В Ізраїлі науковці виявили найстаріші рештки homo sapiens за межами Африки. Знайдена в печері верхня щелепа має від 177 000 до 194 000 років. Це означає: наші предки мали б залишити Африку принаймні на 50 000 років раніше, ніж дотепер припускали. Так, homo sapiens на Близькому Сході могли мати тривалі контакти з неандертальцями й іншими архаїчними формами людини, інформують учені в журналі Science.
Ця щелепа – найстаріші рештки homo sapiens за межами Африки. Зображення: Gerhard Weber/ Universität Wien.
Людська історія стає все заплутанішою та складнішою. Впродовж тривалого часу здавалося з’ясованим: homo sapiens з’явилися приблизно 200 000 років тому і близько 60 000 років тому вийшли за межі Африки. Проте останніми роками нові знахідки цілком змінюють цей «розклад» – йдеться, зокрема, про рештки homo sapiens з Марокко, яким 300 000 років, та скам’янілості анатомічно сучасної людини в Китаї, яким 80 000 років.
І тепер знахідка в Ізраїлі приголомшує – на диво стара людська верхня щелепа разом із зубами. Вона доводить, що наші предки потрапили на Близький Схід значно раніше, ніж дотепер припускали. Ізраїль Гершковіц (Israel Hershkovitz) та його колеги з Тель-Авівського університету зробили цю знахідку під час розкопок в печері Мислія, що на горі Кармель.
Вік кісток, зубів та осаду, що їх оточував, науковці визначали з допомогою різних методик, зокрема вони вдавалися до уран-торієвого датування та термолюмінісценції. Результат: знахідці від 177 000 до 194 000 років. Так ця щелепа виявилася найстарішою зі всіх дотепер виявлених на Близькому Сході людських решток – якщо не зважати на кілька окремих зубів, чиє датування залишається суперечливим.
Ще більше захоплює, що нововиявлена знахідка, попри свій поважний вік, однозначно належала анатомічно сучасному представникові homo sapiens, повідомляють науковці. Як і щелепна кістка, так і зуби на ній формою та виглядом відрізняються від неандертальських і тих, які належали архаїчним формам людини, пояснив Гершковіц та його колеги.
Так щелепа з Мислія-1 стала найстарішою скам’янілістю сучасної людини, яку коли-небудь знаходили за межами Африки. Це переносить момент присутності сучасної людини на Близькому Сході на майже 50 000 років назад.
«Мислія – неймовірна знахідка. Вона надає нам найсуттєвіший на тепер доказ того, що наші предки вийшли з Африки раніше, ніж ми думали», – сказав співавтор розвідки Рольф Квам (Rolf Quam) з Бінгемтонського університету (США).
Місця виявлення найстаріших решток homo sapiens: Джебель-Ірхуд (300 000 років), Омо Кібіш (195 000 років), Герто (160 000 років), Мислія (177 000–194 000 років). Зображення: Rolf Quam/ Binghamton University.
Виявлені рештки доводять також і генетичні дослідження, що вказували на більш ранню міграцію homo sapiens. Згідно з ними, наші предки могли покинути Африку вже 220 000 років тому – для цієї гіпотези щелепа з печери Мислія-1 буде ще одним доказом.
«З огляду на розташування Мислії на перехресті доріг між Африкою та Євразією, остання знахідка має неймовірне значення для нашого розуміння того, як відбувалося раннє заселення homo sapiens у Західній Азії», – написав у супровідному до дослідження коментарі антрополог Кріс Стінґер (Chris Stringer), один із основоположників теорії африканського походження людини.
Тож наші предки могли прийти на Близький Схід ще близько 200 000 років тому – і тут натрапити на неандертальців й інші архаїчні форми людини. Тобто ці різні види жили поряд у цьому регіоні впродовж тривалішого часу, ніж дотепер припускали. «Це створювало більше можливостей для культурного та біологічного обміну», – сказав Квам.
Проте чи міграція на Близький Схід відбулася 200 000 років тому, дотепер залишається припущенням. Адже тоді клімат у цьому регіоні був ще надто сухий, тож могло бути й таке, що homo sapiens багаторазово покидали Африку, а не створювали міцну популяцію в Азії.
«Для ранніх людей Азія була радше „місцем нездійснених мрій”, ніж стабільним притулком», – сказав Стрінґер. Тобто малоймовірно, що пізніші представники homo sapiens, яких зокрема знайшли у печері Манот в Ізраїлі, були прямими нащадками популяції з Мислія.
Science, Binghamton University, 26/01/2018
Зреферувала Соломія Кривенко
28.01.2018