Буджет на 1893 р.

Прелімінар буджету на 1893 р., предложений радї державній, так представляє ся в порівнаню з законом фінансовим на 1892 р.

Прелімінар в зр. на 1893 р. / в порівн. з 1892 р.

Видатки:

Двір цїсарскій          4,650.000 —

Канц. кабін. цїсаря  72 723 — 374

Рада державна        889.438 + 84.469

Трибунал державн.            21.900 — 1.100

Рада міністерська   1,095.529 + 25.571

Спільні справи         107,396.774 + 2,922.424

Мініст. внут. справ  21,061.453 + 765.250

Мініст. обор. кураєвої        19,025.765 + 501.083

Міністерство просв.           24,042.060 + 709.583

Міністерство скарбу          91,857.430 + 3,186.680

Міністерство торгов.         117,641.438 + 11,662.418

Міністерство рільн.            15,928.871 — 116.288

Міністерство судівн.           21,803.542 + 130.280

Найв. палата обрах.           174.000 + 2.000

Етат пенсійний        18,435.250 + 557.039

Субвенції і дотації   11,927.850 + 650.639

Довг державний      151,695.074 + 3,620.094

Управа довгу держ.            1,015.697 + 37.573

Разом видатків        608,684.794 + 24,737.241

Приходи:

Двір цїсарскій          — —

Канц. кабін. цїсаря  — —

Рада державна        — —

Трибунал державн.            — —

Рада міністерска     742.500 + 700

Спільні справи         — —

Мініст. справ внут.  1,055.518 + 29.350

Мініст. обор. краєвої          327.593 + 15.096.

Міністерство просв.           6,167.597 + 133.335

Міністерство скарбу          447,213.508 + 8,956.201

Міністерство торгов.         126,262.730 + 11,000.280

Міністерство рільн.            13,965.452 + 380.122

Міністерство судівн.           1,020.000 + 10.552

Найв. палата обрах.           — —

Етат пенсійний        102.417 + 13.235

Субвенція і дотація            3,575.300 + 3,575.200

Довг державний      8,317.591 — 629.132

Управа довгу держ.            481.880 — 86.080

Доходи зі спродажи недвиж. власн. держ.        134.000 + 14.000

Відшкодованє зі сторони полуд.-півн.-нїмецкої зелїзницї   206.000 + 206.000

Разом приходів       609,572.085 + 23,617.959

Разом видатків        608,684.794 + 24,737.241

Надвижка     887.291 — 1,119.282

Так отже прелімінар буджету на 1893 р. виказує надвишку 887.291 зр. Вправдї та надвишка в порівнаню з 1892 р. єсть менша о 1,119.282 зр., але треба се зважати, що в прелімінованім буджетї поміщено між видатками один міліон зр. на запомогу слуг державних, а в буджетї на 1892 р. не було того, відтак преліміновано о 3 міліони більше на сплату довгу державного.

Міністер скарбу д-р Штайнбах подав експозе фінансове такого змісту:

Порівнавши розходи з приходами показує ся надвишка 887.291 зр. В 1892 р. було надвишки 231.983 зр., тож показує ся, що прелімінар буджету на 1893 р. єсть користнїйшій о 655.308 зр. Єсли-ж зважимо ще, що на амортизацію довгу державного призначаєсь 3 міліони зр. з доходів, а в 1892 р. на ту цїль призначалось лиш 2 міліони, — то можна сказати, що буджет на 1893 р. користнїйшій о 1,655.308 зр.

Можна би вправдї сказати, що в прелімінованих доходах на 1893 р. суть надзвичайні позиції, як н. пр. зворот завдатку зі сторони полуднево-північно-нїмецкої зелїзницї у висотї 3.4 міл. зр., зворот завдатку на будову шляху Боцен Меран в квотї 922.000 зр. — але знов з другої сторони можна виказати, що в розходах поміщено кілька надзвичайних позицій, як н. пр. на будову зелїзницї Станиславів-Вороненка 4.4 міл. зр. і на направу шляху Арльберґского.

Буджет видатків росте — се прикмета всїх буджетів а росте длятого, що кошти на удержанє войска ростуть. Я ж заявив вже минувшого року, що не конець зі зростом буджету войскового; він буде раз-в-раз збільшати ся. Як довго тревають теперішні відносини політичні, нїхто не в силї спинити сего зросту; а наша задача хиба в тім, щоби бодай не цїле природне збільшенє доходів обертати на видатки буджету войскового. Операти ся тому побільшеню буджету войскового, не здалось би, після моєї гадки, на нїчо. Збільшенє показуєсь не лиш у видатках на спільне міністерство війни, але також в буджетї міністерства оборони краєвої, бо хоч cегo року вже виплачено послїдну рату 3¼ міл. зр. на нове оружє, то зараз найшлись на се місце инші потреби, котрі ще о пів міліона побільшили давні видатки того міністерства.

Буджет доходів опертий на результатах, які виказали перші девять місяцїв в 1892 р. що-до сплати податків. На 1893 р. преліміновано о 1,867.100 зр. більше доходу з безпосередних податків, а именно припадає 58.000 зр. на податок грунтовий, 213.000 зр. на податок домовий, 224.000 зр. на податок заробковий і 1,295.000 зр. на податок доходовий. Рівно-ж доходи з цла преліміновані о 1,431.060 зр. більше. В посередних податках вставлено податок консумційний о 3,290.000 зр. висше, а именно числить ся на більші доходи з податків: від пива, цукру і мяса.

В деяких позиціях зменшено доходи. і так найперше дохід з льотерії преліміновано о 750.000 зр. низше. Годї заперечити, що доходи з льотерії меншають! (Пос. д-р Розер: Хвала Богу!) і се, що зі становища соціяльної етики мушу назвати пожаданим, то противно зі становища міністра фінансів мушу заклопотатись. Але гадаю, що сей спосіб, котрим зменшаєсь доходи з льотерії, єсть одиновій для цїлковитого усуненя цїлого лиха. Бо нараз усунути лихо, могло би принести злі наслїдки за для того, що населенє привикло до льотерії. Рівно-ж меншій дохід з мита, а то тому, що законом з 26 серпня 1891 р. знесено всї мита на державних мостах. Вкінци доходи з податку від виробу спіритусових напитків преліміновано о 10.500 зр. менше.

Реформа безпосередних податків находять ся в парляментарнім трактованю; я ж висказав би лиш бажанє, щоби різницї в поглядах на сю реформу як найскорше вирівнались.

Що-до податків безпосередних то мушу згадати про дві річи, котрі рік-річно порушують ся в парляментї. А именно мушу згадати про сіль, — сіль для худоби і сіль на навіз. Обі ті справи різнять ся між собою, бо квестія соли на навіз може бути полагоджена в обсягу дїланя австрійскої части держави, а противно квестія соли для худоби в першій лінії залежить від угорскої половини держави. Що до соли на навіз то заряджено розслїди галицких покладів каїніту в Калуши. Цїлу справу розслїджуєсь основно, отже на ті розслїди прелімінуєсь надзвичайний кредит в квотї 22.000 зр. Що-до соли для худоби, то я після мого приреченя з минувшого року зараз зачав переговори і их продовжав. Не хочу много говорити вам в тім взглядї, але се можу сказати, що справа стоїть на разї не цїлком зле, і я можу надїяти ся, що цїла справа, котра тягнесь многі лїта, вже незадовго покінчить ся і то в спосіб, відповідаючій интенціям сеї високої палати, та вдоволяючій оправдані бажаня интересованих.

Довше говорив міністер про зелїзницї. В прелімінари поставлено на зелїзницї більші видатки о 5,362.710 зр., з чого припадає 3 міліони на звичайні а 2.30 міл. зр. на надзвичайні видатки. Збільшенє видатків в ордінаріюм спонукане ратами, які має держава платити за викуплені зелїзницї приватні; видатки надзвичайні збільшені в наслїдок того, що треба справити нові средства комунікаційні, направляти шляхи і зарадити сему, з многих сторін підношеному, використуваню персоналу службового. Кождий мусїв радо приняти удержавненє зелїзниць в Австрії, але єсли се удержавненє має принести якійсь хосен, то треба завести якусь пропорцію між доходами a poзходами тих зелїзниць. А тимчасом видатки зелїзниць страшно ростуть, доходи же зменшають ся — і з часом прийде до того, що цїле державне зелїзництво дуже скомпромітує ся. Правда, що велика різниця між приватними а державними зелїзницями. Приватні зелїзницї мусять бачити на се, щоби принести як найбільше доходу. Але і при державних зелїзницях треба зважати, кілько вложено капіталу на инвестіції, кілько би той капітал принїс проценту. Треба до того змагати, щоби видатки зелїзниць покривались их доходами, бо вкінци прийде до того, що неинтересовані будуть мусїли платити замість интересованих, а се неконче може подобатись.

Що-до квестії урядників, то в прелімінованім буджетї єсть позиція: "Надзвичайні запомоги для служби державної — один міліон". Головний мотив вставленя сеї позиції такій, що я хотїв показати, що зважаю на бажаня парляменту і виповняю их, скоро лиш суть средства. Рівнож і економічна причина увзгляднена. Треба піднести силу консумційну одної частини сего т. зв. меншого стану середного. В справі полїпшеня платнї урядників були поставлені в парляментї різні внесеня. Обчислено, що на полїпшенє платнї треба 3,900.000 зр., але в тім полїпшеню не увзгляднено діюрністів, возьних і урядників зелїзничих. Я-ж розслїдив справу і показало ся, що платня всїх урядників низших ранґ, відтак діюрністів, возьних і урядників зелїзничих виносить 56 міліонів зр. річно. Єсли-ж би підвисшити платню згаданих катеґорій лиш о 10 прц., то треба би річно на се 5,600.000 зр., а на такій видаток не можна і подумати при теперішнім буджетї. Длятого на разї вставлено лиш на надзвичайні запомоги один міліон зр.

Міністер говорив довше про квестію реґуляції валюти. Головно питають зі всїх сторін, чи позичка удала ся. Не така то легка річ з позичкою. Закон о регуляції валюти санкціонований в серпни, відтак прийшла осїнь, холєра, — і се не був конче відповідний час для позички. В цїлій справі треба заховати як найбільшій спокій. Відтак зазначив міністер, що интереси австро-угорского банку правильно і вдоволюючо розвивають ся, та що монетарня віденьска подолає вложеним на ню обовязкам що-до достатченя потрібної скількости нових монет.

Міністер закінчив своє експозе загальною характеристикою буджету. Буджет на 1893 рік подібний до буджету з 1892 р. і в обох заходять ті самі хиби. Именно можна добачити в обох буджетах якусь неелястичність і недвижимість, а се причина моєї журби о будучність. Наш буджет властиво менше від нас зависимий, анїж ми від него. Він повстає сам з себе і ми не маємо на него майже нїякого впливу. Длятого дораджую: Обмеженя себе і задержаня міри. Се дві річи, котрі можуть спасти нашу господарку, доки она опираєсь на недвижимій основі, значить ся доки не наступила реформа безпосередних податків.

Треба відмовити собі забаганок, доки нема на се средств. Чудне, що в приватній господарцї понимає се кождий хоч би найпростїйшій чоловік. Хто більше видає, анїж має доходу, то хоч би се були і найкрасші річи, инвестіції, котрі аж в будучности приносили би дохід, то все таки сей чоловік мусить загинути, а фабрикант, котрий вкладає у фабрику все, що заробляє, і не відкладає резервового фонду, пропадає при першій лїпшій конюнктурі. О господарцї державній инакше думають, хоч оно те саме. Не кождий має такій перегляд, щоби міг се вже добачити, а відтак в интересах держави задля их величини, не наступає так скоро руїна як в приватних. Але властиво на одно вийде. Господарка державна о много важнїйша від приватної, бо тут иде о великі интереси і о поручені а не власні нтереси, тож і більша одвічальність. Длятого упорядкованє господарки фінансової повинно бути найперше перед всїми иншими справами.

Але я не хотїв би скінчити в той спосіб, щоби ви гадали, мов би я був непоправним песімістом. Нї, буджет, якій я вам предкладаю, сам для себе успокоюючій, фінансові результати попередного року не суть того рода, щоби ми мали побоюватись наглої зміни, внїшні відносини політичні суть такі, що можна спокійно дивитись на напблизшу будучність; се, що ми доси зробили в квестії реґуляції валюти, подає надїю на добрий успіх нашої справи. Але я вас ще раз прошу памятати на се, що наш цїлий буджет на разї все ще неелястичний недвижимий, мов колода, і най би лиш прийшов один несподїваний видаток більшій, так сейчас попадемо в дефіцит, тож мусимо ужити всякої осторожности і вкороченя себе, щоби не допустити до дефіціту, бо се було би в теперішних часах величезним нещастєм.

[Дѣло]