У Львові розпочали археологічні дослідження унікальної для міста пам’ятки – Низького замку, будівництво та історію якого пов’язують із князюванням тут ще Лева Даниловича. Археологи й історики запевняють – це можуть бути одні з найцікавіших досліджень не лише у Львові, а й в Україні. Безпрецедентний рівень зацікавлення цією пам’яткою пояснюють малою кількістю історичних даних про замок та тим, що дослідження можуть бути реальним шансом віднайти «колиску» міста Лева – місце, звідки тисячоліття тому починався сучасний Львів.
Зображення Низького замку з панорами Януша Вітвіцького
Розкопки розпочали на площі, де сьогодні розташовано ринок «Вернісаж», наприкінці жовтня. Саме тут, а також під дорогою на вулиці Лесі Українки та навіть під сусідніми будівлями, за картографічною інформацією, заховані рештки замкового комплексу. На замовлення Львівської міської ради цього року археологи Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України повинні дослідити лише 30 квадратних метрів площі.
З історії відомо, що Низький замок, очевидно, походить із 1270-х. Львівський історик XVII ст. бургомістр Бартоломей Зиморович пише, що Лев Данилович – перший князь, який обрав Львів за свою столицю, проживши зиму на Високому замку «серед лютого завивання невщухаючого вітру», переніс свій двір до збудованого ним Низького замку в долині Полтви. Ці події у своїй хроніці Зиморович датує 1270-ми роками. Найдавніша документальна згадка про замок – у копії документа з 1292 р., де князь Лев надає володіння новозбудованій Миколаївській церкві. Князь дозволяє у саду церкви «черпати воду, що протікає до нашого двору в місті Львові, тобто до Нижнього замку біля кухні».
Науковці так уявляють собі Низький замок. Клацніть на зображення для детального перегляду
Після захоплення Руської землі Казимиром Низький замок, як об'єкт державного підпорядкування, перейшов безпосередньо з князівської до королівської власності. Його використовував як резиденцію князь Владислав Опільський – васал короля Угорщини. Мешкали у ньому по кілька місяців королева Ядвіґа і король Владислав Варненьчик. 1565 року замок сильно постраждав внаслідок пожежі. У 1570 роках перебудову замку завершили у ренесансово-маньєристичному стилі. У такому вигляді він перебував до 1763 р., потроху занепадаючи. 1802-го міський уряд викупив за 8528 золотих опустілий замок і розібрав його, щоби влаштувати торгову площу.
«Ми маємо багато іконографії, як виглядав Низький замок у різні періоди. З них можна робити висновки про його вигляд та зміни. Однак не маємо жодних точних даних з княжих часів і точної локації споруд у прив’язці до нинішніх будівель», – розповідає археолог і дослідник архітектури княжої доби Юрій Лукомський.
Розкопки на площі перед Театром імені Марії Заньковецької
Площа, яку цього року мають розкрити археологи (30 квадратних метрів), – це лише орієнтовно 1% території, яку треба було б дослідити, аби простежити історію пам’ятки.
Одні з перших знахідок цього року – фундаменти будівель XIX cт. та, що важливіше, фрагмент муру, який науковці датують XV–XVI століттям і відносять до будівель комплексу Низького замку.
«Вперше нам вдалося побачити мур замкового комплексу. Припускаємо, що це може бути частина стіни внутрішньої забудови подвір’я; однак сказати, про частину якої будівлі йдеться, наразі не можемо. Такі висновки потребують ширших досліджень», – пояснює співробітник Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України Микола Шніцар.
Розкопки на "Вернісажі"
За словами начальниці управління охорони історичного середовища ЛМР Лілії Онищенко, одна з найбільш очікуваних знахідок на території – церква Святої Катерини, яка, за припущеннями істориків, могла бути усипальницею Романовичів.
«Місто давно чекало на ці дослідження. Ми би дуже хотіли знайти рештки церкви Святої Катерини, про яку всі говорять, але ніхто точно не знає, де вона розташована. Сподіваємося, нам вдасться її локалізувати і відкрити ще одну сторінку давньої історії Львова», – розповіла Лілія Онищенко.
Науковці ж кажуть, що, попри виняткове значення церкви Катерини, цікавими є абсолютно всі будівлі й часові перебудови Низького замку. Що більше, не менший інтерес становить і те, що було на цій ділянці ще до заснування Львова.
«Як свідчасть історичні та історико-містобудівні дослідження, є велика ймовірність того, що Низький замок не просто існував у часи князя Лева, а має давнішу історію. На відміну від того, що ми маємо уявлення про початки Львова довкола Високого замку, найімовірніше, археологія нам покаже, що Львів починався з тих теренів, де розмістили Низький замок», – коментує Z кандидат архітектури, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Василь Петрик.
За його словами, археологічні дослідження останніх років підтверджують, що основна смуга заселення території від найдавніших часів пов’язана з правим берегом Полтви – від площі Галицької і до Підзамча. Активне заселення цієї території відбувалося з V ст. Очевидно, вона потребувала укріпленого осередку, який би контролював переправу через заболочену долину Полтви, – каже науковець.
«На мою думку, ще до Низького замку на його місці було саме таке укріплення. А вже пізніше там постав Низький замок, Думаю, ця гіпотеза буде підтверджена в процесі археологічних досліджень. Тому для історії Львова Низький замок має ключове значення», – переконаний Василь Петрик.
За словами архітектора, масштабний проект дослідження Низького замку може стати одним із найбільш амбіційних в Україні. І коли в Києві говорять про можливість створення унікального підземного музею на Поштовій площі, то у Львові його теоретично можна було би закласти на площі перед театром Заньковецької. Щоправда, як зазначає директор «Рятівної археологічної служби» Олег Осаульчук, аби планувати музей, спершу треба точно знати, що є під землею.
«Цьогорічні дослідження, на жаль, дадуть нам мало наукової інформації, адже йдеться про дуже малу площу. Але для археологів це можливість зрозуміти специфіку ділянки. За результатами цьогорічних досліджень можна зробити тільки один впевнений висновок – у майбутньому нас очікують дуже складні умови досліджень. Нам цікаво спробувати розробити проект комплексних досліджень цієї території разом із колегами-науковцями, щоби принаймні зрозуміти, скільки для цього потрібно часу і грошей», – коментує Z Олег Осаульчук.
За попередніми розрахунками археологів, йдеться про мінімум 3–5 років досліджень та десятки або й сотні мільйонів гривень фінансування.
«Сучасні методи археологічних досліджень дають можливість навіть за невеликими залишками культурного шару встановити дуже багато фактів з минулого, – пояснює Василь Петрик. – Ми маємо для цього достатній досвід. Думаю, в Україні такого проекту ще не було. Йдеться про масштабні дослідження в урбаністичному середовищі. Для дослідження цього об’єкту потрібна група з дуже багатьох фахівців: археологів, істориків, архітекторів, геологів, антропологів тощо. Якщо буде така команда і належне фінансування, цілком реально розкрити рештки Низького замку».
Цьогорічні розкопки – це лише початок досліджень на Вернісажі. Щоправда, коли їх зможуть продовжити, невідомо. Наразі жодних домовленостей з міською радою про системне і багаторічне фінансування такого наукового проекту немає.
Водночас на цій невеликій вільній площі у центральній частині Львова переплелося чимало різних інтересів. З одного боку підприємці, які багато років працюють на площі, хвилюються, що через масштабні дослідження їх можуть позбавити робочого місця. З іншого боку, подейкують, що є інвестори, які би хотіли забудувати ділянку. Останніх пов’язують з іменем бізнесмена та нині депутата Львівської міської ради Григорія Козловського. Третьою стороною є науковці, для яких найцікавіше – заглянути в історію міста.
«Думаю, ми повинні нарешті задекларувати, що Львів потребує археологічного музею. Знаю, що заяви про готовність його створювати львівська влада робила ще з 2009 року, однак далі декларацій справа не пішла, бо, очевидно немає політичної волі. Але це не лише справа політиків. Це проблема громадськості і науковців, що ми не зовсім можемо усвідомити, що маємо. Без історії витоків міста, без колиски, без своєрідної "метрики" про народження Львів не є повноцінним. Європейський досвід показує, що археологічні музеї є не тільки джерелом інформації чи інвестицією в науку, а й джерелом прибутку для міста. Окрім пива і вина, туристи шукають інформацію. Їх не можна вічно годувати фальшивими легендами. Якщо правдиву історію добре показати і правильно заекспонувати, це буде добрим іміджем для міста», – переконаний Василь Петрик.
Знимки розкопок авторства Роксолани Поцюрко
03.11.2017