Україна не має наміру політизувати історичне минуле українсько-польських відносин і дотримуватиметься конструктивної позиції.
Про це заявила речниця Міністерства закордонних справ України Мар'яна Беца у коментарі аґенції "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на слова польських посадовців про те, що Україна мусить позбутися політиків "із антипольськими і націоналістичними" поглядами.
"Хотілося б наголосити, що в проєвропейській політиці української влади немає політиків, які мали б антипольські настрої. Україна – це стратегічний партнер Польщі, і цей принцип лежить в основі нашої політики щодо Польщі та польського народу. Ми налаштовані на конструктив і не маємо наміру застосовувати політичну логіку до історичних подій між двома країнами", – сказала пані Беца.
Речниця МЗС додала, що зовнішньополітичне відомство дотримуватиметься позицій, викладених у заяві від 3 листопада.
У заяві МЗС, на котру покликається Мар'яна Беца, зазначено: "В Україні немає антипольських настроїв, більшість українців абсолютно позитивно ставляться до Польщі, попри розбіжності в оцінках складного історичного минулого. В українському суспільстві є чітке розуміння необхідності подальшого зміцнення співпраці з Польщею як в інтересах двох народів, так і всієї Європи".
"Свого часу разом з Польщею ми досягли розуміння, що історичне примирення можливе за європейським християнським принципом «Прощаємо і просимо пробачення». Переконані, що ми маємо йти до примирення шляхом взаємного сприйняття однен одного, а не нав’язування своєї точки зору", – заявили у відомстві Павла Клімкіна.
Нагадаємо, напередодні президент Польщі Анджей Дуда закликав керівництво України позбутися посадовців, котрі займають антипольську позицію.
"Очікую від пана Петра Порошенка та його співробітників, що особи, котрі проголошують відверті погляди націоналістичні та антипольські, не займатимуть важливих місць в українській політиці, адже вони не будують стосунків між нашими народами, а лише збурюють. А те, що є, – бо всі знають, що є, – то дуже недобрий знак щодо нас з українського боку. То є чимсь, що не може бути прийнятним", – заявив Дуда.
Президент Польщі стверджує, що офіційна Варшава дивиться на Україну двояко: з одного боку, підтримує її в протистоянні Росії, а з іншого боку – прагне ревізії в двосторонніх відносинах.
"Ми як політики, дивлячись на ту ситуацію, маємо – назовімо це так – дві різні цінності. Є проблема, котра виникає з українського націоналізму, неприязні до поляків, ворожих актів щодо Польщі, котрі там чиняться. З іншого боку, прагнення до добрих, [прагнення] будівництва якнайліпших стосунків. Україна – це наш буфер щодо Росії, а сьогодні вона заатакована. Крим був анексований, а реґіони Донецька та Луганська перебувають практично поза контролем української влади", – зазначив польський президент.
З його слів, ця контроверсія позначатиметься на позиції Польщі і під час її каденції у складі Ради безпеки ООН.
"Матимемо зараз цю специфічну роль, бо засідатимемо в Раді безпеки ООН. Там, власне, поставатимуть ті теми (щодо конфлікту на Донбасі, – Z). Є російська пропозиція введення миротворчих сил ООН, але є також і пропозиція українська, і вони відрізняються. Будемо дискутувати про це як сусіди, а також як одна з держав, котра будує мир у світі. То такий "подвійний мандат", котрий не полегшує для нас ситуації", – зазначив Дуда.
Нещодавно подібними заявами відзначився також і міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський, котрий пригрозив тим, що офіційна Варшава може вдатися до персональних обмежень проти посадовців, котрі сповідують "антипольські" погляди.
"У цей момент ми надаємо руху процедурам, котрі не допустять людей, які займають крайні антипольські позиції, на територію Польщі. Люди, котрі вбираються в мундири СС "Галичина", до Польщі не в'їдуть. Ці процедури вже розпочато", – повідомив Ващиковський.
З його слів, також ідеться про осіб, котрі доклалися до заборони на проведення ексгумації останків поляків в Україні або відбудови місць пам'яті, важливих для поляків. "Особи, котрі проявилися і використовують інструменти адміністративні щодо Польщі, теж зазнають обмежень", – пообіцяв міністр.
Водночас він відмовився давати відповідь на питання, чи йдеться про директора Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича.
08.11.2017