Як уже українській суспільности відомо, Українська Парляментарна Репрезентація виєднала у правительства вступну концесію на заснованє другої з черги української банкової Інституції — "Українського Банку", акційної спілки з осїдком у Львові та з правок відкривати заступництва і філїї в краю і за кордоном, а саме й на Українї.
"Український Банк" буде не тільки інституцією гіпотечно-кредитовою, але в першій мірі парцеляційною та промислово-кредитовою, що є новим ступнем в розвитку нашого господарського житя.
"Український Банк" основуєть ся акційним капіталом трех мілїонів корон, роздїлених на 7.500 акцій кожда по 400 К.
Без окремої концесії можна буде піднести сей основний капітал в міру розвитку Банку до шести мілїонів корон.
Головною задачею "Українського Банку" є орґанїзація і розвиток національного майна через придбанє місцевому селянському населеню землї, лїсів і пасовиск, піднесенє рільничого господарства, поширенє промислу у всїх його галузях, подвигненє промислово-господарських підприємств та торговлї.
Для осягненя сеї задачі Банк буде: признавати дешеві інвестиційні (довгоречинцеві) гіпотечні позички властителям ґрунтових посїлостий, як також комунальні позички державі, краям, повітам, громадам та иншим публичним інституціям, купувати і продавати земельні посїлости на власний рахунок або в злуцї з утвореними в сїй цїли спілками, переводити парцеляції більших недвижимостий на догідні до господарства посїлости; признавати за обезпеченєм кредит підприємствам, що займають ся меліорацією землї або устроюванєм будівель, призначених до піднесеня і розвитку рільничого господарства; устроювати склади на рільничі продукти і потрібні в рільництві товари; достарчати рільничі машини знаряди, насїня і штучні навози, як також робочі сили у власнім зарядї; задаткувати, набувати і продавати рільничі продукти на власний або чужий рахунок; засновувати і підпомагати кредитом заробково-господарські стоваришеня. що мають за цїль набуванє ґрунтових посїлостий для совїх членів, уряджуванє рільничо-промислових підприємств, торговлю худобою і рільничими продуктами; достарчуванє рільникам насїня, штучних навозів, ріжних машин і знарядів, мелїорацію землї — словом підпомагати і розвивати рільничу продукцію, признавати коротко речинцевий кредит заробково-господарським стоиришеням заснованим на законї з 19. IV. 1873 ч. 70 В. з. д.; есконтувати і задаткувати цїнні папери, приймати готівку на біжучий рахунок або на вкладки (найнизша вкладка 50 К); есконтувати векслї, купувати і продавати цїнні папери, признавати позички на застав цїнних паперів, принимати в переховок і заряд цїнні папери, векслї, девізи, вартні предмети і монети, з вилученєм спекуляцій обчислених виключно на діференційні зиски; видавати довжі записи (облїґації) на признані гіпотечні та комунальні позички або за набуті претенсії.
Акції "Українського Банку" звучать на 400 К кожда, є неподїльні і можуть бути виставлені на імя або на оказителя, іменні акції можна перенести на другу особу через індос (жиро); акції приносять власникови дохід в формі дівіденди.
Акціонар бере участь в відношеню до своїх акцій в майнї, зиску і стратах Банку. Кождих 5 акцій надають один голос на загальних зборах акціонарів Банку, а посїдачі меншого числа акцій мають право лучити ся поміж собою і установляти спільного повновласника до участи в загальних зборах. Інституції, корпорації, стоваришеня, спілки заступають ся на Загальних зборах своїми правними заступниками.
Beденє, заряд і надзір Банку прислугує Дирекції, Надзірній Радї з Видїлом ревізійним, та загальними зборами.
Круг дїланя сих чинників означує статут. Тут зазначуєть ся лише, що признанє векслевого кредиту понад 10.000 К, заснованє філій, заснованє складів, заключенє угод і обниженє довгу, усталенє условій кредиту, означенє суми, яка постійно має мати покритє в цїнних паперах — застережені Надзірній Радї.
Дирекція складаєть ся найменша з 2 директорів, а Надзірна Рада з 11 до 16 членів. Найменше дві третини членів Дирекції і Надзірної Ради мусить бути австрійськими горажанами і мати свій осїдок в межах Австрії.
Звичайні Загальні Збори відбувають ся правильно раз в рік, найпізнїйше в маю кождого року.
Oтce є головні постанови статута "Українського Банку". Як із сих постанов слїдує, новоосновуючий ся Банк буде не тільки інституцією високопожиточною для нашого народного господарства, бо виповнить своєю дїяльністю в напрямі парцеляції і двиганя промислу та торговлї ще не заповнену прогалину — але і інституцією, котрої папери — акції і облїґaції — дадуть їх посїдачам певність за солїдну льокацію їх гроша.
Щоби отся нова народно-господарська інституція могла увійти в житє та розпочати свою дїяльність, мусить бути зібраний акційний капітал в повній висотї трех мілїонів корон, в тій цїли розписуєть ся отсим підписку на акції "Українського Банку".
Хто бажає стати акціонарем (членом) "Українськогo Банку", нехай не зволїкаючи перешле відповідну квоту (по 400 К за акцію), а крім того на безпосередну належитість 4 К і кошти конфекції 4 К, — отже разом за кожну акцію по 408 К, пересилаючи на адресу: Товариство Взаїмного кредиту "Днїстер" у Львові, вул. Руська ч. 20, вкл. кн. ч. 11.200, при чім в зголошено треба зазначити, чи акція має бути поіменною чи на оказателя.
Зголошеня належить власноручно підписати, подаючи виразно імя, назвище і характер, місце замешканя і почту.
Коли сею дорогою збереть ся з цїлости акційний капітал, тодї комітет основателів одержить від правительства т. зв. дефінітивну концесію та скличе конститууючі перші Загальні Збори акціонарів для вибору Дирекції, Ради Надзираючої і Видїлу Ревізійного і для впровадженя Банку в житє.
Українцї! Українська Парляментарна Репрезентація сповнила свій обовязок, добуваючи концесію на сей новий Банк. Задачею суспільною є дати доказ, що Банк сей нам потрібний. Тому всї круги нашої суспільности, а з окрема селянствo, бож тут ходить головно о парцеляцію земельних дібр — повинні поспішити з підпискою акцій "Українського Банку". Наміром комітету основателів є, щоби акції ceгo Банку найшли ся в рукак як найширших кругів усеї суспільности. Нехай він буде інституцією на скрізь народною і демократичною — не лише своїми задачами, але й складом своїх членів. Нехай він буде висловом клича: нарід собі! Нехай він здобуде нашому народови землю та нехай стане підоймою українського промислу!
У Львові, в цвітни 1918.
Комітет Основателїв "Українського Банку".
[Дїло]
19.04.1918