Складники кишківникової флори можуть бути причиною виникнення розсіяного склерозу. Дослідження на близнюках засвідчило: за однакової генетичної схильності вирішальними є субтильні відмінності у взаємодії мікробіому, що, вочевидь, відповідає за те, чи людина здорова, чи хвора. Коли мишам вводили кишківникові проби хворої на розсіяний склероз сестри чи брата, тварина хворіла у майже 100 % випадків.
Пошкодження в мозку хворого на множинний склероз пацієнта. Зображення: Marvin 101/ CC-by-sa 3.0.
Понад два мільйони людей у світі страждає від розсіяного склерозу – це найпоширеніше запальне захворювання центральної нервової системи. Передусім молоді дорослі хворіють на цю автоімунну недугу мозку та спинного мозку, коли імунна система атакує мієлінову оболонку нервів, провокуючи запалення в мозку. В результаті нервові клітини відмирають і стає неможливо правильно передавати стимули. Якщо хвороба спалахнула раз, то зазвичай протікає у формі загострень.
Які біологічні процеси призводять до виникнення розсіяного склерозу (або множинного склерозу, МС), дотепер відомо тільки приблизно. Медики припускають: причина в проникності гематоенцефалічного бар'єра, певних чинниках згортання крові й генетичних мутаціях. Окрім того, вже тривалий час підозрюють, що недугу може провокувати специфічна флора кишківника.
Так, кілька років тому вчені довели: за певних генетичних схильностей мікроорганізми в кишківнику мишей можуть активувати Т-клітини, що атакують організм, і в тварин, у тілі яких це відбувалося, розвивався подібний на людський МС запальний процес у мозку.
Ці потенційно автоагресивні імунні клітини має кожна людина, проте зазвичай вони «сплять» упродовж усього життя. Дослідження на тваринах встановило, що патогенний потенціал цих клітин пробуджують конкретні бактерії кишківника.
Аби більше з’ясувати про цей взаємозв’язок, Керстін Берер (Kerstin Berer) та її колеги з Інституту нейробіології імені Макса Планка в Мартінсріді порівняли кишківникову флору монозиготних близнюків, один з яких захворів на МС. З огляду на те, що пари близнюків генетично ідентичні, у флорі їхнього кишківника можна було виявити сприятливі для розвитку МС відмінності.
Порівнявши понад 50 пар близнюків, учені виявили цікаві, хоч і незначні відмінності. Та чи відіграються вони якусь роль при розвитку хвороби? Аби це перевірити, дослідники за допомогою ін’єкцій вводили стерильним, генетично модифікованим мишам проби кишківника учасників дослідження.
Результат: тварини, що отримали мікробіом хворого на МС пацієнта, майже у 100 % випадків хворіли на подібне запалення мозку. Мікробіом здорового близнюка лише подекуди провокував спалах недуги. Тобто вперше дослідження підтвердили, що складові кишківникової флори пацієнта, хворого на розсіяний склероз, відіграють функціональну роль при активізації Т-клітин, тобто можуть провокувати виникнення МС у людей, повідомила команда науковців.
«Тепер потрібно вивчити питання, як локалізувати та дослідити ці мікроорганізми», – сказав колега Берер Гартмут Векерле (Hartmut Wekerle). Проте медик визнає: дослідження можуть тривати роками, і врешті, як і сьогодні, буде незрозуміло, чи і які методи діагностики і терапії можна буде розробити на підставі отриманих результатів. Про пересаджування вмісту кишківника від здорової людини до хворої – мови бути не може, пояснили вчені.
Darmflora als Auslöser für Multiple Sklerose
Max-Planck-Institut für Neurobiologie, 14.09.2017
Зреферувала Соломія Кривенко
22.09.2017