В половинї сего місяця розпочало ся вже вибиванє нових грошей у віденьскій монетарни і мабуть вже в падолистї підуть в курс деякі нові монети. Так само і угорска монетарня в Кремници розпочала вибивати нові гроші. Ще в пятницю тамтого тиждня вибито на пробу кільканацять штук золотих монет по 20 корон і прислано угорскому міністрови фінансів, аби він их оглянув, чи они добрі. Міністер признав их за добрі і розпорядив, щоби зараз вибивано золоті монети на великі розміри. Отже ще сего тиждня мають вибити міліон корон штуками по 20 корон разом. Незадовго розпічне ся і вибиванє нікльових грошей, так, що они в половинї падолиста підуть в курс. Срібні корони підуть в курс аж в половинї грудня. З Новим Роком однакож будуть вже як у нас так і на Угорщинї курсувати нові гроші обіч старих, доки аж теперішні гроші зовсїм не стягнуть ся. Тому то вже найвисша пора, щоби наші люде познакомились добре вже завчасу з новими грішми і способом як ними буде числити ся, щоби відтак, коли дістануть в руки нові гроші не давались баламутити і отуманювати. З сеї причини постановили ми тут подати коротеньку науку о нових грошех. Буде она доповненєм до тої книжочки, яку видало товариство "Просвіта" о нових грошех. Хто має таку книжочку буде міг відрізати собі ceй фейлєтон нашої часописи і доложити до згаданої книжочки і так буде мати досить повний образ о новій валютї і способі численя після неї.
Що то гроші?
Гроші то така річ, що для всїх і всюди має якусь вартість і за котру можна всего дістати, чого нам потреба. А що як раз такі металї, як золото і срібло, мають для всїх людей вартість, то гроші роблять ся по найбільшій части из тих металїв; лише дрібні гроші роблять ся також з менше цїнниx металїв, як: нікель, мідь і бронз. Металь придатний на гроші ще й длятого, що з него легко вибивати монету, що така монета не борзо псує ся і не минає ся так, як н. пр. збіже, цукор, кава і т. д. Папір не має такої вартости, як металь і длятого не роблять з него грошей, а то, що ми називаємо паперовими грішми, то лише квіти на металеві гроші або ноти, котрі видає банк (банкноти) або держава (державні ноти).
Що то валюта?
Валюта то вартість тої монети, що єсть підставою численя грошей в якійсь державі, а від котрої числимо гроші дрібними в долину, або грубшими в гору. Від 1857 р. аж до тепер була у нас срібна валюта, значить ся, що наша держава робила гроші из срібла і вибивала з одного фунта (або пів кільо) 45 штук монет, котрі називали ся риньскими або ґульденами. Банк народний, що називаєсь тепер австро-угорским банком, видавав на ті гроші ноти, а кождий, хто мав такі ноти або квіти, міг собі виміняти за них в банку срібні гроші. Але то не довго тревало. Прийшли воєнні часи, срібло минуло ся на війну, а банк не міг вже за свої ноти виплачувати срібло. Ба в 1866 р. завела ще й держава свої ноти (паперові гроші) по 1, 5 і 50 зр.; зробилось таке, що паперових грошей наросло аж на 360 міліонів, а на то було в готівцї всего лиш 60 міліонів сріблом. Люде брали отже той папір в добрій вірі, що держава дасть им колись за него срібло, значить ся, кредитували (боргували) державі. Держава тогди і сама не виплачувала своїх квітів готівкою й дала банкови право не виплачувати. Чи хто хотїв чи нї, мусїв брати паперові гроші, настав отже так званий примусовий курс.
До того прийшло ще, що й срібло подешевіло; фунт срібла платить ся за границею по 36 зр. до 38 зр., a що по заведеню срібної або так званої австрійскої валюти, мав у нас кождий право давати собі вибивати срібні гроші в цїсарскій монетарни на свій кошт, то міг купити собі за границею н. пр. фунт срібла за 30 зр., а коли казав відтак вибити собі з него гроші, то мав 45 зр. сріблом. Очевидно, що такій срібний риньскій мав на дїлї меншу вартість. Дійшло було до того, що міністерство фінансів мусїло було в 1879 р. заказати вибивати срібні гроші на приватний рахунок; лиш сама держава мала ще право вибивати срібні гроші, але вибивала их дуже мало, аби они ще більше не стратили на вартости.
Аби раз зробити конець тому розладови, мусїло правительство подумати о тім, щоби завести такі гроші, котрі не опирались би лиш на кредитї, але мали дїйстну вартість. Заводити попри срібні гроші ще й золоті (двометалеву або біметалеву валюту), було непорадно, бо з того зробив би ся лиш ще більшій заколот. Постановлено отже завести золоті гроші, або установити золоту валюту, котрої одиницею в численю була би нова монета, звана короною, а не, як доси, ґульден або риньскій.
Закон з 2 серпня 1892 р. о новій (коронній або золотій) валютї, постановив отже: Замість дотеперішної валюти, вводить ся золоту валюту, котрої одиницею численя єсть корона. Корона дїлить ся на сто сотиків (по нїмецки гелєрів).
Якіж будуть гроші після сеї валюти?
За підставу до сих нових грошей, взято золоту монету вартости 20 корон і постановлено, що з одного кільо чистого золота має ся вибивати 164 штук таких монет. А що з чистого золота не можна вибивати грошей, бо они були би за легкі і борзо би псували ся, то постановлено дальше домішувати до золота ще й міди, так, щоби в однім кільо мішанини було 900 ґрамів чистого золота, а 100 ґрамів міди. З тої отже мішанини будуть вибивати ся золоті корони. Колиж з одного кіля чистого золота вибиває ся 164 штук по 20 корон, то з мішанини вибиває ся одну десяту часть менше (бо в нїй єсть лиш 9 частей чистого золота, а десята часть міди); та десята часть єсть трошки більше як 10 корон (докладно 16.4 кор.); отже з одного кільо мішанини не буде вибивати ся 164 корон, лиш о 16 корон менше, то значить 147.6 корон.
Крім того постановлено ще, що кождий мусить принимати ту монету хоч би й не знати в як великій сумі, та що кождий, хто схоче, може лиш ту монету казати собі вибивати в цїсарскій монетарни из свого золота; від кіля чистого золота має лиш заплатити за вибиванє 6 кор., а банк австро-угорскій ще менше, бо лиш 4 кор. (длятого, аби люде несли своє золото скорше до банку і там міняли на гроші, як до монетарнї). В тім то й найбільше значінє золотої валюти.
Кілько ж буде важити кожда штука по 20 кор. і як буде виглядати?
Коли з одного кіля мішанини вибиває ся 147.5 штук, або коли всї разом важать 1000 ґрамів, то одна штука буде важити 147-му часть з одного кіля або трохи більше як 6 ґрамів (докладно 6.775067 ґрамів). Колиб ті штуки були роблені з чистого золота (164 штук з кіля), то кожда важила би 164-ту часть з 1000 ґрамів або мало що більше як 6 ґрамів (докладно: 6.09757 ґрамів).
Монети по 20 кор. мають бути 21 міліметрів широкі в промірі. Личко (avers) буде представляти погрудє цїсарске а чет цїсарского орла і число 20 соr. (cоrоna) та латиньску напись довкола: "Франц Йосиф І. з Божої ласки Цїсар Австрії, король Чехії, Галичини, Илірії і т. д., Апост. Король Угорщини"; береги будуть гладкі з вижолобленою на них написею по латинї: "Сполученими силами".
Якаж буде друга золота монета і як буде виглядати?
За тою головною монетою иде друга: штука по 10 кор. разом. Кожда така штука мусить мати в собі як раз половину тілько золота, що штука по 20 кор., і як раз половину тілько важити, отже з мішанини 3.3875338 ґрамів, а з чистого золота 3.04878 ґрамів. В промірі будуть они 19 міліметрів широкі: личко і чет будуть такі самі, як у штук по 20 кор., а береги будуть мати жолоблену прикрасу.
Що то терпимість і переходова вага?
При вибиваню золотих і срібних грошей мусить ся дуже на то уважати, щоби кожда штука докладно тілько важила, що й друга, і щоби в кождій була однакова скількість чистого золота або срібла. Але що то річ майже неможлива все так докладно зробити, то постановлено, що одна золота монета не сміє менше важити від другої, як на 2 тисячних частей, а в жадній монетї не сміє неставати більше чистого золота, як одна тисячна часть. Се обмеженє похибки називаєсь терпимостію (Tolеranz).
Але кожда монета, хоч би й як тверда, коли переходить довго в рук до рук, то стирає ся і тратить на вартости, тим більше монета золота; колиб она значно стерла ся, то нїхто не хотїв би єї брати. Длятого то постановлено, що стерті золоті монети по 20 кор., коли ще важать не менше як 6.74 ґрам, а монети пo 10 кор., коли важать не менше як 3.37 ґрам, мусить ще кождий брати; монети з такою вагою, хоч вже стерті, можуть все ще переходити з рук до рук і така вага називає ся переходова (Passirgowieсht). Колиби важили менше, то цїсарска каса возьме их назад і видасть за них нові. Коли же хтось буде мати такі золоті корони, котрі були би понадрізувані, проверчені або обпиловані, то цїсарска каса возьме их, але заплатить за них лиш тілько они ще, кілько будуть варті; на таких монетах будуть люде тратити і длятого треба буде добре на то уважати, аби таких корон від нїкого не брати.
(Дальше буде).
[Народна Часопись, 20.10.1892]
(Дальше.)
Чи крім золотих грошей будуть і срібні?
Из срібла будуть вибивати ся монети по одній коронї і они будуть становити одиницю численя нових грошей. Срібло сих корон не буде чисте лиш змішане з мідею: на тисяч частей мішанини буде ити 835 частей срібла а 165 частей міди. З одного кіля тої мішанини буде вибивати ся 200 штук по одній коронї і длятого кожда штука буде важити як раз 200-ну часть одного кіля, або 5 ґрамів, значить ся, пів дека. Ту монету можна буде уживати до відважуваня пів дека якогось товару. Личко срібної корони буде мати погрудє цїсарске, а чет цїсарску корону, число вартости (1 Соr.) і відповідну напись доокола; беріг буде гладкій, а на нїм буде вижолоблене по латинї: "Сполученими силами". Кожда штука буде в промірі 23 міліметри широка. Вибивати срібні корони не буде вільно нїкому, лиш державі, і таких корон має ся вибити у нас за 140 міліонів, а на Угорщинї за 60 міліонів, разом за 200 міліонів. При виплатах буде мусїв кождий приймати ті монети лиш до 50 штук; коли би була більша сума, то можна буде не припинати а казати собі платити золотими монетами або паперами.
Рахуба сих монет буде така: на штуку по 20 кор. разом иде 2 штуки по 10 кор. разом, або 20 штук по одній коронї, а штука по 10 кор. разом має 10 штук по одній коронї.
Якіж будуть дрібні гроші?
Двоякі: нікльові і бронзові. Нікель єсть то зеленаво-білий металь, котрий добуває ся з нікльової руди, званої нікеліно; він єсть досить твердий, дає ся красно вигладити, не псує ся так скоро, і не єсть і так для здоровля шкідливий як мідь, на котрій робить ся снїт (ґріншпан), котрою можна легко затроїти ся. Тепер відкрито великі копальнї ніклю і длятого цїна єго єсть досить мала та одностайна. З ніклю будуть вибивати ся монети по 20 сотиків разом (з одного кіля чистого ніклю 250 штук) і монети по 10 сотиків разом (з одного кіля ніклю по 333 штук). Штука по 20 сотиків буде важити як раз 3 ґрами, а штука по 10 сотиків — 2 ґрами; ті монети буде можна длятого також уживати до відважуваня товарів. Личко нікльових грошей буде мати цїсарского орла, а чет — напись, число вартости і рік, в котрім монета вибита; береги будуть карбовані. Монети по 20 сотиків будуть широкі на 21 міліметрів в промірі, а ті по 10 сотиків — 19 мілім. Нікльові монети буде вибивати лиш держава і має их вибити за 42 міліонів корон. Нікльовими грішми не можна буде від разу більше платити, як десять корон, але ледви чи хто не взяв би, як би єму й більше давали.
Длячогож взяла ся держава вибивати нікльові гроші?
Бо має на них зиск. Нікель єсть дешевий, бо кільо коштує тепер 5 зр., а може буде коштувати й ще дешевше. На вибитє нікльових грошей за 42 міліони корон, треба 1 міліон і 50 тисячів кільо ніклю. Рахуючи кільо лиш по 5 зр., то треба буде за весь нікель заплатити 5 і чверть міліона зр., або десять і пів міліона коронами; за вибитє треба буде заплатити звиш міліон корон (1.2 міл. кор.) — отже держава видасть на ті гроші всего більше як 11 і пів міліона корон (11.7 міл. кор.) а пустить их за 42 міліони, значить ся, заробить на них більше як 30 міліонів корон (30.3 міл. корон).
Які будуть бронзові гpoші?
Бронз, з котрого будуть вибивати ся штуки по 2 сотики разом (300 штук з кіля) і штуки по 1 сотикови (600 штук з кіля), буде мішанина з 95 частей міди, 4 частей цини і 1 части цинку. Личко тиx монет буде мати цїсарского орла, а чет вартість монети і рік, коли она вибита: беріг буде гладкій; ширина штук по 2 сотики буде 19 міліметрів, а штук по 1 сотикови 17 міліметрів в промірі.
Бронзових монет не буде нїкому вільно вибивати, лиш державі і она вибє их за 18,200.000 корон. При виплатї не можна буде нїкого змусити, щоби брав більше бронзових грошей, як за одну корону (100 сотиків).
Так отже будемо мати такі гроші:
Золоті: штуки по 20 корон і штуки по 10 корон.
Срібні: штуки по 1 коронї.
Нікльові: штуки по 20 і по 10 сотиків.
Бронзові: штука по 2 і по 1 сотикови.
Нa 1 кор. иде 100 сот., 50 по 2 сот., 10 пo 10 сот., 5 по 20 сот.
На 10 кор. иде 1000 сот., 500 по 2 сот. 100 по 10 сот., 50 по 20 сот.
На 20 кор. иде 2000 сот., 1000 по 2 сот., 200 по 10 сот., 100 по 20 сот.
Щож буде зі старими грішми?
Поки що будуть старі гроші ходити попри нові, лиш треба их буде перечислювати на нові. Постановлено, що 1 срібний або паперовий риньскій (ґульден) має числити ся за 2 корони, 2 срібні риньскі за 4 кор. і т. д.; паперова пятка буде числити ся за 10 кор., десятка за 20 кор., пятьдесятка за 100 кор., сотка за 200 кор., а тисячка за 2000 кор.; чверть срібного риньского (25 кp.) за пів корони або 50 сотиків, 20 срібних крейцарів за 40 сотиків, 10 срібн. крейцарів за 20 сотиків, 5 сpiбн. крейцарів (котрих тепер зовсїм не видати) за 10 сотиків; 4 крейцар за 8 сотиків, 2 кр. за 4 сотики, 1 кр. за 2 сотики, а пів крейцара за сотик. З того виходить, що за теперішну шістку треба буде давати 20 сотиків нікльовими грішми, за 5 кр. 10 с. нікльових а за дві шістки два рази по 20 с. нїкльових.
А чомуж риньскій має значити 2 корони?
Кожда держава має свої гроші і свою валюту; треба отже знати, як відносить ся наша валюта до чужої. Возьмім н. пр. францускі гроші. У Франції єсть золота валюта і тим вибивають з одного кіля золота 3444 франків (докладнїйше 3444.4 фр.); у нас же будуть вибивати 3280 корон з одного кіля; наші корони будуть дрібку більші. Подумаймож собі, що ми купуємо у Франції за теперішні гроші кільо золота, з котрого хочемо дати собі вибити корони, то за кождий францускій франк (а в кільо єсть их 3444) мусимо заплатити нашими грішми тілько, кілько тепер той франк у нас стоїть, отже н. пр. по 47 і пів крейцара (докладнїйше 47615 кр.). За всї ті франки, значить ся, за кілька золота мусимо заплатити 3444 разів тілько, або 1640 зр. З того кіля кажемо собі вибити 164 штук по 20 корон або 3284 корон; будемо отже мати рівно два рази тілько корон, кілько ми риньских заплатили, значить ся з 1 зр. — 2 корони. Из сего приміру видимо вже, що наші теперішні гроші відносять ся до француских так, як 3444.4 фр. до 1640 зр. (3444.4:1640 = 2.10) або що на 1 зр. йде 2 франки і 10 сантімів, а на корону 1 франк і 5 сантімів. То єсть отже відношенє (Relation), після котрого обчислено, щo 1 зр. має значити 2 корони. З того видимо дальше, що, аби обчислити то відношенє, треба знати курс чужих грошей (н. пр. франків) у нас.
Возьмім ще иншій пpимip. Від 1879 р. вибивали у нас золоті монети по 8 зр. і по 4 зр. При установлюваню их вартости принято, що золото єсть 15 і пів раза дорожше від срібла. З 1 кіля золота вибивано тих монет 77 і пів штук по 8 зр. і 155 штук по 4 зр. То, що у нас значила та монета по 8 зр., значив у Франції наполєондор або монета на 20 франків золотом. Коли той наполєондор стояв по курсї 9 зр. і 52 і чверть крейцара, то після австрійскої валюти мав він золота зa 8 зр. й 10 кр. і ще наддаток (ажіо) 1 зр. 42 й чверть крейцара. Возьмім той наддаток на процент, то будо значити, що до кождих 100 кр. треба ще додати 17 і більше як пів крейцара (докладно 17.56 1/6 кр.). Обчислїм же з сего цїну одного кіля золота: кільо срібла коштує 90 зр. то кілю золота буле коштувати 15 й пів раза більше 1395 зр.; але до того треба ще додати ажіо по 17.50 1/6 кр. до кождого риньского разом 245 зр., або два рази тілько корон. Колиж з кіля золота бють 3444 франків, то виходить таке саме відношенє, як і в попереднім примірі, що риньскій значить 2 франки і десять сантімів (франк має 100 сантімів), і що корона значить 1 фр. і 5 сантімів а 1 зр. то само, що дві корони.
З обох сих примірів виходить, що коли хочемо обчислити вартість одного кіля золота де небудь за границею на наші гроші, то мусимо знати курс чужих грошей у нас. Той курс називаєсь відноcнa рівнота (Relationspari). Правительство заводячи нові гроші взяло курс чужих грошей за десять лїт, обчислило з него пересїчний курс (відносну рівноту) і так обчислило, кілько корон йде на оден риньскій.
Колиж перестануть курсувати старі гроші?
Мабуть вже від падолиста с. р. будуть стягати ся теперішні банкноти по риньскому, а за кождий будуть пускати ся по дві срібні корони; 2 срібні риньскі, 1 срібний риньскій і чверть риньскій (25 кр.) позістануть ще довшій час, доки аж не покаже ся, що их стягненє не пошкодить торговли. Пізнїйше будуть стягати ся пятки, десятки, пятьдесятки і сотки а замість них прийде одна часть золотом по 10 і 20 корон, а за другу часть прийдуть нові банкноти. Дрібні гроші будуть поволи стягати ся; цїсарскі каси будуть брати теперішні дрібняки а замість них будуть видавати нікльові і бронзові гроші. Дукати й таляри Марії Тереси (левантійскі таляри) будуть і дальше вибивати ся яко монета торговельна. Чотиро- і осьми-риньщаки (золоті торговельні гроші по 4 і 8 зр.) будуть стягати ся і перебивати ся на корони; за 5 і чверть штуки осьмириньщаків будуть платити по 42 корони.
(Конець буде.)
[Народна Часопись, 21.10.1892]
(Конець).
Як буде платити ся новими грішми?
Все, що доси платило ся старими грішми, треба буде платити новими подвійно, значить ся, за кождий крейцар треба буде давати два сотики. Так н. пр. за обарінок, що коштував доси крейцар, треба буде дати 2 сотики; булка за 2 кp. буде коштувати 4 сотики; чарка горівки за 3 кр. — 6 сотиків; марка почтова за 5 кр. — 10 сотиків; топка соли за 11 кр. — 22 сотики; літра пива за 20 кр. — 40 сотиків; кільо цукру за 36 кр. — 72 сотики; фляшка вина за 50 кр. — 100 сотиків або 1 корону; пів кільо кави за 1 риньского — 2 корони; шапка за півтора риньского — 3 корони; корець бараболь за 1 зр. і 80 кр. (180 кр. — 360 сотиків) — 3 корони і 60 сотиків і т. д. Хто буде мати півтретя риньского (250 кр = 500 сотиків), буде казати ся, що він мав 5 корон; хто доси місячно по 25 зр., буде брати новими грішми 50 корон, а хто мав доси довгу 150 зр. буде мусїв заплатити новими грішми 300 корон і т. д.
З початку будуть однакож ходити по при нові гроші і старі, доки аж зовсїм не стягнуть ся і длятого на разї можна буде все платити або новими грішми або старими, або також новими і старими разом. Аби показати, як можна буде з початком заведеня нової валюти платити, наведемо тут кілька примірів:
1) Хтось має заплатити довг 7 зр. і 39 кр., то як він єго заплатить?
Наука: Коли буде мати лиш старі гроші, то заплатить старими. Колиж буде мати лиш нові гроші, то буди мусїв дати за кождого риньского 2 корони (слово "корона" будемо від тепер означати грубою буквою к): за 7 зр. дасть отже 14 к, а за кождий крейцар дасть два рази тілько сотиків, (слово "сотик" будемо означати грубою буквою с) отже за 39 кр. дасть 78 с. Тих 14 к може він заплатити так, що дасть их всї срібними монетами по 1 к, або може дати 10 к золотою монетою а 4 к срібними; — 78 сотиків може знов заплатити або лиш самими бронзовими монетами по 1 с, або дасть 39 с по 2 с разом, або наконець може ще заплатити й нікльовими: дасть 7 штук нікльових по 10 с (70 с) або 3 штуки нікльові по 20 с (60 с) і одну штуку нікльову по 10 с, а останок (8 с) дасть бронзовими грішми: або всї вісїм по 1 с, або 4 штуки по 2 с. Колиж би мав і старі гроші і нові, то може н. пр. за довг 7 зр. і 39 кр. дати 5 зр. паперами, за 2 зр. може дати 4 к, а решту (39 кр.) заплатити або сотиками або таки крейцарами і т. д.
2) Хтось має заплатити 65 зр. і 93 кр., як він може платити?
Наука: Коли буде мати лиш самі нoві гpoші, то може дати: 13 к золотих пo 10 (130 к або 65 зр.), a за 93 кр. (186 сотиків) дасть одну cpібнy корону і 86 с. Може також дати: 6 к золотих по 20 к (значиться 120 к або 60 зр.) і одну золоту корону по 10 к, а відтак ще 1 к cpібнy і решту сотиками. Наконець може заплатити 12 штук по 10 к золотих і 11 к срібних, а решту сотиками.
А чи міг би дати замість 65 зр. і 93 кр. 131 к срібних? — Міг би, колиб хто хотїв взяти; але після права не обовязаний нїхто брати срібними коронами більше як 50 штук, то й міг би хтось сказати єму, що не хоче тілько срібла нараз брати. Але цїкава річ, чи хтось би знайшов ся такій, що не хотїв би брати? — хиба, що хотїв би комусь допечи, а єму не дуже пильно потреба би було грошей.
Коли би хто мав ще й старі гроші, то міг би ту суму заплатити н. пр. одною пять десяткою і 3 штуками по 10 к золотих або одною штукою по 20 к золотих, одною по 10 к золотих, 1 к срібною і 86 c.
3) Коли пів кільо мяса коштує 32 кр., кілько треба заплатити за него новими грішми?
Наука: Два рази тілько сотиків, або 64 с. Ту суму можна заплатити: або трома нікльовими штуками по 20 с і чотирома сотиками бронзовими, або 6 штуками нікльовими по 10 с і 2 штуками бронзовими по 2 с.
4) Коли за 4 покладки платить ся 10 кр., почому випаде оден покладок новими грішми?
Наука: Десять крейцарів значить 20 сотиків; отже за оден покладок треба заплатити 5 с або 2 і пів крейцара.
Порівнанє старих грошей з новими.
Старі гроші — Нові гроші.
1/2 кр. = 1 с (бронз)
1 кр. = 2 с (бронз)
2 кр. = 4 с (бронз).
3 кр. = 6 с (бронз)
4 кр. = 8 с (бронз)
5 кр. = 10 с (нікель)
6 кр. = 12 с (нікель)
7 кр. = 14 с (нікель)
8 кр. = 16 с (нікель)
9 кр. = 18 с (нікель)
10 кр. = 20 с (нікель)
20 кр. = 40 с (нікель)
30 кр. = 60 с (нікель)
40 кр. = 80 с (нікель),
50 кр. = 1 к і 10 (срібло)
60 кр. = 1 к і 20 (срібло)
70 кр. = 1 к і 40 (срібло)
80 кр. = 1 к і 60 (срібло)
90 кр. = 1 к і 80 (срібло)
1 зр. = 2 к. (срібло)
2 зр. = 4 к. (срібло)
5 зр. = 10 к. (золото)
10 зр. = 20 к. (золото)
50 зр. = 100 к. (золото)
100 зр. = 200 к. (золото)
1000 зр. = 2000 к. (золото)
Як обчисляти дукати на корони?
Из старих грошей лишать ся лиш дукати або червінцї, бо закон постановляє, що они мають вибивати ся і дальше яко монета торговельна. Тому треба й знати, як их обчисляти на нові гроші. Дукатів вибиває ся 67 штук з 233.87 ґрамів золота, в котрім на 72 частей припадає одна часть міди а 71 частей золота. Єсть отже таке питаня: Кілько корон буде з 1000 дукатів (#) коли 67# вибиває ся из 233.87 ґр. (кольоньска марка), а на 72 ґрам. дукатового золота иде 71 ґр. чистого золота і коли из 1000 ґр. чистого золота вибиває ся 3280 корон? Рахунок буде отже такій:
X к.
67#
72 ґр.
1000 ґр.
67 х 73 х 1000 = 603
1000#
233.87 ґр.
71 ґр.
3280 к.
1000 х 233.87 x 71 х 3280 = 6807955.70
6807955.70 : 603 = 11290.14
або 1000# значить 11290 кор. й 14 с.
З того виходить, що:
1 дукат = 11 к. 29 с.
2 дукат = 22 к. 58 с.
5 дукат = 56 к. 45 с.
10 дукат = 112 к. 90 с.
50 дукат = 564 к. 50 с.
100 дукат = 1129 к. 1 с.
1000 дукат = 11290 к. 14 с.
Як обчисляти чужі гроші на корони?
Кpaї як: Бельґія, Болгарія, Греція, Италія, Испанія, Румунія, Сербія і Швайцарія завели у себе таку саму валюту фран кову, після котрої вибиває ся з одного кіля золота 344.4 штук монет. Длятого вистане знати лиш, як обчисляє ся франки на корони, а вже можна буде обчислити гроші і других наведених повисше країв, бо численє остаєсь то само, зміняєсь лиш назва грошей, і так:
Франція: 1 франк = 100 сантімів.
Бельґі я: 1 франк = 100 сантімів.
Болгарія: 1 лев = 100 стотинок.
Греція: 1 драхма = 100 лепт.
Италія: 1 ліра = 100 чентезімів.
Испанія: 1 пезета = 100 центімів.
Румунія: 1 лев = 100 бані.
Сербія: 1 дінар = 100 пара.
Швайцарія: 1 франк = 100 сантімів.
Обчислїм же тепер франк на коронну валюту. Вже з попередного знаємо, що з одного кіля золота вибиває ся 3444.4 франків або 3280 корон. Рахуба отже така: Кілько корон буде из 1000 франків, коли з 3444.4 фр. єсть 3280 корон?
Х к — 1000 фр.
3444.4 фр. — 3280 к.
3444.4 — 3280х1000
3280000 : 3444.4 = 952.25806 к.
Колиж 1000 фр. дають 952 к. і 25 с., то оден франк, а так само 1 лев, 1 ліра, і т. д., буде мати лиш 96 сотиків а 1 сантим буде сотна часть з 95 або 90/100 = 0.95 або коротше 9/10; 2 фр. — 2 рази по 95 с. або 1 к. і до с. і т. д.
Обчисляймож тепер на відворот: корони на франки, леви, ліри і т. д.: 1 кор. має 1 фр. і 5 сантімів або докладно 1 кор. — 1.050135 фр.; з того виходить, що на 100 сотиків припадає трошки більше як 105 сантімів або болгарских стотинок, румуньских бані і т. д., значить се, що наш сотик єсть о 5 сотних частей більшій від тих грошей. Уложім же coбі тепер то все в табельку, то будемо мати:
І.
Франки, леви, драхми, ліри і т. д. на корони
фр. сант. к. с.
— 1 — 9/10
— 2 — 1 9/10
— 3 — 2 8/10
— 4 — 3 8/10
— 5 — 4 7/10
— 6 — 5 7/10
— 7 — 6 9/10
— 6 — 7 6/10
— 8 — 7 6/10
— 8 — 7 6/10
— 8 — 7 6/10
— 9 — 8 1/2
— 10 — 9 1/2
1 — — 95
2 — 1 90
3 — 2 86
4 — 3 81
5 — 4 76
6 — 5 71
7 — 6 66
8 — 7 62
9 — 8 57
10 — 9 52
50 — 47 61
100 — 95 23
1.000 — 952 26
ІІ.
Корони на франки, леви, драхми, ліри і т. д.
к. с. фр. сант.
— 1 — 1 5/160
— 2 — 2 3/160
— 3 — 3 15/160
— 4 — 4 1/5
— 5 — 5 1/4
— 6 — 6 6/10
— 7 — 7 1/4
— 8 — 8 4/10
— 9 — 9½
— 10 — 10½
1 — 1 05
2 — 2 10
3 — 3 15
4 — 4 20
3 — 5 25
6 — 6 30
7 — 7 35
8 — 8 40
9 — 9 45
10 — 10 50
50 — 52 51
100 — 105 01 1/5
1000 — 1050 13½
Коли хочу знати, кілько корон єсть 125 франків, то дивлюсь до 1. таблички: 100 фр.=95 к. 23 с., 20 фр. (2 рази по 10)=19 К. 4 с., 5. фр.=4 к 76 с., разом 119 к. 3 с. На відворот: кілько франків єсть 119 к. 3 с.? Дивлюсь до II. таблички;100 к.=105 фр.1 1/3 сантіма, 10 к.=10 фр. 50 сант., 9 к.=9 фр. 45 сант., 3 с.=3 13/100 сант., або разом 125 фр. (з малою похибкою, бо докладно 124.994 фр.).З инших грошей подаємо лиш коротко:
Анґлія: Штерлінґ=24 к. 2 с.; шілінґ (20 на штерлінґ)=1 к. 20 с.; пенса (12 на шілінґ)=10 с.
Данія: Корона (100 ер)=1 к. 32 с. (10 ер=13 с).
Голяндія: Ґульден (100 центів)=1 к. 98 с.
Нїмеччина: марка (100 феників)=1 к. 17 с.
Россія: золот. рубель (100 копійок)=3 к. 81 с.
Швеція і Норвеґія: як Данія.
[Народна Часопись, 22.10.1892]
22.10.1892