Щоб здобути суб’єктність, варто почати з мови
Ми вже й не помічаємо, як мова безсуб’єктних отруїла наше спілкування. Як вона шкідливо, слово за словом, впливає на порозуміння між особами та спільнотами.
Хвороба канцелярит із мови радянських чиновників заполонила наш комунікаційний простір, законодавство, медіа, літературу та часом дружні розмови. Масове недоречне вживання пасивного стану губить суть та смисли.
«Нагороджується», «збито», «запроваджене», «друкується», «гортання».
Саме так звучить мова, яка вбиває суб’єктність. Вона знеособлює, приховує та губить суб’єкта.
Маніпулятори говорять із нами безсуб’єктною мовою, щоб позбавити суб’єктності.
Чиновники говорять та пишуть нею, щоб приховати себе та свою відповідальність. І також щоб приховати права, свободи та обов’язки громадянина-суб’єкта.
Зануримося в історію.
Михайло Осадца у ХІХ сторіччі у своїй «Граматиці руского язика» запровадив підмет (лат. subjectum).
Осадца переклав sub(під)jectum (бути в основі, кинутий в основу) як під-мет.
Що ж таке підмет?
Підмет – це суб’єкт. Суб’єкт речення, мови, дії.
Проте у мові безсуб’єктних маніпулятори підміняють підмет об’єктом за допомогою пасивного стану.
І виходить «Перелік документів, що надається юридичною особою...», а не «Перелік документів, які надає юридична особа».
Мова безсуб’єктних ускладнює розуміння тексту, швидкість сприйняття, однозначне трактування.
Ми, українці, самі маніпулюємося.
Я поясню, як почути мову безсуб’єктних.
Ось ключові вади, які є маркерами цієї мови.
Вада 1:
-ся
Для початку почуйте та побачте це -ся. У повідомленнях, виступах, законах, новинах.
Підписується, скасовується, надається. Інформація встановлюється.
Спробуйте відділити частку -ся (себе) від дієслова.
Ся підписує, ся скасовує, ся надає.
Додайте слово документ: документ ся підписує, документ ся збирає, документ ся надає.
Документ не може виконувати дію, спрямовану на себе.
Зрозуміли, хто є суб’єкт? Вкажіть суб’єкт:
Директор підписує, начальник скасовує, податкова надає.
Чек не друкується — принтер друкує чек.
Вада 2:
-но, -то
Збито, вражено, нагороджено.
Це – віддієслівні безособові форми. Безособові.
Ми би й хотіли знати, хто це зробив, але особу приховали.
Вкажіть того, хто це зробив:
Льотчик збив, дроняр вразив, командир нагородив.
Але не:
Льотчиком збито, дроном вражено, медаллю нагороджено.
Бо коли пишуть «Кабінетом Міністрів України у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону» – пишуть про документ, а не його ініціатора.
Вада 3:
-ання (інговість/ing)
Для гортання сторінки натисніть в правому нижньому кутку.
Розроблення, а не розробка, будування, а не будівництво.
Процес замість дії.
Інговість все більше проникає в мову. З кожним новим перекладом непрофесійного перекладача та непрофесійної перекладачки. З кожним документом від чиновника, якому здається, що він надає своєму твору більшої пишномовності.
Вада 4:
що/який
Хлопець, що був врятований пожежниками.
чи
Хлопець, якого врятували пожежники.
?
Є кого рятувати – і є що рятувати. Вживайте відносні знаменники з повагою до особи та її суб’єктності.
Підсумок
Суб’єктність України та українців неможливі із безсуб’єктною мовою.
Ті, хто ховають у текстах суб’єкта, – маніпулюють.
У чиновника щось «нараховується», бо він переховуєть-ся.
Наші офіційні тексти настільки спотворені, що ми не зможемо їх якісно опрацювати штучним інтелектом.
Він так і перекладе гуглійською:
«Рідкоземельні метали видобуваються на території України. Відповідні документи надано».
Ким? Про це змовчить мова безсуб’єктних.
Як писав Джордж Орвелл (Ерік Артур Блер), «Never use the passive where you can use the active».
Війна ся не скінчить.
Маємо використовувати активну форму, щоб припинити війну.
То ся не зробить – ми мусимо це зробити.
Вільні воліють волю.
08.08.2025