Олександра БОДНЯК

В Україні повинно бути півмільйона пластунів, і тоді не треба було б турбуватися про майбутнє України.

Богдан Гаврилишин

 

 

Вчора, 17 вересня, у Львові відбулось урочисте відкриття нового пластового року після завершення сезону літнього таборування.

Традиційно святкування, в яких взяли участь сотні пластунів і пластунок різного віку, розпочались зі спільної молитви у Гарнізонному храмі св. ап. Петра і Павла. Урочистості пройшли на площі Ринок, де пластунів станиці "Львів" НСОУ "Пласт" привітали міський голова Львова Андрій Садовий і голова ЛОДА Олег Синютка.

 

 

Потому, протягом дня, у скверику навпроти Львівської облдержадміністрації діяло пластове містечко з мистецькими точками, фотозонами, співами, спортивними іграми та благодійним ярмарком.

 

«Це дуже круто, що Львів і Пласт – це, фактично, єдине ціле. Ми любимо Пласт, думаю, що ви також розумієте, що ви – не просто майбутнє України, ви – сьогодення нашої країни. Ми часто маємо сьогодні нарікання на проблеми. Наше завдання, ваше завдання – збудувати цю країну. В мене велике бажання, щоб ви швидше підростали, ставали дорослими, брали владу у свої руки і керували Україною. Я вас люблю. Бажаю процвітання», – сказав Андрій Садовий.

 

 

Міський голова додав, що для львівського осередку Пласту в бюджеті міста цьогоріч передбачено 1 млн грн. 302,9 тис. грн виділено на закупівлю туристичного і спортивного спорядження та матеріально-технічних засобів для проведення пластових заходів. Окрім того, вирішується питання про виділення 550 тис. грн на меблі для укомплектування пластових домівок.

Фінансово осередкам Пласту допомагають і влада, і партнери, і доброчинці. Проте у станиць є інша, гостріша проблема – це брак виховників для новацтва і юнацтва, через що потрапити до Пласту можуть далеко не всі, хто цього хоче.

 

 

У представників осередків Пласту Галичини Z довідався про те, як до волонтерства в організації залучають студентів і як батьки повертаються до Пласту заради вже своїх дітей.

Так, страшопластунка-вірлиця станиці "Львів" Оксана Ємець розповідає, що з виховниками для юнацтва у львівського осередку особливих проблем немає. Окрім того, каже вона, спостерігається тенденція до повернення в організацію людей старшого віку, які раніше пластували, проте з тих чи тих причин відійшли від цього. Натомість, за словами Оксани Ємець, є брак виховників для новаків, адже діти 6-11 років потребують особливого підходу. А таких охочих вступити до Пласту у Львові є найбільше. «Наступний вишкіл для виховників у нас відбуватиметься у жовтні. Загалом, ці вишколи відбуваються регулярно, проте, на жаль, зголошується мало людей. Та в організації працюють над програмою залучення людей до Пласту, зокрема виховників ззовні», – каже вона.

 

 

Керівник Львівського осередку Пласту Матвій Дух розповів Z, що програма залучення виховників-волонтерів є передусім внутрішньою. «Ми працюємо з нашими пластунами, які досягли 18 років. Робимо акцент на особистісній мотивації, адже у них теж були виховники, які вклали свій час і сили для того, щоб вони могли пластувати. Добре, коли юнак чи юнка можуть сказати «Я теж хочу вкласти себе в спільну справу», – розповів Матвій Дух. Під час тренінгу, що проходять майбутні виховники, вони дізнаються, що на них чекає, усвідомлюють серйозність та відповідальність, каже керівник Львівського осередку, тому після вишколів частина людей може відсіятись. Зараз у Львові є понад 1700 пластунів, більшість з яких – 1200 – юнацтво. Новацтва є близько 300 дітей і приблизно такою ж є кількість старших пластунів Львова.

 

 

 

Керівник Тернопільського осередку Пласту Дмитро Сиротюк розповів Z, що в місті й області є велике зацікавлення вступом до організації – охочі запитують про це мало не щодня. Новий рік тут також відкрили цими вихідними дводенним табором.

 

 

«Виховників бракує, ми стараємося створювати для них тепличні умови, аби їм було комфортно і було бажання витрачати свій вільний час на волонтерство. Зараз більшість волонтерів, які працюють з дітьми юнацького віку, це студенти. А в студентів є багато різних можливостей і альтернативних рухів чи організацій, де вони можуть розвиватися.

Водночас волонтери, які працюють з дітьми до 11 років, в основному пластуни-сеньйори (старші за 26 років), які відновили своє пластування, бо привели своїх дітей чи вступили в організацію і стали виховниками, щоб їхні діти могли пластувати», – розповів Дмитро Сиротюк.

 

 

Найстрімкіший ріст в чисельності спостерігають саме серед дітей 6-11 років, і саме завдяки батькам-виховникам. За минулорічною інформацією (зараз після літа вона оновлюється), у Тернополі є 500 активних пластунів.

«Я стараюся працювати в господарському напрямку, забезпечивши необхідну техніку, інструменти, музичні інструменти, спорядження для туризму та різні ігри. Я вважаю, що такі речі дають нові можливості для якісного розвитку і сприяють роботі волонтерів-виховників», – додав Дмитро Сиротюк.

 

 

А в Івано-Франківську Пласт відкрив новий рік на тиждень раніше. Тут для найменших пластунів влаштували екскурсію вечірнім містом. А старші під час благодійного ярмарку домашньої випічки зібрали бійцям Української Добровольчої Армії 2600 грн на паливо.

В Івано-Франківську, розповів Z представник Станичної пластової ради Івано-Франківської станиці Пласту Тарас Зень, проблеми з браком виховників намагаються вирішувати у два способи.

 

 

«Виховники працюють на волонтерських засадах. Їх є багато, проте все одно бракує – часом дітям доводиться чекати і по півроку, допоки з’явиться виховник. Аби вирішити цю проблему, ми перш за все готуємо виховників з-поміж самих пластунів, яким виповнилось 18 років. Також проводимо презентації Пласту у вищих навчальних закладах серед повнолітніх студентів, пропонуємо їм стати виховниками після проходження відповідного вишколу. Проте після таких презентацій насправді зголошується мало людей. По-перше, зараз для молоді є багато інших активностей, а по-друге, студента голим патріотизмом не візьмеш», – розповів Тарас Зень.

Він додав, що зараз в Івано-Франківську найбільше охочих вступити до Пласту серед новаків (6-10 років), відповідно, тут є і найбільший запит на виховників – братчиків і сестричок. Серед юнацтва (11-17 років) охочих долучитись до скаутської організації, каже Тарас Зень, зараз дещо менше, аніж завжди, бо, знову ж таки, є багато інших клубів та гуртків для дозвілля.

 

 

 

«30 вересня у нас почнеться вишкіл для виховників, на який кличемо охочих. Ми запросили відомих людей, дотичних і не дотичних до Пласту, аби вони прочитали лекції під час вишколу. Це, зокрема, Сергій Притула, який цього дня буде у місті, виконувач обов’язків керівника МОЗ Уляна Супрун, засновник проекту Ukraїner Богдан Логвиненко та інші», – розповів Тарас Зень.

Свого часу відомий українець і пластун з понад 70-річним досвідом Богдан Гаврилишин сказав, що Пласт заповнює ту порожнечу, що залишилася після Радянського Союзу, коли Україна відродилась, проте спрямована на матеріалізацію цінностей.

 

 

«Виховання почуття обов’язку щодо інших і згодом щодо цілого суспільства робить Пласт одним з важливих джерел справжньої еліти. Еліта – це люди, які не шукають для себе привілеїв, багатства, слави, а радше беруть на себе більше відповідальности та зобов’язань за долю інших людей, суспільства, країни, світу», – говорив Богдан Гаврилишин про вплив Пласту на виховання молоді і, як наслідок, переродження Української держави.

 

 

Знимки з відкриття пластового року у Львові Павла ПАЛАМАРЧУКА

 

18.09.2017