Якщо президент підпише законопроєкт про денонсацію, то Латвія стане першою країною Євроунії, яка вийшла з Конвенції.
Сейм Латвії у четвер ввечері, 30 жовтня, у другому, остаточному читанні затвердив законопроєкт про денонсацію Конвенції Ради Європи щодо запобігання та боротьбу з насильством проти жінок та домашнім насильством, більш відомий як Стамбульська конвенція. Про це повідомив інформаційний портал Delfi. Запеклі дебати у парламенті тривали 12 годин. Вони супроводжувалися багатотисячними мітингами в центрі Риги.
«За» проголосувала вся опозиція, а більшість забезпечили депутати Спілки «зелених» та селян, яка входила до урядової коаліції. Проти виступили «Нова єдність» та «Прогресивні». Таким чином ухвалення законопроєкту підтримали 56 депутатів, проти було 32, ще двоє утрималися.
Під час дебатів противники денонсації Конвенції заявляли, що таким чином Латвія зблизиться з путінською Росією. Прихильники ж денонсації стверджували, що це зблизить їх з трампівською Америкою. «Ви вперто дивитеся... навіть, я б сказав, мазохістськи, весь час в одному напрямку – на східного сусіда. І мені абсолютно незрозуміло, чому ви не повертаєте голови в інший бік – туди, де знаходиться наш стратегічний партнер і гарант безпеки – Сполучені Штати Америки. Для тих, хто не знає, нагадаю: президент США Дональд Трамп був одним з перших, хто виступив проти woke-культури, гендеризму і неконтрольованих потоків міґрантів. І тоді це питання виглядає вже зовсім інакше, в іншому світлі», – зазначила депутатка від партії «Латвія на першому місці» Лінда Лієпіня (Linda Liepiņa). Депутат від Спілки «зелених» та селян Ґунарс Кютріс (Gunārs Kūtris) заявив, що в конвенції вбачає прагнення відмовитися від традиційних сімейних ролей, що нібито може призвести до того, що «чоловік більше не зможе пропустити жінку вперед». Кутріс теж заявив, що нібито в Конвенції прихована ідеологія, пов'язана з поняттям статі та її зміною, що не відповідає латвійським традиціям.
Під час голосування в Сеймі тисячі людей вийшли до будівлі латвійського парламенту в Ризі, щоб висловити протест проти денонсації Стамбульської конвенції. На плакатах були гасла проти домашнього насильства, а також звинувачення депутатів у популізмі та «укритті ґвалтівників». Демонстранти також звинувачували владу Латвії в «копіюванні Росії», оскільки Москва не підписала Конвенцію.
Упродовж 10 днів президент Латвії Едґар Рінкевич (Edgars Rinkēvičs) має ухвалити рішення підписати документ, накласти на нього вето чи повернути на повторний розгляд до Сейму. У разі підписання законопроєкту президентом Латвія стане першою країною – членом Євроунії, яка вийде зі Стамбульської конвенції. Раніше це зробила Туреччина. Болгарія, Угорщина, Чехія, Литва, Словаччина та Вірменія підписали документ, але так і не ратифікували його.
Стурбованість бажанням Латвії вийти зі Стамбульської конвенції ще напередодні голосування висловили дипломати 15 європейських країн.
Стамбульська конвенція 2011 року, розроблена Радою Європи, класифікує насильство щодо жінок як порушення прав людини. Документ ратифікували 38 держав Європи та Грузія.
31.10.2025