Конґрес PEN: львівський нерв

У понеділок у Львові відкрили 83-й Міжнародний конґрес PEN, присвячений відстоюванню правди в часи пропаґанди. З’їзд письменницької організації покликаний висловити підтримку Україні в умовах російської мілітарної та інформаційної агресії, а також солідаризуватися з українцями, котрі зазнали переслідувань через свободу думки, – режисером Олегом Сенцовим, журналістом Миколою Семеною.

Львів на правах господаря підкинув конґресові ще кілька пікантних тем для дискусії на тему літературних та громадських свобод – в місті акурат перед відкриттям конґресу зірвали презентацію книжки «Майя та її мами».

Тема 83-го Конґресу – «Обстоювання правди в часи пропаґанди»

Згідно з інформацією організаторів, на конґрес до Львова прибуло близько двохсот учасників із сімдесяти країн світу. Серед них, на жаль, нема однієї з найвідоміших членкинь світового PEN-руху – білоруської письменниці Світлани Алексієвич: буквально останнього дня оголосили, що лауреатка Нобеля-2015 занедужала й не має змоги прибути на форум.

Президент Українського центру Міжнародного PEN-клубу Микола Рябчук у день відкриття конґресу заявив: зібрання письменників не може бути лише культуральним – воно неминуче стане і політичним. «Це справді захід не лише культурний – це захід, який має певне політичне значення, це виявив письменницької солідарності з Україною», – сказав Рябчук на презентаційній прес-конференції.

Пані Дженніфер Клемент, президентка PEN, підтвердила: дійсно, для письменницької спільноти важливо бути у Львові і «виступити на боці України в цей час історії, щоб захистити правду, свободу висловлювань та літературу».

«Важливо бути тут і висловитися проти пропаґанди і перекручування фактів. Російська державна пропаґанда і поширення неправдивих ідей не лише маніпулює світовою думкою, а й ділить українське суспільство. Проблема полягає в тому, що навіть якщо хтось зрештою й довідається правду, ця неправдива інформація вже отруїла багато сердець. Ми бачимо, що нищиться атмосфера довіри, люди не просто вірять у неправдиву інформацію – неправда стає реальністю», – сказала пані Дженніфер у своїй промові на відкритті конґресу у понеділок увечері.

Микола Рябчук і Дженніфер Клемент

Програма PEN-конґресу передбачає низку публічних заходів, присвячених різносторонньому аналізу проблем пропаґанди та інформаційного впливу. У середу відбудуться відкриті дискусії про стан зі свободою медій у трьох державах-монстрах – США, Росії та Китаї, – об’єднані темою: «Суперсили в центрі уваги». У четвер український журналіст Андрій Куликов матиме публічну розмову на тему «Журналістська етика vs пропаґанда». У п’ятницю буде цілий дискусійний марафон із чотирма панелями («Обстоювання правди в часи пропаґанди», «Пам'ять і літературна уява як протидія злу», «Чи впаде демократія? Становлення популізму та нативізму як глобальний виклик», «Свобода на вигнанні: підтримка для біженців, протидія ксенофобії»).

«На 83-му конґресі для нас дуже важливою буде не лише закрита, «дипломатична», частина, а також і заходи, спрямовані для привернення уваги широкої громадськості до низки проблем: як жити в епоху фейкових новин, постправди і пропаґанди», – прокоментувала координаторка команди оргкомітету Ольга Муха, очільниця офісу «Львів – місто літератури ЮНЕСКО». У рамках конґресу відбудеться також низка мистецьких подій і громадських акцій.

Зі слів українського письменника Андрія Куркова, сесійна частина конґресу PEN розгортатиметься у трьох основних комітетах, котрі, згідно з означенням Куркова, теж «більше пов’язані з політикою, ніж із літературою»: засідатимуть комітет «Письменники за мир», комітет «Письменники в зоні ризику» (у неволі) і комітет із перекладів та лінгвістичних правил.

На конґресі – близько двохсот учасників

Суворий пан Курков сказав на прес-конференції: конґрес має показати низці українських письменників, що вони не мають права залишатися в рамках літературного процесу, а й брати ширшу участь у суспільному житті. «Сподіваюся, вони зрозуміють, що функцією письменника є не тільки написання нових творів», – зазначив пан Андрій.

Курков, зокрема, акцентував на проблемі звільнення політичних в’язнів. «За час своєї діяльності світовий PEN-клуб допоміг звільнитися з тюрем різних країн сотням письменників. Останній приклад відбувався на наших очах, коли в Стамбулі заарештували турецьку письменницю Аслі Ердоган, і спочатку PEN-клуб домігся, щоб її визволили, і ось днями їй повернули закордонний паспорт», – зазначив пан Андрій.

Нагадаємо, світовий PEN розпочав активну кампанію за звільнення українського режисера, автора збірки оповідань Олега Сенцова. Навесні американський осередок міжнародної письменницької правозахисної організації PEN International відзначив Сенцова премією Барбари Ґолдсміт («Свобода писати»), котру вручають письменникам і публіцистам, які зазнали утисків за висловлення власних думок. Організатори премії тоді підкреслювали: майже всі ув'язнені лауреати премії (37 із 40) не пізніше ніж за 18 місяців від дня нагородження виходили на волю.

У неділю, коли учасники конґресу прибували до Львова, в аеропорту їх зустрічали зворушливою акцією: волонтери тримали в руках таблички з прізвищем Олега Сенцова, немовби визирали з літака саме його. А нині, у вівторок, у будівлі старого трамвайного депо на LEM Station відбудеться вечір на честь Сенцова та ув’язнених письменників «Пусті стільці». Учасники спостерігатимуть за театральною постановкою I акту Олегової п’єси «Номери».

В очікуванні Олега Сенцова

Символічно: у час конґресу також очікують вироку суду окупаційної адміністрації Криму для члена українського ПЕНу Миколи Семени...

Урочиста церемонія відкриття конґресу у понеділок увечері супроводжувалася лекцією британського юриста та публіциста Філіпа Сендса «Особисті історії. Про життя і про право». Пан Сендс, котрий є автором роману «Східно-Західна вулиця» (на недавньому Форумі видавців була презентація), ідеально надавався для ролі основного промовця. Книга Філіпа Сендса в художній формі показує визрівання концепцій геноциду та злочину проти людства, котрі виношувалися двома промінентними юристами, студентами права Львівського університету, – йдеться, відповідно, про Рафала Лемкіна та Герша Лаутерпахта. Отже, лекція британського автора – це було абсолютне резонування як із місцем проведення конґресу (Львів), так і його місією (захист прав людини).

Філіп Сендс надає великої уваги місцю. Згідно з його концепцією, Лемкін і Лаутерпахт змогли сформулювати свої погляди саме через те, що перепустили через себе трагедію воєнного, міжвоєнного Львова. «Жодне місто в світі не знає більше про це напруження між індивідами та групами, котре є в місті Львові. І фактично це теж місто, яке каталізувало і пришвидшило появу нових термінів, які створили Лаутерпахт і Лемкін», – тлумачив Сендс.

Філіп Сендс демонструє публіці знимку свого дідуся під час лекції

Промовець не загортав своїх слів у фантики. Пан Філіп сказав, що мандрує Центральною та Східною Європою і спостерігає, що «нетолеранція, нетерпимість, ненависть до іноземців» спалахують нині у низці країн, і зарахував до переліку цих держав, окрім Угорщини та Польщі, також і Україну. Окрім того, Філіп Сендс висловив перед публікою свою стурбованість інцидентом зі зривом презентації книжки «Майя та її мами» Лариси Денисенко.

Ольга Муха по завершенні церемонії сказала кореспондентові Z, що історія зі зривом презентації стане предметом обговорення конґресу. «Ми насправді вперше виходимо на політичну арену як самостійний гравець, – по-філософськи підходить до цього інциденту пані Ольга. – Глобалізаційні процеси завжди пророкують локальні. Коли начебто виникає загроза певного стирання ідентичності, то, зрозуміла річ, активізуються такі рухи. Процеси, котрі зараз відбуваються, дуже зрозумілі і дуже природні. Ми дуже молоді як політична нація, і цих процесів нам не уникнути. Ми мусимо це пережити».

На конґресі також презентували міжнародну доповідь щодо свободи висловлювання в Україні в період пост-Майдану. PEN-клуб констатував, що протягом 25 років Україна пережила два відчутні періоди, від авторитаризму до ліберального ладу. PEN вважає, що війна поставила ці демократичні здобутки під загрозу.

«Під час війни діалог та свободу вираження поглядів часто розглядають як загрозу національній безпеці», – розтлумачила президент PEN Дженніфер Клемент.

Презентаційний плакат конґресу: чи формула Айнштайна – то правда?

Фото – Львівська міська рада, ZIK, організатори конґресу