Юрій СКОЛОЗДРА

Польща зацікавлена в працівниках з України, розвиватиме транскордонне співробітництво з сусідніми українськими областями і навіть прагне посилити значення регіону Карпат у європейській політиці. Про це йшлося під час 27-го Економічного форуму, який щойно завершився в польському містечку Криниця-Здруй. Щоправда, до участі у великій грі Україну вже не запрошують.

 

 

На цьогорічному «польському Давосі» (як часом величають форум у Криниці) не було перших чи принаймні ключових осіб з найбільших країн Євросоюзу. Натомість, окрім господаря Анджея Дуди, Криницю відвідали президенти Македонії та Грузії.

 

Голова ВРУ Андрій Парубій, який представляв Україну, встиг обговорити зі своїм колегою з польського Сенату Мареком Кухціньскім проблему перевантаження пунктів пропуску на польсько-українському кордоні, загрозу російського газопроводу «Північний потік–2» та наближення України до членства в ЄС.

 

Парубій намагався бути конкретним. «Ми плануємо у 2018 році збудувати чотири нових пункти пропуску: два на Львівщині й по одному – на Волині та Закарпатті. Щоправда, на Закарпатті є певні труднощі через те, що з обох боків кордону розташований національний парк. Намагаємось узгодити, щоб цей перехід був для пішого та велосипедного руху, максимально туристичним», – наголосив український спікер.

 

Він закликав передбачити у бюджетах Польщі та України наступного року кошти на будівництво нових переходів. Також, за словами голови ВРУ, планується перебудова пунктів пропуску в Раві-Руській та Краковці. А щоби цей процес був максимально ефективним, він запропонував спільний об’їзд кордонів між Україною і державами ЄС – аби наочно оцінити стан усіх переходів.

 

Робоча зустріч української та польської делегацій під головуванням Голови ВРУ Андрія Парубія та маршалка Сейму РП Марека Кухцінського

 

Утім, збільшувати кількість пунктів пропуску чи інтенсифікувати роботу існуючих поляки не поспішають. Понад те, Польща неодноразово збиралася припинити роботу експериментального пішохідного пункту перетину «Угринів–Долгобичів», і лише в останній момент двічі його функціонування продовжували ще на півроку. Тож побудова нових переходів може так і залишитися планами української сторони.

 

Боротися із російським газом («Україна на собі відчула: залежність від російського газу Росія перетворює на інструмент політичного тиску» – цитата спікера) Парубій запропонував за допомогою заяви, текст якої він завбачливо привіз зі собою і віддав польському колезі. Зрештою, Польща й без української «підказки» послідовно виступала проти Nord Stream–2.

 

Водночас східноєвропейські країни активно диверсифікують шляхи постачання газу. Завдяки клайпедському морському терміналу приймання LNG (скрапленого газу) Литва вже отримала суттєві знижки від Газпрому. Протягом двох років аналогічний термінал добудують на хорватському острові Крк. А поляки вже збираються розбудовувати свій термінал у Сьвіноуйсьцю, який регулярно приймає танкери-газовози, зокрема з Норвегії.

 

До слова, саме оця лінія: Балтійське море, Чорне та Адріатичне (країни Балтії, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Румунія, Болгарія, а також її ініціатори – Польща і Хорватія) обіцяє стати новим центром тяжіння у Центрально-Східній Європі. Так звану Ініціативу Тримор’я підтримують і Сполучені Штати (влітку її саміт у Варшаві відвідав Дональд Трамп). А напруження у стосунках низки країн цієї групи та керівництва Євросоюзу у питаннях біженців окреслюють опозиційний характер учасників Тримор’я у ЄС.

 

Ще два роки тому Польща серйозно розглядала проект Балто-Чорноморського союзу, повноцінним учасником якого вважалась і Україна. Однак через політичну та економічну слабкість потенційних учасників цього конгломерату (серед причин називають навіть небажання США надавати підтримку надміру корумпованій Україні) у Варшаві вирішили переформатувати спілку. Із Загребом, але вже без Києва.

 

На форумі в Криниці перспективи Тримор’я обговорювали на окремій панелі. Насамперед ішлося про забезпечення країн-учасниць енергоносіями (про газ уже сказано). І Польща не приховувала радості, що завдяки виходу до моря диверсифікує ще й постачання нафти та може її транспортувати (і, відповідно, заробляти) партнерам-«триморцям».

 

Натомість будувати інтерконнектори та імпортувати електроенергію (в тому числі з України) поляки не поспішають – у них достатньо власного вугілля, на якому вони базують свою енергонезалежність. А поза тим не відкидають і можливості побудови власної атомної станції – у перспективі років десять і далі.

 

«Якби рішення про будівництво АЕС ухвалили в цьому році, пуск першого блоку міг би відбутися у 2029–2030 рр. Вартість станції – близько 75 млрд злотих, Польща може собі дозволити цю інвестицію», – зазначив міністр енергетики Кшиштоф Тхужевскі.

 

Традиційно Економічний форум в Криниці був дискусійним майданчиком для обговорення варіантів співробітництва Польщі та інших держав Центрально-Східної Європи з Україною. Судячи з рівня залучення Києва в роботу форуму цього року, закордонних партнерів тепер цікавлять хіба транскордонні проекти з Україною та трудова міграція.

 

Зокрема, йшлося про економічні перспективи кластерів Дунай та Карпати. Поляки висунули ідею створення на карпатських теренах нового геополітичного «центру Європи», де (і тут важливе формулювання Кухціньского) з Польщею, Чехією, Словаччиною й Угорщиною «співпрацює Україна».

 

«Імігранти-заробітчани» з України стали темою окремої дискусії в Криниці. Польща й надалі зацікавлена у працевлаштуванні робітників з України, зазначив віце-міністр родини, праці і соцполітики Польщі Станіслав Швед. Їх кількість на сьогодні вже оцінюють у мільйон осіб. Польська влада моніторить ситуацію на ринку праці після запровадження безвізу, оскільки дозвіл на працевлаштування українцям й надалі потрібен, але тепер працівникам легше влаштуватися на роботу «на чорно». 

 

До слова, у Криниці Нацбанк Польщі (NBP) представив дані щодо українських працівників: їхня середня зарплата в Польщі – 2105 злотих (бл. 496 євро), з цієї суми 34% йде «на життя». За 2016 рік українці переказали з Польщі близько 8,1 млрд злотих (майже 2 млрд євро).

 

Обговорювали на форумі в Криниці й тему допомоги ЄС для України: йдеться про план, створення якого раніше ініціювали литовці і котрий називають аналогом «плану Маршала». Деталей наразі не озвучували, лише екс-прем’єр Литви Андрюс Кубілюс зазначив, що ЄС може виділяти кошти (5 млрд євро) на будівництво доріг в Україні, децентралізацію, підтримку малого і середнього бізнесу.

 

За словами ж Андрія Парубія, сторони узгоджують напрями фінансування, які є найважливішими для України. І вкрай важливим є сформулювати короткотермінову перспективу для України та прописати чіткі етапи – як на шляху до безвізу. І щоби цей план передбачав здійснення певних реформ, а також гарантії країн – членів ЕС.

 

«План Маршалла для України» Андрюс Кубілюс ще раніше обіцяв представити на саміті Східного партнерства, який заплановано на листопад цього року. А поки українські владці тішаться безвізом і чекають чергового траншу допомоги, наші сусіди працюють над формуванням нових центрів впливу у Європі та (як випливає із деяких згадок під час панельних дискусій) готові співпрацювати навіть з Грузією й Азербайджаном.

 

 

09.09.2017