Сумаричний перепис населення

 

В попередній статті "Перед важною подією" вказали ми коротко на історію і значіння загального спису населення і наші втрати, що ми їх мали в Галичині і на Холмщині з Підляшшям. Нині обговоримо докладно постанови розпорядку про сумаричний cпис нaселення в Генеральній Губернії з 15 грудня 1942 р., що його оголошено у Віснику розпорядків в ГГ. ч. 111 — 30 грудня 1942 р.

 

Сумаричний спис населення в Генеральній Губернії відбудеться в понеділок 1. березня 1943 р. Cпис переведеться по мешкальних домах з тим, що візьметься під увагу і дотичні помешкання. При спиcі слід устійнити, чи посідач помешкання живе сaм і особи до нього приналежні та інші співльокатори з власних рільних продуктів, чи з приділів. Cпис обіймає населення замешкале в Ген. Губернії, довше як два місяці. Спис не охоплює приналежних до німецької збройної сили, СС., німецької поліції, сторожі митного пограниччя, служби праці і будівельної служби в ГГ., членів організації ТОДТ та членів їхніх родин, як також осіб, що є у службі згаданих формацій і мешкають у сільних приміщеннях, далі воєнних полонених, врешті осіб, що перебувають в переходових таборах.

 

Загальне число осіб з одного помешкання розділяється на національні групи: німці (німецькі громадяни й особи німецької національности), поляки, українці, жиди та інші, а в крузі тих гpyп за полом і віком "нижче 10 літ", "10 літ і вище". У групі "інші" слід окремо унагляднити особи німецького походження буквою "Д" (дойче), ґуралів буквою Ґ (ґуралє), росіян буквою Р. (Pуcсе), білорусинів буквою В. (Вайсрутене), циганів буквою Ц. (Ціґайнер) і чужинців буквою А. (Авслєндер).

 

Спис населення переводить уряд Генерального Губернаторcтва (Cтатистичний Уряд). Він приготовляє спис, видає потрібні для його переведення адміністрційні зарядження, доставляє волосним властям  потрібних до спису формулярів і опрацьовує сирий матеріял списовий. Волосні власти (маґістрати і волосні управи) обов’язані поробити на місці відповідні до цього доходження і устійнення. Волосні власти переводять спис при помочі списових комісарів, що виконують почесно свої завдання. Кожний мешканець громади обов’язаний прийняти цей почесний уряд.

 

Посідачі домів, управителі домів, дозорці домів і посідачі помешкань обов’язані виконати чинності в означеному реченці. Це саме відноситься і до інших осіб, від яких при сумаричному списі населення зажадається відомостей. Волосні власти видають слисовим комісарях виказки: їм належить дозволити вступ до замешкалих нерухомостей і помешкань. Списові комісари обовязані зберeгти таємницю, що дійшла до їх відома при переведенні спису. При їх іменуванні слід на це звернути їм окрему увагу.

 

Розпорядок предбачує і карні інстанції. Карі в'язниці до 5 літ і гривні (в необмеженій висоті), або одній з тих кар підпадає той, хто фальшує подані йому відомості. Карі в'язниці до 1 року і гривні, або одній з тих кар підпадає цей: 1) хто нарушує обов'язок зберегання таємниці, 2) хто з розмислом не виконує в час обов'язків, або свідомо подає неправдиві, чи невистарчальні дані, 3) хто заборонює списовим комісарям вхід до незамешкалих нерухомостей або помешкань.

 

Ми передали текст постанови описового розпорядку. Тепер ще окремо звернемо увагу на деякі його постанови. Передусім списом не будуть обняті особи, що виїхали поза межі Ген. Губернії напр. на роботи до Німеччини, зате спис обійме усіх німецьких Урядовців і їх родини (поза особами, що їх вище вичислено), які мешкають в Гeн. Губернії більше ніж два місяці. Списові аркуші не матимуть окремих рубрик "українець" і "русин", як це було за Польщі в 1931 р., тільки рубрику "українець". Не маємо перед собою списових аркушів і списової інструкції, то й не знаємо, які рубрики поза тими, про які говорить розпорядок, будуть входити у списові аркуші. Зі самої назви розпорядку "сумаричний" виходить, що цей спис не буде такий широкий, як це було в нормальних часах. З тексту розпорядку слідно теж, що тут йде головно про числове, расове і національне устійнення поодиноких груп. Спис не обійме і господарської статистики, яку вже зрештою переведено недавно.

 

Важне також і те, хто буде переводити спис населення, себто хто буде описовим комісарем та яка влада його іменує. З тексту розпорядку випливало б, що списових комісарів іменують магістрати чи волосні управи, що займаються на місці чисто технічною сторінкою спису. Правдоподібно зроблять це староства; зрештою цю справу вирішить списова інституція Статистичного Уряду.

 

Стоїмо безпосередньо перед початком спису населення. Його очевидно не переведеться всюди вже 1 березня ц. р.; буде він йти і в чергових днях, тільки основою до вписів у спискові аркуші буде 1 березень 1943 р. До цього факту мусимо як слід приготовитися і в час освідомити про вагу спису широкі маси нашого населення. Цей обов'язок паде передовсім на УДК, УOK і Делеґатури, Мужів довір’я і голов УОТ, та взагалі українських інтелігентів, що особисто зустрічаються з народними масами, як священики і учителі. Важне це головно у громадах, де ми творимо меншість і де льокальна адміністрація не в є в наших руках. Торкається це Посяння, а ще в більшій мірі Холмщини і Підляшшя де наше населення ще не вповні національно освідомлене і зорганізоване і де легко дають віру всяким т. зв. провокаційним вістям. А наші противники такі вісті напевно будуть ширити.

 

Ми згадували, що спис населення має обняти в першу чергу расову і національну приналежність громадян. Отже слід повчити населення, що не тільки греко-католики і православні українського походження можуть і повинні записуватися як українці. Це повинні безоглядно зробити і римо-католики українського походження (латинники в Галичині і т. за. калакути на Холмщині та Підляшші), що досі фігурували в статистиці як поляки. Вкінці не треба забувати й того, щоб імена і прізвища вписувано в українській, а не польській вимові, що роблено зправила, напр. на Холмщині і Підляшші і де це увійшло вже у звичай при всіх публичних виступах наших тамошніх людей.

 

В дні 1 березня ц. р. жде нас важне завдання, яке вповні мусимо виконати і не допустити більше до того, щоб при списі населення пропали для нас ще й нині сотки тисяч наших громадян.

 

[Краківські вісті, 11.02.1943]

11.02.1943