Урядово доносять з Берестя під датою 3 марта: В мировім договорі, підписанім Нїмеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з одного боку, Росією з другого боку, зазначено, що названі держави годять ся скінчити стан війни й покінчити можливо скорше мирові переговори, по чім після вичислення уповноважених осіб ідуть такі умови:
1) Нїмеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина з одного боку й Росія з другого боку заявляють, що стан війни між ними скінчив ся. Вони порішили на далї жити між собою в приязни й мирі.
2) Сторони, що заключають договір, не будуть провадити жадної аґітації чи пропаґанди проти правительства або державних і військових інституцій другої сторони. Се зобовязаннє має силу, наскільки воно торкаєть ся Росії, також для земель, зайнятих державами почвірного союза.
3) Краї, які лежать на захід від лїнїї, щодо котрої умовили ся сторони, що заключають договір, і які належали ранїйше до Росії, не будуть вже підлягати російській державній суверенности; умовлену лїнїю зазначено на залученій картї, яка є важною складовою частиною мирового договору. Точне означеннє сеї лїнїї переведе нїмецько-російська комісія. Для названих країв не випливають жадні обовязки супроти Росії з їх попередньої приналежности до неї. Росія зрікаєть ся всякого вмішування у внутрішнї відносини сих країв. Нїмеччина й Австро-Угорщина мають намір уладити будучу долю сих країв в порозуміннї з їх населеннєм.
4) Нїмеччина готова, як заключить ся загальний мир і переведеть ся російську демобілїзацію, опустити територію на схід від лїнїї, зазначеної в 3-ім артикулї, відступ 1, наскільки артикул 6) не говорить чогось иншого. Росія зробить все від неї залежне, щоб перевести можливо скорше евакуацію східно-анатолїйських провінцій і віддати їх у відповіднім порядку Туреччинї. Повіти Ардаган, Каре і Батум також негайно опустять російські війська. Росія не буде вмішувати ся в нове уладженнє державно-правних і народно-правних відносин сих повітів, але лишає населенню сих повітів перевести новий лад в порозумінню з сусїдніми державами, себто з Туреччиною.
5) Росія негайно переведе цїлковиту демобілїзацію свого війська, включно з новоутвореними частинами війська. Росія далї або переведе свої воєнні кораблї до російських портів або полишить їх там, де вони находять ся, до загального заключення миру й роззброїть їх. Воєнні кораблї держав, які полишають ся у війнї з державами почвірного союза, наскільки вони знаходять ся в межах власти російської держави, підлягають тимже самим приписам, що російські кораблї. Воєнна область в Білім морі полишаєть ся до заключення загального мира. На Балтійськім морі, як далеко там сягає власть російської держави, та в Чорнім морі негайно почнеть ся очищуваннє з мін. Торговельна морська плавба в сих частинах моря вільна й почнеть ся негайно. Для усталення близших приписів, а саме для означення безпечних доріг для торговельних кораблїв призначить ся мішані комісії. Шляхи плавби кораблів треба завше держати вільними від плаваючих мін.
6) Росія обовязуєть ся негайно заключити мир з Українською Народньою Республикою і признати мировий договір між сею державою та державами почвірного союза. Українську територію негайно очистить ся від російських військ і російської червоної ґвардії. Росія припиняє всяку аґітацію чи пропаґанду проти правительства чи публичних установ Української Народньої Республики. Естляндію і Лїфляндію також негайно опускають російські війська й російська червона ґвардія. Східна межа Естляндії переходить загалом по ріцї Нарві. Східною межою Лїфляндії є в загальних рисах озеро Пейпус і Псковське озеро до його південно-західнього краю, далї переходить межа по Любанському озері в напрямі до Лївенгофа на Двинї. Естляндію і Лїфляндію займає нїмецька полїція, поки там не заведеть ся суспільної безпечности власних краєвих інституцій і державного ладу. Росія пустить на вільну стопу всїх арештованих і забраних мешканцїв Естляндії та Лїфляндії й дозволить на свобідний поворот для всїх засланих Естляндцїв і Лїфляндцїв. Російське військо та червона ґвардія опустять також можливо скорше Фінляндію і аляндські острови, а також російська фльота й російські инші морські воєнні сили опустять фінські пристанї. Як довго лїд не дозволить перевезти воєнних кораблїв до російських портів, на них лишить ся лише незначна команда. Росія припиняє всяку аґітацію і пропаґанду проти правительства й публичних установ Фінляндії. Укріплення, вибудовані на аляндських островах, треба можливо скорше скасувати. Відносно постійного неукріплення сих островів і щодо инших мілїтарних і корабельно-технїчних справ, які їх торкають ся, заключить ся особливу умову між Нїмеччиною, Росією, Фінляндією і Швецією; є також умова, що в сїй справі на бажаннє Нїмеччини можна-б притягнути також инші держави, що сусїдують з Балтійським морем.
7) Виходячи з того факту, що Персія і Афґанїстан є вільними й незалежними державами, сторони, які заключають договір, зобовязують ся шанувати полїтичну й господарську незалежність і територіяльну непорушність сих держав.
8) Полонених з обох сторін пустять до їх рідного краю. Упорядкуваннє справ, получених з сим, переведуть на основі поодиноких договорів, передбачених в 3 артикулї.
9) Сторони, які заключають договір, відмовляють ся обопільно від звороту коштів війни, себто державних видатків як на веденнє війни, так і на відшкодуваннє шкід війни, себто тих шкід, які завдано їм і їх горожанам на полях війни наслїдком мілїтарних заходів або через реквізиції, переведені у ворожій державі.
10) Дипльоматичні й консулярні зносини між сторонами, що заключать договір, відновляться зараз же по ратифікації мирового договору. Щодо припущення консулїв з обох боків застерігають ся окремі умови.
11) Для господарських відносин між державами почвірного союза й Росією міродатні установи в додатках 2—5, а саме другий додаток для нїмецько-російських, третій для австро-угорсько-російських, четвертий для болгарсько-російських, пятий для російсько-турецьких відносин.
12) Відновленнє публичних і приватно-правних відносин, виміна полонених і інтернованих цивілїстів, справа амнестії так само, як справа поводження з торговельними кораблями, які дістали ся в руки противника, упорядкують ся в окремих договорах з Росією, які творять важну складову частину теперішнього мирового договору і, оскільки можна, вступають одночасно з ним в силу.
13) При виясненню сього договору важні для відносин між Нїмеччиною і Росією нїмецький і російський текст, для відносин між Австро-Угорщиною і Росією нїмецький, угорський і російський текст, для відносин між Болгарією і Росією болгарський і російський текст, а для відносин між Туреччиною і Росією турецький і російський текст.
14) Теперішнїй мировий договір буде ратифікований. Ратифікаційні документи потрібно найскорше виміняти в Берлїнї. Російське правительство обовязуєть ся перевести виміну ратифікаційних документів на бажаннє одної з держав почвірного союза протягом двох тижнів. Мировий договір вступає в силу по його ратифікації, оскільки його параграфів не змінять додаткові пункти.
[Вістник полїтики, лїтератури й життя]
10.03.1918