Днями компанія MKK Film Service – національний кіновиробник з головним офісом у Львові – презентувала перший трейлер до дебютної воєнної драми «Черкаси», сюжет якої побудовано на реальних подіях, що відбулися у Криму навесні 2014.
Чотири роки тому тральщик «Черкаси» був єдиним з тринадцяти кораблів, якому вдалося втримати український стяг на своєму флагштоку на озері Донузлав під час анексії Криму. Вподовж трьох тижнів екіпаж судна гідно чинив опір, відбиваючи атаки військ РФ. Саме про ці події новітньої історії, а водночас – про історію простих людей, що в момент зрозуміли, у чому їх призначення, і що таке присяга, розповідає простою мовою та засобами ігрового кіно режисер-дебютант (і за збігом обставин черкащанин) 33-річний випускник школи кіно у Лодзі Тимур Ященко.
Фільм розповідає історію двох хлопців з українського села – Мишка та Лева, котрі з різних причин опиняються на воєнному кораблі ВМС ЗСУ «Черкаси», дислокованому в порту кримського озера, під час подій на Майдані 2014 року. Екіпаж тральщика «Черкаси» саме проходить навчання в момент, коли з країни втікає президент Янукович, а Крим захоплюють «зелені чоловічки». Починається окупація Кримського півострова; корабель повертається на базу, але порт вже втрачений. «Черкаси», разом з іншими суднами українського флоту, опиняються заблокованими в озері Донузлав. В той час, як українські кораблі здаються один за одним, екіпаж «Черкас» чинить опір і продовжує відважну, хоч і безнадійну, боротьбу з ворогом.
– Історія тральщика цікава перш за все тому, що, мислячи об’єктивно, – ця подія історично далека від патріотичної, – розмірковує режисер Тимур Ященко. – Якщо в двох словах переповісти історію, наприклад, японцю, – він не зрозуміє: кораблі здавали, сходили екіпажі, зраджували друзі, керівники і підлеглі... Але якщо підійти до питання суб’єктивно – це пробудження душі нації. Як на мене, стрічка балансує на цій дуже дражливій межі. Це патріотичне кіно, але для мислячого глядача.
Аби події відтворити максимально достеменно, консультувати зйомки запросили реального командира тральщика «Черкаси», почесного громадянина міста Черкаси Юрія Федаша, а до акторського складу увійшли моряки, які тримали оборону на кораблі навесні 2014 року.
– В Україні фільм «Черкаси» буде корисно подивитись тим, хто любить кричати «Сдали Крым», «Там никто ничего не делал», – рекомендує Юрій Федаш. – Щоб ці скептики побачили, як прикриваючись жінками і дітьми, «зелені чоловічки» захоплювали військові частини. Про ці моменти російська пропаганда не згадує, але так було насправді. Я переконаний, що завдяки ВМС ми маємо зараз Україну. Якби ми тоді розпочали стріляти, то невідомо, де зараз би знаходився державний кордон. Тоді по всій довжині нашого кордону стояло 100-тисячне військо росіян.
Зараз фільм вже знятий та змонтований, а команда творців активно працює над постпродукцією та зведенням звуку. Серед тих, чиї композиції звучатимуть у стрічці – Brutto і Даха Браха. Головний саундтрек записали Катя Чілі та Антон Байбаков. За словами режисера Тимура Ященка, Катю до співпраці він обрав інтуїтивно, відчувши у ній глибоку жіночність і тонку внутрішню організацію особистості, яка створить цікавий контраст для «чоловічої історії». Її трек, сповнений абсолютної свободи у творчості, стане також свого роду авторським музичним коментарем до драми.
– Довго шукали саундтрек до стрічки, але коли до мене потрапив запис Каті Чілі, все одразу стало на свої місця, – каже звукорежисер Богдан Либа. – Катя влучила з першої ноти, не знаю як їй це вдається, але протягла першу ноту, і в ній одразу було все: і вітер, і море, і птахи, і гудок корабля, і спів мами тих хлопчиків, які служили на кораблі. Навіть не стільки мами, скільки Покрови. Не знаю, як Катя це робить і за рахунок чого, але з її першою нотою вся картина одразу вималювалася.
Бюджет стрічки, прем’єра якої запланована символічно на 24 серпня 2018 року, – 40 мільйонів гривень. Зйомки фільму відбулися за підтримки Державного агентства України з питань кіно (42% бюджету) та ВМС ЗС України у Очакові, Одесі та невеличкому селі Чернігівської області.
– Тимуре, історія – це завжди слизька тема. Треба мати неабияку відвагу аби починати про це дискусію, тим паче засобами кіно, тим паче, якщо це – дебют. Наскільки складно внутрішньо було вам наважитися взятися за цю роботу?
– Я люблю ризикувати, мене ваблять завищені планки та виклики, а кінофільм «Черкаси» є саме таким. Першим імпульсом для вкладання енергії в цю історію було просто дуже глибоке творче натхнення цією історією. Я був свіжо по школі кіно в Лодзі, і був готовий працювати як професійний режисер та сценарист. На початку, коли писали перший синопсис, я взагалі не думав про відповідальність перед новітньою історією Батьківщини чи народом. Я почав писати історію, котра зачепила глибоко мене; також я бачив потенціал для реалізації цього сценарію. Для мене це не «зброя в інформаційній війні», як зараз люблять говорити. І я впевнений, що цей фільм переживе сьогоденний московсько-український конфлікт.
– Що було найскладніше під час зйомок? З якими несподіваними труднощами, підводними каменями довелося зіткнутися у роботі?
– Вже в процесі реалізації фільму я зрозумів, де мені не вистачає досвіду як дебютанту в повному метрі – це саме зйомки на воді, праця з піротехнікою та каскадерами. Не можу сказати, що вийшло ідеально, але також не можу назвати жодне прізвище режисера в Україні, хто має такий досвід сьогодні і може зробити краще. Всі ми трохи вчилися на цьому фільмі. Також підводним каменем для мене виявився підхід в українському кіновиробництві – далеко не всі хочуть робити свою працю на «5+», багатьом вистачає «3-»; з цим треба було боротися.
– Історія «Черкас» – це маленька краплинка в морі війни, яка триває. Чи можна буде фільм побачити на міжнародних фестивалях, і чи буде ця історія зрозуміла іноземцю-глядачу, який знає про україно-російський конфлікт виключно з новин і повідомлень у ЗМІ?
– Саме завдяки такому потужному творчому продукту, як кіно, цей епізод буде цікавий не тільки українцям. Сценарій писався більше двох років. Зараз фільм перебуває на стадії постпродукції, триває пошук фінансування для завершення фільму. Знаю, що продюсери планують представити матеріали фільму на фестивалях у Каннах, Торонто та Карлових Варах. Думаю, «Черкаси» мають потенціал.
– Чому ви вирішили до акторського складу долучити реальних моряків?
– Участь в акторському складі справжніх матросів була дужа природньою для мене. Я багато спілкувався з матросами «Черкас» в тракті написання сценарію. Фільм взагалі в більшості показаний з перспективи простих матросів та старшин, а не командування. Мені було цікаво показувати саме стан звичайних молодих хлопців у такій незрозумілій ситуації. Прості матроси – дуже славні хлопці, чому не надати їм такої можливості? Ми знімали натуралістичне кіно, вони тільки допомагали мені. Але це я говорю про другий план. Натомість персонажів фільму грають професійні актори, це їхня відповідальність і робота. До речі, я під великим враженням від наших акторів, вони дуже професійні та голодні за працею в кіно!
05.04.2018