Сестра бабці обрізáла гострим ножем шкірку тонких кромок формового сірого хліба так, що весь периметр мав тільки один розріз у кутику. Хліб вона змочувала молоком і підсмажувала грінки на маслі, іноді додаючи трошки сирого яйця. Крім того, снідала кількома горіхами восени, підсмаженими голубінковими шапками, коли верталася з лісу на горі, де збирала рижики для маринування на зиму. Від червня до жовтня завершувала сніданок свіжими суничками, щойно зірваними на маленькому бездоганному городчикові.
Бабця з дзядзем також їли на сніданок хліб. Спочатку кромку чорного, яку дзядзьо називав фундаментом, потім – білого. Хліб мастили свіжим маслом. На кількох тарілках були посічена зелена цибулька, молодий часник, стара бринза. Намащений хліб перевертали маслом вниз і притискали, як прес-пап'є до порізаного, щоби на бутерброд додався верхній шар омочки.
Всі шкільні роки ми з братом снідали переважно залишками вечері – якусь кашу з молоком або нагріту варену картоплю.
Сестра діда їли тільки щось рідке, тому, коли батьків довго не було вдома, вона щоранку годувала нас рогаликом або бубликом, розмоченим у гарячому молоці.
Тато перед роботою пив каву на стоячи, а вже на роботі випивав фляшку кефіру.
У армії головною сніданковою коштовністю були двадцять грамів масла, а у неділі – ще й два яйця. Делікатесом була канапка з маслом і розтисненими на ній твердими жовтками.
У інфекційній лікарні на сніданок давали дієтичну зупку, яка залишалася із вчорашнього обіду.
Були ще інші сніданки… Свіжий сік з помаранчі, цитрини і яблук в Іспанії. Півшклянки коньяку з холодильника на Кавказі. Зелений чай з жасмином. Сира несмажена гречка, залита домашнім йогуртом. Замерзлі м'ясо-кашані консерви у тридцятиградусні морози. Двадцять ґатунків оселедця з чорним хлібом.
У закордонних готелях хотілося попробувати всього з багатющих шведських столів. У радянськоподібних дорогих готелях офіціант приносив яєчню, апельсиновий нектар, плястерок фігурно врізаного голандського сиру з листочком петрушки і розчинну каву.
Косарі снідали вже після роботи, а подорожні у поїздах – до прибуття на кінцеву станцію.
Коли я працював у барах, то після вчорашньої зміни починав снідати вже знову на робочому місці – спочатку нічого, потім мінеральна вода з цитриною, потім кава, потім перша склянка вина. Натомість працюючи вчителем, нащось снідав перед восьмою і вже після другого уроку відчував нестерпний болісний голод.
Живучи у гуцулів, снідав кулешею з бринзою, обідав і вечеряв теж нею. Ціле літо у себе в горах ми їли на сніданок тільки сир з помідорами. А був такий час, коли діти не хотіли вранці нічого іншого, крім гарбузової каші на молоці.
Ціле десятиліття кожен у нашім домі снідав якось по-своєму і у свій час. Я робив сніданки впродовж кількох годин, тож сам живився крихтами всього. В часі канікул ми з дітьми намагалися дотягнути із сніданням принаймні до першої години. Навіть це видавалося поспіхом. Передовсім мав поснідати пес.
Теперішні часи розмили різноманітні класові, станові, навіть групові ознаки. Врешті навіть багатство і бідність у середньому статистичному відрізку є умовними. Традиції також впливають менше, ніж мінливість модних тенденцій. Географічне походження харчів перестало бути вирішальним.
Але є надійний маркер способу життя і ставлення до вибору цінностей – сніданок. Не якість, вартість і кількість спожитої вранці їжі. Класифікаційний і системаційний поділ у типології якості життя проходить через кілька сніданкових параметрів. По-перше, коли ти снідаєш. По-друге, з ким і де ти снідаєш, кому ти робиш сніданок і хто робить тобі. По-третє – і найголовніше, – скільки часу ти можеш дозволити собі уділити на ранкову їжу. Це якщо не зважати на то, скільки поживи тобі потрібно для того, щоби цілий день робити то, що маєш робити.
28.09.2017