Як ми вже вчера коротко згадали, львівскій митроп. Ординаріят видав до ч. 865|Орд. під днем 8 н. ст. листопада обширне письмо до Всч. Духовеньства архіепархії львівскої, подаючи єму до відомости важний факт заснованя "Днїстра", єго уконституованє і взагалї теперішний стан товариства, а потім прихильними, дуже теплими, патріотичними словами взиваючи єго, щоб солідарно підперло тую преважну руску институцію економічну. При тім цїле письмо митр. Ординаріята уложене і що-до фактичної сторони з основним розумінєм річи і з правдиво бистрим поглядом на вагу "Днїстра" не лиш нинї, але й на дальшу будучність.
Ми вже вчера висказали за се письмо митроп. Ординаріята щиру подяку Єго Ексц. митрополитови, почестному предсїдателеви "Днїстра" — і річ певна, що таку щиру вдячність для архієрея відчує і кождий священик, і кождий світскій Русин, відчитавши — як висше сказано — ті теплі, патріотичні слова, котрі ми виймаємо з письма, уміщеного в XII числї "Львівско-Архіепархіяльних Відомостей".
Другій уступ письма звучить дословно:
"Як важна єсть справа заснованя "Днїстра" для нашого руского, особливо ж сїльского народу, покаже ся, єсли зважимо:
1) що не лиш неврожаї, хороби, зарази і инші нещастя нищать наш нарід, але також рік-річно страшна сила огню забирає марно цїле неразнї майно неодного селянина, несе з димом тяжку кервавим потом та довгими лїтами призбирану працю, а цїлі родини, также села лишає без кусника хлїба, часто серед лютої зими або переднівку;
2) що після дат статистичних заледво 12% всїх будинків в нашім краю єсть обезпечених, а позаяк в тих 12% містять ся будинки двірскі, доми по містах і місточках, котрі з малими виїмками майже всї суть обезпечені, дальше церкви, костели і школи, котрі після закона мусять бути обезпечені, то сміло можна сказати, що на будинки наших селян не припадає більше обезпечень як 1%.
Вже ті дати статистичні промавляють найвимовнїйше: як конечною і наглою була потреба заснованя, кромі истнуючого Краківского, ще й другого краєвого товариства асекураційного. Но
3) Важність заснованя "Днїстра" покаже ся більшою, коли имовірно вже в недалекій будучности заведена буде в цїлій державі, отже і в нашім краю, примусова асекурація, отже 88% будинків, до-тепер необезпечених, будуть мусїли бути заасекурованими, а тогдї два краєві товариства будуть мати аж надто велике поле до дїланя.
4) Наші церкви, будинки парохіяльні і школи, для котрих, як сказано висше, асекурацію примусову вже від довшого часу заведено, обезпечені були до тепер, за-для браку руского товариства асекураційного, в инших товариствах і лиш від самих церквей виносить річна премія що-найменше 200.000 зр., другу таку суму виносять премії від будинків ерекціональних, більше-менше таку саму становлять премії від зачудовань шкільних, — а коли дочислимо ще річні премії від асекурованих селяньских будинків, то вийде з того поважна — около міліонова сума руского гроша, котра плине до товариств инших, навіть заграничних.
Народи, котрі хотять придбати для себе лучшу будущність, старають ся, правда, передовсїм розвивати сили духові, але дбають зарівно і про скріпленє сил своїх матеріяльних. "Днїстер" скріпить при помочи Божій ті сили в двоякій спосіб: безпосередно обезпечаючи майно руске перед елєментарними шкодами розложенєм втрат на загалнї та приходячи пошкодованому з помочію матеріяльною, — і посередно: зберегаючи ощаджений капітал грошевий, а кромі того дасть многим Русинам занятіє і удержанє яко урядникам, а многим, яко аґентам, получшенє их матеріяльного биту. Товариства асекураційні у других народів принесли тим-же народам лиш користи, а то дуже значні. Они не тілько дають повну поруку обезпеченому, що єго втрата повставша через елєментарне нещастє, буде відповідно покрита, але ті товариства стають ся основою других фінансових та економічних институцій.
Незбитий доказ сказаного подає Краківске товариство обезпечень. Заснованє зовсїм скромненькими фондами, меншими нїж "Днїстер", змогло оно в часї свого 30-лїтного истнованя не лиш покрити случайні матеріяльні втрати обезпечених, але зібравши ощадностію і правильним веденєм дїла дуже значні капітали, дало почин матеріяльний до заснованя других економічних институцій. З руки того товариства і з єго помочи грошевої повстали: Краківска щадниця, Toваpиcтвo взаїмного кредиту, Банк заставничій в Кракові і кількадесять товариств задаткових в краю. Товариства ті дїлають уже нинї на свою руку, але житє дало им Краківске товариство обезпечень. Той факт може нас Русинів тілько ободрити. Живім і ми кріпку надїю в наших серцях, що при помочи Всевишнього, при солідарнім дїланю всїх Русинів і при совістнім та огляднім веденю дїла асекураційного зі сторони Дирекції — "Днїстер" станесь також розсадником других для Руси так дуже пожеланих институцій фінансових та економічних!
То найважнїйші причини, за для котрих перше руске товариство "Днїстер" засновано.
Товариство "Днїстер" представляє повну ґваранцію — за всякі шкоди ручить висше згаданий фонд основний в сумі 50.000 зр., а кромі того заключало оно умову з віденьским товариством реасекураційним Theilungsverein, до котрого належить також девять инших перворядних на взаїмности опертих товариств, між ними товариство Краківске і Славія. В тім Theilungsverein-ї реасекурує "Днїстер" часть своїх різиків і всякі шкоди розкладають ся між тих десять товариств розмірно до частей реасекурованих. В міру, як доходи товариства при приязних обставинах зростуть, в міру того зросту одержать члени, т. є. обезпечені, з кождим роком, не тілько звороти з уплачених на обезпеченє завдатків, але і самі завдатки на премії будуть заєдно чим-раз низші. В тім лежить властивий хосен товариств опертих нa взаїмности. Загал ручить за шкоду одиницї, одиниця причиняє ся до зросту капіталу, котрий єсть власностію лиш того загалу і котрим загал по своїй вподобі може розпоряджати. Розвій кождого товариства залежить передо всїм від найбільшого числа співудїлу членів. Товариство "Днїстер" стануло би без сумнїву на сильних підставах, єму запоручений був би від-разу тревалий і кріпкій бит, єсли би всї Русини єго піддержали. По тій причинї поручає Митрополичій Ординаріят Всч. Духовеньству архіепархіяльному, щоби:
1) о заснованю першого руского товариства обезпечень від огню під назвою "Днїстер" вірним своїм оголосили;
2) вірних своїх до обезпечуваня свого майна в "Днїстрі", представляючи им велику хосенність з такого обезпеченя — теплими словами заохотили і вияснили, що в лихій годинї не будуть потребувати витягати рук за прошеним хлїбом, але найдуть в своїм рускім "Днїстрі" утрачене майно;
3) щоби, в порозуміню з дотичними комітетами, церкви, забудованя парохіяльні і школи в товаристві "Днїстер" заасекурувати старали ся, а вкінци
4) самі яко члени до того-ж товариства приступали.
Зголошувати ся належить до аґента "Днїстра", поставленого в кождім судовім повітї, або просто до Дирекції "Днїстра" у Львові при улици Театральній ч. 8."
[Дѣло]
26.11.1892