Керівник Львівської ОВА Максим Козицький підтримав пропозицію перейменувати вулицю Володимира Винниченка у Львові на вулицю Героя України Андрія Парубія. Про це він написав у своєму телеграм-каналі.
Меморіальна дошка, встановлена на місці вбивства Андрія Парубія (вулиця Єфремова, Львів)
Дискусії навколо ідеї перейменування вулиці Володимира Винниченка у Львові активізувалися кілька місяців тому, коли Максим Козицький виступив із заявою, на яку тоді схвально відгукнулися історики, громадські діячі та звичайні користувачі соцмереж:
"Винниченко – історична постать, яка не підпала під декомунізацію, адже досі не внесена в перелік перейменувань Українського інституту національної памʼяті. Однак багато істориків наголошують, що він прихильник автономії України у складі Росії; критикував політиків-самостійників, зокрема Миколу Міхновського; неодноразово конфліктував зі Симоном Петлюрою щодо самостійництва; був відвертим противником створення української армії; був переконаним комуністом і навіть організував у Відні закордонну групу українських комуністів; після того, як більшовики окупували Україну, активно співпрацював з московською владою, навіть будучи за кордоном; його утопічні заклики до московської влади щодо українізації та літературний спадок є неспівставними з тією шкодою, якої він заподіяв українській державності в період Перших Визвольних Змагань", – написав у квітні цього року Максим Козицький.
Тепер керівник Львівської ОВА підтримав публічну заяву отця УГКЦ ієромонаха-студита Юстина (в миру Юрій Бойко, релігійний діяч, письменник, блогер, доктор богослов'я та патристичних наук Папського патристичного інституту «Августиніянум»), який закликав депутатів Львівської міської ради переіменувати вулицю Винниченка на честь Героя України Андрія Парубія.
Мені щоденно доводиться ходити вулицею Винниченка. І щоразу, коли крокую нею, пригадую завжди відомого історика, дослідника Львова і мого доброго приятеля Миколу Бандрівського, який вже роками бореться за те, щоби вулицю Винниченка у Львові перейменувати.
Його головний аргумент – Винниченко був маркером присутності радянської України. Ось його слова:
"Нас мало має цікавити персона, ми не маємо аналізувати так глибоко його творчість як драматурга, це все інше. Річ у тому, що він був маркером присутності тут радянської України, російськомовної значною мірою".
Але мене як голову оргкомітету з відзначення 160-ліття від дня народження праведного митрополита Андрея Шептицького болить ще один історичний факт. Він є відомим, щоправда більше у наукових колах.
Отож, у 1917 році митрополит Андрей Шептицький, повертаючись з московської неволі, зупинивсь у Києві. Він хотів зустрітися з членами Центральної Ради.
На жаль, цієї зустрічі не відбулося. Однак митрополита Андрея запросили на приватне засідання частини членів Центральної Ради, де Михайло Грушевський та С.Русова привітали його із звільненням із царської неволі.
Так ось. Згідно зі споминами сучасників тих подій, там був присутній і Володимир Винниченко. Він повівся по відношенню до митрополита Андрея страшенно неадекватно – сидів спиною до гостя (Жуковський А. Митрополит Андрей Шептицький і православ’я // Науковий збірник Українського Вільного Університету. – T.15. – Мюнхен, 1992, С. 62).
Хтось запитає, а до чого це я проваджу? А ось до чого!
Львів – не просто місто. Це справжній форпост, який має особливу місію: вшановувати своїх героїв і берегти правду історії. І така місія Львова – результат старань та зусиль сотень і тисяч наших попередників, яку ми зобов'язані примножити.
Мені особисто незрозуміло, у чому причина відмови перейменовувати вулицю, що досі носить ім’я одіозного Володимира Винниченка – незважаючи на численні звернення частини науковців, інтелігенції, ветеранів і військових. Вони пропонували назвати її на честь Короля Юрія Львовича.
Якщо так не підходить, то я маю іншу пропозицію.
Вважаю, що в місті, яке є серцем української державності, не повинно бути місця для суперечливих постатей минулого, котрі заплямували себе неоднозначними вчинками, особливо – в період визвольних змагань.
Тому висуваю альтернативну пропозицію – перейменувати цю вулицю на честь Героя України Андрія Парубія. Людини, яка все своє віддала життя поклала на вівтар боротьби за Україну, її свободу та незалежність.
Маємо називати вулиці нашого міста на честь достойних постатей, справжніх героїв!
Ласкаво прошу депутатів Львівської міської ради, наукові кола, істориків, воїнів і взагалі жителів нашого міста підтримати цю пропозицію!
Керівник Львівської ОВА Максим Козицький на цю заяву відреагував одразу. "Дякую отцеві Юстину за мудрі слова. Підтримую пропозицію. Це буде правильно і заслужено", – написав він у своєму телеграм-каналі.
11.11.2025