Президент Латвії Раймондс Вейоніс затвердив проведення реформи освіти
Ця реформа була затверджена 22 березня, коли сейм Латвії в третьому, остаточному читанні прийняв поправки до закону про освіту. Поправки підтримали 58 депутатів, 18 проголосували проти.
Реформа передбачає, що з 2019 року в школах для нацменшин у 1-6 класах навчання має бути порівну російською та латиською мовами.
З 2020 року в 7-9 класах таких шкіл 80% предметів має бути латиською, а з 2021 року в 10-12 класах все навчання, крім предметів з культури та історії свого народу, мають проводити державною мовою.
«Навчання в середній школі латиською мовою забезпечить однакові можливості для всієї молоді отримати якісну освіту і побудувати своє життя в Латвії, щоб тут вчитися і працювати. Це створить більш злютоване суспільство і сильну державу", – зазначив Вейоніс.
Президент Латвії наголосив, що у дітей, як і раніше, буде можливість вивчати предмети, пов'язані з національними меншинами, їхньою ідентичністю і культурою, підтримувати своє коріння і багатогранно розвивати свою особистість.
Підготовлений Міністерством освіти і науки проект поправок передбачає проведення реформи в навчальних закладах нацменшин у 2021/22 навчальному році, встановивши, що дошкільне навчання є білінгвальним. У початковій школі (1-6 класи) навчання здійснюється за трьома моделями (при цьому 50% предметів викладається латиською мовою), на завершальному етапі основної освіти (7-9 класи) 80% навчального процесу забезпечується державною мовою. У середній школі (10-12 класи) навчання відбувається тільки латиською мовою, за винятком предметів, пов'язаних із рідною мовою (рідна мова та література).
Перехід до цього буде забезпечений поступово. У 2019/20 навчальному році 80% навчання державною мовою в основній школі необхідно буде забезпечити тільки в 7-х класах, в 2020/21 н. р. – у 7-х і 8-х класах, а в 2021/22 н. р. – вже на всьому заключному етапі основної школи. У середній школі в 2020/21 навчальному році повністю державною мовою навчатимуться учні 10-11 класів, через рік – всіх класів.
Заступник держсекретаря міністерства освіти та науки Гунта Арая раніше оголосила, що в 2018–2020 роках на підтримку та додаткове навчання педагогів виділено 3,6 млн євро. З фондів Євросоюзу планують отримати близько 3,3 млн євро на навчання 8000 педагогів, які працюють у навчальних закладах нацменшин.
Восени 2017 року президент Латвії Раймонд Вейоніс виступив з ініціативою автоматично присуджувати громадянство Латвії всім новонародженим, у тому числі й дітям негромадян. Пропозиція Вейоніса підтримки не отримала, зате пройшла альтернативна ідея Національного об'єднання перевести навчання в школах на державну мову.
Правляча коаліція швидко, протягом двох тижнів, підтримала перехід на освіту латиською мовою. Після цього Вейоніс закликав зробити перехід на латиську мову поступовішим. Карліс Шадурскіс, який є автором вже другої мовної реформи в латвійських школах, пообіцяв, що на перших порах на помилки в латиській мові у школах будуть дивитися крізь пальці. Директори шкіл попередили, що проблеми можуть виникнути не в учнів, а в педагогів. У листопаді стало відомо, що вчити латиську додатково доведеться 8 тис. вчителів.
У грудні уряд концептуально схвалив переведення навчання на державну мову, а Російський союз Латвії заявив, що готує акції протесту. Натомість Карліс Шадурскіс запевнив, що про жодні компроміси в питанні мовної реформи у школах не буде мови, а далі комісія Сейму відхилила останні спроби зупинити перехід до навчання латиською мовою.
02.04.2018