf. psl. СѪЧИТИ CѦ coqui.

 

сюркати Жег. відзивати ся голосом: сюр! сюр! пінка сюркат.

 

сє! сє! Тих. каже як жене корову, а як кличе до себе: на! телисю на!

 

т. так то гей! так то добре.

 

тальник Мо. Geissel, заставник. А мы гостьі зо Щавмика, пришли мы ту по тальника“, (піснь весільна) psl. ТАЛЪНИКЪ obseš.

 

тамады Кр. І. dorthin.

 

тамусь Тих. або тамок Тих. dort.

 

танец выводженый Тих. танец, што му не є кінця, Rundtanz.

 

таній Ту. в инших околицях: туній. таньо = туньо, wohlfeil.

 

таньцовидло З. таньцовило, tanzendes, Wesen, Tanzliebchen. таньцуй же мі таньцуй моє таньцовидло (піснь).

 

таракати Вв. plaudern.

 

тарапата стара бричка.

 

тарахавец Жег. eine Schlangenart „зеленявый гад“, тарахавец, ґузелец und шміґалец lauter ungewöhnliche Namen, die wahrscheinlich den Volksmährchen entnommen sind. тарахавець, тарахкавець in Büchern: Klapperschlange; es ist möglich, dass der Büchername der amerikanischen Giftschlange Grotalus in Volksmärchen Eingang gefunden.

 

тарелік Лб. Teller dem. тарелічок.

 

тарка Name eines scheckigen Hundes magy. tarka bunt.

 

тарляґа Чр. 1) стара брычка 2) бык планный.

 

тарош К. Name eines schwarzen, weiss gefleckten oder rothbraunen, weiss gefleckten Hunde. пес тарчастий, чорный і білый або червеный і білый cf. magy. tarka bunt, scheckig.

 

тарчастый Кр. scheckig, gescheckt. рыба тарчаста getüpfelter Fisch.

 

тарчуля Кр. Name einer scheckigen Kuh.

 

тась-тась! О так каже, як лудит качки — а кач! як жене.

 

татцьо Кв. deminut. від тато; мамця deminut. від мама.

 

Таця П. Мо. Татяна.

 

твердый сон fester Schlaf. в твердым сну im festen Schlafe. твердо заснуў er schlief fest ein. твердо просити Смрч. dringend bitten.

 

тыльо М. nur, тілько.

 

тезко Лб. або єдноіменнік Лб. der gleichen Namen trägt. cf. psl. ТЪЗЬНИКЪ.

 

телепкати П. В. dummes Zeug reden, leeres Stroh dreschen. він телепкат er spricht läppisch, буд-што пусте гварит. — телепка П. пуста бесїда.

 

телефенькы П. терефенькы У. Firlefanz. Tand ohne Werth, werthlose Sachen. на купиў терефенок. — продаўа баба корову і купиўа терле-ферле на гоўову У. cf. pol. tere-fere = kicks-kacks effutitium verbum wie ostgal. тринди-ринди.

 

телячі зубы Сн. Milchzähne. в східній Галичині: телячки.

 

тендериця Розс. Mais, Kukurutz. замішка тендеричана Maisbrei, Polenta magy. tengeri або kukoricza.

 

тераз, теразкы і тепер, теперкы jetzt pol. teraz (із тъ разъ = той раз).

 

терляґа Чр. = трындуля, дрындуля, стара брычка.

 

тернавка Кр. Сн. тернявка Р. тернослива, Kriechpflaume plur. тернавкы, тернявкы = „слівкы круглавы“.

 

терпати Врхв. тырпати zerren, торгати. терпаў го другый = торгав.

 

(терпит ся) пр. не терпит ся кому Мо. не стає терпливости, не єст на вытерпіню es geht einem die Geduld aus.

 

терпкый Врхв. herb. теркы терпкы die Schlehenfrüchte sind herb psl. ТРЪПЪКЪ.

 

терх, терш Чр. терхова Смрк. subst. etwas Grosses, Ungeschlachtes; Ungeheuer. хўоп терх Bauer vom riesenhaftem Wuchse. — баба терх ungeschlachtes Weib. — терш-корова Смрк. riesenhafte (sehr grosse) Kuh.

 

тест genit. тестя Schwiegervater. теща Schwiegermutter.

 

тета П. Я. Лип. Tante, тютка idem.

 

тетін Лб. der Tante gehörig, хыжа тетіна.

 

тыж Б. тьіж П. Бру. auch.

 

тыжнівка П. семый ден поминаня по смерти Trauerfeier am siebenten Tage nach dem Tode des Verstorbenen.

 

тыльо Ф. м. тілько, so viel. тыльо посьіяў маку.

 

тырати ся М. поневіряти ся cf. pol. tyrać sie.

 

тырвалый Чр. dauerhaft, fest. тревалый. тырвале дерево.

 

тырвачий Вер. dauerhaft, slovac. trvací. тырваче дерево dauerhaftes, festes Holz.

 

тыpкати Врхв. plappern, faseln. гварити пусте, він тыркат.

 

тыркнути М. торкнути, токнути, трутити, stossen.

 

тырстина Кр. Schilf, Phragmites communis.

 

тырч О. тырчак Лип. Schnarre, Zwitzer, Misteldrossel.

 

тырчаты Чр. schnarren, zwitschern; murren, nörgeln, птах тырчит. — бабо не тырч!

 

(тысяч) с тысяча убрана М. выстроєна як найкрасше.

 

тисина Eibenbaum, Taxus baccata.

 

тихіськый ganz still. по тихіськы.

 

тьізю! interj. теля кліче ся: тьізю! тьізю! наганят: аптуц! — корову кліче : цьізю! быка: біцю! Лб.

 

тілько ВН. nur.

 

тілько І. sondern, мыш-пыргач не гво дни, тілько в ночи льітат die Fledermaus fliegt nicht bei Tage, sondern während der Nacht.

 

тьіменицьі Ба. бруд на тьімени.

 

Тімко Жег. Timotheus.

 

тьімятко Жег. Бер. Stirnfontanelle (beim Kinde).

 

ткачка Жег. Weberin, ткаля.

 

тлік gen. masc. genit. тлоку Нов. Brachfeld pol. tłok східногал. толока, обліг, переліг.

 

тлук Врхв. genit. тлука plumpes Wesen; unbrauchbares, ungeschicktes Dienstmensch „нездала дьівка“.

 

тўустый. тлустый м. товстий psl. ТЛЪСТЪ pol. tłusty.

 

тьма in der Bedeutung: Unzahl. велика тьма люда Св. grosse Volksmenge. цьма велика — не видно ся Св. = grosse Finsterniss.

 

тмосивый Св. dunkelgrau темносивый. кугик тмосивый der Steinkauz ist dunkelgrau, glanzlos.

 

това Ф. това або жомба І. tief ausgespülte Flussstelle; Lache.

 

товгай Wüstling, Taugenichts, Lump.

 

то гей! Смрк. східногал. то але! das wäre ausgezeichnet, das wäre superb.

 

Томко Жег. Thomas.

 

тоньісьій sehr dünn, таке тоньісє як ниточка.

 

торган, торганец Вв. торганина Я. Lump, lumpiger Kerl. торган-паршивец, жид торганина.

 

торгати zerren, reissen; pflücken. він торгат. — наторгаті слівок Лб. Pflaumen pflücken. čech. trhati.

 

торокы Fransen.

 

торочити пнякы Г. Baumstämme ausroden. я шиткы пнякы выторочу, сторочити пнякы на купу.

 

точка Рад. Wühlmaus, Hypudaeus. єдна точка, дві точкы.

 

Тофіль Б. Теофіль.

 

травник Сн. Grasplatz, Rasen.

 

трапеза Чр. Бер. Pein, Plage, Qual; Kummer, Verdruss утрапленє. мука; трапеза велька grosse Bekümmerniss cf. трапити pol. trapić slovac. trápiť.

 

трапениця gequälte Weibsperson.

 

трапити quälen, страпиў го барзо. трапити ся І. sich abhärmen, sich quälen.

 

траринкы П. Тих. Trageringe. „што ўучат віс з ваўками“ П. „жельізні обручі, што тримают роздеру, вісь і насадницу“ Тих.

 

трач або пиўа Sägemühle, тертак; slovac. pila Säge, Schneidemühle, Sägemühle, трачник Säger, Brettschneider,

 

трембухатый Св. Врхв. mit grossem Bauch versehen. bauchig, grossbäuchig. „што має бріх великый“ Св. віл трембухатый cf. psl. ТРЪБОУΧА intestina. ТРИБУΧЪ stomachus. східногал. требухи, трибухи die röhrigen, bauchig aufgeblasenen Blätter der Zwiebel. — східногал. тельбух Magen; Pansen oder Wanst der Wiederkäuer. — східногал. розтельбушити кого eigtl. einem die Gedärme herauszerren; zerzausen.

 

трембухач Врхв. Grossbauch, Schmerbauch.

 

тренати Бер. in der Bedeut. gehen, den Weg zurückschlagen (в подібнім значеню укр. ушкварити) буде три мильі трепати er wird drei Meilen zurücklegen (вираженє досадне). — ци чюли вы люде, коли псы брехали, — тогды-ль мойі ножкы од милой трепали. З.

 

трепати ся zittern, in Bewegung gerathen. на ясени листя ся трепле.

 

трепачка на кінци швиґаря кутасик kleine Quaste. am dün neren Ende der Peitschenschnur.

 

трепілка, трепюлка Жег. Wachtel, Goturnix communis.

 

трепітка Ч. Г. Hutfeder, Gockelfeder; Federbusch. cf. трепетати, lemk. трепотати zittern, erzittern.

 

трепота Рхв. Μ. Ρ. Espe, Zitterpappel „бо ся трепе“.

 

трібувати П. probiren.

 

трійчак Пол. вила с трьома зубами. штырійчак вила с штырма зубами.

 

трім П. Р. Н. В. genit. трома. тром П. = пен обрубаный з гоўузя, Tram. „тром перерізуют на дві швальі. Св.

 

тріскучий дрозд Ту. тріщ Св. plur. тріщи Schnarre, Zwitzer. Misteldrossel Turdus viscivorus. тріскучи дрозды по ялицях Ту. тріщ по льісох як г зимі, так г льітьі der Zwitzer weilt in Wäldern so wohl zur Sommer, als auch zur Winterszeit.

 

тротовина Д. Sägespäne, Sägemehl.

 

Трофан Бер. Trochimus.

 

троха ВП. etwas, ястреб троха меньший од (від) орла.

 

труд Кр. Врхв. Drohne psl. ТРѪТЪ східногал. трут, трутень. — льітают труды.

 

трутит Мо. заносит вонию. вода трутит гноєм pol. traci.

 

трущити Б лущити, трущена кукуриця.

 

трясідупа Т. трясидупка ВП. weisse Bachstelze, Motacilla alba. — пастушка ВП. gelbe Bachstelze, Motacilla flava.

 

тряскаПол. Вн. Schachtelhalm, Equisetum.

 

ту, тука, тукай hier, ту ньіт никого hier ist niemand anwesend. — ту-с? bist du da (із ту єс, ту єсь, ту єси) psl. ТОΓ. ТОΓКА.

 

тугый stark, fest. comp. тугший. тугший ўанц stärkere Kette.

 

туляти ся Рад. бурлакувати pol. tułać rie. slovac. túlať sa, tulácať sa.

 

турак Вн. halber Groschen cf. slovac. turák, poltura magy. poltra, poltura. напий же ся, напий, кед маш турак дакый, як не маш турака, напий ся с потока Вн.

 

турецке вино (sic!) Тих. Johannisbeere. Ribes rubrum.

 

туркавка Жег. gen. fem. турко Нов. gen. masc. Turteltaube, Turtur auritus.

 

турньі Врхв. nom. sing. турня „скалы обрывисты, часом льісом оброслы“ steile, zuweilen mit Bäumen bewachsene Felsen.

 

турчати Пол. пр. горлицьі турчат die Turteltauben ruxen.

 

тутайка Д. Turteltaube, Turtur auritus, туркавка Со.

 

тутеньший М. hiesig. по тутеньшому nach hiesiger Art.

 

туча Врхв. Regenbogen, iris pol. tecza psl. ТѪЧА pluvia в східногал. туча Gussregen, Regen mit Donner пр. оле блискає (флискає), оле гремит, оле тучы будут ити (коло Залїщик) = he! schaut! es blitzt! he! es donnert! bald wird sich einbettiger Regen ergiessen.

 

тхір Iltis genit. тхора.

 

тякнути Вв. Ту. wohl sein, entsprechen. „як жолудок здоровый, всьо йому тякне, а як слабый, то всьо йому запротивит (спротивит)“ Вв. „не тякне меньі“ Ту. = не служить.

 

тямка Кв. память, за моєй тямкы meines Andenkens.

 

тютчаный брат Halbbruder. уєчный брат. стрычна сестра Halbschwester.

 

у. убічнистый mit steilen Abhängen. гора убічниста ein Berg mit steil fallenden Lehnen.

 

уважувати öfters beobachten. уважую, што квічальі тамады льітают ich beobachte öfters, dass Krammetsvögel in der Gegend herumfliegen.

 

уверый Лб. gekrümmt, geworfen, verzerrt, verbogen; stützig. увера яліца. увера дошка або кріва. увере дерево. уверый чўовек = starrsinniger Mensch „што ся не́ даст навернути“.

 

увера subst. Starrkopf. такый увера.

 

увільнити befreien.

 

увчар або югас Жег. учар П. Schafhirt.

 

угыбати Г. іти, уходити, мойі млады льіта марньі угыбают = мої молоді лїта марно уходять.

 

угля горяще brennende Kohlen.

 

угорщина (Ганчова) eine Pflanzenart.

 

уж Чр. в инш. окол. юж schon. як уж вечеріє wenn schon die Abenddämmerung eintritt.

 

ужиткове дерево Жег. Nutzholz.

 

ужитний nutzbar, nützlich, verwendbar. ужитны губы verwendbare (essbare) Schwämme.

 

узнати І. erfahren, не узнаме ньіяк wir werden das auf keine Weise erfahren.

 

уйісти Врхв. genug essen. дост єм уйіў genug habe ich gegessen.

 

уйчина П. Брт. Рхв. уйка жена, уйна.

 

ульжило або попустиў мороз П. der Frost hat nachgelassen.

 

улюбити собі кого Р. jmd lieb gewinnen.

 

умінити собі П. beabsichtigen; sich vornehmen; Entschluss fassen, sich entschliessen slovac. umieniť si.

 

упити Врхв. genug trinken уйіла-м, упила-м за пінязькы його.

 

упрошати Тих. erbitten, хльіба упрошаю.

 

уречи Вв. = виречи, висказати. „верже на ню очима и так урече: білявка“.

 

урывати чести кого Jmds Ehre Abbruch thun.

 

урод М. урожай, „уроды у Вас ладны“ ? ist bei Ihnen die Ernte gut ausgefallen?

 

усь! усь! Вв. кричат на пса або гузя! Вв. (як тровит).

 

услухнути Ба. Gehorsam leisten, folgen. услухнуў мене.

 

устаріти alt werden. што ся устаріє was alt wird, was veraltet.

 

утратити ся Вн. verloren gehen. кльічик ся утратиў = ключик згубив ся.

 

уха Ohren (nom. sing. ухо). — уши Läuse (nom. sing уш).

 

учар П. Лб. Б. — увчар Врхв. Schäfer. — учариця Б. Schäferin deminut. учаричка Б.

 

учий У. dem Schafe gehörig, Schaf. — уче моўоко Schafmilch. уча воўна Schafwolle.

 

ущиця Ко. Nachtfalter, Phalaena cf. птиця.

 

уєчный Жег. dem Oheim gehörig.

 

ф. фабрика (так зовуть в Шляхтові) тютюн.

 

фабуры Backenbart.

 

фаля Д. „вітор з доджом“ Sturmwind mit Regen.

 

файка П. Pfeife, slovac. pol. fajka, східногал. укр. люлька.

 

фалат Бер. Stück. фалат дорогы ein Stück Weges. — фалаток Stückchen. два фалаткы хльіба zwei Stückchen Brot cf. східногал. розфалатати in Stückereissen. zerreissen. плат Lappen; розплатати zerfetzen, in Stücke schneiden.

 

фалечный Чр. Лб. falsch, фальчивый „што крутіт“ „што ґадат иншак“. čech. falešný, slovac. falošný.

 

фара Жег. Pfarre: Pfarrhaus, slovac. fara.

 

фарагон Лос. П. Вв. Pharaon (als Schimpfwort gebraucht). ты фарисею! ты фарагоне!

 

фарбаня Ту. спідниця вовняна (біла або чорна).

 

фарисей Сн. eigfl. Pharisäer; schlechter, falscher Mensch.

 

фаркнути Тих. auflodern, спалахнути. фаркне поломін хутко.

 

фа́сия Ту. Aerger, Zorn. cf. lat. passio. я мау велику лютість, фасию і фантазию.

 

фасола Ту. Kummer, велика у нас фасола.

 

фафрати Бер. гугнати lispeln, unverständlich reden „фафравый der eine unverständliche Aussprache hat.

 

фацелик Вн. Ту. біла хустка на кінці вишивана, наскроблена. носять невісткы; хусточка: фалаток полотна.

 

Фемія Ба. Euphemia.

 

фетір foetor.

 

Фецьо Бер. Ба. Theodor.

 

фыкати Лип. schluchzen, ты мамцю не фыкай! du Mütterchen schluchze nicht! slovac. fikať.

 

Фильо П. Фільо І. Philipp.

 

финкати Чр. raunzen; schluchzen, halb laut weinen. дьітина финкат.

 

фыркати ausschlagen (vom Pferde); фыркати pfeifen; фыркаўо, фыркало „з пера свистьіўка“ aus einer dicken Federspule gemachte Pfeife.

 

фізола Кр. Жег. Б. фізоля Лб. фізоўа Бер. Чр. Phaseolus. Phisole čech. fizole, fazol східногал. фасоля укр. квасоля.

 

фізоля піхотна Abart der Phisole mit nicht windendem Stengel східногал. фасоля піша.

 

Фірій Зл. Порфирій.

 

фірчати Св. zirpen. сквіркы фірчат die Grillen zirpen.

 

фірчак або сквірк Grille, namentl. Heimchen.

 

фітчик Ф. Fitislaubvogel. Sylvia fitis.

 

фіяўка Ту. Veilchen, Viola.

 

флинта „побігуща дьівчина“ Schlampe, nichtsnutzige Dirne.

 

фосованый Д. фосою знадоблений, ґрунта фосованы.

 

форкотати Св. plappern, він форкоче. форкотливый Св. — тиркотливий, plapperhaft.

 

форст „дошка на штырі цальі груба“. Firste, Forst, „як дуже грубый трім, то медже швалями выріже форста“.

 

Фотія Мо. Зл. Фотина.

 

франр, фрайір, фраєр, Freier. Geliebter, фраирка, фрайірка dem. фрайірочка (фрайіречка) Liebchen, Geliebte.

 

фрішно, фришно Нов. frisch, schnell, rasch.

 

Фроска Зм. Евфросина.

 

фурка Зл. куделя.

 

фуркати фуркнути flattern; aufflattern.

 

футик Ф. plur. футикы футок або футко Б. І. Чр. plur. футкы Wiedehopf, Upupa epops. футок має чубу. футко футкат.

 

футкати фут! фут! кричати

 

фуярош Ту. што фуяркы робит Hirtenflötenmacher.

 

х. хабз, хабзина Attich, Sambucus ebulus; Unkraut.

 

хава Ти. Пол. eine Art Dolden pflanzen.

 

халаща Кв. Gestrüpp; Reisig, „де є ріждя, настилане дерево“.

 

хандра Брт. худа кобыла, норовиста укр. хандра Chimaere. Schrulle.

 

хапкати М. greifen, він хапкат.

 

Харатина Зл. Харитина.

 

харящ Смрк. gen. fem. Gestrüpp, Gesträuch, cf. psl. ΧРѦДЪ. ΧРѪДЪ crispus. — КЪРЬ frutex, кряк, корч cf. халаща. — х тьі харящи in diesem Gestrüpp.

 

хвала Пану Богу! gelobt sei Gott!

 

хваст Π. Unkraut східногал. хопта, бурян. pol. chwast. поле захващене = хвастом занечищене.

 

хвиля Св. Брт. хвіля Р. in der Bedeut. schönes Wetter, кед буде хвиля заран, будеме грабати сьіно.

 

хворота Krankheit.

 

хыбаль es sei denn, східногал. хибань, хиба.

 

хыкати Св. fauchen; schluchzen. хыкат дьітина.

 

хыжа Hütte psl. ΧЫЖА.

 

хыжка слимакова або слимач а Ч. Schneckengehäuse.

 

хымля Лип. з грушкового або з яворового дерева кольісце, до котрого волося ся прикручат і вяже ся стужчатом. deminut. хомеўка.

 

хыморода Д. затінок, хаморода Schatten. в ден люде по хымородах біўше спочивают bei Tage ruhen die Leute meistentheils an schattigen Orten aus.

 

хырувати звісним ставати, прослити, прослинути. cf. slovac. chýr Gerücht, Kunde; chýriť bekannt machen. не хырувати о ньім, нема хыру о ньім, не хырує або ани хыру о ньім er ist ganz verschollen анї духу о нїм, анї слиху; анї диху. — бодай тя хыр взяў Жег. hoľ dich der Kuckuck, mögest du verschwinden.

 

хытити І. greifen.

 

хытрый Лб. in der Bedeut, behend, flink, rasch. хытрый бык. хытра гўастівка.

 

хльібівча Смрк. „мале корытя, што ся хльіб опалат, як має іти до пеца“ ein kleiner Backtrog.

 

хльібусь Brot (в примильній бесїдї) — сьватый хльібусь heiliges Brot (хльіб hat beim Volke häufig das Epitheton: сьвятий).

 

хлюпати, выхлюпати ein wenig ausschütten.

 

хованец, хованиця Сн. Pflegekind, Pflegling; an Kindesstatt Angenommener, an Kindesstatt Angenommene.

 

ховувати erziehen. не ховую коньі ich pflege keine Pferde zu halten.

 

ходак Кр. in der Bedeut. Fratz, Bube малый хлопець, парібчак. в східногал. ходак значить: Bastschuh; в словацк. chodák Fussgänger; в ческ. Stelzfuss.

 

ходальницьі Розс. П. Св. Stelzfüsse.

 

ходячи пр. на ходячи вмер Вв. = на ногах вмер, вмер без попередної хороби: ходиў тай відтак і вмер.

 

хо-ле-хо! Кр. komm nur her! (= ход ле ход = ходь ле ходь = ходи ле ходи).

 

хоўзкавиця Кв. Glatteis, через хоўзкавицю (хоускавицю) не годен піти. cf. pol. slizgawica.

 

хоўзкати ся по ледї І. ховзати ся по леду.

 

хопити ся П. in der Bedeut. wuchern, хопит ся хваст.

 

хоркотати Смрк. Жег. räuspern, lispeln. він хоркоче або шепелят. — хоркотавый Смрк. Жег. хоркотливый Жег. або шепелявый lispelnd гл. форкотати.

 

хоростати М. enthülsen. „хоростат ся ярец в ступі, то одлетіт луна і ваньсы; натоўч пенцакы з ярцю“.

 

хорота Лб. Krankheit, хворота.

 

хосен Nutzen; Vortheil genit. хісна. с того не́ є хісна daraus giebt es keinen Nutzen. magy. haszon.

 

хотар genit. хотаря Врхв. Grund und Boden eines Dorfes; alle zum Dorfe gehörenden Ackergründe, Wiesen, Wälder, обшар села „ґрунты, пасвиска, льіс“.

 

хохолаз Св. Ч. Лип. хохоўак Смрк. хохола́к Б хохоланя Врхв. Ohrwurm, Forficula auricularia. „хохоўак льізе окрутньі до кмину“ der Ohrwurm kriecht recht gerne (wörtlich: furchtbar) in die Kümmelpflanzen.

 

хоц бы якый Жег. was immer für ein. хоц бы яка верба was immer für eine Weidenart.

 

хоц де Нов. irgend wo, wo immer.

 

хоц коли Смрк. wann immer, zu beliebiger Zeit.

 

хоц якый was immer für ein. по хоц якым дереві auf beliebigen Bäumen.

 

храборы Ч. Wirbel und Rippen. лем храборы зістанут, лем кісткы.

 

храмачка Ку. хромка Ко. хрімка П. = больіня ратичне П. Klauenkrankheit, Klauenseuche, paronychia еріzootica.

 

хробачна сливка wurmstichige Pflaume plur. хробачны сливкы.

 

хрумчати knuppern.

 

хрящ Жег. Wiesenknarrer, Crexpratensis plur. хрящи.

 

худавый ziemlich mager; ärmlich.

 

худко худок Нов. Wiedehopf, Upupa epops.

 

худобный П. Врхв... arm čech. chudý, chudobný arm ruth. худий mager.

 

хусты nom. sing. хуста Wäsche; Kleidungsstücke der Weiber (aus Leinwand verfertigt), пішла прати хусты.

 

хчерпнути Нов. вчерпнути, учерпнути. schöpfen, хчерпни воды.

 

ц. цабати ся (Ганчова) sich stemmen und werfen, гад так ся цабат (eigtl. бити од себе; д’себ-ати; д’сабати, цабати).

 

царина поле загороджене, што орят cf. čech. čára Linie, hraniční čára.

 

царок etwas Umzäuntes Einfriedung, Zwinger; Behälter. „поўный царочок біўых курочок“.

 

цвикнути Св. zwicken, прицвикнути mit der Scheere abschneiden, stutzen; одцвикни ножицями zwicke mit der Scheere ab.

 

цвиркати, цверкати Жег. onomatopoët. vom Geräusch, das von der in die Gelte fallenden Milch beim Melken der Kühe verursacht wird; spritzen. цверкат молоко die Milch spritzt (beim Melken) в східногал. церкати, церькати cf. сверкати glitzern, leuchten, flimmen.

 

цьвіркати, цьвірчати Кр. schnarren, zwitschern. птах цьвіркат цьвірчит.

 

цьвірный Бру. fein und fest gedreht. цьвірна нитка dünner und starker Zwirnfaden (wahrscheinlich für свірный).

 

цьвякати М. свіня цьвякат, кед йіст.

 

цебуля Врхв. цыбуля П. Бру. цібуля Брт. Ф. Zwiebel цебуля цебухы пущат Врхв. die Zwiebel sprosst. цыбуля пущат цыбы П. цібуля пущат цібы Брт. Ф. slovac. cibula.

 

цент Вн. Zentner slovac. cent.

 

цьіле Вн. völlig, complet. цьіле ледачина ein Taugenichts ganz und gar.

 

цыбулянка Бру. die oberirdischen Triebe der Zwiebel. цыбы Бру. цібы Брт. Ф. die (röhrenförmigen, bauchig aufgeblasenen) Blätter der Zwiebel oder Zipolle Allium сера.

 

цинґель Ба. ярец штырегранпый, твердый до молітьбы.

 

цирта Жег. Blaunase, Zärthe. Abramis vimba.

 

цыцуля Zuckerbirne.

 

цізорік Лб. Federmesser, cisoir.

 

ціґаньскы рыбы Т. цыґаньскы рыбы Ф. цыганьскы рыбы Жег. Kaulquappen, Froschlarven.

 

ціґанчик Т. малий циган.

 

цік! Врхв. на увцю крічит: цік! штобы шла; десь-на! штобы ся вернула.

 

цьілец Смрк. grosser Felsblock; Monolith plur. цьілцьі.

 

цьіличкый П. ganz, цїлїсенький.

 

цьілка річ Ба. in der Bedeut, selbstverständliche Sache.

 

цьіпы грушкы великы (nom. sing. цьіп).

 

цьіпкати, цьіпчати І. Мо. ziepen, piepen. цьіпкат або цьіпчит мышій краль І. цьіпчало куря Мо.

 

цьіпкор Б. (цьіпкур) Spitzmaus, Sorex. „мают цьіпкоры рыячкы; цьіпкор дуже меньший од мыши“.

 

цьіпчак Г. О. eine kleine Vogelart.

 

цьірчати Вн. Пол. Zwitschern. цьірчат воробцьі Вн. ц. воробльі Пол.

 

цьіснути Лб. werfen pol. cisnać, ciskač. цьісній на землю або шмар.

 

ціцаня Ф. Zuckerbirne. велика грушка, подовгаста, солодка. cf. цыцуля.

 

цьіха П. Смрк. маўый крестик, што вносит до хыжи, кой просит на погріб (похорони).

 

цьічка (цьіджка) Б. Seihe, Seiher цїдильце.

 

цыма Рхв. Nachtfalter, „цыма льітат г ночи; што льітат гво дни — мотыль“ der Nachtfalter fliegt des Nachts, bei Tage der Tagschmetterling. цьма Врхв. (mit erweichtem ц) Nachtfalter und цма Врхв. Dunkelheit.

 

цментір genit. цментера Friedhof. на цментери сходят ся в другый ден русаль. східногал. цминтар, цвинтар coemeterium.

 

цмок Drachen, смок; etwas Ungeschlachtes , Abstossendes. хўоп цмок.

 

цморкати на ґамбі Св. mit dem Munde schnalzend einen pfeifenden Ton hervorbringen.

 

цнути ся pol. cknąć się м. тоскнути ся. за тобом мі ся цне ich sehne mich nach dir. — буде ся вам цўо за нами ihr werdet euch nach uns sehnen. — меньі цно = тоскно ich empfinde Sehnsucht, auch: ich langweile mich.

 

цокувати, цукувати stützig werden, цукує кін. цокує кобыла = не хце тьігаті.

 

цолта (коло Стрижова) Stritzel čech. slovac. calta germ. Zelte.

 

цьонтати Врхв. цьон ! цьон! сьпівати. ковальчик цьонтат на яр der Baumläufer (Certhia familiaris) singt, wenn der Frühling herannaht.

 

цпенк Чр. Schnallenzahn. брячка має два цпеникы die Schnalle hat zwei Zähne (спиник).

 

цундpa Fetzen, Lumpen slovac. cundra magy. condra.

 

цупкати Лб. stampfen; leicht schlagen. уця цупкат ногамі das Schaf stampft mit den Füssen slovac. cupať

 

цурусь, цуруня Рад. Tochter, Töchterchen з польск.: córuś, córunia.

 

цямбати zerren, поцямбам тя за воўося ich werde dich bei den Haaren zerren.

 

цяпати М. свіня цьвякат або цяпе, кед йіст.

 

цяпкати П. tröpfeln, tropfenweise herunterrinnen. дойч цяпкат der Regen fällt in Tropfen herunter. цяпусю-капусю П. ein wenig, etwas, капку, капочку.

 

цюку-цюку-на! О. кличе, як лудит свиньі; а цюць! як гонит свиньі.

 

цюпати Зл. 1) кресати пр. чатину на дрібні куснї яко постїлку під худобу, 2) цїлувати, küssen, sich schnäbeln.

 

цюрціль Зл. або бандзюра Зл. = банкіра, яма на ярку (потоцї), яку вибє вода. вльіз до цюрпелї скупати ся. іде на цюрпіль.

 

ч. чабрик, щабрик Quendel, Thymus serpyllum.

 

чадец, щадец У. eine Pflanzenart. шадец вшыткому зьілю отец.

 

чадо Ту. Kind. чадо служебноє ein Kind, welches dient.

 

чалапуты В. schlechte und formlose Fussbekleidung; ungeschlachte Stiefeln oder Schuhe.

 

чамаришок Кр. deutsche Tamariske, Myricaria (Tamarix) germanica.

 

чапак Obman der Mäher „што дванацет має під собом кісцьів”.

 

чарівниця 3, чарівниця або нора Пол. Nachtfalter, Phalaena.

 

чарка П. Trinkglas, Trinkbecher. чарка на пиво Bierglas.

 

чатина Б. Ба. або шпилькы Ба. Nadeln der Goniferen. чатина на ялици Tannennadeln (чатина meistens im collectiven Sinne gebraucht).

 

чахлик (Куманьча коло Радошич, коло Чистогорба) сорочка з тилу запинана на шпінку.

 

чачо, чачко Брт. etwas Schönes, schönes Spielzeug. гарде чачко купиўа єм сі cf. pol. cacko. — ни чачо, ни бобо! = не забавляй, не страш! (до дьітини).

 

чвертник Я. четверта часть чверти або корця; тут міх = Koretz. міх мат четыри кірцьі; корец Я. = ein Viertel Koretz, східногал. чверть кірця.

 

чверщок Смрк. Grille, Zirpe plur. чверщкы.

 

чеберчати Ож. rasseln, klirren. коса зачеберчит.

 

челенко Лб. gen. neutr. plur. челенка. челенок Б. plur. челенкы Glied, namentl. Fingerglied psl. ЧЛѢНЪКЪ, ЧЛΕНЪКЪ et ЧЛАНЪКЪ.

 

чепыргач СЗ. Fledermaus, vespertilio, νυϰτερίς.

 

чепіга Pflugsterze. ,,ва Сигіцкых (Сигітскых) горах орют іщи по старосьвіцкы; з бука вылупит конар і с того зробит повоз до ораня і чепігу і зложит на тото леміш (а тот леміш має на обі стороны криўця) і оре на горі; завсе вертат к собі на єден бік: раз іде підручный бороздом, другый раз борозній; дошку перекладат на другу сторону“.

 

черваковитый оріх wurmstichlige Nuss.

 

червене вольце Б. Rothkehlchen, Lusciola rubecula.

 

червеный roth. ягоды червены rothe Beeren, червены пўаткы rothe Flecken. східногал. червоний, у Гуцулів: червонний.

 

червениця М. червена глина.

 

череванька Тп. черевуга Лб. черевушка Лип. Bitterling Rhodeus sericeus (Cyprinus amarus).

 

черепя gen. neutr. collect. Topfscherben, дрібне черепя.

 

черкаўка (черкавка) Св. Klapper. черкаўо Брт. Schelle, Klapper.

 

черкати, черчати П. І. klimpern; klirren; klappern; plätschern. ўанц черчит die Kette klirrt. — вода черчит das Wasser plätschert. — черчит піпязми er klingt mit dem Gelde.

 

черкач, чиркач Бер. Zwitzer. Schnarre, Misteldrossel Turdus viscivorus „векший, як дрозда“.

 

черкітка Ty. Gartenrothschwanz, Ruticilla phoenicura.

 

черниця Чр. Waldbrombeere. Rubus fruticosus. „черницьі льіпши, як малины, бо х черницях хробачків ньіт“ Brombeeren sind besser als Himbeeren, denn jene sind von Würmern (d. i. Insektenlarven, Maden) frei.

 

чернуля Name einer schwarzen Kuh.

 

чернява Д. Volksmasse, Pöbel cf. ukr. чернь.

 

черпати schöpfen, imper. von зачерти gebildet: зачер! — зачер мі воды schöpfe mir Wasser.

 

черяти ся міняти ca mit jmd. wechseln, на черянку — східногал. по черзьі der Reihenfolge nach, abwechselnd.

 

чеснок Бру. Лип. Knoblauch genit. честку psl. ЧΕСНЪКЪ східногал. чісник genit. чіснику укр. часник genit. часнику.

 

чик Кр. Нов. Ту. Dorndreher, Würger, Lanius. plur. чикы.

 

чикати zwitschern; schwätzen. сырока чикат або шкыргоче die Elster schwätzt.

 

чилі Жег. oder. куропатла шпырче чилі гребе čech. čili pol. czyli.

 

чиркати П. чирчати klimpern. чиркала бляшка. — чирк бляшкы das Klimpern einer Blechplatte. — вода чирчит Жег. das Wasser plätschert cf. черкати.

 

чирстый neben чырствый psl. ЧРЪСТВЪ. чирста або чирства вода frisches Wasser.

 

чирч Бру. Б. Schnarre, Misteldrossel Turdus viscivorus. Чирч в осени ходит; в дудльі мат гньіздо; во дни льітат.

 

чистина П. = ярец, оркіс, жито, пшениця Gerste, Spelt, Roggen, Weizen. хльіб чистиняный. чістепина Вв. = пшениця і жито.

 

читати Ти. in der Bedeut. zählen, г нас пінязькы без читаня = без лїку, без числа.

 

чичик Нов. eine Vogelart plur. чичикы (nach der Beschreibung: Zeisig).

 

чкати ся Вн. чхати ся (vom Aufstossen), schlucksen. зочкло мі ся, хтос ня спомінає.

 

чміль П. Hummel, genit. чмеля в східн. Гал. тут і там: джміль.

 

чмовх Жег. Врхв. НВ. (чмоўх) Spechtmeise, Sitta europaea. „по стромох ходіт, під лубком глядат хробача“ die Spechtmeise klettert an Bäumen, sucht unter der Rinde allerlei Gewürm“.

 

чого warum genit. causae, не́ знам чого ich weiss nicht warum.

 

чорна быль Кв. Artemisia campestris східногал. чорнобиль.

 

чорнокнижник Чр. Schwarzkünstler, Zauberer, Hexenmeister. „чорнокнижник град спущат, хмары розганят, с хмарами гварит, має силу над нима“ der Schwarzkünstler lässt den Hagelschlag eintreten, treibt die Wolken auseinander, redet die Wolken an, hat dieselben unter seiner Gewalt“, slovac. černokňažnik, pol. czarnoksięžnik (ist von (чорнъ und книга abzuleiten).

 

чорна мята Бер. Pfefferminze, Mentha piperita.

 

чорнява Тих. in der Bedeutung: „чорны хмары“, в тім самім значеню і в словацкім: čerňava schwarzes Gewölk.

 

чубак Вн. Seidenschwanz, Bombycilla garrula. plur. чубакы.

 

чугa langes Oberkleid der Bauern, magy. csuha Kutte. гуня коротка; гуню під чугу бере.

 

чудар, чудара П. чудера Wunderding; wunderlicher Mensch.

 

чударный, чудерный wunderlich, wunderbar, adverb. чударньі, чудерньі.

 

чуджый fremd. в чуджі хыжи in fremder Hütte.

 

чудньі adv. auf wunderliche Weise. водник чудньі глетит г воду die Seeschwalbe taucht im Fluge geschickt in’s Wasser.

 

чудовати ся (чудувати с я) на што Нов. Ф. sich worüber wundem. я ся чу́доваў на́ то ich habe mich darüber gewundert.

 

чуй! чуй! Вв. höre! höre!

 

чу́нок О. Spitzmaus, Sorex. plur. чу́нкы.

 

чупкар Ту. Kernbeisser, Coccothraustes vulgaris.

 

чупкати Врхв. Мо. чупнути niederhocken, niederplumpsen, прицупкати, прицупнути. рыкель чупкат. рыбеляк чупне до воды.

 

чурок Г. малий водопад; місце, де вода чуркотить kleiner Wasserfall; Stelle im Wildbach oder Fluss, wo das Gefälle stark ist cf. huzul. чуркало, чюркало.

 

чутя Лб. gen. neutr. Gefühl. чулый Лб. gefühlvoll.

 

чухрати воўну Чр. = чесати воўну. приберат уцьі, потом чухре Чр. — розберати воўну. — воўна розубрата. — космикы розубраты.

 

ш. шадуля корова шада Name einer weissgrauen Kuh. — шадый weissgrau укр. сїдий psl. СѢДЪ čech. slovac. šedý, šedivý.

 

шальтати ся Лос. = швиндяти ся Лос. він шальтат ся люб швиндят ся помеджи люди.

 

шантавый Чр. schlotternd, lumpig; elend, schwach, шантавый бык cf. hal. шанталавий. slovac. šantať hinken, šantavý hinkend; krummbeinig.

 

шалівка Брт. Hut (bei Pilzen).

 

шарґа І. білий бик magy. sarga = gelb.

 

шаркан Sturmwind, великый шаркан heftiger Sturmwind, порівн. східногал. шарґа Sturmwetter; Regenwetter.

 

шатувати Ту. sich beeilen, шату́н, бо вечер = спіши, бо в.

 

шафель Зл. Schaff.

 

швабликы Кр. Чр. І.... або патычкы Schwefelhölzchen, Zündhölzchen. cf. швабель = Schwefel.

 

шваля Св. розрізаний у подовж трім der Länge nach entzwei geschnittener Tram.

 

шварΗый frisch, nett; geschickt. slovac. šyárny.

 

швельбавый „што не має ретельности г мові“ lispelnd, schlecht aussprechend.

 

швиґати Π. І. швиґнути Π. schlagen, peitschen. швиґат бичом. швиґни бичом. зошвиґаў барзо. slovac. švihať pol. śmigać.

 

шевельіти П. rauschen, lispeln. шелестїти, шевелит листя.

 

шедіна Врхв. Reif oder Eiszapfen an Bäumen. шедіна на дереві cf. шадый, шадина, ошадина.

 

шемтьіти або шемрати Ч. kriebeln. „як лазят мурянкы, гвариме: шемтят або шемрают. (die eigentliche Bedeutung dieser Verba: rauschen, ein leises Geräusch verursachen).

 

шемут Вв. саме листя капусты, што не зовє ся.

 

шибен genit. шибени Galgen.

 

шибеняк Нов. Galgenvogel, Galgenstrick, Galgenschelm.

 

шинґель П. часть оси, на котрі голова обертат ся; колесо вдьіє на шпиґель. plur. шинґльі.

 

(шир), на шир І. in die Breite.

 

ширый Я. breit, ой мали мы шире поле, та жиды забрали Я. slovac. šíry.

 

шишка Сн. in der Bedeutung: Stirnfortsatz, auf welchem die Hörner beim Rinde aufsifzen. „што ся зомкне ріг у статку, то шишка“.

 

шишкы П. „по два або три або штырі оріхы разом“ zwei, drei oder vier Haselnüsse, welche beisammen Vorkommen. — шишки у ялицьі зовуть в П. „катулькы“.

 

шкабора (раз чув я також: шкамбора) Spalte, щелина cf. щамба, шкепати, скепати; скаборща.

 

шкаворіжный Чр. abschenlich, ekelhaft. футко то шкаворіжный птах der Wiedehopf ist ein ekelhafter Vogel (der Vogel riecht unangenehm!) cf. скаворожити ся, скаворожный.

 

шкаворонок См. шкаворонка Бер. шкавронок П. шкарвонок Чр. Lerche, alauda pol. skowronek čech. skříván slovac. škriván. загальноруск. жаворонок, жайворонок.

 

шкаредити ся І. Abscheu haben, sich ekeln. шкаредят ся жабами. cf. psl. СКАРѦДОВАТИ СѦ βδελύττεσθαι, abominari.

 

шкаредный Нов. abscheulich psl. СКАРѦДЪ αίσχρός, foedus.

 

шкаред Нов. subst. gen. fem. genit. шкареди Abscheulichkeit, Hässlichkeit, така шкаред so eine Hässlichkeit, etwas Scheussliches.

 

шкарка Врхв. deminut. шкаречка Spalte, щелина, щелинка.

 

шкартный, шкортный П. М. „што слабо йіст“. паця шкортне = „што переберат в йідьіню, што не хце добре йісти wählerisch im Essen.

 

шкаруха Нов. Kruste cf. скора.

 

шкваренина Ф. Schmalz „топлене сало, сама маст; заливают курдьіль у статку шкваренином“.

 

шквирк (Ростока) шквір, шквірок або модрень Р. шквірк або мудрінь Ба. Lärche, Larix decidua cf. pol. świerk = Fichte, Picea vulgaris.

 

шкыпы, шкепы Spleissen, gespaltene Holzscheite (nom. sing. шкыпа).

 

шкыпяр П. щипец НС. „што шкыпит віспу“ Impfungsarzt.

 

шкырготати Жег. knirschen; knarren; schwätzen. шкыргоче сырока = скрегоче сорока die Elster schwätzt.

 

шкут Лос. І. 1) Taugenichts (von Menschen) не здалий чловек, нездалюга, нездалиця; не сущий до ничого. 2) von Thieren: schlecht entwickelt, elend, schwächlich. шкуты Лб. = пўохы, підўы быкы, schwach entwickelte, elende Ochsen.

 

шкрабати, шкрябати Смрк. kratzen, schaben; kritzeln. він шкрабле.

 

шлябан genit. шлябану (seltener шлябант) Schlagbaum, Schranke.

 

шляпыти, шлятати Брт. schlottern. schlotternd gehen.

 

шмандра Ба. Andorn Marrubium vulgare cf. slovac. šmaň = každá dlouhá tráva. „як внука болит, пют з молоком; тьіж для нас женьскых“.

 

шмарити schmeissen, werfen. шмар тото schmeisse das weg. каменьом шмариў er hat mit einem Steine geworfen. — одшмарити = відкинути abwerfen, wegwerfen (cf. slovac. śmäriť).

 

шмарити ся Д. in der Bedeutung: sich stark vermehren, in grosser Anzahl erscheinen. дуже ся шмарило по нашім сельі усяниц in unserem Dorfe erschienen Raupen in sehr grosser Menge.

 

шмыґўыйСв.schlank. шмыґўый паробок. pol. śmigły.

 

шмыр або стоколоса М. Ackertrespe Bromus arvensis. дуже шмыру г вівсьі.

 

шмыткый Лб. schnell; gewandt; schlank порівн. східногал. швидкий.

 

шмовда П. grosse Ackerschmiele, Windfahne Apera spica venti.

 

шміґалец Жег. Natter, Schlingnatter.

 

шміґнути Врхв. werfen. камін шміґнути.

 

шнепа Жег. Schnepfe. шнепы цыркают: цьірр!

 

шнур Б. Nabelschnur „на чім ся трімат дьітина, то шнур“.

 

шоўдра або шинка Чр. Ба. Schinken, Schweinskeule.

 

шопатый Вв. mit einem Schopf versehen, geschöpft. хутко шопатый der Wiedehopf hat einen Schopf.

 

шопка Вв. Schopf.

 

шпін genit. шпеня Baumstrunk, пняк, пень.

 

штаховати дерево Св. = карбами значити Holz stechen, kerben.

 

штылыгати, штыльготати hinken східногал. штыгулькати.

 

штыхнути einen Stich versetzen, stechen.

 

штоси-к etwas, щось. штосик нашўа єм ich habe etwas gefunden.

 

шпаргет Sparherd.

 

шпеник в брячцьі Кр. Schnallenzahn cf. цпеник, спяти, спинати.

 

шпеник genit. шпеника; шпінка genit. шпінкы Fruchtstiel; Blattstiel. „шпеник у грушкы, ябка, сливкы, листка“.

 

шпін П. genit. шпіня Baumstamm, Baumstrunk pol. trzpień.

 

шпыртати Жег. scharren, graben. шпырче куропатла в сьнігу das Rebhuhn scharit im Schnee східногал. шпортати, парпати.

 

шплях gen. masc. Св. шпляха gen. fem. П. Narbe, Fleck. шпляхы по віспі.

 

шрітати Бер. — шріт! шріт! сьпівати (vom Gesange des Zaunkönigs). закля шрітат кролик, все буде куриўо сьнігом so lange der Zaunkönig singt, wird das Schneegestöber anhalten.

 

штыльгати Брт. штыльготати Брт. hinken. він штыльгат. штыльготат.

 

штуркати Кр. stossen. штуркат ся er stösst.

 

штуряти Врхв. hineinstecken, hineinstossen. голову штурят до воды.

 

штухнути О. stossen. а она му погрібачом штухла до чела und sie stiess ihn mit der Ofenkrücke an die Stirn.

 

шугай (in Liedern) Jüngling, Bursch slovac. šuhaj. — шугайчик Врхв. deminut.

 

шугай Д. Hundename. (cf. ukr. шугати huschen).

 

шувный Чр. шугный Рхв. schön гл. шумный.

 

шулькнути Рад. huschen, хоц де шулькне веретьільниця (lacerta) до лому, до ядлівця...

 

шумный Р. Т. schön, niedlich. шумне піря schönes Gefieder. шумне сьіно schönes Heu. шумне дьівчатко niedliches Mädchen. slovac. šumný.

 

шупінка, шупівка Св. Hut (bei Pilzen) „шупінка на грибі і на вшиткых губах“. „самых шупівок назбираўа єм на продай“ ich habe lauter Pilzhüte zum Verkauf eingesammelt.

 

шупнути І. stossen, schlagen. якбы шупнуў кулаком.

 

шуркнути ся до коморы Вн. in die Vorrathskammer hineinhuschen, hineinschlüpfen cf. ukr. шурхати.

 

шурц (Липник) або кабат = спідниця cf. germ. Schürze.

 

шуснути П. шустнути НВ. plötzlich fallen, plötzlich schütten; шуснуў дойч es fiel plötzlich ein heftiger Regen cf. interj. шуст! або шусть! жебыс на мене водом шустўа НВ. du sollst auf mich Wasser schütten.

 

шушкати lispern. flüstern, пошушкаў до нього er flüsterte zu ihm.

 

шчера З. gestern (повстало із: СЪ ВΕЧΕРА, съ вьчера, св’чера. с’чера = шчера).

 

щ. щава Кр. Жег. Врхв. Sauerwasser.

 

щадливый П. sparsam.

 

щадракы щедраки (nom. sing. щадрак) „што колядуют на щадрый вечер“.

 

щадрый вечер щедрый вечер, вечер перед выдокщами Vorabend des heiligen Jordanfestes.

 

щамбы (nom. sing. щамба, шчамба, счамба) довгы тріскы з ялицьі або з смерекы lange Spleissen vom Tannen oder Fichtenholze; Spleissen. —щамбля collect. gen. neutr. Spleissen. дуже щамбя Св. eine Menge Spleissen cf. щапа, щепа, щіпа, щипати, скепати, скипати.

 

щамбити, нащамбити Св. spleissen. нащамбиў єс до ничого. — пащамб з ялицьі.

 

щекарня Врхз. eigtl. Ort, wo die Hunde bellen; zänkisches Weib.

 

щеня, щенятко das junge des Hundes oder Wolfes.

 

щербак Ф. щирбак П. eine Pfianzenart.

 

щeт (щіт) gen. fem. genit. щети Bürste. щет на лен з цьваків.

 

щиголь genit. щиголя nom. plur. щигольі Stieglitz.

 

щикач grosse Krickelster, Lanius excubitor.

 

щипак У. П. Сн. щипачок, щипчик Бру. Ohrwurm, For ficula auricularia „ма як ріжкы, як рожичкы“ am Ende des Hinterleibes hat der Ohrwurm zwei hornartige, zangenförmige Fortsätze.

 

щипак Пол. Carabus Laufkäfer.

 

щипы у рака Ту. Krebsscheeren.

 

щипа Чр. Spleisse. щипа коротка зо суча; щамба з дровна, доўга а тонка. — — щипы Нов. „што топором одрубат“ mit einer Axt abgespaltene Holzstücke, щамбы Нов. „што ощепит ся од ломаня“ Spleissen, die durch Brechen oder Absplittern erhalten werden.

 

щипа-піча, щипипіча Жег. (obscoener Name). щіпипіча або хохолаз Врхв. хохолик, хохоличек (Сулін Спішский) Ohrwurm, Forficula auricularia.

 

щит = трикутний бік даху die dreieckigen Seiten des Daches, Giebel čech. slovac. štít.

 

щітчина Пол. Kardenclistel, Dipsacus.

 

щоб, щовб Вв. Gipfel; Wipfel. на тот щоб горы. кукала кукавка на высокім щовбі.

 

ю. югас П. Брт. Тих. Schafhirt, Schäfer. magy. juhász.

 

юд, Брт. юдик Брт. юдина Брт. Смрк. Vogelbeerbaum Sorbus aucuparia в східногал. орябина.

 

юрік Жег. Mauersegler, Cypselus apus.

 

Юрко Georg.

 

юха І. поливка.

 

я. ябко Ба.... Apfel. яблойове дерево Holz des Apfelbaumes.

 

яглы Hirsegrütze східногал. пшоно. — каша ягляна Hirsebrei в східногал. каша пшоняна.

 

ягниця, ягничка І. weibliches Lamm.

 

ядўівчикар Б. „птах як воробель“ plur. ядўівчикарі.

 

ядўівчак Св. Krammetsvogel, Turdus pilaris.

 

 

___________________________________

 

В словарци в одвітних місцях просимо дописати:

[в цій публікації вже дописано — Z]

 

Вархол Зл. Вартоломей.

гальбія Зл. deminut. гальбійка Зл. коритце, з котрого їдять пацята (поросята), Fresstrog; гальбія також гальма, що підкладають під колесо (задля подібної до коритця форми) Hemmeisen, Hemmkette cf. вальбія.

дрічок Ту. Зл. Вол. сорочка без рукавів.

Жофія Зл. або Жофка Зл. Софія.

капак Зл. дуган, тютюн простий угорский.

підбивка Вол. підшивка (пр. у сорочки).

Полим Зл. Полїєвкт.

 

========================

[в публікації курсив на позначення службових поміток доданий редакцією Z; розрідження замінено жирним текстом з підкресленням]

 

[Збірник Філологічної секції НТШ. Львів, 1902. Т.5. с.388-489]

26.04.2018