Ще один американсько-російський шпигунський скандал. У Москві в ніч проти вівторка фактично «на гарячому» впіймано аґента ЦРУ Раяна Фоґла (принаймні так стверджує ФСБ Росії), який працював під машкарою третього секретаря політичного відділу посольства США в Москві.
Операція затримання, кадри якої ще відучора гуляють Інтернетом, нагадала відомий радянський телесеріал «ТАРС уповноважений заявити». Навіть пластика рухів під час затримання така, ніби її поставив режисер Владімір Фокін. Наче незрима машина часу перекинула нас у часи «холодної війни».
«Це як сценарій серіалу з 1980-х, — прокоментував газеті Washington Post колишній директор відділення ЦРУ з питань СРСР і Східної Європи Мілтон Бірден. — У такій продуманій драмі все було заготовлено заздалегідь. Були готові камери, добре тренована група захоплення. Все для того, щоб опублікувати відео». Важко не погодитися з експертом, переглядаючи ці кадри.
Виникає логічне запитання: навіщо? Просто для того, щоб продемонструвати фаховість російських спецслужб і їхню невелику, але ефектну перемогу? Можливо. І це було б доречним для підтримки рейтинґу чинного кремлівського керівництва, якби відбувалося в інший час.
Адже дослівно цими днями Москва і Вашинґтон почали виводити свої взаємини з глухого кута. Війни навколо «списку Магнітського», всиновлення дітей, протиракетних щитів фактично звели нанівець попередні спроби Барака Обами «перезавантажити» відносини з Кремлем. І от нещодавно в Москві побував держсекретар США Джон Керрі, передавши Владіміру Путіну вітання від американського колеґи й офіційного листа. В посланні йшлося, що «Росія і США — дві великі держави з особливою історичною місією — мають спільно вирішувати ґлобальні завдання, а не сваритися за дрібниці», ну і різне бла-бла-бла, притаманне епістолярному жанру між лідерами націй. Варто лишень зазначити, що всі проблемні питання, як-то «закон Магнітського» чи перешкоди для усиновлення, — у листі тактовно оминалося. Зате в ньому є низка конкретних пропозицій, починаючи від взаємодії у сфері протиракетної оборони і закінчуючи виробленням спільної стратегії щодо Дамаску.
20 травня з візитом до Вашинґтона вирушить секретар Ради безпеки РФ Ніколай Патрушев уже з особистим посланням Путіна Баракові Обамі. Очевидно, що Патрушев полетить до США з листом-відповіддю, яка навряд чи буде вирішальною і конкретною. Адже принципові питання мали б вирішитися на американсько-російській зустрічі на найвищому рівні. Тож вінцем цієї «човникової» дипломатії стало б рукостискання двох президентів, яке й мало остаточно знищити транстихоокеанську смугу відчуження.
Зайве казати, що шпигунський скандал саме в цей момент є не те що недоречним, а просто вбивчим. Він-бо може поставити під загрозу зриву всі порухи налагодження взаємин двох ядерних держав.
Але не будьмо такими категоричними. Хоч би тому, що в цій шпигунській історії залишається маса незрозумілого, яке, своєю чергою, породжує і ще породжуватиме конспірологічні теорії. Найбільшу поживу для фантазій дає набір «шпигунських» реквізитів, вилучених у затриманого Раяна Фоґла: дві перуки, апаратура для прихованого аудіо- та відеозапису, велика сума у євро, компас, карта Москви, цизорик та видрукуваний на принтері лист, що призначався завербованому працівнику ФСБ. У ньому «дорогому другу» (саме таке звертання використано в листі) пропонувалося аванс за співпрацю розміром 100 тис. євро, обіцялося винагороду до 1 млн. доларів на рік і додаткові бонуси «за інформацію, яка нам допоможе».
Перша думка, яка виникає під час погляду на знимки цих речей, — що з тобе знущаються. Але хто? Той псевдоаґент, російські спецслужби чи ті й ті вкупі. Людина, більш-менш поінформована, розуміє, що нині справжні професійні аґенти навіть за кілометр не підходять до такого арсеналу. А компас — це взагалі мега-знущання. Просто якийсь бойскаут на вправах з орієнтування. Ніхто не пише на папері таких листів до «дорогих друзів», не влаштовує зустрічей ночами. Та й гонорар у мільйон доларів на рік викликає здивування, досі ж бо для вербувань використовували куди скромніші суми.
В колах експертів існує також думка, що провал аґента (псевдоаґента?) стався через те, що американська сторона надто квапилася. Чи справді це була гра ЦРУ — важко сказати. Можна припустити, що після бостонських вибухів певні служби в США дуже зацікавилися інформацією з Північного Кавказу, звідки й походили брати-терористи Царнаєви. Адже тим «дорогим другом» і мав стати один зі старших офіцерів ФСБ, який відповідає за боротьбу з тероризмом у цьому бунтівному реґіоні.
Тобто, згідно з цією версією, Раян Фоґл, який навіть близько не був цеерушником і не пройшов жодного відповідного вишколу, відчуваючи пекучу потребу для своєї Батьківщини, вирішив зіграти Джеймса Бонда, послуговуючись інформацією, яку він почерпнув з відповідних фільмів, очевидно, ще за участю Шона Коннері. Конче і негайно було потрібне джерело інформації про Північний Кавказ, от він і вдався до ризику. Фінал — відомий.
Інша версія: ФСБ показало нам інсценізацію, знаючи, що американська сторона не в змозі спростувати цю виставу. Чому? Нам, смертним, це не відомо. Можемо припустити, що Москві вдалося загнати Вашинґтон у цуґцванґ, а той змушений лише скрушно похитувати головою. Можливе й таке, чому ні?
Проте авторитетні європейські видання пропонують версію, яка видається найвірогіднішою. Раян Фоґл — це такий собі паяц, і його роль полягає у відволіканні уваги від справжнього аґента, який реально вербував «джерело». Віддавати Фоґла не шкода було, бо ж зрозуміло, що жодна серйозна небезпека йому не загрожує. Це, власне, й сталося: Москва лише наполегливо попросила «проваленого аґента» залишити російську територію, навіть не виставляючи йому стислих термінів (приміром, за 24 години).
Тому більшість експертів, які стежать за американсько-російськими відносинами, переконані, що на них практично не вплине цей шпигунський скандал. Барак Обама приїде до Росії щойно у вересні, коли в Санкт-Петербурзі відбуватиметься саміт G20. Натоді скандал встигне зарости мохом.
15.05.2013