Джон Кей

 

Багато людей недооцінюють той внесок, який хвороби роблять в економіку. У Великобританії понад мільйон осіб зайняті у діагностуванні та лікуванні недуг та догляді за хворими. Тисячі людей будують лікарні та операційні, і багато малих та середніх підприємств виробляють товари для медзакладів. На лікування хвороб припадає близько 10% британської економіки: уряд недостатньо сприяє розвитку недуг.

 

Такі міркування ідентичні дослідженню, що лежить на моєму столі та претендує на вимірювання економічної цінності спорту, туризму та мистецтва. Ці дослідження вказують на кількість створених робочих місць, а також допоміжні види діяльності, необхідні для уможливлення основної. Вони складають доходи, отримані внаслідок цих діяльностей. Повідомляючи з гордістю про результат, автори сподіваються переконати нас у тому, що спорт, туризм і мистецтво не тільки роблять життя кращим, а й роблять внесок у щось під назвою "економіка".

 

Аналогія підкреслює очевидну помилку. Те, що вимірюють ці спроби, не є вигодами від видів діяльностей, яким вони аплодують, а їхньою вартістю, і цінність діяльності полягає не у тому, скільки вона коштує, а у сумі, на яку вигоди від неї перевищують витрати на неї. Внесок спорту в економіку полягає у задоволенні, яке отримують учасники і глядачі, і, як наслідок, зміцнення здоров’я і довголіття. Ця цінність зменшується, а не збільшується за рахунок залучення ресурсів, які в іншому разі можна було б спрямувати на інші цілі.

 

Аналогічно економічна цінність мистецтва полягає у комерційній і культурній цінності вистави, а не у витратах на прибирання театру. Економічна точка зору не відрізняється від точки зору здорового глузду. Добрий економічний розрахунок, як це часто буває, є справою надання переваги нашому здоровому глузду. Поганий економічний розрахунок тут, як це часто буває, передбачає вигадування фальшивих чисел для відповідей на погано сформульовані запитання.

 

Але добрий економічний розрахунок часто важче здійснити, ніж поганий. Важко виміряти цінність п’єси Шекспіра: ви можете почати з касових зборів, але це тільки початок історії. Підсумовування заробітної плати акторів також не допоможе. Зміни у відносних цінах з часів життя Верді означають, що виконувати опери стало зараз дуже дорого. Відповідно, економічні питання полягають у тому, чи культурна та комерційна цінності вистави компенсують ці витрати та чи ці вигоди можуть бути конвертовані у суму касових зборів, внесків спонсорів та державних субсидій. Відповідним економічним критерієм – скрізь і завжди – є вартість виробництва.

 

Але поганому економічному розрахунку дозволяють витісняти добрий. Я з розумінням ставлюся до добрих намірів людей, які замовляють дослідження економічних вигод, але аж ніяк не до тих, хто бере гроші на їхнє проведення. Вони реагують на той клімат, в якому підприємці-філістери стверджують, що компанія з приватного сектора, яка виробляє пігулки, є творцем багатства, а лікар з державного сектора, який призначає їх, ним не є. Вихваляючи чесноти виробництва, вони високо цінують проданий за час антракту попкорн, але не постановку п’єси, стверджуючи, що продавець споживчих товарів створює ресурси, які використовує субсидований театр. Люди, які працюють у театрах, у лікарнях або освіті, нерідко змушені слухати цю нісенітницю. Нікого не має дивувати те, що багато хто з них зневажає бізнес і цінності, які підтримує бізнес. Якби ці цінності були дійсно цінностями бізнесу, вони б справедливо зневажали їх.

 

Дослідження, що лежать на моєму столі, коштували дуже дорого, тому що їхні замовники усвідомлюють існування мови, яку вони ненавидять і не розуміють. Ми повинні викинути з нашої пам’яті це широко розповсюджене поняття, що існує така річ, як "економіка", чудовисько за дверима, яке необхідно годувати та заспокоювати і цінності якого конфліктують з речами – такими як спорт, туризм і мистецтво, – що роблять наше життя приємним і вартим того, щоб його жити. Діяльність, яка добра сама по собі, є доброю й для економіки, а діяльність, яка є поганою сама по собі, погана й для економіки. Єдиним зрозумілим значенням "вигоди для економіки" є внесок – прямий або непрямий, – який діяльність робить у добробут пересічних громадян.

 


John Kay
A good economist knows the true value of the arts 
The Financial Times, 11.08.2010 
Зреферував Омелян Радимський

 

 

05.10.2017