"Недовірчивий мужик".

Се зворот, який з огірченєм кидаєть ся часто під адресою селянських і маломіщанських мас. Зворот сей опертий на дїйсности а вона болюча і часто тяжкою перепоною в праци над народними масами на всїх полях національного житя. Дїйсність та у одних викликає огірченє, у других саме сконстатованє факту з закраскою іронії, а у инших ще жаль що історія і обставини, серед яких живе наш нapід, так звихнули душу нашого селянина, що він недовірчивий навіть там, де ся недовірчивість шкодить йому самому.

 

Вглубившись однак в сей зворот, з'аналїзувавши його з приміненєм до практичного житя, пошукавши за жерелами сеї "мужицької недовірчивости", то приходить ся сконстатувати, що ся недовірчивість мужицька нїчо иншого, як конечна консеквенція обставин, серед яких живе селянин, консеквенція "хлопської льоґіки".

 

Поминувши се, що наш нарід ошукуваний все і всїми, як виказує історія, тими чинниками, які стоять поза народами, але часто ошукуваний і тими, котрі поставили собі за цїль працювати над народом і для народу, і котрі кровю і костю належать до него.

 

Вистарчить приглянути ся всякого рода вічам і зборам. Інїціятори тих же, щоби осягнути свою цїль при помочи селянських мас, впливають на ті маси гарними бесїдами, пустими обітницями, в котрих здїйсненє самі не вірять. Сходить з трибуни бесїдник за бесїдником з усміхненим виразом лиця, а що говорив проти свого часто, переконаня, видко з розмови, яку сей час в жартобливім тонї почав з другим інтелїґентом. Гра на чувствах і серцях мас. Цїль осягнена, котра була би певно осягнена і без тих високопарних обітниць. Час минає і показуесь, що ті обітницї не сповняють ся, що мужика обдурено може не зі злоби, але з наївности. Та віра у нашого мужика дуже велика. Подібна історія повторяєть ся і раз і другий, і тільки разів, доки сей мужик не зробить ся цїлком пасивним, перестане брати участь в згромадженях, де його обдурюють, хоч цїлком не здобудеть ся на активний протест, щоб його уважано за людину, а не за що иншого.

 

А наші товариства, орґанїзації, котрі всї носять марку кооперації, що дїєть ся в них?

 

— Се кооперації лиш на зверх, внутр нї.

 

Се є дїла поодиноких людий і лиш так довго розвивають ся, як довго дотична людина веде ту орґанїзацію. Всї прочі члени се люди пaсивні або несвідомо втягнена маса, при помочи ріжних средств, котра не партиципує в житю орґанїзації. Вистарчить, щоби дотична одиниця усунула ся, а вже цїла орґанїзація паде, або лиш pro foro externo істнує. Де причина? — Якраз в тім, що члени не знають нї цїли, нї средств, не інтересують ся а провід не задав собі труду зробити з членів дїйсних кооператорів, щоби на них оперти житє орґанїзації. Так воно дїєть ся майже на всїх полях нашого національного житя. Втягаєть ся маси хвилевими обітницями, грою на чувствах і нервах, а розумінє річи — се річ другорядна.

 

Та ще пів біди коли в тих орґанїзаціях не заанґажовані житєві інтереси мас.

 

Гляньмо на наші молоді орґанїзації, котрих цїль: інтерес. Як такі, вони лиш кооперативні. Тай тут лиш назва кооперації. Щоби осягнути цїль при помочи мас, втягаєть ся ті маси обітницями зиску. Потрібний гріш, чи порука, втягаєть ся загал, обіцюєть ся зиски, словом представляється лише добрі, позитивні сторони дотичної кооперації, а скриваєть ся неґативні. Не дасть ся можности заінтересувати ся членам, а знов все спочиває в руках одиниць. Мужик несвідомо стає членом. Під впливом палких промов, обітниць світлого інтересу, на питанє: "годите ся?" — "Так!" — звучить відповідь, стягаєть ся удїли, а мужик, як не знав, так не знає: що, де, як, коли.

 

Несовісне поступованя одиницї, або брак досвіду, стягає крізу. Органїзація паде! Доходить се до відома членів, вони спішать вже не по зарібок, а по ті удїли. Показуємо, що не лиш не дістане своїх гроший, але ще доплатить. Ходить мужик за панами, котрі обіцювали, забрали гроші, а ті уникають його, і він з власної практики пізнає тодї вжє і неґативні сторони кооперації, котрі передтим закривано перед ним несовісно. Лиш несовісним поступованєм се мож назвати, бо коли відкрилоб ся всї сторони кооперації мужикови, так він або не приступав би, або, що певнїйше, приступив би, але як свідомий член, слїдив би житє кооперації заанґажований своїми жизненними інтересами і був би на все приготований, не тратив би віри в слова і добрі наміри провідників.

 

А спосіб говореня, і поступованя нашої інтелїґенції з мужиком, чи може на загал инший, як спосіб уживаний на зборах і в орґанїзаціях? — нї! подібний цїлковито. Інтелїґент пpивик бачити в мужикови дорослу дитину, за котрою годї говорити так, як з собі рівним, зрілим інтелїґентом. Він привик покачувати мужикови лиш манячу "червону краску", обіцювати, закривати дїйсність, мов дитинї, котра не в силї розуміти дорослих, словом, піддурювати мужика, не зі злоби, але з привички, наївности, мовби мужик неспосібний до иншого трактованя, а се зоветь ся говорити популярно.

 

Особливо тепер, де тільки питань ставляє селянин, переважно в справах економічних, даєть ся йому відповіли обдурюючі, а се часто в тій цїли, щоб стягнути його до орґанїзації; обітницї не сповняють ся, праця, за яку побрало ся "попертє" від мужика не принесла йому хісна, і він робить жест рукою: "І ті обманули", і стає недовірчивим мужиком".

 

Так на загал поступаєть ся з мужиком, так його виховуєть ся.

 

Чи сей спосіб веде до цїли? — Се спосіб корисний і добрий для тих, котрі хотять бути демаґоґами, хотять осягнути хвилеву цїль, а обоясні їм наслїдки демаґоґічної працї. Поверховність, гра на нервах товпи, піддурюванє, може удержатись лиш хвилево, а ся метода осуду гідна, коли маєть ся за цїль виховати карні народні кадри.

 

І се правда, що мужик се доросла дитина загально, у котрої і брак образованя ширшого і укультуризованя, а однак се дитина, котра має на стільки вродженої інтелїґенції, що з'уміє зрозуміти і тяжкі проблєми, заглянути і страшній дїйсности в очи, зрозуміти траґедію, яку часто уряджують нашому народови вороги, а лиш треба розуміти і з любовю ввести його в ті річи.

 

Демаґоґія, поверховність і піддурюванє хоч не злобне, але як кажеть ся з конечности принесе нам хвилеві сукцеси, однак не вихованєм карних кадр і не створенєм правдивих кооперативних орґанїзацій, а лиш зробить ся мужика ще більше недовірчивим. Розвій орґанїзацій не буде ішов в парі з вихованєм мас народних, а в слїд за тим він припинить ся і посиплеть ся з огірченєм закид "недовірчивий мужик".

 

[Дїло]

08.12.1917