Всіх святих, всіх померлих

Ян Турнау

У католицькій Церкві 30 жовтня свято Всіх Святих. Позацерковна назва — Свято Померлих, хоч ним радше мав би бути день 1 листопада, що має поточну назву Задушного (Поминального).

Моя Церква вважає, що святих людей ходить по землі немало. Це визначення підходить не тільки до тих, хто офіційно визнаний — канонізований, беатифікований. Кожен з нас знає когось так доброго, морального, що аж праві ненормального. І такі особи — це теж офіційно говориться — трапляються не тільки серед католиків, християн чи взагалі релігійно віруючих людей. Є такі і серед невіруючих, агностиків, атеїстів. Це так очевидно, що може й не випадає писати про це. Радше варто зазначити, що церковна приналежність не дає жодних гарантій морального життя. Що видно голим — в тім числі і католицьким — оком, що чути щораз — на щастя — голосніше, на щораз вищих — з Папою Франціском на чолі — щаблях.

Канонізовані — це вже померлі святі, хоч є схильність до різних прижиттєвих — як у кривавих диктаторів — культів. Загалом моє надгробне визнання є таким. Що більше років минає від смерті моїх близьких, то симпатичнішими вони мені здаються. Їхні ґанджі я пам'ятаю, але чесноти блищать щораз сильніше. І теологічно я собі думаю, що таким чином стаю ближче до "оптики" самого Бога. Який з небес бачить радше добро, а не зло, Який краще знає, хто яким був, Який слушно все сильніше тепер званий дуже широким словом "Милосердя".