У Марокко науковці виявили найстаріші з відомих рештки homo sapiens – наших безпосередніх предків. Кістки та кам’яні знаряддя праці мають 300 тисяч років, тобто на 100 тисяч років старші, ніж усі дотепер відомі скам’янілості homo sapiens, інформують антропологи в журналі Nature. Їхня знахідка засвідчує: людина розумна виникла раніше та поширилися по території Африки швидше, ніж дотепер припускали.
Сучасне лице, плоске чоло: череп homo sapiens із Марокко. Зображення: Philipp Gunz/ MPI EVA Leipzig
Колискою homo sapiens є Африка – цього поки що не оспорюють. Проте де виник цей вид? З огляду на те, що найстаріші з дотепер точно датованих решток homo sapiens походять з Ефіопії, антропологи припускали: сучасні люди виникли в Східній Африці – як і багато пралюдей перед ними. Проте існують генетичні свідчення того, що формування homo sapiens в окремий вид відбулося на півдні Африки.
«Точного місця і часу виникнення homo sapiens не знають, адже практично немає решток і вік знахідок неможливо визначити точно», – пояснили Жан-Жак Гублін (Jean-Jacques Hublin) та його колеги з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка в Лейпцигу.
Його слова стосуються і скам’янілостей на території Джебель-Ірхуд, що в Марокко. Тут у 60-их рр. ХХ ст. науковці виявили практично непошкоджений людський череп homo sapiens і багато щелепних кісток. З огляду на те, що тоді точна глибина, на якій перебувала знахідка, та її розташування не були задокументовані, їхнього віку не з’ясували. Датування допускає як 40 тисяч, так і 160 тисяч років.
Та нещодавно за відновлених розкопок у Джебель-Ірхуд учені виявили й інші людські останки – зокрема череп, нижню щелепу, зуби та вилиці принаймні п’яти осіб. Водночас Гублін з колегами зміг уперше задокументувати точну послідовність ґрунтових шарів на місці розкопок та описати розташування скам’янілостей.
Так вдалося здійснити точне датування та категорізацію решток з Джебель-Ірхуд. Завдяки так званій термолюмінесцентній методиці учені визначили вік силіцієвих знарядь праці з того ж шару, в якому знайшли кістки. Також завдяки новому ураново-торійному методові команді вдалося визначити вік нижньої щелепи, знайденої ще в 60-их рр. минулого століття.
Такі знаряддя праці з силіцію знайшли разом із рештками homo sapiens в Джебель-Ірхуд. Зображення: Mohammed Kamal/ MPI EVA Leipzig
Результат: як і кам’яні знаряддя праці, так і кістки щелепи мають щонайменше 280 тисяч років, можливо, навіть 300 тисяч. «Це робить Джебель-Ірхуд найстарішим і найбагатшим місцем розкопок, де зберігаються рештки homo sapiens часів кам’яного віку в Африці», – констатують учені. Виявлені в Марокко скам’янілості homo sapiens принаймні на 100 тисяч років старші, ніж всі інші дотепер відомі африканські артефакти.
Дивує також: попри цей поважний вік, люди з Джебель-Ірхуд були на диво подібні на нас. Як і ми, вони мали маленький, прямий лицевий череп, а їхні кістки щелепи засвідчують численні сучасні ознаки, доводить анатомічний аналіз. Тобто вони суттєво відрізнялися від неандертальців та архаїчних форм ранніх людей, якi мали масивні лиця та випуклу щелепу. «Це означає, що форма лицевих кісток розвинулася вже на початку еволюції нашого виду», – пояснює колега Губліна Філіп Гунц (Philipp Gunz).
Натомість форма черепа homo sapiens з Марокко є радше старіша: їхнє чоло було більше витягнуте та менше випирало, ніж у сучасних людей. Це може вказувати на те, що мозок наших предків лише поступово набував своєї сучасної форми, кажуть учені.
Так, нові знахідки кидають цілком нове світло на еволюцію нашого виду. Адже вони не лише старіші, ніж всі дотепер відомі рештки homo sapiens, їх також виявили у незвичному місці: не в Східній Африці або на півдні континенту, а в Західній Африці – далеко від гіпотетичної колиски людства.
«Північна Африка впродовж тривалого часу в дебатах про походження нашого виду не фігурувала», – каже співавтор Абделоагед Бен-Нцер (Abdelouahed Ben-Ncer) з Національного інституту археології Марокко в Рабаті. Тим не менше, знахідка в Джебель-Ірхуд засвідчує тісний зв'язок між Північною Африкою та рештою материка. Докази цього надають також виявлені в Марокко кам’яні знаряддя праці: силіцій, з якого вони складаються, походить не з цієї місцевості, а був принесений до Джебель-Ірхуд далекими дорогами, вважають учені.
Відтак існують докази того, що homo sapiens з’явилися й поширилися по території Африки раніше, ніж припускали дотепер.
Homo sapiens ist älter als gedacht
Max-Planck-Gesellschaft/ Nature, 08/06/2017
Зреферувала Соломія Кривенко
09.06.2017