Се єсть тіло моє,
Се єсть кров моя
(Євангеліє від св. Марка, 14:22,24)
Свято Божого Тіла. В католиків святкують його урочисто: вихідний день [в Європі: Польща, Німеччина, Швейцарія, Австрія, Іспанія, Хорватія, Португалія], процесії на вулицях. Назва, якнайбільш офіційна: урочистість Найсвятійшого Тіла і Крові Христових. Йдеться про таїнство євхаристії [в греко-католиків це свято ще зване Святом Пресвятої Євхаристії], святого причастя, присутності Ісуса в хлібі і вині. Процесії мають віру в цю присутність маніфестувати.
Ідея виглядає дещо менш дивною, якщо знати, що кожна сімейна трапеза в шабат та седер (пасхальна) вже мала релігійний сенс, однак в християнстві це сакралізувано максимально: хліб і вино стають тілом і кров'ю людини, якого Його послідовники вважають Сином Божим. Учасники літургійного обряду є з Ним в духовній спільноті, звідси термін, що походить з латини, komunia [і причастя, і спільнота]. Є це також і міжлюдська спільнота — найглибша з можливих. Такою є релігійна доктрина, так має бути має — а чи буває так насправді, чи то в церквах під час літургії та під час першого причастя чи публічних маніфестаціях — то це так звана осібна справа
Jan Turnau
Wspólnota najgłębsza z możliwych
Gazeta Wyborcza, 30.05 2018
Переклад О.Д.