На вчерашний день, 30 н. ст. червня, назначено загальні збори "Підгірскої Ради" в Стрию. До години 1-шої в полудне виповнилась простора саля Рускої Бесїди в Стрию участниками зборів. Явилось більше сотки селян з всїх трех повітів, стрийского, дрогобицкого і жидачівского, і то нaвіть з подальших сторін, — не много духовеньства, бо лиш до 8 священиків, та ще менше світскої интеліґенції і то лиш з самого Стрия.
Збори відкрив заступник голови уступаючого видїлу п. Дубравскій і удїлив голосу секретареви о. Ал. Бобикевичеви. До справозданя з дїяльности уступаючого видїлу.
"Уступаючій видїл — говорив о. Бобикевич — не може виказатись надто світлими успіхами своєї дїяльности, але се можна витолкувати тим, що се був початок товариства політичного, а кождий почин єсть трудний. Все-таки видїл старав ся по змозї виповнити свою задачу: боронити прав руского народа і дбати про єго розвиток, — се значить, щоби Русини дістали всї им приналежні права і могли успішно плекати свою народність. Щоби відповісти сїй задачи, треба поперед всего: розбудити почутє народности; дбати о ширенє просвіти, бо лиш сим способом пізнасть кождий, які права належать ся єму і як постояти за сі права.
"Видїл відбув 12 засїдань, вчисляючи в се вже і засїданя, які відбув в характері комітету передвиборчого. Видїл старав ся о придбанє найбільшого числа членів і єсть их тепер по-над 200, переписував ся з ними і піддержував як одиницї так і товариства в борбі о права. Дня 5 падолиста 1891 р. відбулись надзвичайні збори, але з численних справ, поставлених на порядку деннім, лишив ся лиш реферат про загальне голосованє безпосередне, а до наради над прочими справами мало скликатись окреме віче. Потребу загального голосованя ухвалено одноголосно, длятого видїл заняв ся виготовленєм петицій і розісланєм их між громади, а в наслїдок того вплинуло до ради державної до 30 петицій на руки видїлу.
"Рівно-ж був видїл Підгірскої Ради і комітетом передвиборчим при послїдних виборах до ради державної. Вправдї вибори не випали по мисли комітету, але веденє цїлої акції не принесло ганьби нї видїлови нї товариству.
"Богато членів не поплатило вкладок, але позаяк нема більших видатків, то й видїл не напирав. Доходу з вкладок було 35 зр. 50 кр., а розходу 31 зр."
Над сим справозданєм не забирав нїхто голосу і збори приняли єго до відомости та дали абсолюторію уступаючому видїлови.
По відданю карток голосованя на членів до нового видїлу (голова, шість заступників і три видїлові) до рук скрутаторів пп.: А. Могильницкого, Татчина і Дергала — приступлено до слїдуючої точки порядку дневного, і то до реферату д-ра Евг. Олесницкого: Про найблизші задачі "Підгірскої Ради".
Д-р Олесницкій зачав:
"Світлий зборе! Панове братя! Ми зійшлись тут на збори товариства політичного. Розглянувши ся по краю, побачимо сумну а заразом і чудну появу, що з-поміж наших численних товариств найгірше розвивають ся наші товариства політичні, а именно повітові. Годить ся зважити, що за причина тої появи?
"Одним з найважнїйших прав, які надала нам свобода конституційна, — се можність закладати товариства політичні. Ми, Русини, повинні користуватись тою свободою конституційною як найбільше, бо в многих инших ми упослїджені і покривджені. Ми-ж сей нарід, котрого випирають з прав конституційних; — ми ж сей нарід, що не має достаточного числа своїх репрезентантів в тїлах конституційних; — ми мусимо глядати иншої дороги, єсли отся нам заперта, щоби добувати своїх прав. А як раз товариства політичні подають нам можність і силу відзискати потоптані права і доповняти се, що в горі хибує. Нам вільно в товариствах політичних радити над нашою долею, писати пропамятні письма, висилати депутації.
Наші товариства політичні заявляють в своїй дїяльности мало познак житя. У нас буває так, що політичне товариство повітове завяже ся перед виборами, переведе, успішно або нї, акцію виборчу а відтак спить і з того виходить, що се радше комитети виборчі анїж товариства політичні. А тимчасом можна виказати, що круг дїланя таких товариств дуже великій.
"Статистика конскрипційна виказує, що відношенє чисельне Русинів до Поляків значно змінило ся в нашу некористь. Коли перед десяти лїтами виказано Русинів о 500.000 менше анїж Поляків, то тепер вже аж 700.000 Русинів менше від Поляків. Де-ж подїлись Русини? — чи може не родять ся, чи гинуть на яку пошесть? Нї одно, нї друге. Русини як родили ся, так і родять ся; пошести, славити Бога, нема — а причина сего в тім, що почутє національне, самосвідомість народна слабне. У всхідних повітах, на жаль і сум, декуди навіть вже менше Русинів від Поляків. І так в повітї скалатскім вже лиш 46% Русинів, а проче Поляки, жиди і Нїмцї. В повітї перемискім Русинів 48%, а в тернопільскім ледви одним процентом перевисшаємо по-над половину, бо нас єсть лиш 51%. Зле дїє ся, що споконвічного населеня не стає, а напливає чуже.
"Ба й в тих повітах, де конскрипція не могла зменшити нашого числа де Русини перевисшають числом инші народности — от хоч би взявши три наші повіти: стрийскій з населенєм руским 70% дрогобицкій з 69% а жидачівскій з 81% — чи наше положенє відрадне? Чи ми в тих повітах займаємо видне становище, маємо наші повні права? От і тепер репрезентує ті три повіти посол вибраний против волї і бажаня. А і в самій репрезентації повітовій в Стрию не маємо нїкого, хто би постояв за наші права. (Сумно! дуже сумно!)
"А причина сего лиха лежить в тім, що у нас не достає сполученя всїх до спільної працї, в имя одного интересу, до одної мети. Єсли усунемо се лихо, тогдї будемо мати силу, щоби наш голос почули найдальше. До сего сполученя послужить живе пересвідченє потреби борби о свої права. Таке сполученє може перевести товариство політичне, наша "Підгірска Рада", а єї дїяльність повинна розходитись довкруги благодатними лучами.
"І так в першій лінії до осягненя самосвідомости національної причинить ся пізнанє прав нашого язика, нашої мови. У нас занедбуєсь обовязки супротив рускої мови і язика. В громадах де часом нема нї одного чоловіка, котрий би не то знав написати, але лиш poзyмів по польски — усе польске. І печатка, і всї акти, і цїла переписка ведесь по польски, ба навіть кождий громадянин у відносинах з властями калїчить свою рідну мову, намагаючись говорити по польски. Таке саме як з радами громадскими і з місцевими радами шкільними. Як в справах публичних так і в приватних повинен кождий Русин дорожити як найбільше правами свого язика і добувати для него як найбільше приміненє і признанє.
"Тож Підгірска Рада повинна пересвідчити кождого Русина, що має повне право уживати все і всюди своей рідної мови, — а хто сего не робить, сей допускаєсь зради на власнім народї. Нема боятись нїякого гоненя, бо-ж сам представитель правительства заявив публично, що всї власти і уряди обовязані принимати рускі письма і відповідати на них по руски, а котрий урядник не пошанував би того, сей допустив би ся провини службової в cвoїм урядованю і буде покараний. Длятого Підгірска Рада буде встоюватись в тім взглядї за права одиниць, буде наглядати, чи власти шанують ті права, а в кождім случаю буде доходити в законній дорозї права, приналежного рускому народови.
Яко дальшу задачу політичного товариства зазначив д-р Олесницкій: охорону горожаньско-конституційних прав; поученє і пораду в нових законах а вкінци придуманє средств для економічного піддвигненя народу. — Про сі точки подамо обширнїйше в слїдуючім числї, а тепер наведемо лиш резолюції, якими закінчив д-р Олесницкій свій політичний реферат.
Резолюції ті суть слїдуючі:
Загальні збори "Підгірскої Ради" рішають і поручають видїлови:
1. щоби заняв ся як найскорше зібранєм петиції що до безпосередних виборів в тих місцевостях, котрі их доси не вислали, і посередничив в предложеню тих-же тїлам конституційним;
2. щоби пильно слїдив за нарушенями прав горожаньско-конституційних, подавав покривдженим поміч і нараду як неменше сам старав ся представленєм фактів через репрезентантів наших в тїлах парляментарних — взглядно висиланєм петицій до згаданих тїл як також до компетентних властей стояти на сторожи свобід горожаньских;
3. щоби як найчастїйше користав з постанови §.2. своїх статутів: скликував своїх членів і поясняв им в популярних викладах нові закони і розпорядженя, особливо ті, котрі мають вплив на господарскі (економічні) відносини селяньства;
4. щоби старав ся пізнати як найдокладнїйше стан і потреби селяньства в найблизших повітах і старав ся по змозї приходити своїм членам в поміч в их господарских змаганях, а то именно, виєднуючи для них можливі після обовязуючих законів пільги, вказуючи жерела заробкованя і стараючись по можности бодай дати почин до орґанізації працї і господарскої самопочи між нашим селяньством — а вкінци подаючи кривди і визискуваня нашого селяньства на поли економічнім до прилюдної відомости;
5. щоби впливом своїм і своїх членів приводив громади і другі самоуправні институції, остаючі в руках Русинів, до заведеня всюди руского язика яко урядового і при кождім нарушеню прав того язика подавав покривдженим раду і охорону.
______
По принятю зборами двох внесень: в справі акції при доповняючих виборах до повітової ради стрийскої і в справі представленя компетентним властям, що окружний инспектор шкільний в Стрию не визначив руского темату на учительскі конференції — оголошено результат виборів до видїлу.
Голосувало 66 членів. Головою вибраний д-р Евгеній Олесницкій одноголосно; членами видїлу: Роман Тишовницкій, о Вас. Давидяк, Андр. Могильницкій, о. Ол. Бобикевич — всї 63 голосами, Андр. Берник 60 голосами і о. Савин Теодорович 35 голосами. (О. Залозецкій дістав 27 а Гринь Скоблик 13 голосів.) Заступниками видїлових вибрані: Иван Вахнянин, о. Богдар Кирчів і Федь Дергало.
(Конець буде.)
[Дѣло, 01.07.1892]
(Конец.)
"Але ще і в иншім напрямі — говорив д-р Олесницкій — повинна ити дїяльність товариств пoлiтичниx, а то в справах горожаньско-конституційних, их боронити та в законній дорозї розширювати. Кождий горожанин має застережене право домове і особистої вільности. Без наказу судьї не вільно нїкого арештувати і робити ревізії дома. А послїдними часами аж надто часто лучають ся нарушеня того права, так що справдї треба поспитатись, де ми живемо? При pевізiяx домашних забирають книжочки наших видавництв просвітних і тим допускають ся на свобідних горожанах насильства. Треба памятати, що єсли такій факт насильства пустить ся безкарно, то таке саме може лучитись і в друге і в трете. Тож наше товариство політичне буде пильно наглядати за такими фактами і доходити своїх прав.
"Неменше важна річ політичного товариства дбати о розширенє прав горожаньско-конституційних. Таким розширенєм права єсть акція за безпосередним голосованєм загальним. Встоюватись за розширенєм прав кождого горожанина не повинно залишити нїяке товариство політичне.
"Кожда народність, котрої права обмежені і неувзгляднені, закладає товариства політичні для охорони і поради в таких справах. І так на пpимip в Познанщинї основано товариство правної оборони і кождий находив і находить там безплатну поміч в нарушених правах. Тож і "Підгірска Рада" поспішить все з помочію і порадою, єсли кому, Чи то яко Русинови, чи яко горожанинови, станесь кривда.
"Першим найважнїйшим правом, яке обовязує кождого, єсть постанова, що несвідомостею законів нїхто не може звинятись. А не так то дуже легко кождому чоловікови знати всї закони, бо навіть учені люде, котрі лиш виключно віддались науцї права, не все можуть знати вcїx законів. А щож говорити про звичайного чоловіка, котрому на кождім кроцї щоденного житя приходять всїлякі права, а він не знає, як собі порадити.
"От на пpимip суть приписи законні що-до закладаня книг грунтових. В урядовій ґазетї, в судї і громадї оповіщують ся едикти, котрими означує ся речинець, до якого часу при закладаню книг грунтових можна зголошувати свої права до якогось грунту, або реклямувати, встоюватись за свої права. Але наш селянин не знає нї про ті едикти, ні про наслїдки, які вийдуть з того, єсли хто не допильнує свого права — і з того виходять довгі процеси, що руйнують неодного матеріяльно і морально.
"Таке саме можна виказати і на многих инших примірах. В 1891 р. ухвалено закон о риболовли. Давнїйше кождий властитель грунту при березї ріки міг ловити рибу — тепер же буде инакше. Не буде вільно поодинокому чоловікови ловити риби, лиш цїла громада буде мусїти виарендовувати своє право риболовлї якомусь одному чоловікови на публичній ліцитації в старостві, як се тепер робить cя з правом польованя. Тими постановами хотять підпомочи розвиткови годівлї риби в краю, але з другої сторони потерплять богато деякі люде, котрі в свобідній дотеперішнІй риболовли мали і якій такій заробок і своє прокормленє. Ба, але в тім законї суть такі параграфи, в котрих каже ся, що можна жадати відшкодованя за свої права.
"Товариства політичні, що дбають о добро загалу, повинні заздалегід повідомити людей, що такій і такій закон входить в житє, повинні виложити єго ясно і поучити, які права прислугують кождому з постанов нового закона.
"Підгірска Рада не залишить своєї дїяльности в тім напрямі. Буде скликувати людей на віча і поучить их про всякі нові закони. Закон о рибівлї заводять постепенно від західної Галичини, визначують для кождої ріки так звані райони — тож коли і в наші сторони буде наближати ся приміненє того закона, тогдї Підгірска Рада скличе людей і навчить их про постанови сего закона.
"Вкінци ще на одну справу повинні товариства політичні звернути увагу. Наш селянин дуже безрадний в справах господарских, економічних. Bсї инші верстви населеня: пани, купцї, ремісники мають вже поміч в тих справах, бо чи то мають свої банки, чи свої товариства промислові. А селянин не має нї відки помочи і мусить лиш сам собі радити. Длятого товариства політичні, хоч в их задачах нема безпосередно визначеної цїли економічної, повинні подати всяку поміч при основаню таких товариств, пильно розглядатись по околици, де і якого рода підпомагати промисл. З того виходить, що між задачами товариств політичних лежить обдуманє средств до господарско-економічної помочи.
"В сей спосіб були би визначені задачі кождого товариства политичного, а спеціяльно нашої Підгірскої Ради. Єсли товариства політичні будуть виповняти сю задачу, то нїхто не скаже, що крім акції виборної нема що робити та що можна спати сном блаженних."
Зібрані вислухали реферат д-pa Oлecницкого з великою увагою, заявляючи в деяких місцях оплесками своє одобренє.
Відтак о. Ол. Бобикевич поставив додаткове внесенє до резолюцій, ухвалених по тім рефератї, а поданих нами у вчерашнім числї. "Скріпимо нашу силу, єсли постараємось, щоби по селах, на впливових місцях, як н. пр. у зверхносгях громадских, були члени Підгірскої Ради. Всї теперішні члени Підгірскої Ради повинні докладати всяких змагань в тім напрямі, а тогдї не лиш піднесесь повага нашого товариства, але і збільшить ся наш вплив на загальні справи." — Збори приняли одноголосно се внесенє.
Селянин Берник з Лисятич відчитав свій реферат про читальнї і взагалї про просвітну та економічну самопоміч руского народу. Реферат зацїкавив зібраних, бо в приступний спосіб представив потребу роботи в тім напрямі. Реферат кінчив ся таким зазивом: "Закладаймо читальнї, шпихлїрі, крамницї, каси позичкові, — спомагаймо свій домашний промисл дрібний,— лучім ся до спільної працї, — горнїм ся щиро і згідно з сильною волею і витревалостію до працї над освітою народу, — не оглядаймо ся на нїчию поміч: чужі руки легкі — но не пожиточні, каже пословиця. Єсли підносимо право до житя, то даймо знак, що ждемо, а тогдї нїхто не посміє легковажити наших кривд і потреб!"
Третій реферат з ряду виголосив д-р Євг. Олесницкій про реформу податкову. Виклад був популярний і приступний для зібраних. Д-р Олесницкій ужив методи гевристичної: ставляв питаня і відповідав на них. Чомy кождий платить податок? хто може платити податок? якій платить ся податок? як сей податок у нас вимірений і т. п. В сей спосіб пояснив д-р Олесницкій мінімум доходу, податок проґресивний, теперішний проєкт правительственний реформи полаткової і яка користь з того вийде для Галичини, а спеціяльно для селян. В проєктованій реформі видко змаганє до полїпшеня в квестії податковій, але більшого хісна не буде поки що для наших селян, бо правдивий хосен для них може принести реформа податку грунтового лиш в напрямі проґресивно доходовім.
При послїдній точцї порядку дневного: Внесеня членів — порушено дві справи: доповняючі вибори до стрийскої ради повітової і темати для окружної конференції шкільної.
Що-до першої справи, то ухвалено заздалегідь розпочати акцію підготовляючу, бо тим способом, по успішних виборах, будуть мати стрийскі Русини не лиш свого заступника в репрезентації повітовій, але і значінє Підгірскої Ради скріпить ся.
Що-до другої справи — тематів на окружну конференцію учительску, визначених лиш в польскім язицї — рішено вислати представленє до краєвої ради шкільної, а руским заступникам в окружній радї шкільній поручити, щоби піднесли сю справу на засїданю ради і відповідно підперли.
Оба ті внесеня збори ухвалили одноголосно.
Др Олесницкій, занявши місце предсїдателя зборів, подякував за віддану єму сим вибором честь. "Знаю, що при сїм виборі ще не рішили мої заслуги коло добра Русинів сеї підгірскої околицї, але ви потребували на тім становищи чоловіка, осїлого в осередку політичного житя нашої околицї, а що ще важнїйше, чоловіка вповнї независимого при борбі о права Русинів. Будьте певні, що буду сего держатись і дальше, а ви всї, дїлаючи однодушно, підпирайте мої змаганя".
На сїм закінчились збори о год. 3½ з полудня.
________
Вечером зібрав ся ново вибраний видїл на засїданє. Уконституовано ся в сей спосіб, що вибрано п. Романа Тишовницкого заступником голови, а о. Ол. Бобикевича секретарем і касієром. Видїл обговорив обі справи, піднесені внесенями членів, і визначив собі дорогу, як повести акцію в тих справах.
[Дѣло, 02.07.1892]
02.07.1892