Станція Сайншанд

 

Ранішній пес на двірці залізничнім

з білим підбрюшшям – при голоді вічним

шерсть – мов зеленку змішали в золі

пахнуть солярка й баранячий лій

близько Китай – ось подати рукою.

чорні вагони з вугіллям й рудою

 

вздовж Трансмонгольського полотна

колія тільки в пустелі одна

тож пасажирський пропустить товарний

у колійовця хворіє напарник

сам обійде до свистка і посадки

потім ще звіт доведеться писати

 

рушив нарешті товарний з вугіллям

потім пекінський який у неділю

може спізнитись – бо буря піщана

десь в цих околицях в Ґобі зірвалась

але чи йде навперейми маршруту

за скавулінням лисиць не почути

 

після пекінського – на Улан-Батор

будуть два пси зголоднілі чекати

порох пустелі – карміном покритий 

Данзанравджа що літав до Тибету

шість перероджень – спаковані скрині

і Пустота у піщаній пустині

 

серпень в Сайншанді – пора зорепадів

треба в вагоні оцім теліпатись

вірш розпочати – слова не забути

трохи постояти біля Будди

перед яким карамельки і гроші

і зрозуміти який він хороший

 

 

07.10.2017