Сенат Польщі схвалив закон про Верховний суд.

 

Голосування відбулося о другій годині ночі на суботу, 22 липня, після багатогодинних бурхливих дебатів.

 

 

За ухвалення закону висловилося 55 сенаторів, проти – 22, двоє утрималося. Причому ті, хто утрималися, належать до урядової партії «Право і Справедливість» – Ярослав Обремський та Александр Бобко. Проти голосували всі сенатори опозиційної партії «Громадянська платформа». Результати голосування вони зустріли вигуками «Вільний суд!» і піднесли догори плакати з таким же написом – повідомило Polskie Radio.

 

Сейм Польщі ухвалив згаданий закон ще 20 липня. Тепер, аби документ набув чинності, його повинен підписати президент країни Анджей Дуда. На його децизію також очікують ще два закони, які стосуються судової реформи: зміни до Закону про Держану раду судочинства і зміни до Закону про загальні суди.

 

Ухвалення пакету законів про судову реформу супроводжується багатотисячними акціями протесту у Варшаві та інших польських містах, а також у столицях європейських держав. Зокрема, в четвер, 20 липня, на вулиці Варшави вийшло близько 50 тисяч протестувальників. Це відбулося після того, як депутати Сейму проголосували за суперечливий закон, вилучивши з нього всі поправки, запропоновані опозицією.

 

Критики реформи судової системи, зокрема представники опозиційної партії «Громадянська платформа», переконані, що вона поховає принцип поділу влади і підірве демократію в Польщі. Адже вона передбачає реорганізацію Верховного суду, під час якої мають бути відправлені до демісії його голови і всі судді. Залишаться на посадах лише ті, чиї кандидатури схвалить міністерство юстиції. Документ також наділяє міністерство одноосібним правом призначати всіх високопоставлених суддів.

  

Напередодні ухвалення реформи Європейська комісія пригрозила Польщі серйозними наслідками, якщо закони про судову реформу в їхньому нинішньому вигляді набудуть чинності. Зокрема, віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс заявив, що Брюссель може розпочати проти Варшави процедуру за статтею 7 Лісабонського договору ЄУ, яка передбачає санкції аж до позбавлення країни-порушниці права голосу в Європейській раді. Нарада щодо можливості застосування цієї процедури відбудеться в Єврокомісії вже наприкінці липня.

22.07.2017