Володимир СЕМКІВ

Олег Петренко, 43 роки. Людина з доброю освітою, успішний менеджер у кількох приватних клініках, у найближчий час він очолить державну інституцію, котра зачепить, без крихти перебільшення, кожного з нас.

 

 

У вівторок, 27 лютого, Конкурсна комісія з питань вищого корпусу державної служби оголосила Петренка переможцем конкурсу на посаду Національної служби здоров’я. Нацслужба – основна виконавська структура в концепції реформи української медицини. НСЗУ виконуватиме функції державного страховика та буде посередником між бюджетом і пацієнтом, між бюджетом і лікарем, між лікарем і пацієнтом. Зі слів експертів, у майбутньому Служба здоров'я оперуватиме бюджетом розміром у 100 млрд грн. І, звісно, здоров’ям кожного з нас.

 

Добрі бали

 

У фіналі конкурсу Олег Петренко набрав 14,64 бала, випередивши найближчого переслідувача на півтора пункта.

 

Друге місце отримав Андрій Вишневський – правник, котрий влітку минулого року, гримнувши дверима, звільнився з посади заступника міністра юстиції та директора Координаційного центру з надання правової допомоги. Вишневський накопичив 13,16 бала і буде резервним кандидатом на випадок відмови Петренка вступати на посаду або інших форс-мажорів (наприклад, негативного висновку спецперевірки).

 

Загалом у конкурсі брало участь 14 осіб, зокрема три головних лікарі, директор фінансової компанії і радник міністра. У переліку кандидатів були й висуванці партії «Батьківщина», що є пікантним, адже «тимошенківці» вважають нинішню медичну реформу ледве не «геноцидом».

 

Під час конкурсу кандидатів тестували на знання базового (себто спорідненого з медициною та державним управлінням) законодавства, пропонували їм вирішити ситуаційні завдання та випробовували загальною співбесідою.

 

Олег ПЕТРЕНКО – заступник генерального директора в акушерсько-гінекологічній клініці Isida, раніше – перший заступник гендиректора клініки «Оберіг». Один із авторів концепції медичної реформи. Народився 4 жовтня 1974 року в Ніжині. Медичну освіту здобув у Вінницькому медичному університеті ім. Пирогова, має ступінь магістра менеджменту організацій охорони здоров'я Школи охорони здоров'я Києво-Могилянської академії та Маастрихтського університету, випускник Української школи політичних студій. Одружений. Виховує сина.

 

Вкінці минулого року, коли Президент України підписав довгоочікуваний закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», низка скептиків застерігали: покладатися лише на закон і лише на проектовані інституції недостатньо, бо треба вберегти розпорядника державних «медичних» грошей від крадіїв і марнотратників. Острах за переможця був до самого кінця, до дня проведення конкурсу. Експерти нагадували про те, що одним із гарантів успішного проходження медичної реформи у Верховній Раді був молодий депутат із близького оточення Президента Сергій Березенко. Вважали, що окремі сили можуть мати інтерес до моделі реформи, аби отримати з неї визиск.

 

Утім, згідно з висновком експертів, фінальний результат конкурсу все ж таки належним чином відображає потенціал кандидатів: під час конкурсу Петренко з Вишневським направду виглядали найсильнішими на тлі своїх конкурентів.

 

«Петренко – дуже сильна постать»

 

Менеджер «Реанімаційного пакету реформ» Андрій Гевко, котрий пильнував за перебігом конкурсу в залі засідань, сказав у коментарі Z, що запорукою справедливого відбору стала висока конкуренція. «На цьому конкурсі зібралися реально сильні кандидати. А коли є сильні кандидати, то пропхати якихось слабеньких, завідома непрохідних претендентів не вдасться», – пояснює Гевко.

 

Олег Петренко та Андрій Вишневський

 

Зі слів експерта «РПР», про чесність конкурсу свідчила й динаміка змінювання балів – на жодному з етапів не було видно «улюбленця» журі. «Ми увесь конкурс спостерігали за діями комісії – можу сказати, що комісія діяла відкрито і прозоро. Після кожного етапу відбувалося обговорення кандидатів, кожен член журі персонально виставляв оцінки. Ми бачили динаміку. Перед співбесідою Вишневський ішов на першому місці, Петренко був другим. Це теж підтверджує конкурентність конкурсу», – каже Андрій Гевко в коментарі Z.

 

Гевко називає найсильнішими рисами Олега Петренка досвід роботи менеджером у медичних установах, а також причетність до дизайну медичної реформи. «На мою думку, обидва (Петренко і Вишневський, – Z) мають кожен свої сильні сторони. Петренко був одним із ідеологів реформи. Він був залучений до процесу від самого початку, він поділяє цінності, пов’язані з цією реформою, це дуже сильна постать. Вишневський має добрий досвід створення інституції – раніше він створював Центр з надання правової допомоги, він чудовий управлінець. Комісія схилилася до кандидатури Петренка, опираючись, напевне, на те, що ця людина безпосередньо брала участь у розробці реформи», – пояснює Гевко.

 

«Та людина, якій там місце»

 

Коментуючи перебіг медичної реформи, відомий український блогер і фінансист Сергій Фурса здивувався: «І як Супрун це вдається?» Дійсно, мало кому з українських міністрів, а особливо з числа «позасистемних» урядовців, вдавалося так затято долати гущавину корупційно-бюрократичних перепон, постійно демонструючи видимий успіх. В останні дні Міністерство охорони здоров’я встряло у два скандали – перший пов'язаний зі скализубом Геннадієм Москалем, а другий зі страйком в Медичному університеті ім. Богомольця – та, незважаючи на низку неприємностей, МОЗ обіцяє продовжувати роботу над лупанням скелі.

 

Команда Міністерства охорони здоров’я, ясна річ, привітала перемогу Олега Петренка.

 

«Керівником Національної служби здоров'я обрано саме ту людину, яка заслуговує на цю роль і якій там якраз місце, – прокоментував на своїй сторінці у Facebook заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. – Фаховий. Незалежний. З цінностями і принципами. З баченням. Розробляв ту реформу, яку ми розпочали. Тепер прийшов час перетворити її на реальність».

 

Ковтонюк вважає, що Петренко «ще не уявляє, скільки роботи на нього чекає, який тиск на нього буде, скільки нервових клітин він залишить в кабінеті, якого, до слова, ще не має і який треба буде йому ж знайти», але вірить в успіх і Олега, і команди.

 

Заступниця міністра Ольга Стефанишина, котра пішла на державну службу з посади директора в організації «Пацієнти України», висловила сподівання, що приклад Олега Петренка допоможе команді МОЗу залучити чесних і фахових людей ззовні. «Для України, і зокрема для системи охорони здоров'я, відбулася дуже важлива подія – керівником Національної служби здоров'я, яка докорінно змінить систему, обрано Олега Петренка. А все тому, що Олег, побачивши оголошення про відкритий конкурс на цю посаду, прийняв для себе вольове рішення: залишити хорошу роботу в бізнесі, вийти із зони комфорту і якийсь час присвятити роботі на побудову країни», – прокоментувала Стефанишина.

 

«Готових людей для цієї роботи нема»

 

Перш ніж заступити на посаду, Олег Петренко муситиме відбути спеціальну перевірку для державних службовців. Затим його кандидатуру має схвалити Кабінет Міністрів. Відтак Петренко почне будувати Національну службу здоров’я фактично з фундаменту.

 

Згідно з оцінкою Міністерства охорони здоров’я, НСЗУ почне працювати в липні. Водночас, експерти застерігають, що повноцінний запуск інституції насправді може зайняти і більше часу.

 

«Першими кроками керівника мають стати формальні речі, пов’язані з реєстрацією установи. Треба розгорнути цю структуру, – коментує Андрій Гевко із «РПР». – А найбільший виклик, думаю, буде пов'язаний із кадрами: де їх набрати? Про це говорили й кандидати на посаду голови Національної служби здоров’я під час конкурсу, що готових людей для цієї роботи нема. Їх доведеться шукати, і це насправді буде постійна проблема».

 

 

Кабінет Міністрів України формалізував створення Національної служби здоров'я України на своєму засіданні 27 грудня.

 

Національна служба здоров'я – прототип національного страховика, який укладатиме договори із закладами охорони здоров’я та закуповуватиме у них послуги з медичного обслуговування населення. Нацслужба виступатиме оператором угод та номінальним замовником послуг для пацієнтів, вона керуватиме бюджетом і розподілятиме його між медичними установами.

 

Уже з квітня українці почнуть укладати декларації про вибір лікаря первинної допомоги зі своїми лікарями. Ця декларація буде фактично повідомленням на адресу держави про те, який заклад або лікар має отримати гроші за ведення конкретного пацієнта. Людина може обрати для себе будь-якого лікаря, незалежно від місця реєстрації чи проживання. Пацієнт отримуватиме медичні послуги – держава за це платитиме лікареві через Національну службу здоров'я.

 

НСЗУ – це спроба перейти на формулу "гроші йдуть за пацієнтом". У проекті бюджету на 2018 рік на діяльність НСЗУ передбачено 13,5 млрд грн. Ці кошти підуть на медичне обслуговування українців на первинному рівні. Уряд затвердив новий перелік послуг первинної медичної допомоги та нові вимоги до оснащення практики первинної допомоги. Це типовий для європейських країн перелік послуг: консультації, скерування, довідки, профілактичні огляди, основні аналізи.

 

Нове у НСЗУ запроваджуватимуть поступово. Згідно з графіком, оприлюдненим Міністерством охорони здоров'я, з липня 2018 року заклади первинної ланки у тих містах, громадах та районах, які приєднаються до реформи, отримають виплати за медичні послуги за кожного пацієнта від НСЗУ. До цього часу всі медичні заклади країни будуть отримувати кошти як і раніше — за субвенцією через місцеві бюджети.

 

 

Медичні заклади зможуть приєднуватися до реформи тільки цілою адміністративно-територіальною одиницею – одночасно цілим районом, містом або ОТГ. "Це зумовлено тим, що субвенцію перераховують на місцевий бюджет, і, відповідно, може бути замінена повністю для цього бюджету, а не окремого закладу", – прокоментували в МОЗі.

 

Заклади вторинної і третинної ланки будуть фінансувати за рахунок субвенції бюджету протягом всього бюджетного року. Але в наступні роки ними теж заопікується НСЗУ. Експерти оцінюють майбутній бюджет Національної служби здоров'я України у 100 млрд грн.

 

28.02.2018