Клей для органів

 

Науковці розробили новий клей, що може втримувати разом краї рани на внутрішніх органах. Речовина складається переважно з автогенного білка еластину та за світлового впливу утворює високоеластичний шар, завдяки якому краще загоюються ті ділянки, які важко оперувати звичайними методами – наприклад, на серці або легенях. Новаторський пластир для тканин вже протестували на свинях. Тепер повинні відбутися тести на людях.



Гель може ліквідувати потребу зашивати рани після операцій. Зображення: University of Sydney​.

 

Аби закрити рани на внутрішніх органах, хірурги зазвичай використовують скребки і дроти. Проте на деяких органах (зокрема легенях або серці) такі процедури – справжній виклик. Адже ці тканини постійно рухаються: вони то розтягуються, то скорочуються і розслабляються. Також не завжди вдається цілком закрити рани на згинах – і з часом шви знову розходяться.

 

Аби розв’язати цю проблему, науковці впродовж тривалого часу досліджували, який захисний шар краще би тримався і простіше наносився на пошкоджені ділянки тканини. Важливий крок на цьому шляху здійснила команда на чолі з Назімом Аннабі (Nasim Annabi) з Північно-Східного університету в Бостоні.

 

У пошуках відповіді дослідники експериментували з білком, який присутній у людському організмі – еластином. Молекула належить до так званих структурних протеїнів та відповідає, зокрема, за здатність розширюватися шкіри, легень і великих кров’яних судин на кшталт аорти.

 

У своєму винаході вчені поєднали попередника еластину, тропоеластин, з молекулою, що називається ангідридом метакрилової кислоти. Завдяки цій речовині тропоеластин реагує на ультрафіолетове випромінювання. У цьому розчині різні протеїнові молекули поєднуються у полімери – виникає високоеластичний гідрогель.

 

Незадовго науковці продемонстрували гель, який назвали «MeTro» та застосовували переважно на серцевих клітинах і як клей до ран. Під час актуального дослідження вони експериментували з різними сполуками гелю. Мета: виробити клей, що має еластичні властивості різних тканин і не втрачає здатності до склеювання через вплив рідин, зокрема крові.


Гель швидко поєднується з легеневою тканиною, що розташована під ним (фото сканувального електронного мікроскопа зліва, гістологічне забарвлення справа). Зображення: Wyss Institute at Harvard University.
 

Оптимізований до різних тканин клей для ран Аннабі з командою протестували спочатку на пацюках. З допомогою гелю вчені успішно лікували артерії, діри в легенях, не послуговуючись додатковими скребками чи голками. Потім тканинний пластир довів свою придатність на свинях, що мали складні рани в легенях, а їхня анатомія дуже подібна на людську. Виявилося, що гель витримує навантаження при легеневому розширенні краще, ніж наразі доступні захисні матеріали.

 

«Добре, що "MeTro" ефективно закриває рани та завдяки світловому впливу відразу утворює дуже стабільний шар», – розповів Аннабі. В експерименті пластир залишався на рані доти, доки не завершувався процес загоєння. Потім речовина повільно розкладалася, не залишаючи отруйних залишків.

 

Учені сподіваються, що «MeTro» одного дня згладить наслідки операцій, а також буде застосовуватися як засіб першої допомоги в екстремальних ситуаціях, наприклад на місцях нещасних випадків або в регіонах збройних конфліктів.

 

«Ми на тому етапі, коли можемо випробувати нашу розробку на людині. Я сподіваюся, що "MeTro" вже скоро рятуватиме людські життя», – констатує співавтор дослідження Ентоні Вейс (Anthony Weiss) з Сіднейського університету.

 

 

Neuartiger Wundkleber für Organe

Brigham and Women's Hospital/ Wyss Institute for Biologically Inspired Engineering at Harvard, 05/10/2017

Зреферувала Соломія Кривенко

14.10.2017