зібрало ся в недїлю вечером в сали Штадтмілєра поважне число Русинів львівских на запрошенє з порученя дотеперішного комітету, зложеного з кількох патріотів. Зібранє се спрошено в тій цїли, щоби ширшій круг Русинів заинтересував ся справою будови руского театру і заняв ся нею.
По відкритю засїданя послом д-ром Д. Савчаком збори вибрали на провідника нарад найстаршого віком п. Мандичевского, вислуженого совітника намістництва, а єго заступником сов. Т. Бережницкого.
Д-р Кость Левицкій в имени комітету здав зібраним справу з дотеперішного стану фонду, а опісля поставив основи, на яких дїяльність дотеперішного комітету мала би бути розширена.
Почин до будови руского народного театру дали Русини в краю, надсилаючи безнастанно жертви на тую цїль, на руки товариства "Просвіта", почавши від року 1886-го, т. є. від часу, як "Народний Дім" відмовив народно-рускому театрови салї, котра на представленя руского театру була призначена всїми рускими патріотами, котрі складали на будову "Народного Дому" свої жертви. По такім сумнім фактї подумали Русини в цїлім краю про будову нового дому народного, в котрім міг би мати пристановище рускій театр і рускі народні товариства. Отже почавши від марта 1886-ого року почали до товариства "Просвіта" плисти жертви на будову дому "Просвіти" з салею театральною, а взглядно спеціяльно на будову театру або спеціяльно дому "Просвіти". З кінцем 1889-го року видїл "Просвіти" роздїлив призбирані до того часу фонди на дві части, після того, як заявляли жертводавцї. Стан Фонду на будову театру в дни 26 вересня с. р. виносив 3131 зр. 16 кр., а до нинї зріс на близько 3.500 зр. Фонд сей остає в переховку і в зарядї "Просвіти" після волї всїх жертводавцїв, а видїл що року здає справу из стану сего фонда. До збільшеня фонда причинились найбільше Вп. родина Ясеницких, віденьскі богослови і доходи з концертів академічної молодежи по краю підчас ферій.
Перед двома роками товариства "Просвіта" і "Руска Бесїда" вибрали комітет в тій цїли, щоби він застановляв ся над способами призбираня фондів на будову дому і виглядав відповідне місце під будівлю. Однакож комітет той не міг розвинути ширшої дїяльности, бо складав ся лише з кількох людей і то перетяжених працею в других товариствах. Отже комітет той, наміряючи тепер розвинути ширшу дїяльність, постановив розширитись значним числом львівских Русинів і в тій цїли спросив отсе зібранє, котрому предкладає під ухвалу:
"Зібрані Русини узнають себе за широкій комітет для справи будови руского народного театру у Львові. Они вибирають з між себе комітет адміністраційний до веденя справи — до зібраня фондів на будову театру.
"Широкій сей комітет, переймаючи справу від попередного комітету, установленого товариствами "Просвіта" і "Руска Бесїда", приймає заразом отсі основні точки:
I. Комітет будови руского народного театру ужиє всїх законом дозволених средств в цїли придбаня фонду на будову того театру у Львові.
II. Придбані датки на сю цїль буде комітет складати до товариства "Просвіта", де переховуєсь до тепер фонд будови руского театру, а з орудуваня тим фондом буде "Просвіта" що року, як доси, складати прилюдний рахунок.
III. По осягненю своєї цїли, т. є. по зібраню відповідного фонду, комітет розвяже ся, представивши перед тим свої жаданя дотично місця і способу будови руского-народного театру [чи спільно з домом "Просвіти" чи окремо, відповідно до висоти узбираних фондів] товариствам "Просвіта", котра буде завідувати фондом, і "Руска Бесїда", котра завідує руским театром, — взглядно товариству, котре в тім часї приступить до будови руского народного театру."
Сі внесеня приняли зібрані [яко комітет широкій] однодушно і вибрали комітет адміністраційний з 15 осіб.
До комітету адміністраційного увійшли:
1. Белей Иван, редактор "Дѣла".
2. Бережницкій Т. сов. висш. суду кр.
3. Вахнянин Наталь проф. ґімназії.
4. Ганинчак Іосиф инжінєр.
5. Ильницкій Василь сов. шкільний.
6. Левиньскій Иван архітект.
7. Д-р Левицкій Кость адвокат.
8. Мандичевскій емер. сов. намістн.
9. Медвецкій Юліян, проф. техніки.
10. Нагірний Василь архітект.
11. Романчук Юліян посол.
12. Д-р Савчак Д. член видїлу кр.
13. Д-р Стебельскій П. проф. універс.
14. Тороньскій Алекс. катих. ґімн.
15. д-р Федак Стефан адвокат.
Серед дискусії над справою: в якій би спосіб дало ся в короткім часї зібрати значнїйшій фонд? — забирали слово многі из зібраних і висказували свої погляди для информації комітету адміністраційного.
Про уконституованє комітету адміністраційного і про єго дїяльність подавати будемо вісти нашим Вп. читателям.
[Дѣло]
06.12.1892