Коли два місяці тому кіпрська держава погрожувала кавалерійськими наскоками на острівні банки, то найгучніше залементували «Ґвалт! Грабують!» російські вкладники. Хоча паніка охопила не лише росіяни, а й країни, як їх називає Москва, «ближнього зарубіжжя». Переполошені мартини борулі з пострадянського простору кинулися «пробивати» можливості забрати свої «чесно зароблені» мільйони з пащі європейського Левіафана, яка от-от мала затраснутися.
Документи, які отримала і проаналізувала аґенція Reuters, засвідчують, що за перші два тижні березня саме фізичні чи юридичні особи з Росії та Східної Європи всіма правдами, а здебільшого неправдами витягли найбільше грошей з двох головних кіпрських банків.
За даними Reuters, щонайменше 3,6 млрд. євро переведено на інші рахунки за межами острова протягом 14 днів. Хоч загалом кіпрська податкова оаза з населенням близько 1,1 мільйона осіб зуміла зібрати депозитів на суму понад 72 млрд. євро, тобто в чотири рази більше за валовий внутрішній продукт.
Проаналізовані документи стосуються трансакцій на суми понад 100 тисяч євро, здійснених з Bank of Cyprus і Laiki Bank. Загалом вдалося зафіксувати 5323 такі операції. Всі вони були зроблені від 1 до 16 березня, коли Національний банк Кіпру заборонив проводити банківські операції. Саме тоді й відбувалися інтенсивні переговори між Нікосією та Брюсселем щодо порятунку острова від боргової кризи. Тож багатенькі вкладники миттю відчули, що пахне смаженим.
Фахівці Reuters, зокрема, проаналізували 129 компаній, кожна з яких перекинула по п’ять і більше мільйонів євро (на загальну суму 1,9 млрд. євро) з кіпрських банків. Проте лише про 95 з цих компаній вдалося отримати більш-менш конкретну інформацію. З-поміж них 34 мають російське походження, п'ять пов’язані з Україною і дві — з Казахстаном. Інші компанії засновані обхідними шляхами — через щонайрізніші офшори, зокрема на Кайманових, Вірґінських та Антильських островах.
Приклад однієї з таких компаній — UCP Industrial Holdings. Згідно з документами, 7 березня вона переказала з кіпрських рахунків 80,2 млн. євро. Холдинґ є частиною United Capital Partners — інвестиційної компанії Росії, капітал якої оцінюють у 3,5 млрд. доларів. Очолює її Ілля Щербович — колишній голова російської філії Deutsche Bank, а нині член ради директорів «Роснєфті».
А загалом походження мільйонів на кіпрських рахунках доволі яскраво пояснюється на прикладі російської державної корпорації «Курорты Северного Кавказа» (КСК), яка здійснювала будівництво спортивних об’єктів до сочинської Олімпіади. Нині щодо КСК Слідчий комітет Росії провадить кримінальну справу за частиною 4 статті 159 КК РФ (шахрайство, вчинене групою осіб за попередньою змовою, в особливо великому розмірі). Саме тому й вдалося дізнатися про її темні справи. Щоправда, слідство провадять виключно за фактом. Конкретних обвинувачених і підозрюваних у справі поки що немає.
То що ж відомо щодо цієї корпорації? Як з’ясувалося в ході перевірки, яку спільно провели Росфіннагляд, МВС і ФСБ, менеджери КСК виводили гроші держкорпорації через фірму, зареєстровану на Кіпрі. Підготування олімпійського будівництва корпорація довірила комерційній компанії, засновником якої виступала кіпрська фірма. Ця фірма щомісяця отримувала понад 20 мільйонів рублів. Тим часом право на виконання робіт вартістю понад один мільярд рублів вона передала підрядникові, а підрядник того самого дня — ще одній компанії. От така хитра комбінація, аби складно було відшукати сліди.
Отож на оплату робіт підрядників КСК видала 537,5 мільйона рублів, а на винагороду кіпрській фірмі — ще 275,3 мільйона. При цьому обумовлені роботи виконувала абсолютно інша фірма за набагато менші гроші.
В такий чи приблизно в такий спосіб і надходили до Кіпру гроші з колишнього Радянського Союзу. І випадок КСК — аж ніяк не унікальний ні для Росії, ні для України. Просто іншим поталанило більше: не спійманий — не злодій.
16.05.2013